КС визнав неконституційним законопроєкт Зеленського про уповноважених Верховної Ради

Законопроєкт Зеленського про уповноважених Верховної Ради за рішенням суду порушує статтю 6 Конституції через встановлення невизначених меж повноважень ВР усупереч принципу поділу державної влади та порушення системи стримувань і противаг.

Про це повідомляється на офіційному веб-сайті КСУ.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, законопроект, Зеленський. уповноважених Верховної Ради

Читайте також: День Гідності та Свободи нагадує українцям, що боротьба триває

Конституційний Суд України констатує, що запропоновані у Законопроєкті зміни до статей 85 та 101 Конституції України не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, однак вони не узгоджуються із конституційними принципами верховенства права та поділу державної влади, засадами демократичної, правової держави та у разі запровадження загрожуватимуть правам і свободам людини і громадянина.

Отже, є такими, що не відповідають частині першій статті 157 Конституції України, положення Законопроєкту:
– призначення на посади та звільнення з посад уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах; заслуховування їх щорічних доповідей про стан додержання Конституції України і законів у відповідних сферах;

– для здійснення парламентського контролю за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах Верховна Рада України може призначати уповноважених Верховної Ради України, правовий статус яких визначається окремими законами.» — йдеться у витягу з рішення КСУ.

  • Нагадаємо, даний законопроєкт серед тих, які КСУ взяв на розгляд  9 вересня цього року.

У «Слузі Народу» офіційно не працює жодної особи, — КВУ

Вступний іспит з іноземної мови зроблять обов’язковим

Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроект, який зобов’яже всіх абітурієнтів складати іспит з іноземної мови для вступу до вишу. Відповідне рішення у вівторок, 12 листопада, підтримали 311 народних депутатів.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Рада, абітурієнти, іспит з іноземної, законопроєкт

Читайте також: Треба позбутись не російської в Україні, а дискримінації україномовних

Депутати внесли низку змін до законодавства про вищу освіту. Серед нововведень — обов’язковий іспит з іноземної мови під час вступу до вишу.

Так, нардепи підтримали законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів для вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти. Документ спрямований на розширення доступу до освіти для жителів окупованій території, введення мотиваційного листа під час вступу, обліку досягнень на міжнародних олімпіадах, збільшення питомої ваги творчих конкурсів у конкурсних балах, а також для встановлення обов’язковості єдиного вступного іспиту з іноземної мови.

Крім того, передбачено застосування ЗНО стосовно випускників шкіл і технікумів з дипломами молодшого спеціаліста, а також на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) під час вступу їх до вишів.

Крім того, пропонується проводити Єдиний державний кваліфікаційний іспит для одержувачів ступенів на бакалаврських та магістерських рівнях вищої освіти.

Раніше повідомлялося, що в Україні розробили концепцію розвитку англійської мови в університетах. Також держслужбовців категорії А зобов’язали володіти іноземною мовою. Для оцінки компетенції чиновників буде запущений новий центр оцінювання при Нацагентстві державної служби.

Зеленський розпорядився розробити загальний стандарт новин для ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроєкт про вимоги та стандарти новин. Кінцевий термін розробки законопроєкту – 31 грудня 2019 року.

Згідно з текстом указу Зеленського, уряді зобов’язаний розробити і внести на розгляд Верховної Ради низку законопроєктів, що регулюють діяльність медіа в країні.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Зеленський, Кабмін, законопроект, стандарти новин

Читайте також: Зеленський підписав указ про масштабні реформи

Що мають передбачати ці законопроєкти?

  • Положення щодо вимог та стандартів новин,
  • механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, спростування інформації,
  • положення щодо заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні,
  • передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

У жовтні міністр культури, молоді і спорту України Володимир Бородянський заявив, що необхідно ввести обмеження на володіння громадянами Росії українськими ЗМІ та участь у них російського капіталу.

Читайте також: Мусафірова: Запроторити за ґрати усіх, хто ще намагається чинити опір свавіллю, зробити їх ворожими агентами – яка свіжа думка

Нагадаємо, що 6 листопада Зеленський створив Раду з питань свободи слова та захисту, яка збирається вирішувати, хто є журналістом, а хто ні.

