У Словаччині бізнесмену і мультимільйонеру Маріану Кочнеру пред’явлено звинувачення у вбивстві журналіста-розслідувача Яна Куцяка і його нареченої Мартіни Кушнірової.
Він є одним з фігурантів справи, проти якого журналіст подавав кримінальну скаргу через передбачувані загрози, пише видання Aktuality.sk.
Слідчі вважають, що саме Кочнер віддав наказ убити Куцяк за його журналістську діяльність.
Спеціальна прокуратура також анонсувала прес-конференцію, на якій обіцяє оприлюднити деталі.
Мультимільйонера вважають наближеним до партії влади SMER
Державний департамент США вказав на відсутність прогресу в розслідуванні Україною вбивства журналіста Павла Шеремета.
У Держдепі зазначили, що за рік не було істотних зрушень у даній кримінальній справі. Про це сказано в звіті Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепартаменту США про дотримання прав людини в Україні за 2018 року.
«Протягом року жодна людина не був заарештована у зв’язку з вбивством відомого білорусько-російського журналіста Павла Шеремета 2016 року. 2 серпня сім’я Шеремета подала в суд на генерального прокурора, скаржачись на бездіяльність ГПУ по справі», – йдеться в повідомленні.
У звіті говориться, що відсутність прогресу свідчить про «перешкоджання на високому рівні або некомпетентність у розслідуванні».
При цьому Держдеп підкреслив, що незалежні журналістські розслідування знайшли суттєві деталі, яких слідство, очевидно, не помітило.
За словами підозрюваного, Гандзюк мала тісні зв’язки з СБУ.
«Катерина Гандзюк мала тісні зв’язки з СБУ і перебувала в його особистому підпорядкуванні. В особистих розмовах зі мною генерал Доценко неодноразово заявляв про особисту неприязнь до партії» Батьківщина «, — додав Мангер.
На його думку, напад на Гандзюк стало наслідком протистояння херсонської поліції і СБУ.
Мангер уточнив, що вважає справу проти нього політично мотивованою і спрямованим проти «Батьківщини».
Мангер також заявив, що переживає за своє життя.
“Живим я слідству не потрібен. Це все придумано, – зазначив він. – Я офіційно заявляю, що не збираюся покінчити життя самогубством і якщо зі мною щось трапиться, прошу вважати це вбивством”.
Нагадаємо, прокуратура просить обрати для Мангера запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 3 березня без застави.
Раніше, адвокати Мангера заявили про його готовність пройти поліграф з питання вбивства активістки Катерини Гандзюк. Також захисники глави Херсонської облради готові внести за нього заставу.
Додамо, Шевченківський районний суд Києва сьогодні продовжив засідання у справі підозрюваного в організації вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк Владислава Мангера. Будівля суду охороняють майже 150 правоохоронців.
Відзначимо також, в серпні 2017 року Данило Доценко був призначений начальником Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.
4 лютого минуло півроку з дня нападу на Катерину Гандзюк і 3 місяці з дня смерті херсонської активістки. У зв’язку з цим її батько Віктор Гандзюк опублікував небачені досі фотографії, на яких чітко видно, яких пошкоджень тіла зазнала жінка.
Відповідний допис з’явився на його сторінці у Facebook.
«Численні пости, статті, телепередачі. На фотознімках та телеекранах Катя – юна, красива, щаслива, весела, замріяна. Але є інші фото… Дев’яносто шість днів у реанімаційному відділенні. Рани на все тіло. Спалене волосся. Обпечені очі. Постійний нестерпний біль. Тривалі виснажливі лихоманки. Чотирнадцять важких операцій. Щоденні перев’язки під наркозом. Літри перелитої крові. Три місяці лежачи на спині на жорсткій сітці без матраца, подушки та ковдри. Перед очима – тільки стеля. Безсонні ночі. Тижнями зафіксовані руки та ноги. Тижнями їжа через трубочку. А в очах – надія та бажання вижити», – пише він.
За словами Віктора Гандзюка, світлини, які він опублікував, є найстрашнішими. Знімали їх, аби надіслати в іноземні клініки (європейські та американські). Але відповідь, за словами чоловіка, завжди була одна: «Досвіду лікування таких важких хімічних опіків не маємо».
