Зеленський вніс до Ради законопроєкт про судову реформу

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про судоустрій та статус суддів.

Джерело: сайт Верховної Ради

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, законопрект, судді, судоустрій, Зеленський

Читайте також: Кожен третій українець сумує за СРСР – опитування

Деталі: Законопроєкт №3711 зареєстрували у Раді 22 червня.

Наразі його отримали у Раді та передали на розгляд керівництву.

Законопроєкт Зеленський визначив як невідкладний.

Президентський проєкт передбачає внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Текст подання та супровідні документи поки що не опублікували на сайті парламенту.

Нагадаємо: 

  • У березні 2020 року Конституційний суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Зокрема, КС визнав неконституційним положення, яке скорочувало максимальну кількість суддів у Верховному суді від 200 до 100.
  • Йшлося про законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування, який Володимир Зеленський підписав 4 листопада 2019 року. Законом скорочувався склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджувався новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювалася при Вищій раді правосуддя комісія доброчесності та етики.
  • Законом також зменшувався оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн), скорочувався склад ВККС з 16 до 12 членів, до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Крім того кандидати до ВККС мали подавати «заяву про проведення перевірки, визначеної законом «Про очищення влади».
  • У посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього Закону.

У Зеленського написали новий закон про особливий статус Донбасу

Офіс президента підготував новий законопроєкт про так званий особливий статус тимчасово окупованого Донбасу з імплементованою в нього формулою Штайнмайєра.

Джерело: інтерв’ю голови ОПУ Андрія Єрмака.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, ОП, законопрект, Донбас, особливий статус

Пряма мова: «Сьогодні ми представили перший закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» з імплементованою «формулою Штайнмайера».

Деталі: Інтерв’ю вийшло вранці 17 червня, але коли його записували, не уточнюється.

За словами Єрмака, наразі законопроєкт обговорюють «з нашими представниками територій», і вони висловлюють свою думку.

Читайте також: Єрмак про Сивохо: Багато що в роботі над платформою примирення було зроблено дуже кострубато

Передісторія: 

  • 1 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна погодила так звану «формулу Штайнмаєра» щодо виборів на окупованому Донбасі і пояснив, що вони пройдуть лише після виведення всіх військ і за Конституцією та законами України.
  • 5 грудня 2019 року перед переговорами у «нормандському форматі» помічник президента України Андрій Єрмак у Лондоні говорив про готовність України в разі успішної зустрічі змінити Конституцію в напрямку децентралізації і продовжити дію закону про особливості місцевого самоврядування на нині непідконтрольній території Донбасу.
  • 9 грудня 2019 року у Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки», де президенти Франції, України, Росії та канцлер Німеччини досягли низки домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
  • 12 грудня 2019 року Верховна Рада продовжила на 1 рік дію закону про особливий статуc Донбасу.
  • 29 грудня 2019 року після обміну утримуваними особами представник РФ на переговорах з врегулювання конфлікту в ТКГ у Мінську Борис Гризлов висловив сподівання, що Київ «зможе перейти до реалізації своїх зобов’язань» і закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції.
  • У лютому перший заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що у партії залишаються на позицій не закріплювати в Конституції України особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

 

У Раді працюють над законом про зменшення пенсійного віку для жінок

Проект закону №1086 передбачає перегляд пенсійного віку жінок. Раніше Рада підтримала законопроект в цілому, однак президент Порошенко наклав вето.
новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, законопрект, жінки, пенсійного віку

Читайте також: Віталій Портников: Професіонали ніколи не домовляться з дилетантами

Законопроект “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “(щодо вдосконалення пенсійного забезпечення)” опублікований на сайті парламенту.

У пояснювальній записці автори законопроекту пропонують до 1 січня 2022 року надати жінкам, яким виповнилося 55 років, право дострокового виходу на пенсію за віком за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Для обрахунку пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2022 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

  • Зазначимо, проект закону розміщений на сайті Ради ще з кінця 2014 року. У січні 2015 року депутати підтримали документ у першому читанні і в цілому, але президент Петро Порошенко ветував його.

 

  • Він посилався на те, що протягом останніх років спостерігається дефіцит бюджету Пенсійного фонду, і тому на той момент було відсутнє фінансове забезпечення для реалізації цього закону.

  • На початку вересня поточного року президент України Володимир Зеленський запропонував внести зміни в законопроект, після чого він був направлений на розгляд в комітет.

Рада підтримала закон про “митний безвіз”

Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт закону №1082 про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ВР, законопрект, транзитної системи

“За” проголосували 333 народні депутати.

