25 березня минає 20 років з дня загибелі В’ячеслава Чорновола

Сьогодні, 25 березня, минає 20 років з дня смерті українського політика і правозахисника-шістдесятника В’ячеслава Чорновола, який загинув в автокатастрофі.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, день загибелі, В’ячеслава Чорновола

В автомобіль, у якому він повертався із зустрічі з регіональними активістами Народного руху, врізалась вантажівка – кілька років тому розслідування цієї справи поновили, але якогось висновку, що насправді сталося тоді, слідчі наразі так і не дійшли.

Справу про загибель В’ячеслава Чорновола закрив суд у Борисполі у січні 2014-го, але її вдалося знову відкрити після перемоги Майдану, – розповів його син, колишній народний депутат, політолог Тарас Чорновіл. Про це пише «Радіо Свобода».

«Київський апеляційний суд скасував рішення Бориспільського суду, справу повернули до прокуратури для проведення повторного розгляду, в тому числі за статтею «посягання на життя державного діяча», бо раніше вона розслідувалася як аварія і нічого іншого. Справа потрапила до Генпрокуратури, її скинули до тогочасного управління боротьби з організованою злочинністю МВС, і у мене там відбулася така сумна розмова зі слідчим, мовляв, він готовий зробити усе, що тільки можна, але розслідувати тут треба фактично терористичний акт, а це прерогатива СБУ і ГПУ, а він – спеціаліст в аваріях і вбивствах», – каже він.

За словами Тараса Чорновола, зараз просування у розслідуванні не відбувається.

«Справу тихо спустили на рівень київської прокуратури і зупинили її розслідування. Після того я був у Шокіна (екс-генпрокурор України – ред.), був у Юрія Луценка (генпрокурор України – ред.), обговорювали цю справу. Справа поки зупинена, щоб не збігали процесуальні строки. Тому я чекаю, сподіваюсь, час від часу нагадую, запитую, чи готові вони сформувати слідчу групу, що дала б раду цьому розслідуванню. Поки що єдине, що мені запропонували, це доручити цю справу тому відділу, що розслідує розстріли на Майдані», – зауважує Тарас Чорновіл.

Тим часом, на його переконання, окремо потрібно розслідувати нез’ясовані обставини під час попереднього слідства щодо загибелі батька, зокрема – знищення доказів і несподівану смерть Івана Шолома, одного з чоловіків, який був у тій вантажівці, нібито від серцевого нападу. Після ексгумації тіла експерти виявили у його тканинах отруту, – каже Чорновіл.

«У 1999-му справу розслідували – там помилка на помилці. Там зараз можна відкривати кримінальні справи проти тих людей, що проводили медичні експертизи, технічні експертизи. Вони їх не проводили взагалі, просто підписували документи, які їм приносили», – зазначає він.

Справа в тому, що вбивство Чорновола стало дуже небезпечним прецедентом. Одного разу цей прецедент зійшов з рук владі, тож пізніше водити резонансні вбивства манівцями стало звичною практикою.

Чому замах на Чорновола не розслідували за Ющенка? Тому що існувала негласна домовленість не чіпати попередню еліту. Із Януковичем – все зрозуміло й так, нема навіть потреби запитувати, з якої причини у січні 2014-го справу Чорновола намагалися поховати остаточно. Але чому її не довели до кінця вже за Порошенка (24 квітня 2014 року справу було повернуто на подальше розслідування)? Власне, з тієї самої причини – аби не чіпати «попередню еліту». Адже всі її представники іще живі, ба навіть не просто живі, а цілком благополучні. І навряд чи захочуть так просто розпрощатися зі своїм благополуччям.

Справа Чорновола пов’язала президента Кучми з усіма його попередниками тісним та нерозривним зв’язком – як сіамських близнюків, у котрих одна кровоносна система та спільні внутрішні органи. Роз’єднати такі організми неможливо – хто один (або й всі разом) неодмінно помре. Але було б півбіди, якби йшлося про лише один злочин. Побутує слушна думка, що без вбивства Чорновола не було б і вбивства Гонгадзе. А без вбивства Гонгадзе – усіх наступних резонансних злочинів. Нерозкритих та напівзабутих. Їх так само не розслідували, а причиною тому – вище згадане взаємопроникнення. Президент «Ікс» не може відправити на лаву підсудних президента «Ігрек», бо вони пов’язані бізнесом чи копроматом; президент Зет так само не може кинути до в’язниці «Ікса» та «Ігрека», бо тут вступають в дію свої резони.

Найгірше те, що наразі не проглядається жодна можливість розірвати це коло. Кумівство державного значення полонило країну та паралізувало її правоохоронну систему. А почалося все з вбивства Чорновола, котре лишили непокараним. Це дуже повчальна історія, особливо в контексті президентських виборів, які відбудуться вже наприкінці тижня. Інколи втрачений шанс на зміни не просто відтерміновує перезавантаження країни, він його фактично перекреслює.

Як політик В’ячеслав Чорновіл мав стосунок до Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України, очолював партію «Народний рух України», був народним депутатом, членом української делегації у ПАРЄ. Балотувався на перших виборах президента України 1991-го і посів тоді друге місце, поступившись Леонідові Кравчуку.

Соратник В’ячеслава Чорновола у Народному русі, депутат шести скликань Верховної Ради (спочатку балотувався як самовисуванець, потім – від «Нашої України») Ярослав Кендзьор вбачає причину тодішньої поразки на виборах Чорновола і пізнішого розколу Руху, серед іншого, у кампанії дискредитації їхньої політсили.

«Сьогодні є спроби відновити Народний рух України, але це більше з таких прагматичних міркувань, щоб у час виборів використовувати бренд Народного руху і В’ячеслава Чорновола», – вважає Кендзьор.

