Водитель маршрутки выгнал ветерана АТО без ноги: его проучили. ВИДЕО

В сети появилось видео, на котором ветеран АТО, потерявший на Донбассе ногу, вернулся к своему обидчику-водителю, который выгнал его из маршрутки. Ролик опубликовал на своем Telegram-канале нардеп Украины 8 созыва Андрей Билецкий. «Ветеран «Азова», который потерял ногу на фронте, воспитывает очередного дегенерата-водителя.

 

 

Отказывался везти по удостоверению инвалида войны. Азовцу «Шати» – уважение, неадекватным маршрутчикам – памятка», – написал он

В начале видео водитель вел себя довольно дерзко и не реагировал на замечания по поводу того, что курить в транспорте нельзя.

Позже он все же сбавил свой тон, когда понял, что говорит с ветераном. Маршрутчик принялся оправдываться и заявил, что он такой же, как и участники войны на Донбассе, и якобы прекрасно их понимает, поскольку сам был в Багдаде

Однако ветеран напомнил ему, как днем ранее тот оскорблял его при пассажирах и вел себя крайне неадекватно.

Судя по последних кадрах, ветеран все же решил жестко проучить обидчика защитников Украины и вывел его из маршрутки.

В конце ролика водитель стоял в разорванной кофте и с ссадинами на лице. Он пообещал на камеру, что больше никогда не будет выгонять ветеранов, которые имеют льготы на проезд.

Читайте

Нескорені. Початок легенди

«Вы даже не обезьяна»: ветеран АТО Остальцев распек Усика за «мир, дружба, жвачка» с Россией. ВИДЕО

Ветеран АТО и ведущий программы «Veterano Блог» Леонид Остальцев обрушился на украинского боксера Александра Усика с критикой за его невнятную гражданскую позицию.

 

 

«Александр, будучи чемпионом мира по боксу, будучи украинцем, а вы себя таковым считаете, будучи мужчиной, который все же чего-то стоит, вы обязаны иметь четкую и обоснованную позицию, а не полтора часа «мир, дружба, жвачка», а сверху ещё это присыпать православием и «дружбой во Христе«, — заявил Остальцев.

Бывший солдат не уверен, что Усика можно назвать гражданином Украины.

Пишет обозреватель
«На вашем плече, Саша, такой же герб, как и на моем, но, разница между нами в том, что я – украинец. А вот можно ли так назвать вас – не знаю. Также разница в том, что я не прощу тысячи убитых украинцев. И я, как и много таких же как и я, являюсь именно тем «добром с кулаками», о котором вы так часто говорите. У меня есть оружие и есть яйца, чтобы его использовать против тех, кто будет желать зла мне, моим родным и моей стране. Так меня воспитали, потому что я – солдат и мужчина«, — сказал ветеран АТО.

Остальцев вспомнил свой предыдущий конфликт с Усиком, где назвал боксера обезьяной.

«Хочу сказать, что вы даже не обезьяна — обезьяны в целом мирные животные. Много беды от них не бывает. Вас, Александр, я хочу назвать другим словом — вы обычный манкурт. И, конечно, я приглашаю к себе на разговор один-на-один, потому что отвечаю за свои слова и поступки лично и всегда«, — добавил Остальцев.

Читайте

Мнение: Спецоперация «коронавирусная Пасха» или «коллекторская Россия»

Маршрутник з Миколаєва підняв руку на інваліда війни на Донбасі. З ним провели виховну бесіду

У Миколаєві ветерани російсько-української війни провели бесіду з водієм маршрутки, який відмовився везти інваліда війни, кіборга-десантника Олександра Беспалова як пільговика, вдарив його та вигнав.

Про це на своїй сторінці повідомив ветеран АТО Олександр Погребиський.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Миколаєві, водій маршрутки, ветеран АТО

Водія маршрутки змусили стати на коліна та просити вибачення.

Погребиський наголосив, що  Беспалов є інвалідом 1 групи, оскільки втратив на війні око та частину черепа.

Чоловік підмітив, що в жодному разі не варто зневажливо ставитися до українських військових, які захищають Україну на Донбасі.

Крім того, ветеран АТО зазначив, що подібна бесіда відбувається далеко не вперше, і ця робота буде продовжуватися поки люди не “отримають чіткого розуміння поваги до прав учасників війни”.