Цього самого дня нардеп від «Слуги народу» Олександр Ткаченко оголосив, що його фракція готує законопроєкт про ЗМІ, одним з положень якого буде «фінансовий фейр-плей». Тобто медіа дозволять витрачати не більше, ніж вони заробляють.

Цього самого дня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що ініціюватиме кримінальну відповідальність за маніпуляції в ЗМІ.

Рада скасувала закон про хімічну кастрацію педофілів, який раніше ветував Зеленський

Верховна Рада відхилила законопроєкт про відповідальність за педофілію, який передбачав примусову хімічну кастрацію. Раніше цей документ ветував (наклав заборону) президент Володимир Зеленський.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ВР, педофіли, законопроект, хімічну кастрацію

У пропозиціях до законопроєкту Зеленський зазначав, що документ не містить чітко визначеного порядку примусового застосування хімічної кастрації, заявив на засіданні Ради представник глави держави Руслан Стефанчук. З пропозиціями президента погодився Комітет з питань правоохоронної діяльності.

«При таких обставинах введення антиандрогенних лікарських препаратів усім засудженим може призвести до погіршення стану здоров’я або стати причиною передчасної смерті. Тому має місце порушення невід’ємного права на життя, закріпленого Конституцією України», – мовиться у пропозиціях Зеленського.

Законопроєкт також передбачав створення реєстру педофілів, проте законом «Про захист персональних даних» заборонена обробка персональних даних, зокрема, про засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних людини.

Зі 100% осіб, які вчиняють злочини в цій сфері, хворими, тобто педофілами, які страждають на розлад сексуальної переваги, є тільки 1% цих людей. 99% – це люди, які є психічно здоровими, щодо яких не може бути застосований захід медичного характеру, який називається хімічна кастрація,
– розповів на засідання Ради голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов.

Він наголосив, що якби хімічну кастрацію в Україні застосували б у промисловому порядку, то порушили б статтю тертю Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод. Це б вважалося тортурами, а також нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням та покаранням.

Водночас Комітет готує до другого читання законопроєкт щодо впровадження єдиного реєстру осіб, засуджених за педофілію. Цей документ передбачає хімічну кастрацію, але у добровільному порядку.

«Особа, відбувши вже значний строк у місцях позбавлення волі, може замінити це на добровільний захід – хімічну кастрацію. Тобто введення спеціальних ін’єкцій, які здійснюються постійно на добровільних засадах», – пояснив Бакумов.

11 липня Верховна Рада попереднього скликання посилила відповідальність за педофілію. Так, за зґвалтування малолітніх, крім ув’язнення від 10 до 15 років, мали карати також примусовою хімічною кастрацією. На такий крок парламент пішов після жахливого вбивства 12-річної Дарії Лук’яненко на Одещині. Проте 4 вересня Зеленський ветував відповідний законопроєкт.

Власник Rozetka погрожує згорнути бізнес, якщо Зеленський підпише закон про касові апарати

Власник інтернет-супермаркету Rozetka Владислав Чечоткін заявив, що згорне бізнес, якщо президент України Володимир Зеленський підпише закон, який зобов’язує підприємців використовувати касові апарати.

Про це Чечоткін повідомив у facebook.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Зеленський, законопроект, касові апарати, Rozetka, Владислав Чечоткін

Читайте також: Закон про ринок землі вже в Раді. Що в ньому?

«Уже наступного тижня президент може підписати законопроєкти №1053-1 і №1073, які Верховна Рада ухвалила нібито з метою вивести бізнес із тіні і створити здорову конкуренцію, а насправді – для боротьби з бізнесом. Я впевнений, що закони в такому вигляді вб’ють десятки тисяч підприємців», — переконаний Чечоткін.

Він зазначив, що загалом до закону про введення всезагальних касових апаратів №1053-1 питань не має. Проблеми можуть виникнути із нормою, за якою будь-який споживач може заявити у податкову про «неправильний» чек.

«Зараз напишу про закон №1073. Згідно з ним, будь-який споживач може заявити в податкову про «неправильний» чек. Якщо буде доведено, що чек «неправильний», споживач отримає товар, придбаний за цим чеком, безкоштовно. Водночас «неправильний» означає – немає в базі публічної податкової. Немає обмежень на кількість заяв, немає відповідальності для заявника, немає відповідальності податкової. Зате є потенційний штраф для бізнесу у розмірі 250% і завжди, за кожною скаргою, 100% проблеми з позаплановою перевіркою для підприємця», — написав Чечоткін.

