Зіпсувати бюлетень: чи є в цьому сенс і як це вплине на результати президентських виборів 2019

Як свідчать соціологічні опитування, частина українських виборців не мають чіткого політичного вподобання серед кандидатів на виборах президента України 2019.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, вибори, виборці, виборах президента

Вони можуть таки прийти на дільницю і проголосувати за абикого або зіпсувати бюлетень. А можуть нікуди не йти й нічого не робити. Саме в цьому – первинна «базова розвилка» для свідомого вибору громадянина країни, який має право голосу.

Що буде, якщо не піти на вибори?

Голоси тих, хто не прийде – не врахують у кінцевому протоколі (іншими словами, явка на виборах буде нижчою). Це важливо – адже кандидату, щоб виграти вибори у першому турі, потрібно набрати 50%+1 голос із тих, хто проголосував.

Зверніть увагу, в бюлетені немає пункту «проти всіх»

Тож чим більше людей не прийде, тим вища така ймовірність. Якщо громадяни масово не йдуть не вибори, перемогти може той кандидат, електорат якого активніший, а не той, якого дійсно підтримує більшість.

Проста формула – для усвідомлення картини в цілому.

Уявімо, що в країні сто виборців, а у бюлетені – три кандидати. Зі ста 15 вирішили не прийти. Отже, явка склала 85% від тих, хто має право голосу. І раптом виявилося, що одного кандидата проголосувало 29 виборців, а за інших двох – по 28. Глухий кут: адже незрозуміло, хто має вийти у другий тур.

І якби хоч один з тих 15, які не прийшли, таки віддав свій голос – саме цей голос міг бути вирішальним. Не лише вивести кандидата у другий тур, а й зрівняти його з лідером, що б додало аргументів для виборців у голосуванні в другому турі.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

У бюлетені слід поставити ТІЛЬКИ ОДНУ позначку (плюсик або іншу)

А що буде, якщо прийти і зіпсувати бюлетень?

А нумо уявімо, що серед 85 бюлетенів виявили 1 зіпсований – із голосом за одного з двох кандидатів, які претендували на вихід у другий тур, але, скажімо, із зайвою позначкою (смайликом, хрестиком, квіточкою на полях тощо). Як вплине такий бюлетень на результат голосування? Він фактично визначить, хто проходить у другий тур.

Прийти і зіпсувати бюлетень – у такому вчинку немає жодного сенсу.

Зіпсовані бюлетені рахують окремо, вони не впливають на розподіл голосів між кандидатами. Впливають лише на показник явки виборців.

Зіпсувати бюлетень можна, до слова, не лише зайвою позначкою. Можна ж взяти бюлетень, покласти до кишені і піти. І це – абсолютно те ж, що і просто зіпсувати: з моменту, коли виборець отримав бюлетень і розписався за нього, він вже врахований до тих, хто проголосував.

А ще можна вкинути до урни чистий бюлетень – нехай, мовляв, хтось із членів комісії спробує спокуситися на позначку за «свого» фаворита. Хоч насправді такий бюлетень буде визнаний зіпсованим, його теж зарахують до явки (про її важливість – читайте вище).

У документі слід ставити тільки одну позначку

Чому важливий кожен голос?

Звісно, в Україні не сто виборців, а тридцять мільйонів. І кандидатів не 3, а 39. Але які цифри у рівняння не підставляй – його результат не зміниться. Схожі рішення («прийти і проголосувати», «прийти і зіпсувати бюлетень», «не прийти» тощо) прийматимуть сотні тисяч людей. Сотні тисяч голосів, як один, не просто впливають на результат виборів. Вони – визначальні.

Від рішення громадянина у «базовій розвилці» йти чи не йти залежить усе громадянське суспільство. І вибір країни на наступні 5 років.

Читайте також: Протоиерей РПЦ МП: «Не должно быть такого государства как Украина в принципе»

А якщо ви таки прийшли на дільницю і цілком випадково зіпсували бюлетень, але свідомо прагнете віддати свій голос за котрогось з кандидатів – зверніться до комісії із заявою. Зіпсований бюлетень у вас заберуть (його «спишуть», про що укладуть спеціальний акт), а натомість видадуть новий. Та це можна зробити тільки один раз. Тож пильнуйте й не зіпсуйте бюлетень удруге.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Український кандидатник в цифрах

У виборах президента України візьмуть участь 44 кандидати. Про це повідомила прес-служба Центральної виборчої комісії. Останнім кандидатом на пост глави держави став лідер партії «Розумна сила» Олександр Соловйов, якого ЦВК зареєструвала під час засідання в п’ятницю, 8 лютого.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, виборах президента

— 90 осіб хотіли бути президентом України і подали документи в ЦВК, незважаючи на грошову заставу майже 100 тис. доларів.
— 44 особи зареєстровано кандидатами в президенти
— 42 кандидати з 44 не читали Конституцію України, не знають повноважень Президента України і кажуть, що будуть робити щось, але не те що мав би робити Президент України
— 23 кандидати 44 не зможуть пояснити звідки взяли гроші на вибори і за що вони взагалі живуть (базуючись на е-деклараціях)
— 22 кандидати з 44 не мають грошей на грошову заставу (базуючись на е-деклараціях)
— 35 кандидатів з 44 не мають грошей на передвиборну кампанію в тому об’ємі, в якому вони її ведуть.
— 36 кандидатів з 44 не мають команди.