За його словами, Укртрансбезпека склала два протоколи на транспортний засіб. А на самого водія написана заява в поліцію.

Також розслідуванням вчинку маршрутника займається Національна поліція.

За даними волонтерки Ірини Альчинської, побитого ветерана у лютому цього року виписали зі шпиталя.

Побиття ж Олександра сталося 8 квітня.

Бесіда з водієм відбулася 9 квітня.

Помер ветеран АТО Панов, якого жорстоко побили в Києві

У лікарні помер ветеран АТО Ігор Панов з позивним «Хан». Його разом з дружиною жорстоко побили 9 листопада у під’їзді їх житлового будинку в Києві.

Про смерть ветерана повідомила волонтерка Тетяна Руденька у своєму фейсбуці. Лікарі боролись за його життя більше двох тижнів. Але травми військового виявлись смертельними.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Київ, ветеран АТО, Ігор Панов

Важливо: Віталій Портников: Ця влада байдужа до України

Хана не стало. У пам’яті лишиться твоя широка, добра усмішка і як ти востаннє стиснув мені руку в реанімації… Спочивай з Богом,
– написала вона.

Похованням Ігоря Панова будуть займатися волонтери і побратими з 90-го окремого аеромобільного батальйону. Вони використають гроші, що були зібрані на лікування військового. Проте, дата похорону наразі невідома.

Що відомо про напад на Ігоря Панова?

  • Ігоря Панова та його дружину Оксану знайшли 10 листопада у під’їзді їх дому з проломленими черепами.
  • Ветеран перебував у критичному стані. Його перевели до військового госпіталю у відділення нейрореанімації.
  • Ситуація з його дружиною краща – вона вже прийшла до тями і навіть спілкувалась з поліцією.
  • Слідство переконане: до нападу на подружжя причетний син Оксани та його друг, який мешкав в одному під’їзді з Пановими.
  • Причиною жорстокого нападу могла стати телефонна сварка між мамою та сином. Панова ж побили, бо вступився за жінку.
  • Зловмисників затримали, але вони свою вину не визнають.
  • 12 листопада Святошинський райсуд Києва обрав запобіжний захід двом підозрюваним — їх взяли під варту на 2 місяці без права внесення застави.

«У Щасті ми були щасливі» — історія ветерана, який пішов на війну заради коханого

Василь Давиденко, 41-річний ветеран АТО, публічно заявив, що є геєм. Він другий військовий в історії української армії, що пішов на такий крок. Першим це зробив Віктор Пилипенко, ексбоєць батальйону «Донбас».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ветеран АТО, Василь Давиденко, геєм, ЛГБТ

У правозахисному русі ЛГБТ відкрите визнання своєї гомосексуальної орієнтації називають камінг-аутом.

Юрист Василь Давиденко служив у ЗСУ, пізніше перейшов до одного з добровольчих батальйонів, що ввійшов до складу Національної гвардії. З ним він поїхав на фронт, у Луганську область, у липні 2014-го. Прослужив до середини 2015 року.

Зі служби його звільнили за станом здоров’я. Військовий отримав контузію, після неї довго лікувався. Василю дали третю групу інвалідності через травми, отримані на війні.

Втім, розповідає, що й сьогодні пішов би служити: «Мене навряд чи хто візьме. Інваліду війни, хоч за законом і можна, не знаходиться посад. Втім, я готовий звернутися до військового керівництва з проханням розглянути, чи могли б мене прийняти знову до армії».

BBC News Україна поспілкувалася з Василем про те, чому для нього було важливо зробити камінг-аут, як він опинився на війні та що думає про гомофобію в армії і поза нею.

Про нього

Головним мотивом піти на воювати для нього було кохання. Глибоко особисте, таке, що змінило його як людину, спонукало переглянути власні цінності, ставлення до себе та інших людей.

Змінило спочатку його, а потім і перевернуло все життя.

Коханий хлопець Арсен, з невеликого села на Західній Україні, служив в армії. Вони познайомилися в лютому 2014 року, коли країна переживала кульмінацію Євромайдану та підходила до точки неповернення перед анексією Криму і війною на Донбасі.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Василь та Арсен разом, 2014 рік

«З Арсеном ми списалися у ВКонтакті. Не пам’ятаю навіть, хто перший написав. Він мав їхати в свою військову частину з Одеси через Львів. Поїзд стояв півгодини вночі на вокзалі. Арсен запропонував зустрітися. Я пішов на той потяг. Ми поговорили — й він лишився. Зранку поїхав. Я сам себе не впізнавав. Це було платонічне кохання. Ми на телефоні сиділи по кілька годин, у соцмережах вели тонни переписки».