Про вплив іще радянської пропаганди на вибори 91-го року і незгуртованість націонал-демократів, які висунули багато кандидатів одночасно, говорить і чинний позафракційний депутат Віктор Кривенко, який із позаминулого року очолив партію «Народний рух України». Врешті, тоді Чорновола підтримали тільки у трьох західних областях, – пригадує він.

«Історія потрібна для двох речей: для вивчення кроків, які призвели до успіху, для їхнього повторення, і для вивчення кроків, які призвели до поразки, для їхнього неповторення. Ще з минулої весни пропонували об’єднавчі процеси, праймеріз, але, на жаль, тоді ніхто до цього не дослухався», – зауважив депутат.

Проректор Острозької академії Петро Кралюк вказує на низку ідей В’ячеслава Чорновола, які зараз можуть здаватися суперечливими, зокрема, про перетворення України на федерацію. «Я думаю, що все ж, якби В’ячеслав Чорновіл жив і працював сьогодні, існувала б, певно, політична сила, яку б він очолював, яка була б національно-демократичного спрямування. Я не думаю, що ця сила набирала б велику кількість голосів на парламентських виборах, але, принаймні, вона була б одним із елементів українського політичного ландшафту», – зауважує науковець. На думку Кралюка, у полі діяльності політичної сили Чорновола могли би бути культурні і мовні питання.

«Можливо, В’ячеслав Чорновіл порушував би питання щодо українізації мас-медіа. Принаймні, ці питання я бачу. Можливо, він також порушував би питання боротьби з корупцією, тобто робив те, що, з його точки зору, могло б принести певні політичні дивіденди для його політичної сили і що відповідало б націонал-демократичним ідеалам, які він раніше проголошував», – зауважує Петро Кралюк.

Тарас Чорновіл про перспективи батька при владі говорить більш масштабно. «Тут не треба сильно гадати, треба просто глянути на ті країни, де президентами стали люди з його формації. Вацлав Гавел був особистим другом В’ячеслава Чорновола, і вони були дуже подібні – маємо сьогоднішню Чехію. Тому, ймовірно, Україна нагадувала б сучасну Чехію, тільки більше у напрямку індустріалізації би відрізнялася. Колега, може, не особистий друг, але добрий приятель Лех Валенса – маємо сьогоднішню Польщу. Україна у 91-му році мала стартовий потенціал, ну, сказати, що в десятки разів більший, ніж у Польщі, то дуже скромно сказати», – вважає він.

На переконання директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, якби В’ячеслав Чорновіл продовжив свою діяльність, це однозначно мало б вплив на політичний курс України.

«Він не був генієм управління, але він був чесною людиною, і він пройшов таке, що ніколи б не став на той шлях, на який стала українська еліта десь із 92-го року приблизно. Він це все бачив і раніше за інших, як мені здається, через це почав перейматися. Принаймні, союз публічних націонал-демократів із прихованими комуністами, що забезпечив якусь стабільність тодішній владі в Україні, був великою помилкою. І, як мені здається, Чорновіл не був прибічником цього підходу», – говорить він.

Довідка.

В’ячеслав Чорновіл – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975).

Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.

Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Кілька разів ув’язнений за «антирадянську пропаганду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990-1992 рр. – голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.

Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 р. і до смерті – голова Народного Руху України. З жовтня 1991 – Гетьман українського козацтва. З 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Тричі одружений. З першою дружиною – Іриною Брунець мав сина Андрія, від другої – Олени Антонів – Тараса. Третьою дружиною стала відома дисидентка Атена Пашко.

Загинув 25 березня 1999 року за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Чимала частина суспільства досі переконана, що Чорновола прибрали як небезпечного конкурента на майбутніх президентських виборах. Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.

У Львові вшанували пам’ять Чорновола

На Львівщині з нагоди 81річниці від дня народження вшанували постать В’ячеслава Чорновола. 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Львів, В’ячеслава Чорновола, вшануванняновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

До пам`ятника видатному українцю, встановленому поблизу будівлі обласної ради, яку він очолював на зорі Незалежності представники громадськості і влади поклали квіти. Тут відбулось громадське віче, повідомляє прес-служба облдержадміністрації

«Ми, українці, маємо бути горді від того, що хід історії України у ХХ столітті змінили три постаті: митрополит Андрей Шептицький, Степан Бандера та В’ячеслав Чорновіл.

Ідею самостійної соборної України утвердив саме Чорновіл. У 60-ті роки, коли він організовував рух спротиву та підпільний журнал «Український вісник», ще ніхто не міг подумати, що незалежна Україна — це реальність.

У те, що вона постане ще за нашого життя вірив В`ячеслав Чорновіл. Він був унікальною людиною ще й тому, що народився в центрі України, але зумів стати цілковитим львів`янином.

Ми часто чуємо, що Україна має бути українською, але не кожен пам’ятає, що це вислів В’ячеслава. І це те, що ми зараз вкладаємо у загальноукраїнську політику. Ми утвердимо українську мову, культуру та історію в нашому щоденному житті», — зазначив під час вшанування соратник В’ячеслава Чорновола — Михайло Косів.

В продовження урочистостей у Будинку вчених відбудеться круглий стіл «Роль В. Чорновола у становленні молодої особистості у сучасному суспільстві».

Окрім цього, у ліцеї № 46 імені В’ячеслава Чорновола протягом двох днів, 24 та 25 грудня, триватиме семінар-зустріч «Україна починається з тебе». В межах семінару відбудеться відкриття мультимедійного простору із матеріалами про життя та діяльність В’ячеслава Чорновола.