«Дуже хочу, щоб ці фото бачили виродки-виконавці: і ті, що за ґратами, і ті , що під арештом у теплих домівках поруч з юними дружинами, літніми батьками, імпортними протезами. Бачили організатори, замовники, що нині тремтять за кордоном та у високих кабінетах. Ще хочу, щоб їх побачили ті, хто фальсифікував та гальмував слідство, ті, хто робить це і сьогодні. Хоч різниці між всіма, кого перерахував, вже не бачу. Хай подивиться ці фото генеральний прокурор. Хай їх бачить гарант і його ймовірна конкурентка. Катю не просто вбили. Катю катували дев’яносто шість днів, жорстоко, щосекундно», — додав Віктор Гандзюк.
Увага! Фотографії — 18+
4 листопада торік в столичному опіковому центрі померла 33-річна Катерина Гандзюк. Була радницею міського голови Херсона, виконувала обов’язки керуючої справами виконкому. На Катерину напали поблизу під’їзду власного будинку вранці 31 липня. Невідомий вилив на неї літр концентрованої сірчаної кислоти й утік. Отримала хімічні опіки понад 30% тіла — голови, обличчя, лівої руки й ноги, передньої частини грудної клітки, лівого ока.
У Москві зі стріляниною викрадений український кримінальний авторитет Юрій Василенко — головний фігурант справи про вбивство у Києві екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова.
Під час обшуку квартири авторитета був виявлений гігантський арсенал зброї, повідомляє «Росбалт».
За інформацією джерела у правоохоронних органах, ресторан «Базилік», де стався інцидент, правив Василенку за офіс.
«Вчора ввечері (10 січня. — Ред.) туди увійшла група міцних чоловіків, які наказали піти за ними. На вулиці Василенко спробував вирватися і втекти, зав’язалася бійка, в ході якої по ньому відкрили вогонь. Далі невідомі завантажили пораненого авторитета в багажник машини і відвезли у невідомому напрямку», — повідомив співрозмовник.
Джерела вважають, що Василенко може також мати відношення до ще одного вбивства — розстрілу у Підмосков’ї лідера української опозиційної партії «Оплот» Євгена Жиліна.
Головний підозрюваний у справі про вбивство іноземних студенток у Харкові виїхав з України. Про це повідомили у поліції.
“Чоловік 1998 року народження, громадянин Туреччини, 2 січня вилетів з України до Туреччини”, — повідомили у поліції.
Правоохоронці повідомили також, що головним підозрюваним у справі є не власник квартири, ім’я якого називали окремі ЗМІ і який нібито мешкає у Москві, а інший знайомий вбитих студенток.
У поліції також підтвердили, що обидві вбиті студентки громадянки Туреччини. Вони навчалися на другому курсі Харківського національного університету ім.Каразіна. Про їхнє зникнення повідомив однокурсник, також громадянин Туреччини.
Нагадаємо, 3 грудня, поліція Харкова повідомила про вбивство іноземних студенток 20-ти та 22-ох років. Тіла вбитих з ознаками насильницької смерті виявили в одній з квартир у Харкові. Поліція відкрила кримінальне провадження за ст.115 ККУ — умисне вбивство.
Рівно 55 років тому, 22 листопада 1963 року, в Далласі стався один з найрезонансніших злочинів новітнього часу – вбивство 35-го президента США, Джона Фіцджеральда Кеннеді.
Коротке президентство
Виходець з багатої ірландської сім’ї, яка створила свій капітал на ризикованих біржових спекуляціях і сміливих операціях з нерухомістю, Кеннеді був наймолодшим на той час президентом США. Цікаво, що Кеннеді також став першим католиком на цій посаді за всю історію існування країни.
Батько президента, Джозеф Патрік Кеннеді був не тільки видатним бізнесменом, а й політичним діячем, який обіймав посаду американського посла у Великій Британії в 1938-40 роках.
З 1952 року Кеннеді був членом Сенату, а в 1960 році був обраний президентом від Демократичної партії США, перемігши свого суперника, чинного віце-президента Річарда Ніксона.