За його словами, Rozetka виступає проти цього закону і у разі його ухвалення зупинить бізнес.

«Ми в Rozetka категорично не підтримуємо цього закону. Ми готуємося до зупинення бізнесу», — заявив Чечоткін.

Нагадаємо, 26 вересня партія «Європейська солідарність» виступила із вимогою скасувати закони про касові апарати.

Закон про ринок землі вже в Раді. Що в ньому?

Уряд подав на розгляд парламенту законопроєкт, який має запустити продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Кабмін, законопроект, продаж землі

Чи не вперше проєкт закону спочатку розмістили не на сайті Верховної Ради, а на сайті міністерства, яке його розробляло, — розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Крім того, головні тези проєкту оприлюднив у своєму Facebook і міністр економіки Тимофій Мілованов.

Проєкт, що згодом опублікували на сайті парламенту, дещо відрізняється від того, який оприлюднило міністерство.

Паралельно із цим до парламенту свій законопроєкт подали й депутати на чолі із лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Але текст цього проєкту поки що відсутній.

Автори урядового проєкту вважають, що документ має сформувати «законодавче поле для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення», а також забезпечити конституційне право громадян — вільно розпоряджатися своєю власністю.

В результаті, як розраховують автори земельної реформи, аграрна галузь розвиватиметься, інвестиції зростуть, зросте і вартість землі, оскільки угоди купівлі-продажу вийдуть із тіні.

Раніше очікувалося, що запуск ринку землі відбудеться після ухвалення окремого закону «Про обіг землі». Власне, такий варіант пропонували і у Світовому банку, який намагався спрогнозувати наслідки запровадження ринку землі.

Проте новий уряд обрав внесення змін у вже існуючі закони, зокрема, і у Земельний кодекс. Сам проєкт закону, що має кардинально вирішити земельне питання, містить 4 сторінки. Порівняльна таблиця до нього — 9 сторінок.

Земельний кодекс, який закріпив гарантії права власності на землю, ухвалили у 2001 році. Одночасно із цим ввели тимчасову заборону на відчуження земель сільгосппризначення.

Тоді пояснювали, що за якийсь час буде підготовлена уся законодавча база для успішного запровадження ринку землі. Відтоді Верховна Рада лише регулярно продовжувала мораторій на продаж землі. Останнє таке продовження відбулося наприкінці 2018 року, і воно чинне до кінця цього року.

За час дії мораторію, вважають в уряді, в Україні склався тіньовий ринок землі, на якому активно використовуються корупційні схеми, а відсутність конкуренції призвела до падіння орендної плати.

Крім того, за цей час, як заявив президент Зеленський, померло близько 1 млн власників ділянок, які так і не змогли скористатися зі свого права розпоряджатися землею.

Те, що власники землі де-факто не можуть нею розпоряджатися, підтвердив і Європейський суд з прав людини, який травні 2018 року виніс рішення на користь двох українських громадян, які скаржилися на земельний мораторій.

Коли скасують мораторій?

Згідно із текстом проєкту, заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення скасують з 1 жовтня 2020 року.

Хто зможе купити землю?

  • Громадяни України;
  • юридичні особи, утворені за законодавством України;
  • територіальні громади;
  • держава.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть отримувати землю у власність, якщо вони успадкували її. Проте вони будуть зобов’язані продати земельну ділянку впродовж року.

Без інопланетян, але з іноземцями?

Це питання, як і впродовж попередніх років, зумовило найбільше зауважень, критики та заперечень.

На аграрній конференції, де було представлено урядове бачення земельної реформи, президент Зеленський одразу заявив: «Перше і головне: земля належить українцям». Він також запевнив, що «страшилки про китайців, про арабів або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня».

Проте згодом, відповідаючи на запитання учасників конференції, прем’єр-міністр Олексій Гончарук визнав, що кінцевими бенефіціарами українських юридичних осіб можуть бути й іноземці:

«В існуючій моделі (законопроєкту) можуть бути іноземці. У тій моделі, яку ми зараз дискутуємо, це можливо».

