Коломойський виступив на захист Богдана на чолі АП

Юрист Андрій Богдан, призначений на посаду глави Адміністрації президента України, є професіоналом, що важливо для нової української влади.

Про це в інтерв’ю Financial Times 26 травня заявив олігарх Ігор Коломойський, на якого Богдан працював в останні роки як особистий адвокат.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Коломойський, АП, Андрій Богдан

Читайте також

Коломойський в інтерв’ю Financial Times висловився за дефолт України

Команда Зеленского избрала самую идиотскую тактику из имеющихся – Речинский

Зеленського затягують у пастку — Портников

Портнов допомагає, а Порошенко не подякував — головні тези з інтерв’ю Коломойського

Говорячи про нового президента України Володимира Зеленського, він визнав, що тепер його самого завжди будуть з ним пов’язувати.

«Він був чиновником, він знає, як працює документообіг, що ви можете і що не можете підписати. Це важливо для того, щоб ви в перший же день не стали мішенню для всіх метальників бруду», — сказав Коломойський.

Говорячи про нового президента України Володимира Зеленського, він визнав, що тепер його самого завжди будуть з ним пов’язувати.

За словами підприємця, люди будуть йому симпатизувати, якщо Зеленський виконає свої передвиборчі обіцянки, в іншому випадку «Коломойський буде втіленням диявола».

«Навіть якщо я і пальцем не ворухну», — додав він.

У передвиборному штабі Зеленського офіційно Богдана називали особою, яка займається юридичними питаннями, але в політичних колах говорять, що він був «куратором Коломойського» в ЗеКоманді, а зараз є правою рук шостого президента.

Богдан підпадає під закон про люстрацію, але в оточенні Зеленського з цим не погоджуються. Подробиці в матеріалі Андрій Богдан: глава Адміністрації президента.

Портнов загрожує заарештувати всі активи Порошенка, в тому числі оформлених на підставних осіб

Колишній заступник глави Адміністрації президента під час правління Віктора Януковича Андрій Портнов звинувачує Петра Порошенка у спробі захопити владу і у державній зраді та хоче заарештувати всі його активи.

Про це він заявив в ефірі “112 Україна”.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, влада, власть, політика, политика, Порошенко, Портнов звинувачуєЧитайте також: Портнова в Києві охороняють поліцейські з автоматами

Портнов вважає, що Порошенко спеціально ввів в Україні військове положення, щоб зірвати вибори президента, а це вже спроба захоплення влади.

Цю заяву він пояснює тим, що цією дією екс-президент дав Російській Федерації можливість вплинути на внутрішню політику. Більш того, проводилися переговори з приводу звільнення Сенцова, а тепер ще 24 моряки.

За словами Портнова, п’ятий президент України зіграв на користь РФ, чим погіршив обороноздатність України та її авторитет на міжнародній арені. А така дія потрапляє під статтю 109 Кримінального кодексу України “Державна зрада”, додав Портнов.

Крім того, він повідомив, що в ДБР були направлені матеріали по другій справі. Але які саме, не уточнюється.

За словами колишнього заступника глави АП часів Януковича, він буде домагатися в суді арешту всіх активів Петра Порошенка.

Читайте також: Андрій Портнов опублікував фото з аеропорту Київ і оголосив про повернення в Україну

“Є другий кейс, ми його зареєстрували в Державному бюро розслідувань. З цього питання ми очікуємо протягом декількох тижнів клопотання до суду, ми будемо на цьому наполягати, тому що я заявник з цих питань. Моє клопотання буде про те, що б ДБР вніс до суду клопотання про арешт всіх активів – це банківські рахунки, це всі акції, активи, облігації державної позики, в тому числі офшорні компанії, в тому числі оформлені на підставних людей”, – сказав Андрій Портнов.

Нагадаємо, Державне бюро розслідувань початок попереднє розслідування за фактом можливої державної зради президента Петра Порошенка за заявою Андрія Портнова.

На щойно відкритому “мосту Кличка” тріснуло скло

На новому пішохідно-велосипедному мосту в Києві між аркою Дружби народів та парком “Володимирська гірка” тріснуло скло на одному із оглядових майданчиків.

