Українці за три години назбирали 168 тисяч для застави за Яну Дугарь

Українці зібрали гроші на заставу для Яни Дугарь – однієї з фігуранток справи про вбивство Павла Шеремета. Таким чином, Дугарь зможе перебувати на волі, щоправда, з електронним браслетом.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Шеремет, застава, Яни Дугарь

Від 5 до 7: Хомчак і Сирський хочуть посадити у в’язницю майора, який критикував Зеленського в соцмережах

У Дугарь не було грошей на заставу

Понад 500 українців перерахували гроші на заставу за кілька годин. Більше того, грошей виявилось навіть забагато. Про це повідомив адвокат Дугарь Віталій Коломієць у фейсбуці.

Решту суми перерахують на роботу у судовому слідстві та допомогу іншим добровольцям. За словами захисника, суд розраховував, що суму зібрати не вдасться, отож Дугарь залишилась би під арештом.

Заставу призначили з розрахунку на те, що кошти вчасно не внесуть і можна буде просити про тримання під вартою. Хоча обґрунтування застави повний абсурд. Мовляв, за 9 років отримала 508 тисяч гривень (це щось по 4,5 тисячі в місяць), тому може внести. І їм же добре відомо, що Яна – сирота і іншого доходу немає,
– написав Коломієць.

 

Запобіжний захід для Дугарь: деталі

Зазначимо, 25 травня Печерський районний суд змінив Яні Дугарь запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 168 тисяч гривень. Також Дугарь зобов’язали одягнути електронний браслет.

На підозрювану також покладено такі обов’язки:

  • не відлучатися за межі Новомосковського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
  • повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;
  • утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними;
  • здати паспорти для виїзду за кордон.

У чому звинувачують Яну Дугарь? За версією обвинувачення, Дугарь начебто проводила розвідку поблизу місця проживання Шеремета напередодні його вбивства та фотографувала розташування камер відеоспостереження. Окрім того, слідство звинувачує Дугарь у зберіганні зброї, зокрема в її помешканні знайшли сумку з набором сапера. Сама підозрювана каже, що це речі іншого військового, з яким вона ділила помешкання.

Коротко про вбивство Павла Шеремета

  • Павла Шеремета вбили у центрі Києва 20 липня 2016 року. Автомобіль, в якому він перебував, підірвали на одному з перехресть. Журналіст загинув на місці.
  • 12 грудня 2019 року під час пресконференції за участю президента Володимира Зеленського очільник МВС Арсен Аваков оприлюднив імена обвинувачених у цій справі – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.
  • Також у справі проходить подружжя Владислава та Ірини Грищенків. Вони перебувають під вартою через підозру в іншій справі – підготовці вбивства Михайла Чекурака на Прикарпатті, яке так і не сталося.
  • Після оголошення обвинувачень Антоненка, Кузьменко та Дугарь затримали.

 

Садовому скасували заставу та відпустили під особисте зобов’язання

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала заставу меру Львова Андрію Садовому, підозрюваному у зловживанні владою, та відпустила його під особисте зобов’язання.

Джерело: трансляція засідання у Facebook Садового

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, суд, застава, Андрію Садовому, особисте зобов’язання

Пряма мова Садового: «Я сприймаю це рішення. Воно відповідає здоровому глузду. Я зацікавлений, щоб ця справа була максимально публічною і щоб інвестори не мали тих проблем, які сьогодні мають в нашій країні. Антикорупційний суд прийняв об’єктивне рішення.»

«Сьогодні закінчився перший етап суду. Ми задоволенні рішенням і насправді є певний такий респект до всіх депутатів Верховної Ради, у тому числі моїх колег із «Самопомочі», які свого часу голосували і через терни протискали створення Антикорупційного суду. Сьогодні судді показали свою мудрість. Особливо хочу подякувати захисникам, які в пух і прах розбили всі закиди прокурорів. Велика подяка всім вам.»

Деталі: Розгляд апеляцій тривав близько 9 годин. Апеляційна палата не задовольнила апеляційну скаргу САП щодо збільшення застави до 50 мільйонів. Термін особистого зобов’язання триватиме до 20 січня наступного року.

Садовий планує оскаржувати дії САП та «доводити абсурдність цих звинувачень». За його словами, через дії прокуратури до бюджету Львова не дійшло близько 300 мільйонів.