За словами пана Гончарука, є близько тисячі випадків, коли іноземці обробляють українську землю, хоч і не на правах власності, а оренди, і вони заслужили право так чи інакше взяти участь у відкритті ринку:

«Якщо зараз обмежити і не надати ніякого юридичного інструменту зберегти та захиститися подібним людям, це виглядатиме так, начебто Україна виганяє іноземних інвесторів. Особисто для мене це неприйнятна історія».

За словами прем’єра, іноземці також приносять сучасні технології та інвестиції в українське сільське господарство, створюють робочі місця.

«Боятися потрібно не юридичних осіб чи юридичних. Не іноземців чи українців. Потрібно боятися «чорних» грошей», — також прокоментував «фобії», пов’язані із ринком землі міністр економіки Тимофій Мілованов.

Чи є якісь обмеження?

  • Сукупна площа ділянок «в одних руках» (враховуючи і пов’язаних осіб або юридичних осіб, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника) не може бути більшою за 15% в одній області та 0,5% в Україні.
  • Орендар матиме «переважне право» на купівлю земельної ділянки.
  • Ті, хто мають фермерське господарство на землі, що належить їм за правом постійного користування чи успадкування, матимуть право викупити землю із розстрочкою у 5 років за ціною нормативної грошової оцінки такої землі без торгів.
  • Землю не зможуть купувати фізичні чи юридичні особи, проти яких діють санкції і список яких вводиться рішенням РНБО, згідно із законом «Про санкції». Прямої заборони на купівлю землі російським громадянам чи компаніям немає.

Без «совка» і «схематозу»?

За словами президента Зеленського, дуже важливо, аби право на володіння землею було справжнім, а не «гібридним».

«Дуже важливо: «повноцінне» — це право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею, — заявив Володимир Зеленський. — Інакше у нас починається Радянський Союз, «совок». Коли громадяни отримували нібито свої квартири, але не могли їх продавати легально. І це — неправильно. Що з’явилося в результаті? Незаконні «сірі» схеми та махінації. Те саме зараз відбувається у нас із землею».

Про те, що певний «обіг» землі в Україні вже існує, заявив і міністр економіки

«Я хочу наголосити — ми не запускаємо обіг землі, адже він вже є. Ми хочемо вивести його з тіні, зробити його прозорим та забезпечити однакові правила гри для всіх українців», — заявив пан Мілованов.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Урядовці твердять, що на ринку землі хочуть підтримати фермерів. Проте на здешевлення кредитів у проєкті бюджету поки що закладено 4,4 млрд грн

Разом із тим, урядовці наголошували і на тому, що головна «цільова аудиторія» вільного ринку землі — не великі, а середні і малі фермерські господарства, яких треба підтримати фінансово під час відкриття ринку.

«Ринок землі може бути відкритий лише за умови, коли в українського громадянина, українського бізнесу і фермера є доступ до фінансових ресурсів, який дозволять йому взяти активну участь у цьому ринку, з одного боку, а з іншого — якщо такий громадянин і фермер будуть захищені, якщо не буде рейдерства, корупції та іншого «схематозу»,- заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

На сьогодні у бюджеті закладено 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів для фермерів.

«Це буде зроблено у двох формах. Форма номер один — безпосередньо дотування ставки. Форма номер два — створення фонду, до якого вноситимуть кошти, зокрема, і наші міжнародні партнери, щоб гарантувати частину кредиту, щоб банки видавали кредити з більшою готовністю», — заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

За даними, наведеними у пояснювальній записці до законопроєкту, наразі трьома чвертями сільськогосподарських угідь володіють приватні особи, — це понад 30 млн га.

Загалом, в Україні близько 42 млн га землі сільгосппризначення.

Що кажуть люди?

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Українці традиційно негативно ставляться до ринку землі

Згідно із результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2019 року, 49% українців не підтримують закон про ринок землі. Підтримують — лише 31%.

Читайте також: Більшість українців не підтримують продаж землі і хочуть референдум

Згідно із результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2019 року, 49% українців не підтримують закон про ринок землі. Підтримують — лише 31%.

Але, як зазначила директор Фонду Ірина Бекешкіна в інтерв’ю ЛІГА.net, якщо запитувати респондентів «чи має людина, власник землі, мати право її продати?», то так само половина відповідають, що власник має таке право.

