Переможцями конкурсу до Верховного суду стали племінник Ківалова і юрист Порошенка

У переліку переможців конкурсу Вищої кваліфікаційної комісії суддів є 16 осіб, яких раніше визнали недоброчесними, зокрема, через зв’язок із політиками.

Про це повідомляє Громадська рада доброчесності.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Верховний суд, суддів, конкурс

«Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила фінальний рейтинг претендентів на 78 вакантних посад у касаційних судах у складі Верховного. У переліку переможців конкурсу опинились 16 фігурантів списку «31 недоброчесний» ГРД», — йдеться у повідомленні.

Серед кандидатів для призначення у Касаційний господарський суд у складі Верховного недоброчесними називають:

Наталю Волковицьку;  

Сергія Могила (він — племінник голови ЦВК під час президентських виборів 2004 року Сергія Ківалова. Могила підозрюють у використанні родинних зв’язків для просування кар’єри);

Ольгу Кролевець;

Тетяну Малашенкову (пов’язують із президентом Петром Порошенком, його бізнес структурами та політичною силою);

Ігоря Бенедисюка (було призначено членом Вищої ради юстиції за квотою президента Петра Порошенка. Також він – голова Вищої ради правосуддя);

Валерія Картере;

Надію Губенко.

Ще п’ятьох конкурсантів із висновками ГРД про невідповідність критеріям професійної етики й доброчесності ВККС пропустила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного, серед них:

Олена Губська;

Сергій Уханенко;

Семен Стеценко;

Ігор Дашутін;

Лариса Тацій.

Двоє недоброчесних готуються потрапити до Касаційного кримінального суду у складі Верховного:

Сергій Єремейчук;

Світлана Вус.

Стільки ж ГРД виявила у фінальному рейтингу рекомендованих на посади у Касаційному цивільному суді у складі Верховного:

Василь Яремко;  

Максим Тітов.

Вирішальне слово щодо визначених ВККС переможців має сказати Вища рада правосуддя. Вона може відмовити у призначенні кандидатів.

Читайте також: Луценко заявив, що Тимошенку пропонували 5 млн гривень за відмову балотуватися

  • Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила 39 переможців серед кандидатів до Вищого антикорупційного суду.
  • 23 січня президент Петро Порошенко заявив, що формування Вищого антикорупційного суду завершиться у лютому.
  • Порошенко пообіцяв завершити розбудову антикорупційного суду до виборів президента, тобто до 31 березня.
  • Якщо президент призначить антикорупційних суддів до кінця березня, то суд може запрацювати до початку червня 2019 року.

Верховний Суд узаконив євробляхи

Верховний суд постановив, що користування автомобілем з єврономерами, який був ввезений на територю України як транзитний, не є правопорушенням.

Відповідне рішення було ухвалене у жовтні, повідомляє прес-служба суду.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Верховний суд, авто, транзит, автомобілем з єврономерами«Користування власним автомобілем з єврономерами, ввезеним як транзитний, не є правопорушенням, передбаченим Митним кодексом», — повідомили у прес-службі Верховного Суду.

До такого рішення прийшов Верховний Суд, розглянувши позов фізичної особи до митниці про скасування 8 500 гривень штрафу за користування нерозмитненим авто.

Позивач, власник машини з реєстраційним номером Естонії, ввіз його на територію України у 2016 році. У суді він визнав, що ввіз автомобіль для тривалого використання, а режим «транзит» вказав, щоб уникнути необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог. Позивач не погодився з таким рішенням і оскаржив його. Він послався на рішення Конституційного Суду, в якому зазначено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, що ввозяться з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав, що тепер касаційна скарга підлягає задоволенню. Відзначаили, що в 2-й ч. ст. 469 Митного кодексу чітко визначені дії, бездіяльність та умови, які кваліфікуються як правопорушення щодо товарів, митне оформлення яких не завершено.

«При таких обставинах колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає обґрунтованим скасування штрафу. В діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбаченого 2-ю ч. ст. 469 Митного кодексу», — наголосили у повідомленні.

Литовська Республіка надала Україні доступ на рік до європейської бази даних. ЇЇ використовуватимуть для перевірки, чи ввозять автомобілі на європейських номерах в Україну законно.