Що передувало: Міський голова Львова Андрій Садовий оскаржив рішення Вищого антикорупційного суду, який обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в 1 мільйона 56 тисяч 550 гривень.

Передісторія:

  • 21 листопада стало відомо, що САП оголосила про підозру у зловживанні владою меру Львова Андрію Садовому.
  • Сторона обвинувачення клопотала про заставу 50 мільйонів гривень. Садовий сказав, що у нього немає таких грошей, тому для внесення застави йому доведеться щось продавати і «звертатися до людей».
  • 27 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Садовому запобіжний західу вигляді застави 1 мільйон гривень. Суд зобов’язав Садового прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, до суду на кожну вимогу й утриматися від спілкування зі свідками.
  • Мер Києва Віталій Кличко готовий був узяти Садового на поруки.
  • Садового підозрюють у «зловживанні під час операцій із земельними ділянками на території Рясне-Руської сільської ради Львівської області, які завдали збитків громадянам та державі на суму понад 93,5 млн гривень».
  • Слідство встановило, що понад 23,49 га земель були продані за договором купівлі-продажу посадовцями Львівської міськради без аукціону за заниженою вартістю, як землі промисловості.
  • У САП також повідомили, що продана земля взагалі не належить територіальній громаді Львова, а фактично належить до земель Рясне-Руської сільської ради області, як земля сільськогосподарського призначення.
  • Посадовцям Львівської міськради інкримінують вчинення злочину за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 ККУ.

Пашинського не випустили на поруки: він зустрічатиме Новий рік за ґратами

Печерський районний суд Києва продовжив до 29 січня 2020 року запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без права внесення застави народному депутату Верховної Ради 8 скликання Сергію Пашинському, якого підозрюють в нанесенні громадянину тяжкого тілесного ушкодження.

Джерело: Народний депутат Вікторія Сюмар в Facebook

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, суд, під вартою, застава, Сергію Пашинському

Читайте також: Тимошенко закликала владу «прибрати руки від журналістів і не нариватися»

Деталі: Відповідне рішення було зачитано на засіданні суду в п’ятницю. При цьому суд відмовив у задоволенні низки клопотань про взяття Пашинського на поруки, які подавали, в тому числі, народний депутат фракції «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, екс-нардеп Андрій Тетерук.

В ході засідання Пашинський заявив, що інцидент, під час якого він захищав свою дружину, використовують для того, щоб «сфальсифікувати проти нього справу і незаконно кинути за ґрати». Політик наполягає, що в ході конфлікту діяв у межах необхідної самооборони.

Політик підкреслив, що не боїться «недолугих, нашвидку зліплених підозр» і буде подавати апеляцію.

Пряма мова Пашинського: «Це не вийшло у Януковича і його оточення, у вас тим більше не вийде…

Будемо апелювати до Європейського суду. Хоча я відразу хочу сказати, щоб не було ніяких сенсацій: в Європейському суді вже з України тисячі позовів, і ми розуміємо, що це затягнеться в часі. Але ми пройдемо весь цей шлях».

Додатково: Народний депутат Сюмар, якій суд відмовив у видачі Пашинського на поруки, назвала процес над ним «шоу з посадками», яким чинна влада хоче зміцнити свій рейтинг, який похитнувся. За словами нардепа, Пашинський знав про підготовку поновлення справи і свідомо не поїхав з України.

Пряма мова Сюмар: «Сьогодні його (Пашинського ред.) закрили ще на два місяці. Хоча адвокат повідомив про покази свідка, які розбивають вщент версію про «умисне нанесення тяжких і тілесних». Чому справу не передають на розгляд по суті, а Пашинського тримають за ґратами? Бо це типу наглядна демонстрація «виконання обіцянки про посадки». Для того, щоб прикривати провали у зовнішній політиці і економіці, влаштовують «шоу» для тих, хто хоче «видовищ»».

