У суботу 18 травня виповнюється 75 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму. Цього дня Україна і світ відзначають День пам’яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Крим, кримських татар, депортації

У суботу в Києві й інших містах України плануються заходи, присвячені цьому дню. Траурні заходи відбудуться також у багатьох країнах світу.

На 12:00 запланована всеукраїнська хвилина мовчання на знак пам’яті про жертв геноциду кримських татар.

У Криму, анексованому Росією, траурні заходи, крім офіційних, заборонені, а спроби їхнього проведення попереджаються.

18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року. Цього дня з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано близько 200 тисяч людей.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошений Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

Сучасна Росія не дарма оголосила себе спадкоємцем СРСР. Успадкувала вона не лише пам’ятки і досягнення, але й досвід НКВС. Кримські татари зараз не мають спокійного життя на власній землі. Схоже відбулося й 75 років тому…

Як це було

Згадаймо як це було. 18 травня 1944 року НКВС зі звичним їм віроломством вторглися у мирне і цвітуче життя кримських татар. Від сьогодні вони можуть забути про усе, чим жили, що набували роками…

Все відбувалося гнітюче жахливо. Депортували кримських татар понад 30 тисяч співробітників НКВС, відомих своєю жорстокістю. На збори давали від кількох хвилин до півгодини. Що встигли взяти – те встигли.

 

Далі ешелонами кримських татар відправляли до місць заслання. Найменша незгода вирішувалася моментально – розстрілом на місці. У дорозі годували рідко, а якщо й годували, то відверто помиями. Померлих ховали вздовж залізничного полотна або ж не ховали взагалі.

Чому

Чому їх спіткало таке жахіття? Офіційно кримських татар звинуватили у співпраці з ІІІ Рейхом. Хоча багато представників цього етносу воювали у лавах Червоної армії, їх це не врятувало. Кримських татар, які воювали на боці Червоної Армії, теж чекало виселення! За рідкісними виключеннями, деяким офіцерам дозволяли самостійно виїхати і оселитися, де вони хочуть – звісно, окрім Криму. Усього за 1945—1946 роки було вислано 8995 кримських татар-ветеранів війни, зокрема 524 офіцери і 1392 сержанти.

Переселення тривало всього 2,5 доби. За цей час з півострову силоміць вивезли близько 200 тисяч кримських татар. На новому місці життя їх не чекало нічого… Тож голод, холод і хвороби забрали життя, за різними даними, від 15 до 46% переселених кримчан.

Насправді ж, переселення корінного населення було банально вигідним радянській владі. У червні 1944 року з півострова також вивезли кримських вірмен, болгар і греків. Влада СРСР спробувала знищити усе, що нагадувало тут про корінних. Завезла нове населення. Зруйнувала пам’ятки. 80% поселень отримали нові назви, без кримськотатарського походження.

Вже після анексії Криму Росією, 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримчан і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Через 75 років по радянській депортації кримські татари в анексованому Росією Криму знову відчувають на собі тиск системи — правозахисники називають це «гібридною депортацією».

Російська влада півострова наполягає, що вона насправді переслідує не кримських татар, а «екстремістів» та «терористів», які вже, так сталося, представляють цей народ.

«З 2014 року на території окупованого півострова переслідуються дві основні групи: етнічні українці (або ж українці у політичному плані) та кримські татари», — розповідає голова правління організації «КримSOS» Таміла Ташева.

За її словами, «російська окупаційна влада намагається максимально маргіналізувати кримських татар в очах населення».

«Це робиться через навішування лейблів «терористів» та «екстремістів», а щодо українців діють трохи інші ярлики «диверсантів» і «шпигунів», — каже вона.

Правозахисники кажуть, що особливо цей процес посилився з осені 2017 року, коли почався тиск на кримськотатарських активістів та їхні родини.

Зрештою, у березні 2019 року все це вилилося у масштабні обшуки домівок кримських татар по всьому півострову.

 

 

27 березня російська ФСБ відзвітувала про «припинення діяльності структури міжнародної терористичної організації» у Криму.

Мова про «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії як екстремістська, однак вважається цілком легальною в Україні.

Березневі обшуки в Криму завершилися затриманням 20 кримських татар, яких у ФСБ назвали «ватажками та рядовими учасниками» організації.

Згодом майже всіх їх вивезли до Ростовської області.

Арештовані хотіли побудувати «всесвітній халіфат», силою зруйнувати світське суспільство і повалити владу на півострові, для чого конспіративно поширювали свою ідеологію і вербували кримських мусульман, наполягають у ФСБ.

Водночас рідні затриманих кажуть — вони, хоч і є мусульманами, до «Хізб ут-Тахрір» жодного стосунку не мають. А самі обшуки і затримання були досить брутальними.

США закликали Росію припинити репресії проти кримських татар і тих, хто виступає проти анексії Кримського півострова, а також виконати свої зобов’язання з міжнародного права. Про це йдеться у заяві тимчасового повіреного зі справ США при ОБСЄ Гаррі Каміана, опублікованій на сайті місії до 75-ї річниці депортації кримськотатарського народу.

У 2017 році Всесвітній конгрес кримських татар подав звернення до урядів різних країн із закликом визнати депортацію геноцидом.