Про це повідомляє dtp.kyiv.ua.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Київ, міст, тріснуло скло

Вчора, 25 травня, Віталій Кличко відкрив пішохідно-велосипедний міст, що з’єднує парк Володимирська гірка з Аркою дружби народів. А вже сьогодні скло почало тріскатися.

Користувачі мережі відзначають, що, швидше за все, тріщина утворилася через удар

Наразі тріснуте скло оточили представники Муніципальної варти і не підпускають туди відвідувачів.

За словами представника Муніципальної варти, скло тріснуло після того як група невідомих активно на ньому стрибала.

Нагадаємо, ввечері 25 травня міський голова Києва Віталій Кличко урочисто відкрив новий пішохідно-велосипедний міст у столиці. Відкриття присвятили святкування Дня Києва.

Зеленський обіцяє зробити Україну «базою для підкорення світу»

Президент Володимир Зеленський пообіцяв зробити все можливе, щоб кожен українець міг вільно реалізовувати свої ініціативи у власній країні. Про це він написав на своїй сторінці у Faceboоk 26 травня.

Повідомлення президента приурочено 130-річчю від дня народження авіаконструктора Ігоря Сікорського.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Зеленський пообіцявЧитайте також: 

Коломойський в інтерв’ю Financial Times висловився за дефолт України

Зеленського затягують у пастку — Портников

Зеленський прийшов на сцену “Ліги сміху” і поцілував Кошового. Відео

«Я зроблю все від мене залежне, щоб відкрити для кожного здатного українця шлях для вільної реалізації своїх ініціатив передусім у своїй країні. Щоб саме Україна стала для наших геніїв базою для подальшого підкорення світу», — написав Зеленський.

Повідомлення президента приурочено 130-річчю від дня народження авіаконструктора Ігоря Сікорського. Він зазначив, що цей знаменитий українець є блискучим прикладом інноватора, який завжди буде надихати нових українських винахідників.

Про інновації Зеленський говорив напередодні на технологічній конференції iForum. Однак користувачі соціальних мереж звернули увагу не на ідеї президента, а на його манеру і стиль мовлення. Детально в матеріалі «Факапи» Зеленського на iForum: реакція соцмереж.

5 років тому почалися бої за Донецький аеропорт, в обороні якого загинули понад 200 бійців

Рівно 5 років тому, 26 травня 2014 року розпочалися бої за Донецький аеропорт. Про це повідомляють в Генштабі.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ЗСУ, Донецький аеропорт

«Кіборги» захищали ДАП і давали гідну відсіч переважаючим силам противника. Тоді Збройні сили України вперше показали свій характер у бою з переважаючим і сильним супротивником. Успішна операція стала переломною для українських військових і визначила подальший хід антитерористичної операції.

«116 кіровоградських спецназівців і 15 бійців 25-ї бригади розмістилися в старому терміналі. Тим часом Донецьк усе більше брали під контроль озброєні бойовики. Але сам аеропорт продовжував жити звичайним життям — прибували і відлітали літаки, в терміналах обслуговували пасажирів. Ситуація в Донецькому аеропорту кардинально змінилася в ніч на 26 травня. Близько третьої години ночі зрадник із місцевого СБУ запустив у новий термінал бойовиків і кадирівців», — йдеться в матеріалі.

18-21 січня 2015-го в результаті підриву терміналу ДАП загинули 58 «кіборгів». Коли будівлі обох терміналів було практично дощенту зруйновані, 21 січня 2015 року, командування АТО прийняло рішення відвести бійців ЗСУ — цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Під час операції зі звільнення нового терміналу 26 травня 2014 року не загинув жоден український військовий.

Загалом оборона Донецького аеропорту українською армією тривала 242 дні, а відважних і незламних захисників летовища назвали «кіборгами». Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 бійців.

ДАП — Донецький аеропорт. Початок

26 травня 2014 року. Точка відліку. Збройні Сили України вперше показали свій характер у бою з переважаючим і сильним противником. Успішна операція стала переломною для українських військових та визначила подальший перебіг АТО.

Коломойський в інтерв’ю Financial Times висловився за дефолт України

Олігарх Ігор Коломойський, який нещодавно повернувся в Україну, виступив за оголошення Україною дефолту, вказуючи, що треба брати приклад з Греції.