“Це дозволить українським гравцям виїжджати з України та доїжджати до Португалії однією вантажівкою з одним документом, з однією гарантією. Це також спрощує та здешевшує для українських споживачів європейські товари”, — пояснив голова Державної митної служби Максим Нефьодов.

Євробляхи: Рада відклала штрафи

Згідно з пояснювальною запискою, проєктом закону передбачається прийняття окремого Закону «Про режим спільного транзиту», яким встановлюються основні засади організації та здійснення спільного режиму транзиту товарів через митну територію України, порядок і умови переміщення таких товарів митною територію України у спільному режимі транзиту, здійснення митних формальностей, застосування механізму гарантування сплати митного боргу, застосування спеціальних транзитних спрощень та інші особливості здійснення операцій спільного режиму транзиту.

Зеленський розповів про нового прем’єра і коаліцію

Президент України Володимир Зеленський бачить на посаді прем’єр-міністра України людину без політичного минулого, яка є професійним економістом. Про це він заявив журналістам на виборчій дільниці в Києві у неділю, 21 липня, повідомляє Интерфакс.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, вибори, ВР, прем'єр, коаліція, законопрект, ЗеленськийЧитайте також: Разумков прокоментував чутки про те, що він стане спікером Ради

Глава держави зізнався, що вже проводить консультації з людьми, яких бачить на посаді прем’єр-міністра.

«Прем’єр-міністр… повинен бути абсолютно професійним економістом і не мати ніякого політичного рішення (минулого — ІФ). Я б дуже хотів, щоб це була абсолютно незалежна людина, яка ніколи не була ні прем’єр-міністром, ні спікером, ні лідером якоїсь фракції. Я бачу таку людину. Чесно вам скажу — проводжу вже консультації, розмовляю… з деякими людьми», — сказав Зеленський.

Глава держави також повідомив, що не бачить у майбутній коаліції в Раді «старих облич».

«Щоб це були тільки нові обличчя, ні з ким зі старої влади ми, чесно кажучи, не бачимо коаліції. Поки що так. Але ми не знаємо, які саме партії пройдуть до парламенту. Тому будемо вирішувати після результатів (виборів — ІФ)», — сказав він.

Одним із перших законів нового парламенту Зеленський хотів би бачити закон про зняття депутатської недоторканності.

«Один із перших, тому що в перший день буде не один законопроект,… нарешті ми з вами повинні зняти недоторканність», — пояснив він, додавши, що нова Верховна Рада передусім повинна бути чесною та ефективною.

Глава держави також зазначив, що новий парламент повинен бути чесним і ефективним.

«Чесним і таким, який працює», — резюмував Зеленський.

Нагадаємо, в Україні обирають новий парламент. Виборчі дільниці в країні будуть працювати до 20:00.

Читайте також: У поліції розповіли про першу спробу фальсифікувати вибори

Незаконне збагачення: Зеленський вніс закон в Раду

У Верховній Раді з’явився законопроект №10358 про відповідальність за незаконне збагачення Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів. 

Про це повідомляється на сайті парламенту в понеділок, 3 червня.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Верховна Рада, Зеленський, законопрект, незаконне збагаченняЧитайте також: Не рівень президента: Зеленський не буде урочисто відкривати дороги і школи

Законопроект позначений главою держави як невідкладний і вже переданий на розгляд до парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Цим документом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Документом передбачається на законодавчому рівні вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв’язку з цим планується ввести в Цивільному кодексі України окрему підставу припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, і межу вартості таких активів (вартість, яка в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також проектом закону уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, щодо яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями проекту в частині введення процедури визнання активів необґрунтованими і їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування — «перевага доказів», який закріплює принцип рівності сторін.

За результатами визнання необґрунтованими активів чиновників і стягнення таких активів передбачається звільняти зазначених осіб із займаних посад шляхом внесення змін в закони Про попередження корупціїПро державну службуПро місцеве самоврядуванняКодекс законів про працю України.

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що, у свою чергу, буде гарантією неупередженого розгляду таких справ.

Право на звернення до суду з відповідним позовом пропонується надати Національному антикорупційному бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, окрім справ, де відповідачем є посадові особи НАБУ і прокурори САП. У таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генеральної прокуратури за дорученням генпрокурора.

Нагадаємо, 27 лютого Конституційний суд України опублікував рішення про скасування статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, визнавши її неконституційною. Згідно зі скасованою статтею КК України, державні службовці повинні були надавати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів своїх близьких родичів. У разі, якщо чиновник не міг цього зробити, його повинні були притягнути до кримінальної відповідальності.