Передісторія:

  • Ввечері 31 грудня 2016 року Сергій Пашинський на дорозі біля Василькова Київської області прострелив із пістолета ногу В’ячеславу Хімікусу: нібито нардеп із дружиною ледь не в’їхали в авто з вимкненими габаритами посеред неосвітленої дороги, а коли зробив зауваження – чоловік кинувся на нього з пляшкою та погрозами.
  • 26 липня 2017 року Генпрокуратура закрила справу про стрілянину за участю Пашинського, заявляючи, що не виявила в його діях складу злочину.
  • 4 жовтня 2019 року слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань повідомили Пашинському про підозру в заподіянні громадянину тяжкого тілесного ушкодження.
  • 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав нардепу 5-8 скликань запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
  • Сам Сергій Пашинський назвав це помстою Андрія Портнова, який був заступником голови Адміністрації президента при Вікторі Януковичі. Його партія «Народний фронт» назвала арешт політично мотивованим «правосуддям часів Януковича», а «Європейська солідарність» Петра Порошенка – «дешевим шоу» нової влади.
  • Портнов заявляв, що це він стоїть за підозрою Пашинському і що саме його люди майже 3 роки ведуть судові процеси проти нього. Також Портнов погрожував, що наступним до СІЗО посадять колишнього президента Петра Порошенка, проти якого він ініціював низку справ.

 

Суд відпустить Дубневича під заставу у 100 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід для народного депутата Ярослава Дубневича у вигляді застави у розмірі 100 мільйонів гривень. Суд відмовив у клопотанні генпрокурора Рябошапки про арешт.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, АКС, застава, Ярослава Дубневича

Внесення застави можливе на спецрахунок протягом дії ухвали суду – 5 днів. Також суд зобов’язав Дубневича здати паспорти та носити електронний браслет.

Слідча суддя вважає, що така застава забезпечить виконання Дубневичем своїх процесуальних обов’язків. Він повинен прибути на першу вимогу слідчого судді або прокурора, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з фігурантами кримінальної виробництва.

Прокурори САП наполягали на застосуванні щодо нардепа запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 93 мільйонів гривень застави.

Нардеп Ярослав Дубневич прокоментував рішення Вищого антикорсуду щодо запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 мільйонів гривень.

«Здивувало (рішення суду — ред.), бо рішення судді (про 100 млн — ред.) навіть більше, ніж те, що прокурори просили. Я не знаю, як зможу знайти 100 мільйонів», — заявив нардеп.

Також Дубневич заявив, що незадоволений рішенням, тому що завелика застава.

«Якщо я не знайду кошти, то доведеться сидіти в СІЗО», — додав він та зазначив, що подаватиме апеляцію на рішення ВАСУ.

 

Напередодні Верховна Рада підтримала зняття недоторканності з народного депутата Ярослава Дубневича. Крім того, його дозволили притягнути до кримінальної відповідальності. Нардеп навіть встиг розповісти, що з собою візьме в ізолятор.

У чому підозрюють народного депутата Ярослава Дубневича?

  • неправдиве декларування. Тобто порушення антикорупційного законодавства.
  • інша справа стосується корупційних схем через закупівлі для підприємства «Укрзалізниці».

Мовиться про використання службового становища, в результаті чого через підставні фірми було отримано понад 90 мільйонів гривень.

Слідство вважає, що кошти були отримані контрольованими народним депутатом та його спільниками юридичними особами через узгоджене завищення ціни під час реалізації стрілочної продукції, при цьому народний депутат неодноразово використовував своє службове становище в інтересах спільників.

Нардепу Ярославу Дубневичу інкримінують 191 статтю частину п’яту Кримінального кодексу України: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Йому загрожує від 7 до 12 років тюрми.

Всього за два дні: 80 000 000 гривень застави за ексдепутата Микитася вже знайшли

Вищий антикорупційний суд визначив для колишнього народного депутата Максима Микитася у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 80 мільйонів гривень. Вже через два дні, 24 жовтня, за експарламентаря сплатили кругленьку суму застави.

Так само і подані усі документи, а рідні очікують, коли суд відпустить Микитася під заставу, повідомляє «Слово і діло«.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Максима Микитася, суд, застава

Цікаво: Гончарук вимагає протягом місяця ліквідувати контрабанду на митниці

Що відомо про Максима Микитася?

Максим Микитась – один із найбільших київських забудовників, з червня 2010 року очолював Українську Державну будівельну корпорацію «Укрбуд» (яка неодноразово потрапляла у скандали).

Депутатом став у 2016 році, переміг в одномандатному окрузі № 206 у Чернігові як самовисуванець. У 2019 балотувався до Верховної Ради там же, однак програв кандидату від «Слуги народу» Антону Полякову.