Згодом частину Арсена відправили в АТО.

Василь розповідає, що вирішив іти воювати під впливом того, що на війну поїхав його хлопець, молодший, менш досвідчений. А як же він сам лишатиметься в безпеці й комфорті?

«Я почав шукати спосіб теж піти на війну. Я ледве домігся, щоб мене визнали придатним для військової служби».

У липні 2014-го він поїхав на фронт до Арсена, його частина стояла в місті Щастя. «У Щасті ми були щасливі», — пригадує.

«Коли зрозумів, що нічого не можу вдіяти, щоб врятувати коханого від війни, я пішов до батальйону оперативного призначення».

Арсен загинув під Луганськом у січні 2015-го.

«Того дня, коли я отримав повідомлення про загибель, я дотерпів до вечора, потім включив музику й почав плакати. Я так плакав, що аж захлинався. Там не можна було кричати — за 800 метрів від нас стояли сепаратисти. Я плакав у самого себе. Сказав своїм побратимам, що сталося. Потім були тяжкі обстріли — і це якось притупилося».

«Коли повернувся до Івано-Франківська в березні 2015-го, я закрився в квартирі й дав собі волю. Як я там ридав… Я кричав від болю до нестями».

Потім Василь лежав чотири місяці в шпиталі з контузією.

«Після Арсена я дуже змінився. Кажуть, що в наступних стосунках людина порівнює свого нового партнера чи партнерку з попередніми. А я себе порівнюю з тим, яким я був, коли ми були разом. Що я відчував тоді й зараз, чи я відчуваю щось подібне? Ні, тому нині я сам по собі. Зате я знаю, що таке кохати».

Про сексуальність

Василь розповідає, що з дитинства відчував інтерес саме до хлопців, хоч зовсім ще не розумів, що з ним відбувається і чому. Коли в юності гуляв з дівчиною, відчував, що «це не його».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

У 10-му класі закохався в хлопця з паралельного класу. Він так подобався, що Василь пішов і сам написав заяву, щоб його перевели в клас до того хлопця. Вчителі й мама сильно здивувалися, але істинної причини ніхто не зрозумів.

«Коли переїхали до України з Росії, я не знав, що значить «гомік», «педік». Я написав хлопцю, який розмістив оголошення в газету про знайомство. Він жив у Рівному. Батьки мені давали кошти на морозиво. Я за них купив квиток до Рівного».

Але той хлопець не прийшов на побачення.

Сексуальність людини Василь порівнює з кольором очей, волосся, зростом. «Для мене навіть ніколи не стояв внутрішньо вибір: я чітко відчував, що не можу бути з жінкою».

«Коли ти гей, а родичі в селі тебе примушують одружитися й ти це робиш, — це вибір. А сексуальність ти не вибираєш. Коли чоловік — гей, але він цього не визнає, одружується, то живе в суцільній брехні. Людина себе ховає в самому собі. Як вона буде виховувати своїх дітей, якщо вона себе зрадила? Я таким бути не хоче. Я хочу бути відкритим, одвертим».

Василь Давиденко вважає, що представникам ЛГБТ потрібно надати право на юридичне оформлення партнерства, на спадок, на всиновлення дітей.

Тільки тоді можна буде говорити про припинення їхньої дискримінації.

Про гомофобію та армію

Колись у військовому шпиталі Василя Давиденка поклали у палату з 24-річним хлопцем. Він розповів йому, що є геєм і що боїться служити в армії, боїться, що не витримає на війні.

«Він не міг проявити себе, а тут ще його кинули в армію, де навколо самі чоловіки. Якби він міг про себе заявити, що є геєм, то його могли б відправити, приміром, у штаб, а не на фронт. Цей хлопець викинувся з вікна — і загинув. Хоч потім писали «випав» з вікна».

Ветеран вважає, що в Україні все ще важко приймати таких людей, як він через «совкове мислення».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Василь Давиденко на Марші захисників України, 24 серпня 2019 року

«Я раджу перечитати історію про Содом та Гомору. Чому Господь вирішив зруйнувати ці міста? Не через те, що там була содомія, а через те, що вони напали на янгелів. Якщо я тебе кохаю жертовно, готовий життя втратити, стати за тебе горою, — це і є любов. Справжня».

