Глава місії України при НАТО пояснив, чому грузинам пообіцяли членство в Альянсі, а нам ні

На саміту НАТО у Брюсселі Грузії чітко сказали про майбутнє членство у Північноатлантичному альянсі, в той час як перспективи членства України в НАТО так і не були озвучені. Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко пояснив, чому Грузія сприймається союзниками ближчою до Альянсу.

НАТО, членство, Украна, Грузия, Україна, Грузія, thickpolicy.media, толстая политика, новости

фото из открытых источников

Він уточнив, що на саміті НАТО в Брюсселі фактично повторили те, що було сказано на бухарестському саміті.

«Третина грузинських збройних сил беруть участь у операціях Альянсу. Ми собі цього зараз дозволити не можемо. В той саме час вважати те, що Грузія значно просунулася у питанні інтеграції до НАТО я б не став. Саміт НАТО у Бухаресті відбувся 10 років тому. Ще тоді було записано, що Грузія стане членом Альянсу», — заявив Пристайко.

На думку Пристайка, хоча остаточне рішення про приєднання країн до НАТО є «політичним і консенсусним», все ж воно не може бути ухвалене щодо держави, яка не виконала вимоги плану дій щодо вступу. Відповідно, Україна має робити все, аби відповідати висунутим вимогам для вступу до Альянсу.

11-12 липня у Брюсселі пройшов 29-й щорічний саміт НАТО. Саміт Північноатлантичного альянсу підтвердив євроатлантичні прагнення України.

Очільники деяких країн-членів Північноатлантичного альянсу дивуються, чому Україна, найбільша держава в Європі, «із армією, яка має бойовий досвід в протистоянні з Росією», ще не запрошена стати членом Альянсу, розповів дипломат Вадим Пристайко.

Він також заявив, що угорські дипломати намагалися не допустити президента Петра Порошенка на Саміт Альянсу.

Держзрада та тероризм: затримано прикордонників, які допомагали терористами потрапляти в Україну

У Харкові проведено спецоперацію, під час якої було затримано заступника начальника Харківського прикордонного загону. За даними слідства, він допомагав підозрюваним в участі в терористичній «ЛНР» потрапляти на території України.

було затримано, СБУ, прикордонники, Харків, співпраця з ЛДНР, Украна, новини

Також вів таємні переговори з представниками терористичної організації «ЛНР», плануючи отримати керівну посаду у фейковому «Міністерстві державної безпеки».

За результатами кількох місяців роботи правоохоронцям вдалося задокументувати діяльність злочинної групи у складі кількох військовослужбовців Харківського та Сумського прикордонних загонів.

Вони організували злочинну схему отримання неправомірної вигоди за внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, автоматизованих систем щодо перетину державного кордону України, у тому числі в інтересах осіб, які підозрюються в терористичній діяльності та участі в незаконних збройних формуваннях так званої «ЛНР», – йдеться в повідомленні речника Держприкордонслужби Олега Слободяна.

Читайте такожНа «частной границе» Закарпатья снесли две наблюдательные вышки

За даними СБУ, один з заступників начальника Харківського прикордонного загону – начальник прикордонної комендатури швидкого реагування СхРУ Держприкордонслужби України у званні полковника, вів таємні переговори з представниками терористичної організації «ЛНР», плануючи отримати керівну посаду у фейковому «Міністерстві державної безпеки».

Спецслужбам вдалося задокументували отримання посадовцем п’ятисот доларів США за нелегальне переправлення через кордон громадянки РФ.

Окрім того, полковник залучив до протиправної діяльності інших військовослужбовців Східного регіонального управління Держприкордонслужби.

По ходу, у них «натівські» гвинтівки, – український боєць про снайперів «ДНР»

У середу, 3 січня, неспокійно було у Мар’їнці на Донеччині. Там терористи обстріляли з мінометів і військових, і цивільних. Попри так зване «новорічно-різдвяне перемир’я» ворог лише зменшив інтенсивність обстрілів, а стріляти продовжує.

За словами українських бійців, працюють лише снайпери. Причому, не дилетанти і із серйозної зброї, не з СВД, а також використовують стрілецьку зброю. Проте 3 січня по Мар’їнці прилітали і серйозніші калібри.

Читайте також: «Ответили американцам»: В «ДНР» создали собственную снайперскую винтовку

«Так, не сильно напружено. Не стріляли. Це сьогодні чогось чотири 82-гі міни пустили по нам. А так спокійно. «Стрєлкотня» все – автомати, кулемети, нічого серйозного. Снайпер у них – да! По ходу, у нього «натівська гвинтівка», не СВД, а хороша – американська. Виходів не чутно, а приходи такі, що ящики у нас на посту всі побиті», – розповів боєць ЗСУ Владислав.

Інцедент у середу трапився і з цивільними. На контрольному пункті поблизу Мар’їнки утворилось зранку невелике скупчення людей, і ворог відкрив вогонь з тих таки 82-х мінометів по тому району.

