День Небесної сотні: у Києві загинули 47 мітингувальників

20 лютого 2014-го Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності. В центрі Києва від вогнепальних поранень загинули 47 людей, понад тисячу дістали поранення.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic. Київ, Майдан, розтріл, Революції гідності

«Слуга народу» Бужанський відмовився підвестися під час хвилини мовчання за загиблими на Майдані

З 18 лютого почалося загострення протистоянь мітингувальників Євромайдану і «Беркуту». Працівники міліції, спільно з тітушками, почали жорстоко бити і розстрілювати людей. На вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинули 23 людини.

«У ніч проти 19 лютого я відгукнулась на заклик приїхати на Майдан, бо його могли розігнати. Я розуміла, що 10 тисяч людей набагато важче розігнати, ніж тисячу, — згадувала Оксана Новосельська. — Уночі в перервах між виступами Євгена Нищука зі сцени читали молитви. Було моторошно. Горів Будинок профспілок, палав усе більше й більше. Було видно, що там залишаються люди і вони від вогню тікали на верхні поверхи й світили мобільними телефонами, показували, де вони, щоб їх могли врятувати. Я не знаю, кого з них врятували.

20 числа вдень людей було не дуже багато. Але що врізалося в пам’ять: дивишся навколо і бачиш одних чоловіків. Молоді, немолоді, середні, здорові – всі. Раніше так бувало, коли приходила на футбол. Жінок все-таки відсилали. Було відчутно, що ситуація дійсно тривожна. Я відчувала, що від мене щось залежить. Коли я туди їхала, то відчувалася відповідальність моменту. Зараз іде війна, я сиджу в Києві, можу переживати і хвилюватися, але на війну не поїду, бо мені 55 років. А тоді був такий момент, коли все дійсно залежало від людей, які повинні були вийти на вулиці».

Розстріл Небесної Сотні: факти і версії

Уранці 20 лютого розстріли тривали протягом 2 годин. Загинуло найбільше за весь час протистоянь євромайданівців. Імена всіх їх увійшли до списку меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні.

105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання «Герой України», а трьох іноземців — громадянина Білорусі Михайла Жизневського, Грузії – Зураба Хурцію і Давида Кіпіані, посмертно нагороджено орденами Героїв Небесної сотні.

18 лютого 2014 року задля припинення свавілля державних органів українці, які протестували на Майдані, зранку організували ходу до Верховної Ради України. Вона отримала назву «Мирний наступ». Люди вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України.

«Рішення» тодішня влада прийняла: працівники міліції спільно з тітушками на вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку вбили 23 людини, 509 осіб отримали тілесні ушкодження, з них 37 — тяжкі, 85 — середньої тяжкості.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні був встановлений указом президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» цей день відзначається щорічно 20 лютого.

Згідно з офіційними даними, в цілому, протягом 18-20 лютого загинули 73 протестувальників і 11 правоохоронців, понад 600 осіб отримали травми. 20 лютого стало найтрагічнішим днем тих часів, оскільки в цей день загинуло 50 учасників протесту.

Цього року Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначила Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення. Серед іншого, документ дає політичну оцінку режиму Януковича та наголошує на недопустимості затягування справ Майдану.

  • Нагадаємо, однією з передвиборчих обіцянок Зеленського на президентських виборах — 2019 було завершення суду над екс-«беркутівцями» й покарання усіх причетних до злочинів силовиків під час Майдану.
  • При цьому призначена ним генпрокурорка Ірина Венедіктова починала з того, що обіцяла карати майданівців, а після обрання Зеленського на посаду глави держави до України повернулися впливові посадовці доби Януковича — Андрій Портнов (Адміністрація президента) та Олег Татаров (МВС). Наразі Татаров, що взимку 2013-2014 року де-факто був головним речником Міністерства внутрішніх справ й усього силового блоку, є заступником керівника офісу президента Андрія Єрмака й відповідає за формування правової політики Зеленського.
  • Президентська монобільшість у Верховній Раді, своєю чергою, не реєструє законопроєкт для покарання екс-«беркутівців».