2 жовтня 2019 року НАБУ й САП повідомили Микитасю про підозру в заволодінні майном Національної гвардії України на суму понад 81 мільйон гривень. Екснардеп, вважає слідство, використовував підконтрольні будівельні компанії та діяв у змові з екскомандувачем Нацгвардії, гендиректором компанії-забудовника, приватним оцінювачем та іншими особами. І у такий спосіб організував корупційну схему та заволодів нерухомістю Нацгвардії.

Суд не відпустив «мінера» мосту в Києві на поруки Авакова. Але дозволив вийти під заставу

Суд арештував «мінера» мосту Метро ветерана ООС Олексія Белька на 2 місяці, з альтернативою застави 288 150 гривень.

Відповідне рішення ухвалила на засіданні 20 вересня суддя Юлія Іваніна.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, суд, арешт мінера, застава, Олексія Белька

Адвокати будуть наполягати на примусовому лікуванні Белька

Таким чином Дніпровський районний суд Києва задовольнив клопотання прокуратури і не відпустив Белька на поруки глави МВС Арсена Авакова, народної депутатки Яни Зінкевич і начальника департамента поліції «КОРД» Миколи Путія.

«Застосувати відносно Белька Олексія Миколайовича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у київському ізоляторі строком на 60 днів. Визначити підозрюваному заставу у розмірі 288 тисяч 150 гривень», – зачитала ухвалу суддя.

У разі ж внесення застави Белько крім стандартних зобов’язань (прибувати на виклики до слідчого, до суду та прокурора, не відлучатися з населеного пункту, у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання), повинен буде пройти лікування від наркотичної/алкогольної залежності, докласти сил до пошуку роботи, здати закордонний паспорт, носити електронний браслет стеження.

Обгрунтовуючи клопотання про арешт, прокурор Денис Спесивцев наголошував, що Белька підозрюють за вчиненні тяжкого злочину. Він окреслив ризики того, що Белько може ухилятися від розслідування: не має постійного місця проживання у Києві, ніде не працює, не має засобів для того, щоб знімати житло, може мати незаконну зброю.

На уточнююче запитання, прокурор підтвердив, що на даний час слідство не володіє інформацією, що Белько має якісь психічне захворювання, це може встановити лише експертиза.

Сторона захисту наголошувала на тому, що Белько був у відчаї, хотів привернути увагу до своїх проблем. За словами адвоката, підозрюваний у 2014 році виїхав з Криму, три роки провів у гарячих точках зони АТО, а загалом 6 років прослужив у Збройних силах України, не отримав реабілітаційну допомогу, не зміг влаштуватися на роботу.

Сам Белько вкотре вибачився перед киянами за незручності, запевнив, що не мав злого умислу. Запевнив, що не збирається нікуди тікати.

У перерві засідання, відповідаючи на запитання журналістів заявив, що «зовсім не вживає алкоголю і наркотиків». За його словами, 18 вересня він вживав наркотичні речовини, тому що нібито за ним стежили.

Як зазначає прес-секретар столичної прокуратури Надія Максимець, прокурор виступив проти поруки обґрунтовуючи тим, що жоден із поручителів особисто не знайомий з підозрюваним та «не може забезпечити усунення ризиків вчинення ним нових злочинів».

Читайте також: “Хочу, що б з’явився шанс у цієї людини!”: Аваков візьме на поруки “мінера” Белька

Лише Зінкевич висловила у суді згоду за свій кошт орендувати йому житло. Представник Авакова та командир спецпідрозділу «КОРД» не взяли на себе такі зобов’язання, посилаючись на те, що це вже зробила Зінкевич.

«Проте на питання прокурора, де підозрюваний буде ночувати цієї ночі, якщо суд його випустить, відповіді ми не отримали», – зазначила Максимець.

Читайте також: У Києві невідомий зі стріляниною загрожує підірвати міст Метро

Передісторія:

  • Увечері 18 вересня озброєний чоловік заїхав на міст Метро і погрожував його підірвати. Правоохоронці розгорнули спецоперацію, перекрили під’їзди до моста. Рух метрополітену від станції «Хрещатик» до «Лісової» був паралізований майже 5 годин.
  • «Мінером» виявився 42-річний уродженець кримського смт Форос колишній військовий Олексій Белько.
  • Через кілька годин Белька вдалося затримати. В результаті спецоперації ніхто не постраждав. Белька затримали з карабіном і помповою рушницею. Він влучив у дрон з помпової рушниці. Вибухівки при собі у ветерана не було. Одна з рушниць була зареєстрованою.
  • Бельку оголосили підозру за статтями 296 та 259 (хулігантство і неправдиве повідомлення про мінування). Санкція статтей передбачає покарання від штрафу до побавлення волі до 7 років.
  • Столичний мер Віталій Кличко зазначав, що «мінер» мосту був у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Крищенко сказав, що у ветерана взяли необхідні біологічні зразки для аналізів.