Вбивство нападаючого при вторгненні в житло не виходить за межі необхідної оборони

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду підтвердила право на позбавлення життя при захисті від нападу групи осіб, які протиправно вторглися в житло.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Верховний Суд, захисті від нападу, межа необхідної оборони

ВС підтвердив право особи на захист свого життя і житла від протиправних посягань.

Постановою у справі № 342/538/14-к (провадження № 51-646км18) був скасований вирок чоловікові, якого визнали винним в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони. Суди встановили, що чловік, захищаючись від незаконного проникнення в житло і нападу з боку двох осіб, наніс нападаючій кухонним ножем один удар в груди внаслідок чого вона того вечора ж померла в лікарні.

ВС роз’яснив, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов’язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об’єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому:

— напад озброєної особи,

— напад групи осіб,

— протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.

У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

В Україні почав роботу новий Верховний Суд

Новий Верховний Суд почав роботу в п’ятницю, 15 грудня. Одночасно з початком роботи нового суду припиняють функціонувати старий Верховний Суд і вищі спецсуди, передають Українські новини.

Верховний суд, Україна, судова реформа, новини

Сьогодні припинили роботу вищі спецсуди і старий Верховний Суд.

Новий Верховний Суд складається з Великої палати, касаційного адмінсуду, касаційного госпсуду, касаційного цивільного суду і касаційного кримінального суду.

Станом на 15 грудня призначено 113 суддів суду з 200 максимально можливих.

Верховний Суд є єдиним судом, який переглядає в касаційному порядку судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій.

Суди нижчих інстанцій зобов’язані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів касаційного суду має право передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виняткову правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика палата також переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень депутата Верховної Ради, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності парламенту, Президента, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Нагадаємо, Вища рада правосуддя звільнила з посади голови Верховного Суду України Ярослава Романюка за власним бажанням.

В Україні 30 листопада був обраний новий голова Верховного Суду.

Раніше президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення 114 суддів нового Верховного Суду. Склад суду вперше був сформований на основі відкритого конкурсу.

Також нагадаємо, Верховний суд України планували заново сформувати ще в березні 2017 року.

У ЄС відреагували на обрання суддів із заплямованою репутацією до Верховного суду в Україні

Представництво Європейського Союзу в Україні закликає Вищу раду правосуддя пояснити обрання в кандидати на посади суддів оновленого Верховного суду осіб із заплямованою репутацією. Про це йдеться у відповіді на запит Представництва ЄС в Україні.

осіб із заплямованою репутацією, Європейського Союзу в Україні, Вища рада правосуддя, Верховний суд, Україна, новини

Дипломати наголошують, що Вища рада правосуддя має пояснити свої рішення таким чином, щоб не залишилося жодних сумнівів щодо чесності запропонованих кандидатів.

Зазначається, що Вища рада правосуддя в Україні вирішила запропонувати президенту 111 кандидатів на призначення суддями нового Верховного суду. В цілому процес відбору був прозорим, зазначили у представництві ЄС. Однак у відомстві звернули увагу на негативний висновок Громадської ради доброчесності, яка вказала, що у декількох кандидатів у деклараціях виявили невідповідності у витратах і набутим майном.

«Призначення навіть кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи», — підкреслили європейські дипломати, вимагаючи від Вищої ради правосуддя пояснити свої рішення.

«У відповідності до європейських стандартів, Вища рада правосуддя повинна пояснити свої рішення таким чином, щоби жодних обґрунтованих сумнівів не залишилося щодо чесності запропонованих кандидатів, і відповідно до цього, відновити довіру українських громадян у незалежності і чесності Верховного суду», — пояснили в представництві Євросоюзу.

Як повідомлялося, Вища рада правосуддя оголосила 111 кандидатів на призначення суддів до Верховного Суду, яких передали на підпис президенту.

Рух «Чесно» на своєму сайті оприлюднив перелік 25 кандидатів до нового ВС, яких ГРД вважає недоброчесними. Серед них є судді, які колись посадили за ґрати теперішнього генпрокурора Юрія Луценка — В’ячеслав Наставний та Сергій Слинько.

Судова реформа в Україні надихнула художника Георгія Ключника на створення карикатури. Влучне іронічне зображення під відповідною назвою «Судова реформа» митець опублікував у своєму Facebook.

Читайте: Рада ухвалила президентський законопроект про судову реформу