Після цього в Раді зареєстрували декілька нових законопроектів про незаконне збагачення, у тому числі президентський. У парламентському комітеті пропонують розробити один законопроект.

Як повідомлялося, НАБУ закрило всі справи про незаконне збагачення.

Рада планує врегулювати перехід парафій від однієї церкви до іншої

Верховна Рада України планує за день розглянути 75 законопроектів, серед яких питання щодо зміни релігійними громадами підлеглості, про безперешкодну діяльність засобів масової інформації у передвиборчий період 2019 року та низка питань з аграрного та паливно-енергетичного комплексу.

Відповідні законопроекти внесені до порядку денного парламенту.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Верховна Рада, законопрект, зміни релігійнимиЧитайте також: «Тягнуть Бога за бороду»: скандальний митрополит РПЦ розлютився через ПЦУ

Розпочнуть свій день народні депутати з продовження розгляду законопроекту №4607 «Про соціальні послуги», який не встигли пропрацювати вчора. Документ передбачає розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань організації надання соціальних послуг та спрямований на підвищення статусу соціальних працівників та інших фахівців, що надають соціальні послуги.

Після цього нардепи у другому читанні розглядатимуть законопроект №9122 щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом. Документ дозволяє державним замовникам з державного оборонного замовлення безпосередньо здійснювати закупівлю продукції, робіт та послуг оборонного призначення за імпортом.

Також, як зазначено на сайті Верховної Ради, парламент повинен в першому читанні розглянути доопрацьований законопроект №4128 та його альтернативу №4128д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. Ухвалити відповідний документ Раду просили церковники. Законопроект повинен регламентувати перехід парафій з однієї церкви в іншу, а також прописувати механізми та юридичні нюанси такого переходу. Цей документ можуть розглянути не лише у першому читанні, а й в цілому.

Окрім цього в порядок денний внесені питання з аграрного сектору, зокрема законопроект №4611 про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами та №9022 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин.

У розкладі передбачені законопроекти щодо паливно-енергетичного комплексу: «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (№8348), у другому читанні розглянуть проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань поводження з радіоактивними відходами (№6089).

Читайте також: В УПЦ МП заявили, що «церковні» закони спрямовані на її ліквідацію

Також, якщо у депутатів вистачить часу, то вони можуть розглянути законопроект №9329 «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2019 року».

Рада планує розглянути понад 120 законопроектів за три дні.

Джерело: УНН

Рада сьогодні розгляне посилення кари за наругу над могилами захисників України

Верховна Рада планує 18 грудня розглянути у другому читанні законопроект, яким пропонується збільшити штрафи за незаконне носіння військової форми та посилити кримінальну відповідальність за руйнування місць поховання захисників України.

Про це йдеться в порядку денному, опублікованому на сайті парламенту.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Верховна Рада, законопрект, кримінальну відповідальність

На початку засідання у вівторок парламентарії мають намір розглянути блок питань національної безпеки й оборони. Зокрема, перше читання має пройти законопроект №9217 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб».

Пропонується запровадити штраф у розмірі від ста п’ятдесяти (2250 грн) до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн) за незаконне носіння військової форми ЗСУ.

Водночас, за осквернення або руйнування могил захисників України автори документа пропонують передбачити обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Після цього депутати планують включити до порядку денного блок питань щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель, який включає 15 тематичних законопроектів.

Напередодні, під час погоджувальної ради, голова ВР Андрій Парубій висловив сподівання, що парламентарії зможуть розглянути їх у четвер. Далі ВР планує ухвалити у другому читанні проект закону №8492 «Про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах України шляхом збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами)». Його ініціатори пропонують підвищити у 16 разів штраф за порушення безпеки на дорозі, зокрема, за ігнорування ременів безпеки та мотошоломів.

Разом з тим пленарного вівторка для повторного розгляду з пропозиціями Президента України до парламенту вноситься Закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (№3726). Депутати ухвалили його 13 квітня 2018 року, проте 7 червня Глава держави наклав на нього вето. При цьому зазначалося, що в законі сформовано перелік дозволених видів приватних детективних послуг без урахування вимог низки законодавчих актів України.

Також парламент має намір ухвалити у першому читанні проект закону №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», внесений Президентом, і альтернативний йому законопроект 9055-1 народного депутата Валерія Писаренка (група «Партія «Відродження»).