Про це він розповів в інтерв’ю британській газеті Financial Times

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Коломойський, дефолтуЧитайте також: Команда Зеленского избрала самую идиотскую тактику из имеющихся – Речинский

«На мою думку, ми повинні повести себе з нашими кредиторами, як Греція. Це приклад для України», — цитує видання Коломойського. У 2015 році Греція стала першою розвиненою країною, яка не сплатила кредиту Міжнародного валютного фонду, хоча і тимчасово.

Коломойський вважає, що в дефолті немає нічого страшного. «Скільки разів Аргентина оголошувала дефолт? І що, вони його реструктуризували», — сказав олігарх.

Він вважає, що перемога Зеленського на виборах свідчить про втому українців від вимог МВФ. «Якщо Зеленський буде слухати [Захід] … він закінчить, як Порошенко. У нього будуть такі ж рейтинги — 5, 10, 15 замість 73 відсотків», — сказав Коломойський.

На його думку, США і Євросоюз могли б списати зовнішні борги України. «Це ваша гра, ваша геополітика. Вас не цікавить Україна. Ви хочете зашкодити Росії, а Україна — просто привід», — сказав він.

Нагадаємо, що Коломойського не вперше говорить про необхідність дефолту України. У листопаді в інтерв’ю шеф-редактору LB.ua Соні Кошкіній олігарх сказав, що не бачить у дефолті нічого поганого.

«Подивіться на Грецію, які красені, сказали: «500 млрд не повернемо», і все, до побачення. Його [грецький сценарій] потрібно було застосовувати ще в 2014 році, тому що країну розікрали під заступництвом, в тому числі і Міжнародного валютного фонду, і під заступництвом всіх іноземних посольств. Куди вони дивилися? Спостерігачі … Країни не було, в скарбниці — нуль, оголошуйте дефолт. Дефолт ще ніколи нікому не завадив, то, що стосується країни — так сто відсотків», — сказав він.

У той же час перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю LB.ua говорила, що дефолт для України — в будь-якому випадку погано.

«Уявіть ситуацію: ви «дефолтнули»! Це означає, що в найближчому майбутньому вам ніхто грошей не дасть. Уряд вийти на зовнішні ринки не може, внутрішній ринок вже максимально віддав можливе. Що виходить: ми перестанемо платити пенсії, зарплати, фінансувати армію? Або будемо змушені поміняти керівництво НБУ для того, щоб нове включило друкарський верстат? Інфляція залізе в гаманець кожного», — попередила Рожкова.

Станом на кінець 2018 року рівень держборгу до ВВП України становив 60,9%. Безпечним рівнем для економіки, як відзначали в Мінфіні, вважається 60%.

Зеленського затягують у пастку — Портников

Президента Володимира Зеленського затягують у пастку, яка може завершитися його імпічментом.

Про це сказав публіцист Віталій Портников.

Зеленського затягують у пастку, ВР, Конституція, імпічмент, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policyЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський з дружиною відкрили центр для наркозалежних

На запитання «Що може статися, коли Конституційний суд визнає, що указ про розпуск Верховної Ради є неконституційним вже після виборів?» Портников в ефірі телеканалу «Еспресо» відповів:

«Нічого не відбудеться. Вибори будуть такими, що відбулися, депутати складуть присягу.

Єдине — це може мати наслідки для самого глави держави у майбутньому. Він вважатиметься людиною, яка порушила Основний закон. І в парламенту (якщо захоче притягнути його до відповідальності і буде закон про імпічмент) буде прекрасна можливість для того, щоб цей закон застосувати якраз у зв’язку з цією статтею.

Мені іноді здається, що Володимира Зеленського спеціально затягують у цю пастку. Я від багатьох людей, які є опонентами Зеленського, так і його «акціонерами», чую, що він більше року на своїй посаді не пропрацює. Не дуже вірю у вірогідність таких оцінок. Але ясно одне. Якщо є такі оцінки, то потрібно створити відповідні умови, щоб президент міг легально бути відсторонений від влади. Порушення президентом Основного закону, якщо воно буде зафіксоване Конституційним судом, звичайно це перший крок до імпічменту. Парламент при цьому буде працювати».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський прийшов на сцену “Ліги сміху” і поцілував Кошового. Відео

21 травня президент Володимир Зеленський опублікував указ про розпуск парламенту. Позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня.