Президентські вибори в Україні, кількість кандидатів:

— 1991 — 6
— 1994 — 7
— 1999 — 19
— 2004 — 26
— 2010 — 18
— 2014 — 23
— 2019 — 44

Президентські вибори в країнах з президентською формою правління. Нагадаю, в Україні парламентсько-президентська.

— США, 329 млн. громадян, 2016 рік, 22 кандидати
— Бразилія, 210 млн. громадян, 2018 рік, 13 кандидатів
— Франція, 63 млн. громадян, 2017 рік, 11 кандидатів
— сусідня Польща, з приблизно такою ж формою правління як в нас, 39 млн. громадян, 2015 рік, 11 кандидатів.

Про що ж говорять ці цифри і порівняння?
Про те, що в нас страшне зубожіння і 90 кандидатів готові внести по 100 тис. доларів для того, щоб дід не їв пів-вареника, а цілий?
Про те, що в Україні стільки знаючих і вміючих людей, які приведуть країну до успіху?

Ні!
Ці цифри свідчення того, що:
1) тепер, в 2019, навідміну від 2014, вже є чим торгувати, є за що продавати Україну і здавати її інтереси. Тоді ми були на грані, а дехто з сьогоднішніх кандидатів вже програв війну, то ж не бачив перспектив.
2) через 5 років оцей весь цирк шутів і клоунів буде просто не актуальним і в усі їхні дебільні речьовки вже ніхто не повірить, це спроба вскочити в останній вагон, це останній шанс і вони це добре розуміють, бачачи як розвивається країна і економіка, хоч кричать вони, звісно, протилежне.

То ж будьмо мудрими!

P.S. Загалом, виглядає так:

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Mason Lemberg

Рейтинги Тимошенко і Порошенка впали

27,6% виборців не визначилися, за кого голосувати на виборах президента. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 23 листопада по 3 грудня.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, рейтинги, виборах президентаЯкби вибори президента вiдбулися у листопаді і респонденти мали обирати з 37 прізвищ кандидатів, то рейтинг політиків у першому турі виглядав би так:

1. Юлія Тимошенко — 11,9%

2. Володимир Зеленський — 8,2%

3. Петро Порошенко — 6,5%

4. Юрій Бойко — 6,2%

5. Олег Ляшко — 4,9%

6. Анатолій Гриценко — 4,6%

7. Євген Мураєв — 2,3%

8. Олександр Шевченко — 2,2%

9. Святослав Вакарчук — 2,1%

10. Андрій Садовий — 1,3%.

Не голосуватимуть 9,3% опитаних.

Соціологи опитали 2000 респондентів віком від 18 років у всіх областях, за винятком окупованих Росією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не пьет, не курит: психолог объяснил, почему бабушки и тети сохнут по Зеленскому

Згідно опитування у жовтні, Юлія Тимошенко мала 21% голосів респондентів, Володимир Зеленський — 11%, Петро Порошенко та Анатолій Гриценко — 10%.

Тимошенко заявила, що балотуватиметься на посаду президента України

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що візьме участь у виборах президента України у 2019 році. Про це вона повідомила у середу під час відеоконференції у Facebook.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, виборах президента, Тимошенко

«Я буду балотуватися на посаду президента України», — сказала Тимошенко.

За її словами, перше, що вона зробить, якщо переможе, — проведе референдум з прийняття нової Конституції. Також Тимошенко пообіцяла не «гратися в авторитаризм і монополію влади».

 «Зараз працює велика група вчених і правознавців, аби створити концепцію нової Конституції, потім цей проект має бути переданий на референдум, новий президент в першу чергу повинен прийняти нову Конституцію і втілити її в життя. І вже нові парламентські вибори провести за нової, сильної, найкращою в світі Конституції», — зазначила вона.

Крім того, на посаді президента лідер «Батьківщини» планує демонополізувати владу, «зробити її сильнішою в плані реалізації стратегій, а з іншого боку — зробити правильно організованою і збалансованою, підконтрольною суспільству».

Вона сказала, що у разі своєї перемоги на виборах проведе референдум для прийняття нової Конституції, «щоб зробити владу сильнішою та збалансованою».

Крім того, на посаді президента лідер «Батьківщини» планує демонополізувати владу, «зробити її з одного боку сильнішою щодо втілення стратегій, а з іншого боку — правильно збалансованою, організованою, підконтрольною суспільству».

Тимошенко припустила, що після зміни Конституції вона може стати останнім президентом України, після чого країною керуватимуть канцлери.

Як свідчать результати спільного опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко та голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко отримали б найбільше голосів, відповідно, 13,3% і 9, 4%, якби вибори президента відбулися у кінці травня.