Тоді дотепники жартували, що Ніксону не пощастило з освітленням на перших в історії теледебатах між кандидатами, яке коштувало йому президентського крісла. Софіти світили прямо у напрямку спітнілого обличчя Ніксона, яке, згідно з результатами виборів, не надто сподобалося виборцям. Тоді республіканці навіть угледіли в цьому підступи своїх одвічних політичних опонентів.
Коротке президентство Кеннеді ознаменувалося епохальними подіями в історії не тільки США, але й світу. На його правління припали: Карибська криза, що поставила на межу ядерної катастрофи світ; космічна гонка між СРСР і США, що ознаменувала початок програми Аполлон; провал упокорення Куби і початок зміцнення під боком Вашингтона режиму Фіделя Кастро. Тоді ж зародилися передумови до повномасштабної війни у В’єтнамі, а в сфері внутрішньої політики почалося реальне зрівняння в правах афроамериканців із громадянами європейського походження.
В історії часто трапляється, що епохальні події, які зумовлюють розвиток країни та світу на кілька десятиліть вперед, припадають на короткий відрізок часу і асоціюються з особистістю однієї людини. Правління 35-го президента США наочний тому приклад.
Вбивство
Наприкінці 1963 року розпочалася підготовка двох партій до президентських виборів. 21 листопада 1963 року Кеннеді прибув до Техасу, а вже на наступний день його кортеж урочисто рухався вулицями Далласа. Після повороту на Елм-стріт, рівно о 12.30, на очах у натовпу людей, які вітали президента, пролунали постріли.
Згідно з офіційними даними, всього пострілів було три. Стріляли з гвинтівки з шостого поверху розташованої поруч будівлі складу шкільних підручників. Перша куля влучила Кеннеді в спину, пройшла наскрізь і вийшла через шию. Вона ж стала причиною поранення губернатора штату Техас Джона Коннеллі. Ще одна куля потрапила президентові в голову і виявилася смертельною.
Так, за лічені хвилини, країна втратила свого лідера. Буквально відразу ж віце-президент Ліндон Джонсон, о 14.39 на авіабазі в Далласі на борту президентського літака склав присягу як 36-й президент США. Коли сталося вбивство, Джонсон перебував у президентському ескорті на три машини позаду автомобіля Кеннеді.
Буквально через кілька годин після смерті президента поліція заарештувала 24-річного Лі Гарві Освальда, колишнього морського піхотинця, який деякий час жив в СРСР. Двома днями пізніше Освальда було застрелено в поліцейській дільниці в момент відправки його до федеральної в’язниці Джеком Рубі, який згодом сам помер у в’язниці. Провина Освальда ніколи не була ні доведена, ні спростована в суді, хоча офіційне розслідування схилялося до того, що вбивство здійснив саме він.
Розслідування
Через тиждень після вбивства Кеннеді, для з’ясування обставин гучного злочину була створена комісія з сімох осіб під керівництвом голови Верховного суду США Ерла Воррена. Робота комісії тривала менш ніж рік і, згідно з результатами розслідування, єдиним виконавцем вбивства був Освальд, який діяв самостійно.
Починаючи з 1992 року влада поступово публікувала матеріали, пов’язані з розслідуванням розстрілу президентського кортежу. Так, майже всі матеріали комісії Воррена було розсекречено, окрім 3000 документів, які розсекретили лише у 2017 році. Всі вони доступні на сайті національних архівів США. Скептики відразу заявили, що назавжди засекреченими або знищеними залишаться головні матеріали, тоді як другорядні папери, що не становлять жодної небезпеки, вільно розійдуться через ЗМІ.
На сьогодні існує безліч версій вбивства Кеннеді. Починаючи з конспірологічної теорії про помсту з боку військових кіл за відмову покарати Радянський Союз за розміщення ракет на Кубі під час Карибської кризи, версії про операцію спецслужб СРСР або Куби, і завершуючи змовою між главою ФБР Едгаром Гувером і віце-президентом Джонсоном, спрямованим на усунення глави держави.
Іллічівський районний суд Маріуполя засудив до 12 років позбавлення волі мешканку Донецька Юлію Прасолову, визнавши її винною у вбивстві полковника Служби безпеки України Олександра Хараберюша в березні 2017 року, повідомила прес-служба суду.
