Лідер парламентської фракції «Слуг народу» Давид Арахамія вже вибачається за свою пропозицію «обміняти» запуск Північно-Кримського каналу для окупованого Криму на якісь поступки Росії по окупованому Донбасу.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, поступки Росії, Давид Арахамія

На перший погляд, його висловлювання пов’язані з очевидною політичною недосвідченістю, з нерозумінням реальних проблем. Як, втім, і висловлювання інших представників влади — депутатів, міністрів, співробітників офісу глави держави, самого Володимира Зеленського.

Але ми живемо не просто в епоху дилетантів. Ми живемо в епоху українських Жириновських.

Володимир Жириновський був «сконструйований» радянськими спецслужбами для озвучування найрадикальніших, найнесподіваніших і жахливих ідей. Але ті ідеї, які не зустрічали очевидного опору, рано чи пізно виявлялися ініціативами самої влади. На початку своєї політичної кар’єри Жириновський виглядав очевидним маргіналом. Зараз маргінальною державою виглядає вже сама Росія, а старий Жириновський продовжує озвучувати «ініціативи».

В Україні ми у аналогічній ситуації, тільки Жириновських занадто багато. У Росії Жириновський був непрофесійним політиком, завдання якого — вивести з-під удару функціонерів. В Україні завдання місцевих «жириновських» — продовження олігархічного правління за будь-яку ціну.

Тому що абсолютно недостатньо привести до влади свого ставленика за допомогою телевізійних технологій і здеморалізованого, далекого від розуміння національних інтересів електорату. Важливо цю владу втримати. А як її втримати, коли економіка гине, Захід вимагає продовження реформ і боротьби з олігархією, а Росія не збирається відмовлятися від ідеї поглинання України?

У цих непростих умовах має значення кожен новий день збереження влади. Влада живе цим одним днем. І намагається зрозуміти, як втриматися за допомогою найнесподіваніших і небезпечних ідей. При цьому люди у владі абсолютно не розуміють, що ніхто з ними не збирається домовлятися. МВФ не дасть грошей без реформ. Путін не закінчить війну без відмови від суверенітету.

Мені 42, я хочу бути в історії, – Зеленський розповів, чим йому подобається посада президента

Замість боротьби з олігархами і посилення обороноздатності люди у владі думають про те, як заткнути рот пресі і суспільству або дати воду до Криму. Звідси божевільні законопроекти, божевільні підозри волонтерам, божевільні ідеї у ефірах.

Але це політичне божевілля швидко стає реальністю, коли влада не зустрічає громадського спротиву. Тому що люди у владі вірять, що так вони зможуть втриматися. За допомогою страху і компромісів з Москвою. Ніякого іншого рецепту успіху у них немає.

Це їм теж не допоможе. Страх — обмежує телевізор та інтернету, але не наповнює холодильник. А з економікою їм не впоратися, ні! Путіну не потрібні їхні смішні поступки, йому потрібна Україна. Вся, повністю. Тому у них немає жодного шансу. Взагалі.

У Кремлі працюють над крахом Зеленського

Питання в іншому — а чи є шанс у України в цю ганебну епоху місцевих жириновських? Є тільки в тому випадку, якщо суспільство буде чинити опір всім провокаціям влади, якщо воно не втомиться реагувати на посилення безумства.

Втома суспільства — це не успіх влади. Це вирок країні.