Група народних депутатів надіслали до Конституційного суду подання про неконституційність розпуску парламенту.

Україна може втратити Томос через Філарета, – Макарій

Заяви Філарета про намір внести зміни в Статут Православної церкви України з метою отримання «незалежності» від Вселенського патріархату є безглуздими і загрожують відкликанням Томосу про автокефалію ПЦУ.

Колишній глава Української автокефальної православної церкви митрополит Макарій в інтерв’ю «Апострофу» зауважив, що останні гучні заяви Філарета про зміну Статуту несуть небезпеку для ПЦУ.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ПЦУ, Філарет, Вселенський патріархат, відкликанням ТомосуЧитайте також:  «Двоевластие и дележ»: в ПЦУ открыли тайну конфликта Филарета и Епифания

То є безглуздям! Церква, яка щойно отримала Томос, має не посади ділити, не двовладдя створювати і тим більше не Статут міняти, а гуртувати священників та парафії, можливо, із церкви, яка не приєдналася (УПЦ Московсього патріархату, – 24 канал). Потім треба пожити разом, прибрати всі суперечки і вже після цього збирати Собор, щоб вносити зміни до Статуту,
– сказав Макарій.

Наразі немає підстав відкликання Томоса про автокефалію Константинополем, але загалом така загроза існує.

«Це можливо, якщо таке неподобство продовжиться, якщо недіючий патріарх продовжить у тому самому напрямі і його підтримуватимуть деякі політики, а обраний Предстоятель, не діючи, буде мовчати», – зауважив митрополит.

За його словами, аби припинити чвари всередині Православної церкви потрібна допомога Вселенського патріарха.

«Я запропонував зібрати Синод і звернутися до Вселенського Патріарха (за статутом він має вищий суд над кожним архієреєм) з проханням розглянути поведінку почесного патріарха Філарета. Не всі зі мною погоджуються: говорять, що ми є самостійною церквою. Самостійні – зробіть самі! Не можете самі – звертайтесь до тих, хто може. Але не припустимо далі ганьбити новостворену церкву, яку 100 років прагнули український народ і духовенство«, – наголосив Макарій.

Читайте також: Филарет сравнил ПЦУ и Томос с Московским патриархатом: скандальное заявление

Він додав, що коли у Православній церкві почнуть приймати спільні рішення, «Константинополю буде приємно, і навіть Москва зрозуміє, що в нас у церкві встановлюється порядок».

Що відомо про конфлікт у ПЦУ між Епіфанієм і Філаретом?

Колишній голова УПЦ КП і нинішній почесний патріарх ПЦУ Філарет звинуватив главу церкви митрополита Епіфанія у відмові від домовленостей, досягнутих під час Об’єднавчого собору 15 грудня. За словами Філарета, сьогодні в Українській православній церкві відбувається «розділення, двовладдя, і це може призвести до сумних наслідків».

Патріарх додав, що на Соборі начебто досягли домовленості про те, що керуватиме новоствореною церквою в Україні він, а за кордоном її представлятиме митрополит Епіфаній. Проте цього не сталося. Далі Філарет зробив декілька гучних заяв. Наприклад, сказав, що Київський патріархат досі існує. І що Епіфаній поводить себе так, наче «він – предстоятель, а я – ніхто».

Також Філарет заявив, що якби Київський патріархат і Українська автокефальна православна церква знали зміст тексту Томосу, то не погодилися б на нього. Патріарх додав що не збирається виконувати три заборони Томосу.

Під час Священного Собору 24 травня священнослужителі намагалися переконати Філарета у тому, що Київський патріархат більше не існує в Україні, але «він, на жаль, залишився на своєму».

Після Далі Грибаускайте: хто очолить Литву і якою буде політика щодо України

У неділю, 26 травня, в Литві проходить другий тур президентських виборів. Даля Грибаускайте, яку в країні та за кордоном часто називають «Стальною магнолією» чи «Залізною леді», завершує своє 10-річне перебування на посаді президента.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Литві, вибори, Даля ГрибаускайтеДаля Грибаускайте очолює Литву з 2009 року. За цей час країна здійснила великий поступ в інтеграції до ЄС та НАТО та стала одним з найближчих партнерів України

За цей час вона стала одним з найбільш жорстких супротивників політики Володимира Путіна, за що здобула велику популярність вдома та в багатьох країнах Європи, зокрема в Україні.