Богатирьову арештували із заставою шість мільйонів

Печерський суд Києва заарештував екс-міністра охорони здоров’я часів президента Януковича Раїсу Богатирьову на 60 днів з правом виходу під заставу в 6 мільйонів гривень.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, суд, арешт, застава, Раїсу БогатирьовуЧитайте також: Богатирьова повернулася в Україну і відразу була затримана

У разі внесення застави Раїса Богатирьова матиме низку обмежень, включно із забороною виїзду закордон.

Після оголошення рішення ексміністр юстиції часів президента Януковича Олена Лукаш заявила, що найближчим часом заставу за Богатирьову внесе депутат Вадим Новинський.

Глава фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський підтвердив, що готовий внести заставу 6 млн гривень за Раїсу Богатирьову, якщо її сім’я звернеться до нього з таким проханням.

Українські прикордонники затримали пані Богатирьову 27 серпня і передали поліції.

Затримання відбулося в аеропорту «Київ» («Жуляни»), куди вона прилетіла з Мінська.

Раїса Богатирьова є фігурантом кримінальної справи. Через це її ім’я було в списках прикордонників на затримання.

Раніше проти Раїси Богатирьової було порушено справу за статтею про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою.

Ця стаття передбачає ув’язнення на строк від семи до дванадцяти років.

До вересня 2016 року Раїса Богатирьова перебувала у базах міжнародного розшуку, однак пізніше її ім’я звідти прибрали.

«Ще у 2015 році у кримінальному провадженні з метою отримання доказів протиправної діяльності Р. Богатирьової до компетентних органів іноземних країн скеровано запити про надання міжнародної правової допомоги, які до цього часу перебувають на виконанні іноземних компетентних установ», — повідомляли у Генпрокуратурі восени 2016 року.

Раїса Богатирьова була депутатом, а з 2012 до початку 2014 року очолювала міністерство здоров’я в уряді Миколи Азарова.

В часи президента Ющенка була секретарем Радбезу.

Фермери виявилися селянами: кандидат у президенти втрапив у корупційний скандал

Підписи в документі про надання 2,5 млн грн коштів для застави кандидата в президенти України Юрію Тимошенку поставили не друзі-фермери. Ними виявилися звичайні українці, яких попросили бути фіктивними спонсорами їх керівництво або знайомі.

Юрій Тимошенко, кошти, застава, кандидат

Відео з відповідними показами оприлюднило Міністерство внутрішніх справ і ТСН

На ньому одна з жінок розповідає, що працює в ресторані кухарем і Юрія Тимошенко бачила тільки раз. А підписати якісь папери Наталю та її колег попросив керівник за винагороду в 200 гривень.

Друга особа на відео, чоловік, каже, що документ він підписав не питаючи і не читаючи. Третя жінка зізналася, що поставила підпис під документами, тому що її про це попросила людина, яку вона знає багато років.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 157 — перешкоджання здійсненню виборчого права. Всі люди на відео — це жителі Одеської області. Їх прізвища фігурують в декларації, яку подав кандидат Юрій Тимошенко.

За даними видання «Малакава», люди, які фіктивно позичили кошти Юрію Тимошенку, працюють на чоловіка з прізвищем Бордюжа. Саме він їх попросив підписати документи про те, що вони нібито позичають гроші нардепу.

Насірову повернуть 64 млн гривень із суми застави

Шевченківський районний суд Києва зменшив заставу колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову зі 100 млн гривень до 36 млн гривень.

Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у Фейсбуці.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, суд, застава, Роману НасіровуШевченківський райсуд зменшив заставу екс-голові ДФС зі 100 млн гривень до 36 млн гривень.

«4 березня 2019 за участю прокурорів САП у Шевченківському районному суді міста Києва відбулося чергове судове засідання по суті з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням екс-голови ДФС України і керівника департаменту ДФС України, на якому було продовжено дію запобіжних заходів фігурантам справи», — йдеться в повідомленні.