З 8 до 9 години ранку таке скупчення людей було. Можливо, це і була причина того, що ворог почав стріляти. Здійснив обстріл позицій у цьому напрямку і випустив 4 міни 82-го калібру. Але, дякувати Богу, як серед місцевого населення, так і серед наших хлопців втрат немає, – повідомив прес-офіцер бригади ЗСУ Іван Бурдюг.

Приблизно така ж ситуація по всій лінії боєзіткнення. Щільність вогню значно зменшилась, проте бойовики щодня ведуть обстріл українських позицій зі зброї різного калібру. На щастя, загиблих серед наших армійців немає.

«Жертвою стане вся країна»: Холодницький спрогнозував нову війну в Україні

Конфлікт між антикорупційними відомствами і Генеральною прокуратурою може привести до війни, жертвою якої стане вся країна.

Таку заяву в інтерв’ю ТСН зробив глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький.

Конфлікт, Холодницький, НАБУ, ГПУ, Украъна, новини

«На кожній війні є жертви. Я не хочу говорити про жертви. Жертвою буде, нарешті, вся країна, тому що замість того, щоб боротися із корупцією реально, ми боремося між собою», — сказав він.

За словами прокурора, в Держдепартаменті США незадоволені ситуацією, що склалася в Україні, і висловили повну підтримку НАБУ і САП.

Водночас Холодницький наголосив, що не можна говорити про повну залежність українських антикорупційних відомств від Заходу.

«Перший меседж, який ми почули в Держдепартаменті США — дослівно — «ми вас підтримуємо на 1000%». Другий — «всі конфлікти повинні вирішуватися правовим шляхом». Третій — якщо в діях співробітників прокуратури є щось незаконне, то вони повинні бути розслідувані. Так само і щодо представників САП і НАБУ — якщо вони зробили щось протиправне, то повинні нести відповідальність, але тільки за підсумками об’єктивного і незалежного слідства», — пояснив він.

Крім того глава САП засудив можливе прийняття законопроекту, який дозволить парламенту звільняти глав НАБУ і САП — на його думку, це буде означати крах незалежності цих органів.

«Якщо працівників антикорупційних органів, які повинні працювати виключно в юридичній сфері зніматимуть за політичними мотивами — це крах всієї антикорупційної реформи точно», — сказав Холодницький.

Читайте: Ситник і Холодницький не перервуть візит до Вашингтона на вимогу Луценка

Луценко оприлюднив ім’я хабарника, який пропонував $800 тис. детективу НАБУ

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що особою, яка пропонувала хабар в розмірі 800 тис. дол. США детективу Національного антикорупційного бюро, виявився бізнесмен з Одеси Вадим Альперін.

Про це Луценко в п’ятницю, 24 листопада, написав на своїй сторінці в Facebook.

Луценко, бызнес, влада, корупцыя, Украъна, новини

«ГПУ зареєструвала провадження, в рамках якого зафіксовано пропозицію відомого одеського контрабандиста Альперіна виплатити 800 тис. дол. за зняття арешту на рахунки підконтрольних йому підприємств у 450 млн грн.», — написав Луценко.

За його словами, правоохоронці проводить заходи для встановлення місця перебування підозрюваного та готують клопотання про арешт.

Як повідомлялося, 24 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України разом з Генпрокуратурою викрили особу, яка пропонувала працівнику антикорупційного відомства хабар в розмірі 800 тисяч доларів США за припинення розслідування кримінального провадження щодо арешту на близько 450 мільйонів гривень коштів його підприємств.

Читайте: Еврокомиссар жестко раскритиковал Украину за невыполнение договоренностей и е-декларации

Чому не завжди безпечно проходити Facebook-тести

У Facebook останнім часом великої популярності набули онлайн-тести. Результати можна отримати за кілька хвилин, достатньо лише надати доступ до свого профілю. Як переконують спеціалісти, у цьому полягає небезпека.

Про це пише видання ain.ua.

Facebook, онлайн-тести, доступ до профыля, небезпека, Украъна, новини

Як зауважує видання, часто користувачі навіть не дочитують умови, на яких надають доступ до своїх персональних даних.

Facebook, онлайн-тести, доступ до профыля, небезпека, Украъна, новини

Запит на доступ до персональних даних

Більше того, навіть якщо користувачі уважно перечитують усі умови – у цих запитах не завжди правдиво описано з приводу того, і яка саме інформація потрібна.

Як розповів розробник тесту «Який ти Гусь» Макс Фрай розповів, що вони збирають досить невинні дані – доступ тільки до аватару користувача (який потім додається в картинку на результаті), його імені та адреси.

Однак, шахраї можуть використовувати ці тести як вірус, бо користувачі не звертають увагу, за яким лінком переходять і на що погоджується.

«Будь-яка авторизація через Facebook передає третім особам ваші дані… Ще гірше, що ви не завжди контролюєте, який саме лінк публікуєте з результатами тесту – він може містити щось компрометуюче або навіть вести на сторінки з шкідливим кодом. Як результат — спам на ваш мейл і телефон, ви стаєте лідом в реферальних програмах інтернет-магазинів… Є схеми, зав’язані на показі вам реклами там, де її не повинно бути, заміни однієї реклами іншою, показі забороненої реклами тощо», – розповіла SMM Head агентства Engine Digital Олена Сергієнко.

