ЄСПЛ зобов’язав Україну заплатити наркоторговцю за порушення його прав

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити 4 тис. євро наркоторговцю за порушення його прав при засудженні і затримання правоохоронцями. Про це йдеться в повідомленні прес-служби суду.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, компенсація, Європейський суд, наркоторговцю

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити €4 тис. наркоторговцю за порушення його прав.

Зазначено, що заявник Василь Якуба, громадянин України, народився в 1971 році і був затриманий у Кіровограді (зараз — Кропивницький) за торгівлю наркотиками. У березні 2007 року він 3 рази продав таємному агентові міліції шприц з опієм, угода була знята на приховану камеру. У червні 2007 року він був засуджений за торгівлю наркотиками і засуджений до 8 років позбавлення волі.

Суд, зокрема, спирався на письмову заяву агента під прикриттям, якому не дозволили давати показання в суді з метою захисту його особистості. Якуба вимагав, що цей агент виступив у суді, а крім того заявив, що зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців під час арешту.

Заявник просив ЄСПЛ встановити порушення його права на справедливий судовий розгляд і права на допит свідків, а також зазначив, що українська влада відмовилася надати йому копії документів з матеріалів справи. ЄСПЛ зобов’язав виплатити заявникові сатисфакцію в 2 500 євро за моральну шкоду і 1 500 євро за судові витрати.

Нагадаємо, ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити ромам компенсацію за погром табору. Кожному постраждалому у погромі протягом трьох місяців має бути виплачено по 11 тисяч євро в якості компенсації моральної шкоди.

Катастрофа MH17: на Путіна подали рекордний груповий позов

Родичі жертв збитого над Донбасом малайзійського Боїнга МН17 подали до Європейського суду з прав людини груповий позов проти Росії і президента Володимира Путіна.

катастрофа MH17, Путін, позов, Європейський суд

Про це в інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви» повідомив адвокат Джеррі Скіннер. За його словами, кількість позивачів уже збільшилася до 291.

«Ми починали роботу з невеликою групою громадян Малайзії й Австралії, із якими від самого початку я встановив контакт. Тепер до нас приєдналася велика кількість родичів загиблих, і наш позов став найбільшим. Разом із родичами в нас у позові зараз 291 особа», – розповів він.

Зазначається, що Скіннер подав до Європейського суду з прав людини позов проти РФ і особисто Путіна на 330 мільйонів доларів від імені родичів загиблих під час аварії рейсу.

Європейський суд з прав людини виніс термінове рішення щодо полонених українських моряків

Європейський суд з прав людини у відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав захоплених Росією моряків зобов’язав Москву надати інформацію про них, повідомляють у Міністерстві юстиції України.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Європейський суд, полонені моряки, зобов’язав Москву

За словами заступника голови Мін’юсту й уповноваженого з питань Європейського суду Івана Ліщини, Росія має надати дані про:

  • захоплення моряків і юридичні підстави їх утримання;
  • місце їх утримання;
  • спричинені поранення;
  • надану медичну допомогу.

Цю інформацію російська влада має надати до наступного понеділка, 3 грудня, уточнив Ліщина.

Напередодні в Мін’юсті повідомили, що звернулися до ЄСПЛ з приводу захоплення Росією українських моряків.

«Від імені уряду Мін’юст вже звернувся до Європейського суду з прав людини з вимогою застосувати 39-те правило й ухвалити негайне рішення щодо звільнення незаконно захоплених українських громадян», – сказав 28 листопада міністр юстиції Павло Петренко.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

ЄСПЛ присудив компенсацію ромам, постраждалим від “погрому” на Одещині

Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною Європейської конвенції прав людини стосовно представників ромської національності, які постраждали у результаті агресивних акцій у 2002 році у селі Петрівка Одеської області

Про це йдеться в оприлюдненому у вівторок рішенні ЄСПЛ.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Європейський суд, компенсація, ромської національності

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі, своїм рішенням суд зобов’язав Україну сплатити 12 заявникам по 11 тис. євро та по 9 тис. євро п’ятьом заявникам за завдану немайнову шкоду.

Як повідомлялося, 7 вересня 2002 року у селі Петрівка Одеської області було вбито 17-річного хлопця. У скоєнні цього злочину місцеві жителі запідозрили представника ромської національності. У результаті агресивних дій громади та проведеного «погрому» (цей термін вживається у тексті рішення ЄСПЛ) роми були змушені залишити село, а сільська рада підтримала таку ситуацію.

Читайте: Лондон ігнорує звернення Києва щодо пропагандиста Філліпса — дипломати

Мораторій на продаж землі може коштувати Україні 2-75 тисяч євро на людину

Якщо проблема мораторію на продаж землі не буде вирішена вчасно, то Європейський Суд з прав людини перейде до призначення грошової компенсації — від 2 до 75 тисяч євро для одного позивача залежно від оцінки кожного конкретного позову.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Європейський суд, мораторій, продаж землі

Про це на круглому столі «Конституційне право власності на землю» заявила представник Міністерства юстиції, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Аліcа Пєтухова.

За її словами, рішення ЄСПЛ по справі «Зеленчук та Цицюра проти України» не дає Україні вибору, виконувати рішення ЄСПЛ чи ні.

«Україна має виконати це рішення, причому зробити це «належним чином», — заявила Пєтухова.

«З 1995 року, коли Україна вступила до Ради Європи, вона взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Європейського Суду. Рішення ЄСПЛ для України — це не рекомендація, це вказівка. І часу (для виконання рішення — ЕП) не так багато, бо наступними рішеннями ЄСПЛ, а такі будуть, буде призначати позивачам справедливу сатисфакцію. А це ляже додатковим навантаженням на бюджет», — вважає представниця Мінюсту.