Зазначають, що суд продовжив дію запобіжного заходу, але, з власної ініціативи, зменшив заставу для Насірова до 36 млн гривень — відповідно до розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.

Наступне засідання призначено на 15:30 14 березня.

«Зазначимо, що на судовому засіданні 4 березня стороною обвинувачення не було зачитано жодної сторінки обвинувального акта», — додали в САП.

Нагадаємо, прокурори САП почали зачитувати повний текст обвинувального акта Насірова, що складається з 774 сторінок 7 грудня 2017 року. Голова САП Назар Холодницький говорив, що зачитування може затягнутися на два роки.

За версією слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка». На думку детективів НАБУ, протягом 2015 року він ухвалив низку безпідставних і незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для компаній, задіяних у схемі, на загальну суму 2,019 млрд грн.

Насірова звинувачують у тому, що рішення ухвалювали заднім числом і без узгодження з Міністерством фінансів. Крім того, слідство стверджує, що він збрехав «Укргазвидобуванню» і Державній службі геології та надр про відсутність у цих компаній податкового боргу. Цим він приховав факт невиконання ними умов договорів про спільну діяльність у частині сплати ренти, що могло б стати підставою для розірвання договорів.

Обвинуваченим може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Потерпілою виступає компанія «Укргазвидобування».

7 березня 2017 року Солом’янський суд заарештував Насірова на два місяці із заставою 100 млн гривень. 16 березня його дружина Катерина Глімбовська внесла заставу — і екс-голова ДФС вийшов із СІЗО.

21 січня ЦВК зареєструвала Насірова кандидатом у президенти.

За Мангера внесли майже 2,5 мільйона застави

За голову Херсонської облради Владислава Мангера, якого підозрюють в організації убивства Катерини Гандзюк, внесли заставу в розмірі 2 млн 497 тис. грн.

Про це повідомив його адвокат Дмитро Ільченко.

 

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, суд, застава, Мангера«Я вніс за Владислава Миколайовича заставу, зараз їду до територіального управління казначейства для отримання підтвердження зарахування коштів до держбюджету», — сказав він.

Він зазначив, що заплатив за підзахисного особисто.

«Якби я прийняв допомогу від усіх, хто побажав допомогти Владиславу Мангеру, то ми б вже зібрали більш ніж 2 мільйони доларів», – стверджує захисник.

Ільченко пояснив, що вирішив внести заставу особисто, щоб уникнути «чергової хвилі домислів від Доценко (співробітник СБУ – УП) і Ко з приводу грошей».

Адвокат також оприлюднив квітанцію про внесення застави.

За словами адвоката, наразі Мангер іще перебуває у СІЗО Служби безпеки, у захисту є інформація, що його направили на допит, хоча адвокатам про це не повідомляли.

Ільченко також повідомив, що після закритого судового засідання у Шевченківському райсуді столиці у захисту Мангера з’явилися підстави повідомити про вчинення злочину проти фігуранта справи Сергія Торбіна.

«Переглянувши диск на закритому судовому засіданні, у мене з’явилися підстави стверджувати, що працівники СБУ вчинили злочин проти Торбіна», — сказав Ільченко.

 

Як повідомлялося, співробітницю Херсонської міськради, активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року зловмисники облили сірчаною кислотою. Вона дістала хімічні опіки й частково втратила зір. Гандзюк перенесла більше 10 операцій. 4 листопада вона померла.

11 лютого генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Мангеру повідомлено про підозру у замовленні убивства Катерини Гандзюк.

У середу прокурори просили суд застосувати до підозрюваного в організації вбивства Гандзюк голови Херсонської облради Мангера запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 3 березня 2019 року без права внесення застави. Прокурори вважають, що на свободі Мангер може знищити докази причетності до вбивства активістки, а також втекти у Відень, де він має будинок.

Зі свого боку, захисники Мангера заперечили заяви прокурорів і звернулися до суду з проханням не обирати для їхнього підзахисного запобіжний захід, пов’язаний із триманням під вартою.

15 лютого Шевченківський райсуд обрав Мангеру запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з можливістю внесення застави розміром 2 млн 497 тис. грн.

У Генпрокуратурі заявили, що оскаржать дане рішення Шевченківського райсуду.