Грошей немає. У Раді відклали технологічну боротьбу з кнопкодавами

У кошторисі Верховної Ради на 2020 рік не передбачені видатки на технічне переобладнання робочих місць народних депутатів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Рада, видатки, переобладнання робочих місць

Читайте також: Владу отримали люди без поглядів. В тому й уся проблема, — Портников

Джерело: Громадський рух «Чесно» з посиланням на відповідь Апарату ВРУ на запит

Дослівно: «Державним бюджетом на 2020 рік та кошторисом Верховної Ради на 2020 рік видатків на технічне переоснащення робочих місць народних депутатів у залі пленарних засідань не передбачено».

Деталі: Відзначається, що під час обговорення проекту кошторису Верховної Ради на 2020 рік на засіданні Регламентного комітету 13 листопада обговорювали можливість технічного переоснащення сесійної зали.

Але головний бухгалтер Управління справами Апарату ВР Лілія Савкова повідомила, що «на наступний рік Мінфін дав з капітальних видатків дуже-дуже маленьку суму» і тільки 9 мільйонів 972 тисячі на здійснення законотворчої діяльності ВРУ.

Попри відсутність коштів у бюджеті, голова Ради Дмитро Разумков та перший заступник голови Руслан Стефанчук неодноразово публічно заявляли про те, що хочуть викорінити кнопкодавство зі стін парламенту.

Нині замість технологічного рішення парламент має намір криміналізувати кнопкодавство – законопроект №2148, ухвалений у першому читанні, пропонує карати порушників штрафами в розмірі 51-85 тисяч гривень. Також планують за кнопкодавство позбавляти мандата – це передбачено проєктом змін до Конституції №1027  президента Володимира Зеленського, який наразі перебуває на розгляді в Конституційному Суді.

Однак, «Чесно» відзначає: навіть якщо КСУ дасть свій висновок щодо цього проєкту під час поточної сесії ВРУ і депутати встигнуть попередньо його схвалити, то остаточно ухвалити документ як закон зможуть лише на наступній сесії, тобто не раніше лютого 2020 року.

Стефанчук вважає, що наразі немає дієвих інструментів, які б дали змогу швидко побороти кнопкодавство. За його словами, сенсорну кнопку, яка вже понад 10 років вмонтована в пульти для голосування і яка реагує на тепло людського тіла, легко обдурити, наприклад, використаною жуйкою.

Експерти ж кажуть, що побороти кнопкодавство легко: достатньо налаштувати систему «Рада» так, аби вона зараховувала голоси лише з тих пультів, де кнопку «за», «проти» чи «утримався» тримали безперервно протягом усіх 10 секунд, відведених для голосування. При цьому депутат має також натискати сенсорну кнопку, яка реагує на дотик людського тіла.

Разумков підтвердив, що грошей у бюджеті на 2020 рік на переобладнання робочих місць для депутатів немає.

Він розповів, що керівництво ВРУ консультувалося, зокрема, з корейськими розробниками щодо проекту біометричної кнопки для голосування, але, за попередніми підрахунками, цей проект коштує півмільярда гривень. Ця сума, за словами Разумкова, непід’ємна для бюджету на наступний рік.

Передісторія:

  • Першими у новій Верховній Раді «піймали» на кнопкодавстві двох «слуг народу» Сергія Литвиненка та Олену Копанчук і самовисуванця Олександра Ковальова.
  • 12 вересня кнопкодави від «Слуги народу» публічно вибачались та пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність.
  • Ковальов своє кнопкодавство ніяк не прокоментував. Після того, як його спіймали «на гарячому», Ковальов погрожував журналістам.
  • Наприкінці червня «слуги народу» підписали меморандум, де пообіцяли скласти депутатські мандати у разі неперсонального голосування.
  • 29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2148, яким пропонується запровадити штрафи за неперсональне голосування.
  • 12 листопада на кнопкодавстві спіймали нардепа з фракції «Опозиційної платформи – За життя» Василя Німченка.
  • 15 листопада кнопкодавили двоє нардепів з фракції «Опозиційна платформа – За життя»: Микола Скорик та Олександр Пономарьов.
  • За даними руху «Чесно«, лише за 2018 рік 140 депутатів кнопкодавили 1270 разів. І це тільки ті випадки, які були зафіксовані представниками ЗМІ та громадянського суспільства.

У 2020 році на безпеку і оборону витратять більше ніж у 2019 – Гончарук

У бюджеті країни на 2020 рік планують збільшити видатки на безпеку і оборону країни до 245,8 млрд гривень, 136 мільярдів безпосередньо отримає Міністерство оборони. 

Джерело: брифінг прем’єр-міністра Олексія Гончарука та міністра фінансів Оксани Маркарової.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Кабмін, бюджет, видатки, безпеку і оборону

Дослівно Гончарук: «У публічній площині обговорюється «зрада», що ми плануємо скоротити витрати на оборону, скоротити якісь соціальні пільги. Це неправда. У наступному році видатки на оборону будуть навіть збільшені».

Деталі: Маркарова пояснила, що у бюджеті на наступний рік планують закласти на безпеку і оборону — 245,8 млрд гривень – 5,4% від ВВП.

Міністр додала, що 136 мільярдів (3% ВВП) підуть безпосередньо Міністерству оборони. Маркарова уточнила, що це позиція президента, яку почув уряд.

Відзначимо, що у бюджет-2019 року на національну безпеку і оборону виділили 209,5 млрд грн.

Нагадаємо:

15 вересня Кабмін подав на розгляд Верховної Ради проект закону про державний бюджет на 2020 рік. На нинішній 2019-й рік на національну безпеку і оборону виділили 209,5 млрд грн.

За словами директора Центру досліджень армії Валентина Бадрака, Міноборони замість необхідних 220 млрд грн отримає 102 млрд.

  • Доходи державного бюджету на 2020 рік передбачені у сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду — 962,7 млрд грн. Видатки — у сумі 1170 млрд грн. Середній курс долара закладений на рівні 28,2 грн. Мінімальна зарплата у проекті державного бюджету-2020 закладена на рівні 4723 гривні.
  • За словами Гончарука, документ повинен бути доопрацьований до 2 листопада.