«Обвинуваченій було призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Розгляд справи вівся в закритому режимі з метою забезпечення безпеки», – розповіла представниця прес-служби суду.
Згідно з повідомленням, вирок був винесений 25 вересня. Апеляція на нього поки не подана.
Нагадаємо, у 2014 році полковник СБУ Олександр Хараберюш переїхав з родиною до Маріуполя з Донецька. 31 березня 2017 року його автомобіль було підірвано в Маріуполі на перехресті проспекту Металургів і вулиці Каффайської, сам він загинув на місці. Причиною вибуху стала радіокерована міна, закладена в автомобіль.
31 жовтня 2017 року Глава СБУ Василь Грицак провів брифінг, на якому озвучив, що під час оперативних заходів в Одесі затримано 29-річну мешканку Донецька Юлію Прасолову, підозрювану в скоєнні злочину. Жінка прибула до Одеси для отримання біометричного паспорта. Пізніше Юлія Прасолова зізналася в тому, що саме вона заклала вибухівку в машину полковника СБУ. За участь у теракті вона отримала 15 тисяч доларів.
Службі безпеки України відоме місцеперебування того, хто готував убивство полковника СБУ Олександра Хараберюша, заявив голова української спецслужби Василь Грицак.
«Ми добре знаємо де перебуває той, хто готував вбивство нашого побратима – «керівник» «Центру спецоперацій МГБ ДНР» Василь Євдокимов на прізвисько «Ленін». Хай чекає. Або лава підсудних за українським законодавством, або безіменний мавзолей на околицях Донецька, оскільки для росіян він уже відпрацьований матеріал», – зазначив Грицак.
Президент України Петро Порошенко нагородив Олександра Хараберюша орденом «За мужність» 1 ступеня (посмертно).
У Миколаєві, в суботу, 1 серпня, знайшли вбитим відомого вченого, дослідника Голодомору, професора університету імені Василя Сухомлинського Миколу Шитюка.
Як повідомило місцеве видання «Новости-N» з посиланням на джерело в прокуратурі, в квартирі багатоповерхового будинку Миколаєва на перетині проспекту Центрального і 3-й Слобідській знайшли тіло людини з ознаками насильницької смерті.
Тіло чоловіка з ножовими пораненнями виявили в квартирі на першому поверсі — житлове приміщення здавали в оренду погодинно.
За інформацією видання, чоловік зняв квартиру на 3 години. Після закінчення зазначеного часу господиня квартири почала дзвонити орендарю, але його телефон не відповідав.
«Коли вона приїхала у квартиру, то знайшла чоловіка з ножем в спині без ознак життя», — йдеться в повідомленні.
У поліції заявили, що «встановлюють всі обставини події та осіб, причетних до скоєння злочину».
Розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України «умисне вбивство», санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 15 років.
Пізніше видання повідомило, що вбитий — відомий вчений Микола Шитюк.
На місці події працювали слідчо-оперативна група, експерти та кінологи. Після проведення всіх оперативно-слідчих дій тіло вбитого відправили на судово-медичну експертизу.
Микола Шитюк — академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Микола Шитюк був одним із найвідоміших в Україні та за її межами дослідників Голодомору 1933 року. Він автор понад 200 наукових праць, опублікованих як в Україні, так і за кордоном.
З 2008 року очолював Навчально-науковий інститут історії та права Миколаївського національного уініверсітету імені Василя Сухомлинського.
Серед основних робіт: «Голод-геноцид 1932-1933 рр. На території Миколаївщини: погляди істориків, очевидців, архівні матеріали» і «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Миколаївська область».
Ввечері 31 серпня у центрі контрольованого бойовиками Донецька пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений 42-річний ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.
Сталося це в місцевому ресторані «Сепар». Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помер насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»). Незабаром після загибелі Захарченка угруповання «ДНР» назвало ім’я його наступника – Дмитро Трапезников.
Читайте також: 
Читайте також: 
“Чоловік 1998 року народження, громадянин Туреччини, 2 січня вилетів з України до Туреччини”, — повідомили у поліції.
Коротке президентство
«Обвинуваченій було призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Розгляд справи вівся в закритому режимі з метою забезпечення безпеки», – розповіла представниця прес-служби суду.
