День скорботи в Україні 2019: як вшановують пам’ять жертв Другої світової війни

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні припадає на 22 червня. Саме в цей день, о 4 годині ранку за берлінським часом, імперський міністр внутрішніх справ Ріббентроп вручив радянському послу Деканозову ноту про оголошення війни. Поки радянський посол «ознайомлювався» з документом, німці вже штурмували мирне населення.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, вшанування пам'яті, жертв війни

День пам’яті в Україні відзначається у день, коли німецька армія вторглась на територію СРСР. Це трапилось 22 червня 1941 року. Загалом німецько–радянська війна забрала життя близько 10 мільйонів українців.

Початок німецько-радянської війни

22 червня 1941 року о 7 ранку Київ почала бомбити авіація Німеччини. Деякий час люди не розуміли, що відбувається, і думали, що це навчання. Німецькі бомбрадувальники мали на меті знищити мости, заводи, залізничний вокзал та військовий аеродром. Наприклад, у цей день був знищений ливарний цех заводу «Більшовик», який спеціалізовувався на заготовках для виробництва артилерійських снарядів. Під час бомбардування заводу загинули усі працівники нічної зміни. Також німецькій авіації вдалося розбомбити 4 ангар аеропорту «Жуляни».  У цей день отримало поранення більше ніж 200 осіб.

Евакуація Києва розпочалася лише 23-го червня. Цього ж дня в наслідок мобілізації в армію забрали понад 200 тисяч киян, а з полиць магазинів зникли сірники та сіль.

талін звернувся до народу лише через 12 днів після початку вторгнення. 3 липня він зробив зробив заяву по радіо з оголошенням про війну. Оборона Києва почалася 7 липня і тривала 72 дні. Впродовж цей період понад 600 тисяч людей загинули чи потрапили у полон.

Як проходить День скорботи 22 червня в Україні

На честь пам’яті за загиблими, 22 червня в Україні обмежено розважальні заходи та приспущено прапори. Бажаючі несуть квіти до могил полеглих.

Спекуляції з історичними термінами в сьогоденні

Питання як називати війну, яка відбувалась понад півстоліття тому, можна було б залишити історикам, однак і нині цю тему використовують для спекуляцій.

Дискусія між поняттями «Велика Вітчизняна» та Друга світова» є радше дискусією не історичною, а, на жаль, ідеологічною і політичною,
– визнає В’ятрович.

Міф про «Велику Вітчизняну» і «велику перемогу» продовжували пропагувати і після війни. Адже саме цей міф доводив існування такої собі «радянської нації». Саме тому ці ідеї продовжують використовувати в Росії, підтверджуючи спільне коріння народів пострадянського простору.

«Для сучасної Росії цей міф важливий для відновлення свого впливу на колишні пострадянські терени. Це елемент широкої геополітичної гри, яку проводить Росія. Вона полягає у відновленні впливу на колишній пострадянський простір», – пояснив В’ятрович.