У Литві президент має значний вплив на зовнішню та оборонну політику, і те, хто обійматиме цю посаду, має велике значення для всього регіону, який переживає буремні часи після анексії Криму.

Яким є спадок та політичне майбутнє Далі Грибаускайте, хто стане її наступником і якою буде подальша політика Литви щодо України та Росії?

Спадок «Стальної магнолії»

За 10 років під керівництвом Далі Грибаускайте Литва досягла значного успіху у зовнішній політиці — у подальшій інтеграції до ЄС й НАТО та збільшенні енергетичної незалежності від Росії.

Країна стала членом єврозони у 2015 році, Організації економічного співробітництва та розвитку — клубу розвинених країн — у 2018 році, а у відповідь на погіршення безпекової ситуації в регіоні у Литві був розміщений контингент НАТО.

«Щодо зовнішньої політики її президентство оцінюватимуть як дуже сильне», — зазначає директор Центру досліджень Східної Європи у Вільнюсі Лінас Кояла.

На його думку, прослідковуються два періоди зовнішньої політики Далі Грибаускайте, водорозділом для яких став Майдан та агресія Росії проти України.

Якщо під час першого періоду, у 2009-2013 роках, Литва намагалася розвинути діалог з Росією та Білоруссю, символом другого стала протидія російській політиці.

«Після Майдану ситуація суттєво змінилася — дуже багато уваги приділялося Україні, країнам Східного партнерства, допомозі Литви цим країнам з реформами і з іншого боку вона сфокусувалася на посиленні НАТО в нашому регіоні», — каже він.

Після анексії Криму заяви Далі Грибаускайте щодо російської політики були одними з найжорсткіших в ЄС.

«Україна сьогодні бореться за мир у всій Європі, за всіх нас. Якщо терористичну державу, яка здійснює агресію проти свого сусіда, не зупинити, то агресія може поширитися у Європі й далі», — зазначила вона в інтерв’ю радіо LRT у листопаді 2014 року.

Литва взяла участь у створенні спільної литовсько-польсько-української бригади у 2014 році, а у наступні роки передавала Україні озброєння — мільйони патронів, що було важливо після втрати патронного заводу у Луганську, десятки кулеметів та мінометів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaЛитва за Грибаускайте надавала військову допомогу Україні та взяла участь у формуванні литовсько-польсько-української бригади

Серед інших досягнень, які є спільним здобутком пані Грибаускайте та уряду, Лінас Кояла називає диверсифікацію газового імпорту.

«Коли вона прийшла до влади, 100% газу йшло з одного джерела — від «Газпрому», потім Литві вдалося побудувати LNG термінал, і тепер ми маємо газ зі США, Норвегії, інших країн і в нас тепер сильніша позиція у перемовинах з «Газпромом», — пояснює литовський політолог.

За його словами, ще один важливий для енергетичної незалежності країни проект — синхронізація електромереж країн Балтії з іншими країнами ЄС — триває і на його реалізацію знадобиться ще кілька років.

Перша жінка на чолі Європи?

Даля Грибаускайте досі залишається однією з найбільш популярних політиків у країні. У лютому 2019 року інформагентство ELTA опублікувало опитування Baltijos tyrimai, згідно з яким 27,7% литовців, обираючи серед 94 політиків та громадських діячів, заявили про найбільшу довіру саме до президента.

«Це не є незвичайним, президент зазвичай є популярнішим за керівників урядів або депутатів. Наприклад, екс-президент Валдас Адамкус (за його президентства Литва вступила до ЄС та НАТО. — Ред.)», — зазначає Лінас Кояла.

На його думку, у Далі Грибаускайте є політичне майбутнє, але навряд чи вона залишатиметься у литовській політиці, скоріше, намагатиметься очолити одну з міжнародних організацій, або може замінити Дональда Туска на посаді президента Європейської Ради.