За словами Ірини Бекешкіної, опитування також свідчать, що майже половина власників землі здають її в оренду, а не обробляють. «Обробляють тільки 48% власників. Причому 38% ведуть на ній фактично натуральне господарство, для себе вирощують продукти, а не на продаж», — заявила науковець.

Інше опитування, також проведене у вересні Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 52% опитаних не підтримують скасування мораторію на продаж землі, а 64% опитаних вважають, що це питання має вирішуватися на референдумі.

Позитивно ставляться до скасування мораторію на продаж землі 35% опитаних.

Згідно із результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2019 року, 49% українців не підтримують закон про ринок землі. Підтримують — лише 31%.

Але, як зазначила директор Фонду Ірина Бекешкіна в інтерв’ю ЛІГА.net, якщо запитувати респондентів «чи має людина, власник землі, мати право її продати?», то так само половина відповідають, що власник має таке право.

За словами Ірини Бекешкіної, опитування також свідчать, що майже половина власників землі здають її в оренду, а не обробляють. «Обробляють тільки 48% власників. Причому 38% ведуть на ній фактично натуральне господарство, для себе вирощують продукти, а не на продаж», — заявила науковець.

Інше опитування, також проведене у вересні Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 52% опитаних не підтримують скасування мораторію на продаж землі, а 64% опитаних вважають, що це питання має вирішуватися на референдумі.

Позитивно ставляться до скасування мораторію на продаж землі 35% опитаних.

Але, як зазначила директор Фонду Ірина Бекешкіна в інтерв’ю ЛІГА.net, якщо запитувати респондентів «чи має людина, власник землі, мати право її продати?», то так само половина відповідають, що власник має таке право.

За словами Ірини Бекешкіної, опитування також свідчать, що майже половина власників землі здають її в оренду, а не обробляють. «Обробляють тільки 48% власників. Причому 38% ведуть на ній фактично натуральне господарство, для себе вирощують продукти, а не на продаж», — заявила науковець.

Інше опитування, також проведене у вересні Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 52% опитаних не підтримують скасування мораторію на продаж землі, а 64% опитаних вважають, що це питання має вирішуватися на референдумі.

Позитивно ставляться до скасування мораторію на продаж землі 35% опитаних.

«Формула Штайнмаєра» стане базою законопроекту — Єрмак

Так звана «формула Штайнмаєра», яка регулює порядок виборів на Донбасі, ляже в основу законопроєкту. Про це заявив помічник президента України Андрій Єрмак.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Донбас, Росія, формула Штайнмаєра, законопроект

Існує альтернатива безумству, яке нав’язує нам Путін — Безсмертний

Єрмак повідомив, що провів зустріч в Офісі президента з активістами, щоб обговорити «формулу Штайнмаєра» і її роль у врегулюванні ситуації на Донбасі.

«Процес імплементації формули має кілька етапів, це не разове рішення. Формула — це не закон. Це база, яка ляже в основу законопроєкту, за який голосуватимуть і який буде винесено на публічне обговорення. Але це буде потім, а поки необхідно припинити вогонь. Над цим і працюємо», — написав Єрмак на своїй сторінці в Facebook.

Читайте також: Що таке формула Штайнмаєра і чим вона загрожує Україні

Нагадаємо, в 2015 році формулу запропонував міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Вона передбачала порядок, при якому Верховна Рада спочатку приймає закон про проведення виборів на території ОРДЛО, потім проводяться вибори на цій території, після чого ОБСЄ робить висновок про те, чи відповідали проведені вибори європейським стандартам.

На засіданні ТКГ 18 вересня українська сторона відмовилася підписувати на папері текст формули.

Читайте також: Росія вимагає письмово зафіксувати “формулу Штайнмайера”

Пізніше глава МЗС Вадим Пристайко заявив, що письмове погодження «формули Штайнмаєра» — умова для саміту Нормандської четвірки. Україна згодна на неї, але при виконанні низки умов.

При цьому Пристайко підкреслив, що узгоджений текст «формули Штайнмаєра» відрізняється від тієї пропозиції, яку було озвучено в 2015 році.

Читайте також: Клімкін застеріг Зеленського від поступок: Щоб РФ нам не втюхала Донбас

Нагадаємо, Україна прийняла закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО восени 2014 року, але внесла в нього зміни навесні 2015 року. Законом передбачено, що положення про особливий статус набудуть чинності після проведення в ОРДЛО демократичних виборів.