У будь-якій армії в світі служать геї. «Я бачу, як багато є військових-геїв на різних сайтах. Хай таких чоловіків на батальйон чи дивізію буде кілька, але вони не можуть сказати правди про себе, ходять один навколо одного. Одразу думка: «А якщо дізнаються? А якщо зацькують?» А там і до дезертирства не далеко».

Про рідних

Жодного зв’язку з рідними у Василя немає.

Його близькі родичі служать в російській армії.

«В Україні я залишився сам, більше нікого тут немає. Мої родичі в Росії підтримують російську риторику про те, що ми тут «дітей вбиваємо». Мене політичні розмови з ними заводили в глухий кут. Я вирішив, що мені легше просто припинити з ними спілкуватися».

Мати Василя живе в Криму: «Вона мені навіть писала, щоб я приїхав туди й покаявся перед ФСБ. Писала у вайбері такими фразами, якими вона не говорить. Мої рідні стали мені чужими».

Про камінг-аут

«Я просто заявив, що я такий. Все. Я з того почав: я гей. У когось є питання? Ставте — буду відповідати. Мені набридло ховатися від самого себе. Коли людина стає собою, до неї не можна приліпити жодну стигму».

Розповідає, що його камінг-аут був абсолютно природнім. Він його не планував.

«Мені пояснили, що буде зустріч щодо поширення ВІЛ з-поміж військових. Запитали, чи я міг би там виступити. І що мені втрачати? Рідних нема, кохання нема. Головне — себе не втратити. Після цього почала спадати моя внутрішня напруга, немовби скинув з плечей мішок піску».

«Якщо мені раніше сміялися в спину, то тепер цього не зробиш. Хіба що підійди й розсмійся мені у вічі».

Наостанок нашої розмови Василь Давиденко визначив, чого не зміг би простити — зради й підлості.

«А зрада самого себе є найстрашнішою зі зрад».

Задержан заказчик убийства бойца АТО Олешко

В Харькове задержали одного из заказчиков убийства 43-летнего активиста и ветерана АТО Виталия Олешко («Сармат»).

Олешко, заказчик, задержан, убийство, ветеран АТО

Об этом заявил первый заместитель главы Национальной полиции Украины Вячеслав Аброськин на своей странице в Facebook, напомнив, что общественный деятель был убит в июле 2018 года в Бердянске.

«Вчера (16 декабря) при попытке пересечь границу в международном аэропорту «Харьков» сотрудниками криминальной полиции был задержан житель Днепра», — написал он.

Аброськин добавил, что он «обоснованно подозревается и является одним из заказчиков убийства».

Кровавая бойня под Харьковом: задержан организатор-ветеран АТО

Сотрудники Национальной полиции Украины в среду, 12 сентября, задержали бывшего командира роты полиции «Восточный корпус» и экс-бойца батальона «Азов» Олега Ширяева как одного из подозреваемых руководителей организации, участвовавшей в рейдерском захвате в Харьковской области.

задержание, ветеран АТО, Олег Ширяев, Харьков

Об этом сообщил член коллегии МВД Украины, народный депутат от фракции Народный фронт Антон Геращенко на своей странице в Facebook, добавив, что это произошло около 15:45.

«Ни один шеврон в прошлом, никакие заслуги в прошлом не освобождают людей, которые совершают такого рода преступления, от наказания», — написал Геращенко.

Он подчеркнул, что Ширяев «обоснованно подозревается в участии в организации рейдерского нападения на сельхозпредприятие в Занках Змиевского района Харьковской области».

Другие враги не пошли бы на это: знакомая убитого “Сармата” рассказала, кто именно и почему хотел смерти активиста

Активистка из Бердянска Мария Драгозова, которая была знакома с ветераном АТО Виталием Олешко, связывает его убийство с общественной деятельностью и считает, что в этом был заинтересован нардеп Александр Пономарев.

активистка, Бердянск, убитый, ветеран АТО, Олешко, нардеп Пономарев

Об этом она рассказала в блиц-интервью «Апострофу».