«Чи це буде можливим для представника такої маленької країни як Литва — тяжко сказати, але я думаю, що вона має повагу на міжнародній арені і точно є серед кандидатів. Вона знає лідерів Європи, має гарні відносини з Німеччиною та іншими країнами. Проте результат залежатиме від ряду факторів — того, хто буде головою Єврокомісії, як закінчаться травневі вибори до Європарламенту і т.д.», — пояснює литовський політолог.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

27 жовтня 2014 року у Литві сталася історична подія. Судно-газосховище Independence, по суті танкер зі скрапленим газом, прибуло до литовського порту Клайпеда, закінчивши еру енергетичної залежності від Росії

Хто хоче стати президентом і про що ці вибори

Стати наступником Далі Грибаускайте хочуть Інгрида Шимоніте та Гітанас Науседа, які набрали 31,3% та 30,9% голосів у першому турі виборів. Обидва кандидати мають значний досвід роботи у сфері фінансів.

44-річна Інгрида Шимоніте є кандидатом націонал-консервативних сил — партії «Союз Вітчизни — Християнські демократи». Вона пройшла шлях від економіста, керівника податкового відділу у Міністерстві фінансів до очільника цього відомства у 2009-2012 роках, а у 2013-2016 роках була заступником голови правління Банку Литви.

Прихильники вважають її досягненням подолання наслідків глобальної кризи 2008-2009 років для фінансової системи країни.

Якщо Інгрида Шимоніте виграє вибори, вона зможе стати другою жінкою на чолі країни.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaІнгрида Шимоніте представляє націонал-консервативні сили та може стати другою жінкою-президентом Литви

55-річний Гітанас Науседа — незалежний кандидат, економіст та банкір з західною освітою. Він працював у Банку Литви, де деякий час очолював департамент монетарної політики, потім аж до початку передвиборчої компанії був головним економістом в кількох приватних банках. На відміну від пані Шимоніте, в нього немає досвіду роботи в уряді чи парламенті.

Пан Науседа позиціює себе як стійкого прихильника західних цінностей, поглиблення співробітництва в рамках НАТО і збільшення внеску Литви в систему колективної оборони, водночас з обережністю оцінює збільшення повноважень інститутів ЄС, вважаючи це невигідним для маленьких держав.

Перед другим туром його підтримала коаліція аграріїв та зелених, а також партія польської меншини, чиї кандидати не вийшли до другого туру, то ж його шанси суттєво зросли.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaГітанас Науседа — незалежний кандидат. Його підтримали кілька партій, чиї кандидати не потрапили до другого туру виборів

За словами Лінаса Кояли, переважно литовців на цих виборах цікавлять питання економічного зростання та соціальної нерівності, адже держслужбовці, лікарі та вчителі часто незадоволені своїми зарплатами, що раніше спричиняло протести, а через еміграцію литовців до Британії, Норвегії та інших багатих країн актуальним питанням стала кількість шкіл та лікарень.

«Ще одне актуальне питання — політичної єдності. Чи можемо ми мати ліпші відносини між політичними інститутами, що зовсім не є правилом в останні роки? Дехто говорить, що можна проводити ліпшу політику, якщо більше кооперуватися», — зазначає литовський політолог.

На цьому тлі обидва кандидати досить подібні у програмах.

«Вони говорять про те, що треба мати національну угоду чи консенсус щодо того, як забезпечити зростання литовської економіки у майбутньому, щоб вирішити питання з лікарнями та школами», — говорить Лінас Кояла.

А різницею, на його думку, є партійна приналежність кандидатів — Гітанас Науседа акцентує увагу на своєму статусі незалежного кандидата, у той час як пані Шимоніте є представником однієї політичної сили. Водночас вона є більш активною у соціальній риториці, хоча соціальна політика не входить до прямих повноважень президента.

Якою буде політика переможця щодо України та Росії?

Зовнішня політика не перебуває у фокусі уваги на цих виборах.

«Обидва кандидати підтримують сильний ЄС, НАТО, сильну литовську політику щодо України», — зазначає Лінас Кояла.

За його словами, більшість литовців покладають пряму відповідальність за анексії Криму та конфлікт на Донбасі на Росію.

«Немає дебатів щодо того, хто є відповідальним, щодо необхідності санкцій. Є віра у необхідність більшої підтримки з боку НАТО. У 2014-2015 роках була тривога у населення через це, бо ніхто не знав, коли і де припиниться конфлікт. Водночас більшість литовців не розуміють, як він може бути вирішений, аби хоча б Донбас повернути Україні», — пояснює литовський політолог.