За її словами, рішення суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію повинна бути вирішена не лише відносно окремих заявників, а в цілому.

Якщо вона не буде врегульована вчасно, наголошує Пєтухова, ЄСПЛ в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від 2 тисяч до 75 тисяч євро, що залежить від оцінки з боку ЄСПЛ кожного конкретного позову.

Не виконавши рішення ЄСПЛ, Україна може дуже скоро отримати наступне пілотне рішення. Це означає, що дане рішення ЄСПЛ стосуватиметься усіх потенційних позовів з України.

Як відомо, у травні 2018 року у вердикті у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» Європейський Суд з прав людини ухвалив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливого балансу між інтересами суспільства і майновими правами громадян.

Обом заявникам — фермерам Софії Зеленчук і Віктору Цицюрі  — повинно бути виплачено компенсацію  3 тис. євро кожному.

Як повідомлялося, 7 грудня 2017 року за продовження мораторію на продаж землі с/г призначення проголосувало 236 депутатів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів спочатку очікував ухвалення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця грудня 2016 року.

Замість цього Верховна Рада в кінці жовтня продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року.

Однак земельна реформа є важливою умовою програми співпраці України і Міжнародного валютного фонду.

Раніше прем’єр Володимир Гройсман заявив, що уряд досі працює над проектом закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Наташа Корольова подала позов до Європейського суду з прав людини через заборону на в’їзд в Україну

Співачка Наташа Корольова подала позов до Європейського суду з прав людини через заборону на в’їзд в Україну. Про це вона повідомила «РИА Новости» 2 вересня.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Європейський суд, заборона, Наташа Корольова

За словами співачки Наташі Корольової, вона сподівається на вирішення питання на свою користь у Європейському суді з прав людини. Служба безпеки України заборонила їй в’їзд у країну з 2016 року.

У жовтні 2016 року Служба безпеки України на п’ять років заборонила Корольовій в’їзд у країну «за дії, що суперечать інтересам країни». Вона назвала рішення відомства «обурливим прецедентом» і зазначила, що Київ її боїться.

2 вересня Корольова повідомила, що «позов уже в Європейському суді з прав людини». За її словами, «поки що подали лише, відправили документи».

Вона зазначила, що у вирішенні цієї справи сподівається на «здоровий глузд» суду, і назвала себе «без вини репресованою людиною». Корольова наголосила, що звинувачення на її адресу з української сторони не відповідають дійсності, і додала, що «правда має перемогти».

Наталія Корольова народилася в Києві, але є громадянкою Росії. В інтерв’ю радіостанції «Говорит Москва» у вересні 2014 року вона повідомила, що ніколи не була громадянкою України. «Я у 1989 році виїхала з Києва до Москви. Це була єдина держава СРСР. І я відразу отримала російський паспорт», – розповіла співачка.

У травні 2016 року, після перемоги Джамали на «Євробаченні», Корольова заявила, що якби була «на 10 років молодшою», то хотіла б представляти РФ на конкурсі. «Щоб, будучи корінною українкою, представляти Росію для відродження тисячолітньої дружби і любові між нашими братніми народами», – сказала вона.

Заборона на в’їзд Корольової в Україну почав діяти в жовтні 2016 року і триватиме до жовтня 2021 року. 18 січня 2017 року СБУ дозволила співачці приїхати до Києва на похорон бабусі.

«Є підстави вважати, що Сенцова годують примусово». Омбудсмен Денісова просить Мін’юст України звернутися до ЄСПЛ

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила у Facebook, що звернулася до заступника міністра юстиції України Івана Ліщини із проханням подати заяву до Європейського суду з прав людини про порушення прав політв’язня Олега Сенцова через імовірне примусове годування.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Європейський суд,  Денісова, Сенцов, примусове годуванняУповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова наголосила, що просить заступника міністра юстиції України Івана Ліщину звернутися у Європейський суд із прав людини через можливе порушення прав ув’язненого у РФ українського режисера Олега Сенцова, тому що вживання їжі проти власної волі заборонене міжнародним законодавством.

«Достовірної інформації про стан здоров’я Олега Сенцова ми не маємо. З огляду на заяви уповноваженого з прав людини РФ Тетяни Москалькової, є підстави вбачати, що Олега годують примусово. Приймання їжі проти власної волі є жорстоким, нелюдським та принизливим поводженням і заборонено міжнародним законодавством. Тому я звернулася до заступника міністра юстиції України Івана Ліщини із проханням внести заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення прав громадянина України Олега Сенцова, ув’язненого Російською Федерацією за політичними мотивами», – заявила Денісова.

Кремль не хоче, щоб український омбудсмен Денісова побачила, в якому стані знаходиться Олег Сенцов після майже 40 днів голодування, і розказала про це публічно. Особливо там бояться, щоб у ЗМІ не потрапили фото Сенцова.

Таку думку висловив політичний експерт Василь Мокан.

За його словами, зараз вдалий час для тиску на Росію щодо обміну військовополоненими і політв’язнями у зв’язку з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Однак цей діалог блокує Кремль. Це політичний актив, який використовуватиметься як аргумент на можливих переговорах Трампа і Путіна.

Сенцова засудили у РФ до 20 років позбавлення волі 25 серпня 2015 року. Російський суд визнав його винним у створенні в Криму терористичної спільноти та керівництві нею, спробі придбання вибухових пристроїв і незаконному зберіганні вогнепальної зброї та боєприпасів, двох терористичних актах і підготовці ще одного теракту. Сенцов своєї провини не визнав.

14 травня 2018 року режисер оголосив безстрокове голодування в колонії міста Лабитнангі. Він висунув вимогу звільнити 64 українських політв’язнів, але себе до списку не заніс.