«Я это убийство связываю исключительно с его общественной деятельностью. Другие версии и возможные вбросы, которые скорее всего сейчас пойдут в Бердянске («разборки криминальные», «хотел что-то отжать и его наказали показательно», «перешел дорогу каким-то бандитам не местным» и другое). – это попытка спрятать мотивы. Единственный человек, который хотел, чтобы «Сармат» исчез, был нардеп Пономарев. Виталик его прямо преследовал. Каждый «чих» вынимал на публику, вскрывал аферы и коррупцию», — сказала Драгозова.

При этом на вопрос о том, действительно ли нардеп мог стать заказчиком убийства Олешко, активистка дала утвердительный ответ.

«Да. Я считаю, что реально хотеть смерти «Сармата» мог только Пономарев. Другие враги на это не пошли бы. Во всяком случае из тех, что в Бердянске. Его коммерческих дел я не знаю, мы не настолько близко знали друг друга», — отметила Драгозова.

Убитый в Бердянске ветеран АТО незадолго до смерти опубликовал в сети видео

Убитый в Бердянске выстрелом в спину 31 июля ветеран АТО Виталий Олешко (позывной «Сармат») незадолго до трагедии снял видео о ситуации с вывозом мусора в городе.

ветеран АТО, Сармат, видео, убит, Бердянск

Последнее прижизненное видео активиста опубликовано на его странице в Facebook.

В ролике Олешко рассказал о том, что едет со своими знакомыми из городского совета, где он задавал вопрос чиновникам о том, когда с улиц города будет убран мусор. Далее он показал одну из свалок в частном секторе.

Напомним, Олешко был убит двойным выстрелом в спину во дворе гостиницы, принадлежащей его семье.

Сломали челюсть за «Слава Украине!» В Черкассах жестоко избили ветерана АТО

Лидера «Национального корпуса» Дмитрия Кухарчука и его единомышленников обвиняют в избиении ветерана АТО за возглас «Слава Украине!» в развлекательном заведении.

ветеран АТО, драка, Слава Украине, Национальный корпус

Отмечается, что в результате конфликта мужчине сломали челюсть. Более того, побоям также подверглись его товарищ с супругой.

Об инциденте написал друг пострадавшего, также участник АТО Виталий Мельниченко на своей странице в Facebook.

«Мой товарищ, доброволец российско-украинской войны был едва не убит в своем родном городе лидером «Национального корпуса» в Черкассах Дмитрием Кухарчуком и его бандой. Этого так просто не оставим. Все зафиксировано и передано правоохранительным органам. Поэтому надеюсь, что виновные будут наказаны! Прошу максимальной огласки!» — написал он.

Позднее в комментарии местному изданию vikka.ua мужчина рассказал подробности инцидента. По его словам, накануне он с побратимом по АТО Александром Бородиенком и семейной парой Олегом и Татьяной Кузнецовыми отдыхали в одном из заведений Черкасс.

Мужчины вышли на улицу покурить, и Бородиенко, по случаю победы боксера Александра Усика в поединке с россиянином Маратом Гассиевым, выкрикнул «Слава Украине!». В это же время в заведении отдыхали представители «Национального корпуса». Одному из них возглас показался слишком громким, и между молодыми людьми завязалась ссора.

«Потом вся их компания набежала на Сашу и Олега, и началась драка. Я подошел к Кухарчуку и попросил, чтобы тот остановил своих ребят. Мы договорились, что сначала я заберу своих друзей, затем он отведет своих. Но когда я забрал Олега, начали бить его жену», — вспоминает Мельниченко.

Мужчина рассказал, что девушка из компании «Национального корпуса» схватила за волосы жену Кузнецова, а неизвестный молодой человек начал ее бить.

«Для них нет ничего святого. И женщин бьют, и инвалидов. Когда я пытался снять все на камеру, Кухарчук выбил из моих рук телефон и начал бить. Затем перекинулся на Сашу и дважды ударил в лицо. Олег во время драки дважды терял сознание, поэтому уже в конце просто лежал на земле», — воспоминает свидетель жуткой ситуации.

На место происшествия были вызваны правоохранители. Пострадавшие сняли побои и написали соответствующее заявление. У ветерана АТО Бородиенко диагностировали перелом челюсти, в связи с чем 23 июля он был прооперирован.

«Дмитрий знает, что мы ветераны российско-украинской войны. Так и есть, что одни здороваются, а другим братство воинов уже нипочем, они себе в политику пошли и думают, что безнаказанные», — возмутился Мельниченко.

1