Колодій, Масниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень — православні християни відзначають останній тиждень перед Великим постом. Цього року Масницю святкують 4-10 березня.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, свято, традиції, Масниця

Це традиційне східнослов’янське свято, яке зберегло ряд елементів слов’янської міфології. Проте і для невіруючих це також привід для гулянь та особливого меню.

Історія Масниці

Колодій – одне з праслов’янських свят, яке сягає доби трипільської культури. Це низка обрядових дій на честь весняного пробудження природи. Древні українці пошановували Сонце святом на честь Колодія — бога шлюбу.

З приходом християнства Колодій церковники стали називати Масницею, Сиропустом, та Сирною неділею. Це тиждень перед початком Великого посту, який не має визначеної дати, бо залежить від дати Великодня кожного року.

Останній тиждень перед Великим постом українці відзначають випіканням млинців. Однак етнографи кажуть, що це невластива нашій країні традиція. Вже як трансформоване свято Масницю в Україну принесла радянська влада – передусім як масові гуляння пролетаріату на честь зустрічі зими з весною. Тому і було заведено пекти млинці – своєрідний символ сонця.

Українці ж здавна перед Великим постом цілий тиждень готували вареники – передусім із сиром та сметаною. Бо вже з понеділка від цих продуктів відмовлялися.

А Колодій трансформувався у розвагу для заміжніх жінок. Неодруженим молодим людям вони пов’язували так звані колодки – яскраві стрічки як докір за те, що ті досі без пари.

Привнесені традиції

Науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії Галина Бондаренко зазначила, що типове бездуховне святкування Масниці українцям справді нав’язали у часи антирелігійної радянської влади.

У нашій країні також пекли млинці, чи скоріше налисники, але традиційними святковими стравами були пироги та вареники. Той формат свята, який дозволявся і пропагувався, надовго закріпився як звичний. Хоча зараз українці більше цікавляться витоками свята, все одно масові гуляння, млинці та спалювання солом’яного опудала залишаються незмінними.

«В українській традиційні обрядовості спалювання опудала або розривання його на частини, вкидання його в річку – це [свято] Купала, зелені обряди. Що ж до спалювання – у нас палили просто ритуальні багаття, — каже етнограф Галина Бондаренко. — А перед Великоднем в Чистий четвер як символ очищення від усього поганого і вже як символ сонця запалювали багаття. А опудало, особливо зимове опудало – це дійсно привнесена традиція, яка закріпилася в радянський час. До цього часу вона не переосмислилася, не зникла».

З Масницею на столі

В Асоціації постачальників торговельних мереж підрахували, скільки в цьому році заплатять українці за млинці на свято. Без урахування начинки вартість традиційних млинців на Масницю зросла приблизно на 7% або майже 5 гривень. За рік подорожчали сметана, борошно і молоко, а яйця і цукор, навпаки, подешевшали.