До речі, сама адміністрація Facebook знімає з себе будь-яку відповідальність за наслідки такого доступу. У розділі Data Policy повідомляють користувачам, що інформація, зібрана таким чином третіми особами, потрапляє вже під їх власні правила використання сервісу.

Тут помирали жертви репресій: страшна географія сталінських таборів та розстрілів

В Україні, а також на інших теренах колишнього СРСР, цими днями згадують жертв політичних репресій. Скільки всього людей було вбито в СРСР у період «Великого терору» 1937–39 років, а також до і після нього – досі точно невідомо.

політичних репресій, жертви, великий терор, СРСР, Украъна, новини

Місце масових поховань в Куропатах на околиці Мінська, 29 жовтня 2017 року

За офіційними даними, у 1930–1953 роках у справах ОДПУ-НКВС-МВС було засуджено 3,8 мільйона осіб, а розстріляли за період 1923–1953 років 800 тисяч. Історики вважають, що ці дані занижені в декілька разів.

Товариство «Меморіал» змогло точно підтвердити інформацію про більш ніж 2,6 мільйона громадян СРСР, які зазнали в ті роки політичних репресій. Точно відомі їхні імена, ким вони були, де жили і за що були заарештовані. Але багато жертв продовжують залишатися невідомими.

Історики Охотін та Рогінський вважають, що з 1921 по 1953 рік у СРСР було арештовано і засуджено за політичними звинуваченнями близько 5,5 мільйонів осіб. За іншими підрахунками, в тюрмах і таборах з кінця 1920-х до 1953 року, коли помер Сталін, побували не менше 20 мільйонів. Але ця статистика не враховує багатьох спецпереселенців, військовополонених та інтернованих.

Сьогодні Росія, як і раніше, не займається збором інформації про відправлених до таборів і розстріляних НКВС. Їхні безіменні могили шукають лише добровільні пошукові загони та історики товариства «Меморіал».

Ось лише кілька місць, де на території СРСР масово розстрілювали та тримали в таборах тих, хто був засуджений за політичними статтями.

1. Биківня

Територія масових поховань у Биківнянському лісі, що на околиці Києва. Тут, у 1930-х і до 1941 року в таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві НКВС. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч осіб.

політичних репресій, жертви, великий терор, СРСР, Украъна, новини

Вшанування таємно закопаних там жертв комуністичного режиму колишнього СРСР (архівне фото)

2. Койранкангас

Койранкангас (фін. Koirankangas – «Собача Пустка») – місце масових розстрілів неподалік селища Токсово на території Ржевського артилерійського полігону. За свідченнями колишніх жителів сіл Кіурумякі, Конколово і Лепсарі, розстріли там відбувалися з кінця 1920-х років і аж до початку Другої світової війни. За оцінками дослідників, в урочищі можуть бути поховані близько 30 тисяч осіб.

3. Левашовський меморіальний цвинтар

Левашовська пустка сьогодні розташована в межах Петербурга, а раніше це була безлюдна околиця Ленінграда, куди звозили тисячі засуджених до розстрілу. Вісімдесят років тому до міста прислали план – засудити повинні були понад чотири тисячі осіб. Поставлене завдання навіть перевиконали. Сьогодні історики кажуть про 40 тисяч розстріляних тут.

4. Золота гірка в Челябінську

Жителі Челябінська впевнені, що в 30-і роки XX століття в шахтах на Золотий Гірці були розстріляні від 12 до 30 тисяч осіб. Але офіційно ці злочини влада не визнає: результати розкопок шахт засекречені.

5. Сандармох

Це урочище розташоване в Медвеж’єґорському районі Карелії за 12 кілометрів від Медвеж’єґорська. За оцінками пошукових систем, на площі в 10 гектарів під час Великого терору 1937–1938 років було розстріляно і поховано понад 9500 осіб. В основному це були спецпоселенці і в’язні Біломорсько-Балтійського каналу (каналоармійці), а також в’язні Соловецьких таборів.

Сандармох став місцем розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі українські діячі культури, науки, військовики, технічна інтелігенція, священики. Було розстріляно 290 українців.

Поховання в Сандармоху наприкінці 90-х знайшов відомий карельський історик Юрій Дмитрієв.

6. Локчимлаг

У республіці Комі багато таборів були побудовані уздовж ріки Локчім, посеред тайги, тундри і боліт. Через ці табори у 1920–30-х роках пройшло багато іноземців: поляків, китайців, корейців, афганців, іранців, латишів і литовців.

7. АЛЖИР

Так скорочено називали Акмолинський табір дружин зрадників батьківщини в казахстанському селищі Акмолі неподалік Астани. Починаючи з 1938 року саме сюди засилали репресованих жінок з усього Радянського Союзу. За 16 років через табір пройшли понад 20 тисяч в’язнів: дружини, дочки, сестри «зрадників батьківщини» й інші жінки з сімей засуджених за «розстрільними» статтями. При цьому за 16 років існування в АЛЖИРі не було жодної жінки, засудженої особисто: всі вони були винні тільки в тому, що їхні рідні були визнані «ворогами народу».