Мінекономрозвитку оприлюднило законопроект про ринок землі. Що в ньому

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Документ оприлюднила прес-служба відомства.
новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Мінекономрозвитку, законопроект, земель

Читайте також: 3,5 млн гектарів землі в Україні належить померлим селянам

Мінекономрозвитку опублікувало законопроект про ринок землі в Україні. Земельна реформа вважалася одним з основних пунктів передвиборної програми президента Володимира Зеленського, а потім і його партії Слуга народу.

Вільну купівлю-продаж сільгоспнаділів, яка була заборонена ще в 2002 році, планують відкрити 1 жовтня 2020 року. З великих політичних сил проти реформи виступає партія Опозиційна платформа — За життя. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Суть законопроекту про ринок землі

Ринок землі в Україні закрили введеним у 2002 році мораторієм. На той час значна частина землі перебувала в пайовий власності, і власники паїв втратили можливість вільно розпоряджатися своїм майном.

Спочатку цей захід вводився як тимчасовий — нардепи говорили про «повзучу іноземну експансію» і обіцяли скасувати заборону після розробки законодавства, що регулює всі аспекти купівлі-продажу землі. Але мораторій щороку продовжували, тому він діє вже 18 років.

У передвиборчій програмі Зеленського обіцяли земельну реформу, яка, за підрахунками його команди, дасть додаткові 2-3 відсотки зростання ВВП на рік. Зараз український ВВП зростає на три відсотки.

На сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства в п’ятницю, 20 вересня, був опублікований текст законопроекту про ринок землі.

Основні його положення:

  • Заборону на продаж землі сільгосппризначення всіх форм власності знімуть з 1 жовтня 2020 року.
  •     Купувати землю в Україні зможуть: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни та особи без громадянства (у разі придбання в порядку спадкування і із зобов’язанням на відчуження ділянки протягом року).
  •     Мінімальну ціну на землю будуть встановлювати на земельних торгах. Вона повинна бути не нижчою від нормативної грошової оцінки.
  •     Буде обмеження щодо загальної площі земель, які можуть бути у власності громадянина та юридичної особи, і пов’язаних з ним осіб.
  •     Переважне право на придбання земельної ділянки буде у того, хто її орендує.
  •     Державний реєстратор буде зобов’язаний вносити інформацію про ціну прав, в тому числі прав користування, до Реєстру прав.
  •     Забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, що належать їм на праві постійного користування та право довічного успадкованого володіння.
  •     Можливо викупити з розстрочкою платежу до п’яти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що обмеження не допускають придбання у власність понад 15 відсотків сільськогосподарських земель області та 0,5 відсотка сільськогосподарських земель України.

При цьому в законопроекті окремим пунктом сказано, що права на купівлю землі не буде у громадян, юросіб і держав, які потрапляють під дію закону Про санкції.

Такі санкції вводяться рішенням президента за поданням РНБО і затверджуються постановою Верховної Ради. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності і окремі юридичні та фізичні особи.

«Реалізація проекту закону не потребує додаткового фінансування з державного та місцевого бюджетів, а також інших додаткових витрат», — йдеться в пояснювальній записці.

До 1 жовтня уряд має розробити і внести на розгляд парламенту законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2021 року, інформацією про земельні ділянки повинен бути наповнений державний земельний кадастр.

Що кажуть влада і Зеленський

Напередодні оприлюднення тексту законопроекту в рамках земельної реформи президент зустрівся з аграріями, щоб розвіяти їхні упередження.

«Перше і головне: земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати або продавати землю зможуть тільки українські громадяни і українські компанії. Страшилки про китайців, про арабів або про іншопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня», — заявив Зеленський.

Він каже, що у громадян має з’явиться повноцінне, а не гібридне право на землю.

«А це право володіти, користуватися і право розпоряджатися своєю землею. Інакше «починається совок», коли наші громадяни отримали нібито свої квартири, але не могли легально їх продавати. В результаті з’явилися сірі схеми і махінації. Те ж саме зараз відбувається із землею», — сказав президент.

За словами Зеленського, після введення мораторію з’явився масштабний тіньовий ринок — «це мільйон гектарів землі і десятки мільярдів гривень».