Він прогнозує, що Литва й надалі гаряче підтримуватиме Україну, Грузію та Молдову, говоритиме про перспективу їхнього членства в ЄС, і, можливо, розшириться діалог з Білоруссю, з якою відносини зіпсувалися через будівництво біля литовського кордону Білоруської атомної електростанції.

Водночас досить важливим для розуміння позиції Гітанаса Науседи щодо України був його виступ в Центрі досліджень Східної Європи у березні. Тоді він зазначив, що Литва має бути більш критичною щодо проблем з корупцією, хоча це не означатиме відмову від підтримки партнера.

«На жаль, питання корупції є першим в порядку денному, і воно руйнує українське суспільство зсередини. Визнаючи, що геополітично це наш великий друг і боєць, що стоїть на перших лініях фронту, я не можуть закрити очі і сказати, що все добре. Ми не будемо жертвувати партнером, фліртуючи з Росією, цього точно не буде, адже другу потрібно казати і те, що йому не завжди приємно чути», — наголосив кандидат.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaДаля Грибаускайте була одним з кількох голів держав, що завітали на інавгурацію Володимира Зеленського. Хто б не став її наступником, політика щодо підтримки України триватиме

У Литві багато дискусій викликав нещодавній візит президента Естонії Карсті Кальюлайд до Росії, перший з 2008 року. Обидва кандидати не демонструють бажання повторити досвід пані Кальюлайд.

Інгрида Шимоніте зазначила під час дебатів, що не бачить сенсу у візитах до Росії.

«Можна намагатися говорити з Росією про Україну і Грузію, але, мені здається, що міжнародне співтовариство вже довгий час це і так робить — і не схоже, що ми бачимо якісь зміни. Мені здається, нам треба говорити, що країнам Балтії треба почати формувати більш одностайну позицію щодо Росії», — сказала вона.

Гітанас Науседа припустив, що міг би поїхати на зустріч з Путіним після повернення Криму Україні і припинення конфлікту на Донбасі.

Він також наголосив ще у березні, що політичне співробітництво з Росією може розвиватися лише з врахуванням цінностей, які сповідують у Європі.

«Перш, ніж говорити, ми маємо декларувати принципи, і не розмазувати свої принципи, спілкуючись з державами, які сьогодні поводяться агресивно, в яких є порушення прав людини, і які не відповідають нашим уявленням про демократію. Але це наші сусідні держави, і якщо ми не відмовляємося від своїх принципів, то можемо спробувати з ними говорити, можливо, починаючи з нижчого політичного рівня, перш за все про економічне і культурне співробітництво», — зазначав Науседа.

На цьому тлі литовський експерт Лінас Кояла впевнений, що не буде великих змін у політиці щодо Росії, навпаки — Литва намагатиметься розмістити ще більше військ НАТО на своїй території.

«Зміни щодо Росії можуть бути тільки у риториці, вона буде м’якшою, у порівнянні зі словами Грибаускайте, але політика не буде іншою», — зазначає він.

У Києві відкрили міст через Володимирську гірку

Увечері в суботу в Києві відкрили пішохідно-велосипедний міст, який з’єднав Хрещатий парк та Володимирську гірку. Подію приурочили до Дня Києва, повідомив Інформатор 25 травня.

Будівництво «мосту Кличка» неодноразово дорожчало і досягло майже півмільярда гривень.

Відзначається, що спершу на міст під звуки святкового оркестру заїхали кілька велосипедистів, а потім на нього ступили мер Києва Віталій Кличко зі своїм братом Володимиром.

«Далі на міст пустили всіх охочих. Цих самих охочих було настільки багато, що на мосту буквально яблуку ніде було впасти. Люди величезними потоками ринули на новий об’єкт із двох сторін — з арки Дружби народів та Володимирської гірки. Щоб підійти до двох оглядових майданчиків і зробити таке бажане селфі, люди шикувалися у величезні черги», — йдеться в повідомленні.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Київ, пішохідно-велосипедний містновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Як повідомляли раніше, 16 травня стало відомо, що вартість будівництва мосту,зросла до 419,96 млн грн. Однак 23 травня комунальне підприємство КМДА «Інженерний центр» вирішило укласти новий договір на проведення ще одних робіт вартістю 73,81 млн грн.