Окрім того, Верховна Рада планує розглянути у другому читанні законопроект №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», передбачає внесення зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, встановивши відповідальність за цькування у школі.

Водночас педагогічних працівників і керівників закладів освіти пропонується карати штрафом у сумі від 340 грн до 3 тис. 400 грн за приховування випадків булінгу. Рада збирається розглянути цей документ сьомим питанням.

Окремими блоками ВР розгляне низку проектів постанов щодо перейменування населених пунктів Івано-Франківської, Черкаської, Київської та Харківської областей, а також щодо зміни в адміністративно-територіальному устрої на Донеччині та Луганщині.

А зачем российским гражданам иностранные визы? Это выглядит подозрительно

Предложенные депутатами «Единой России» поправки в федеральный закон «О порядке выезда и въезда в РФ» могут привести к закрытию всех визовых центров в стране.

Об этом «Интерфаксу» заявила пресс-секретарь Российского союза туриндустрии Ирина Тюрина.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Дума, законопрект, закрытию всех визовых центров

По ее словам, поправки в закон «О порядке выезда и въезда в РФ» внесли на прошлой неделе депутаты «Единой России». Они предполагают обязательную аккредитацию всех компаний, оказывающих россиянам посреднические услуги при оформлении виз. Для получения аккредитации будет необходимо наличие у оператора филиалов не менее чем в 20 субъектах России. Максимальная доля иностранного участия в уставном капитале не должна превышать 20 процентов. Также обязательно наличие технических средств для обработки информации, сертифицированных в соответствии с российским законодательством, и наличие трехлетнего опыта работы в сфере.

«Критерии выдачи аккредитации таковы, что ни один из действующих операторов визовых центров получить ее не сможет, – утверждает Тюрина. – В России работают шесть иностранных компаний, управляющих визовыми сервисными центрами. Как минимум по одному пункту – доля иностранного участия в уставном капитале – ни одна из них не пройдет предлагаемую аккредитацию. Дипмиссиям в России придется либо срочно менять сервис-провайдеров, либо приостанавливать деятельность визовых центров».

В то же время, по словам представителя РСТ, требованиям законопроекта не сможет соответствовать и ни одна российская фирма. «Допустим, в качестве временного решения компания-держатель контракта с дипмиссией могла бы передать оперативное управление какому-нибудь российскому субподрядчику. Допустим, за короткое время это юрлицо могло бы открыть 20 филиалов в разных городах и получить необходимые сертификаты, что уже из области фантастики. Но откуда у этого юрлица вдруг возьмется трехлетний опыт работы в сфере оказания визовых услуг?».

Она подчеркнула, что предложенные депутатами поправки в случае их принятия поставят в патовую ситуацию не только сервис-провайдеров визовых центров, но и иностранных дипломатов.

«Посольствам и консульствам будет проще закрыть визовые центры в России, чем найти подрядчиков, отвечающих новым требованиям закона. А визы будут оформлять по старинке — в собственном визовом отделе, часто единственном на всю огромную страну. А значит, и туристы, и туроператоры рискуют вернуться к практике начала «нулевых», когда получение виз всякий раз становилось незабываемым квестом», — заключила Тюрина.

В РСТ отдельно отметили, что компании, управляющие российскими визовыми центрами за рубежом, никаких дополнительных аккредитаций не получают.

Новые правила ввоза авто на «евробляхах»: сколько придется платить украинцам

В Верховной Раде зарегистрированы законопроекты, которые призваны уменьшить стоимость авто на «евробляхах». Авторы документов предлагают уменьшить базовые ставки акцизного налога для всех ввозимых авто.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, законопрект, ВР, авто на «евробляхах»

Об этом в своей статье для «Экономической правды» написала председатель Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина.

Речь идет именно о тех показателях, к которым еще будут применяться коэффициенты. Размер акцизного налога, который надо будет оплатить, равняется базовой ставке, умноженной на коэффициент двигателя и коэффициент возраста.

«Как будет рассчитываться коэффициент двигателя? Показатель объема двигателя будет делиться на 1000. А коэффициент возраста — это количество полных календарных лет», — объясняет Южанина.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Главное, отмечает она, акцизный налог с авто, рассчитанный по предложенной формуле, будет значительно меньше того, который действует сегодня.

«Благодаря этому импортные легковые транспортные средства станут для украинцев доступными, а разница в размере ставок для различных по объему двигателей авто не будет существенной», — написала эксперт.

Читайте: У Мережі показали, як підлітки стрибають під колеса поїзда в метро Києва