«Виграє від цього не малий фермер — простий селянин, а місцеві «земельні князьки», — сказав він.

Для того, щоб в плюсі ​​були прості українці, необхідно провести «широке і публічне обговорення моделі ринку землі в Україні, оскільки це питання є дуже чутливим», — сказав Зеленський.

Пізніше міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов розповів подробиці створення прозорого ринку. За словами Милованова, сьогодні ринок землі існує «для тих, хто має доступ, гроші, певні схеми».

На своїй сторінці у Facebook 19 вересня він написав про необхідність створення однакових правил гри для всіх.

«Невеликий фермер або власник має право отримати такі ж ресурси, такі ж фінансові умови, за такі ж гроші викупити і конкурувати з великим бізнесом — сірим, білим, яким завгодно. Прозорість ринку — це найкращий захист від тіньових схем», — написав він.

Сьогодні ж тіньовий ринок надає можливість тому, хто може собі дозволити найняти юристів або купити депутатів або чиновників, здійснювати тіньові схеми на свою користь.

Від запуску ринку землі повинен виграти той, хто готовий на землі працювати, а не той, у кого кращі зв’язки або кращі юристи, наголосив він.

Варто зазначити, що земельну реформу вітають навіть критики нової влади. Так, інвестиційний банкір Сергій Фурса написав на своїй сторінці у Facebook, що існуючий стан речей вигідний лише кільком олігархам, які використовують риторику про захист рідної землі виключно для захисту власних інтересів.

«Введення ринку зробить всіх громадян України багатшими, позбавивши тільки деяких з них надприбутків. І тоді ми ще на крок наблизимося до Європи і демократії, тому що чим багатше суспільство, тим більше свобод воно вимагає», — написав він.

Закон пропонується запровадити з 1 жовтня 2020 року.

Читайте також: Марихуани на 50 млн євро: як викрили величезну плантацію на Івано-Франківщині

Разумков підписав закон про імпічмент і передав на підпис Зеленському

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав законопроект про імпічмент президента і направив його на підпис главі держави Володимиру Зеленському.

Про це йдеться на сайті парламенту.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ВР, Разумков, законопроект, про імпічмент

Білий дім похвалив Зеленського за “сміливі кроки у боротьбі з корупцією” і повідомив про зустріч з Трампом

Після підпису головою Верховної Ради Дмитром Разумковим закон про імпічмент передали на підпис президенту Володимирові Зеленському.

У повідомленні сказано, що станом на 19 вересня законопроект був “повернутий з підписом голова Верховної Ради” і “направлений на підпис президентові”.

Відповідно до законопроекту, Верховна Рада може усунути президента України з поста в порядку імпічменту лише в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Ініціювати імпічмент можуть не менше 226 депутатів, підписи яких забороняється відкликати з подання. Для проведення розслідування протягом 30 днів створюється спеціальна парламентська тимчасова слідча комісія.

Нагадаємо, 10 вересня Верховна Рада України прийняла закон про імпічмент президента. Ініціатором законопроекту виступив сам президент України Володимир Зеленський.

Парламент попередньо підтримав прослуховування нардепів

Верховна Рада прийняла за основу законопроект №1009, визначений Зеленським як невідкладний, що передбачає дозвіл на прослуховування нардепів.

Про це повідомляє РБК-Україна.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ВР, законопроект, прослуховування нардепів

Читайте також: «Такого не було навіть за Януковича», — Портников про повноваження Зеленського. Відео

За законопроект проголосували 297 нардепів.

При цьому скорочені строки підготовки закону до другого читання підтримали 278 парламентаріїв.

Проектом закону пропонується вилучити норму закону «Про статус народного депутата».

Передбачається надати Національному антикорупційному бюро (НАБУ) і Державному бюро розслідувань (ДБР) право самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих і розшукових дій.

Читайте також: Названі 10 країн з найжорсткішою цензурою

Також з Кримінального процесуального кодексу вилучаються так звані «правки Лозового», які були прийняті в 2017 році, про порядок обчислення і продовження строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскарження повідомлення про підозру.

Крім того, пропонується надати слідчому судді, суду при постановленні рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою право не визначати розмір застави в кримінальному провадженні по тяжкому або особливо тяжкому корупційному злочину.

Читайте також: Рада в цілому проголосувала за закон про імпічмент