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам’ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував від 400 до 800 вояків.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День пам'яты, Крутами

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…

Це слова з вірша Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.

Українці 29 січня вшановують події, що сталися у 1918 році, коли українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України, нагадали в Українському інституті національної пам’яті.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності, вказали в УІНП.

Учасників бою під Крутами похоронили в Києві на Аскольдовій могилі. Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. 29 січня 1991 року пройшов невеликий громадський мітинг студентського союзу. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року. 

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. У Меморіальному комплексі є каплиця і озеро у формі хреста. А у 2012 був встановлений пам’ятник героям на місці їх поховання на Аскольдовій могилі. У 2020 році пам’ятник відвідав Володимир Зеленський і вшанував мужність загиблих юнаків.

Сьогодні День соборності України

Сьогодні, 22 січня, відзначаємо одне з найважливіших державних свят – День Соборності. Саме цього дня 1919 року Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну Україну.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День Соборності

Сьогодні в Україні відзначають День соборності. 22 січня 1919-го діячі Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки на Софійській площі Києва проголосили Акт злуки. Він знаменував політичне українських земель.

«Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду», — зачитували політики універсал українцям.

На жаль, досягти споконвічної мети тоді так і не вдалося. Цьому завадили як іноземні окупанти, так і власні похибки.

Попри поразку Української революції 1917-21 років, українці завжди пам’ятали про цей день та його значення. Вперше День соборності відсвяткували в карпатському Хусті 1939-го. Однак офіційно святкувати розпочали лише 1999-го після указу тодішнього президента Леоніда Кучми.

Найбільш знаковою акцією свята є «Живий ланцюг», який уперше провели 1990-го. Українці взялися за руки та вишикувалися в ланцюг від Києва до Львова, символізуючи єднання.

Акцію влаштовують щорічно. У Києві вона проходить на мосту Патона — таким чином українці з’єднують два береги Дніпра — лівий та правий.

Об’єднання українських земель стає можливим після розпаду Австро-Угорщини у жовтні 1918-го. Українці у Львові проголошують створення власної держави.

Помер Михайло Жванецький

Письменник-сатирик, кіносценарист, телеведучий і виконавець власних літературних творів Михайло Жванецький помер на 87 році життя, пише РБК, посилаючись на його представника Олега Сташкевича.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Михайло Жванецький

Причини смерті письменника поки невідомі.

Михайло Жванецький народився 6 березня 1934 року в Одесі. Він Народний артист України.

Почав писати мініатюри і монологи, які часто сам і виконував, будучи студентом. У 1963 році під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр познайомився з Аркадієм Райкіним, який взяв його твори в репертуар театру, а в 1964 році запросив його у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

На початку жовтня цього року представник Михайла Жванецького Олег Сташкевич повідомив, що він припиняє концертну діяльність і йде зі сцени. Відповідне рішення гуморист прийняв через вік – йому було 86 років. Так, всі заплановані на 2020 рік концерти Михайла Жванецького були скасовані.

«Михайло Михайлович пішов зі сцени і закрив передачу. Залишається письменником», – оголосив Олег Сташкевич минулого місяця.

Михайло Жванецький заснував Московський театр мініатюр, очільником якого залишався до останніх днів життя. 1999 року він отримав звання Народний артист України, а вже за два роки став Заслуженим діячем мистецтв Росії.

Нагадаємо, що відомий український анестезіолог помер від коронавірусу.

Заява ЄС: антикорупційну структуру треба швидко відновити, це умова безвізу і фіндопомоги

  • Європейський Союз заявив, що Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою надання фінансової допомоги та безвізу з ЄС. 

Про це йдеться у заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петера Стано.

Європейський Союз, КС, Зеленський, корупція, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Зеленський у аудіозверненні до «СН» попередив про загрозу кровопролиття та смерть країни через рішення КС

Рішення Конституційного суду України щодо елементів антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні, створеної після Революції гідності 2014 року, заявив речник.

Він підкреслив, що це рішення також ставить під сумнів ряд міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС, про що у Євросоюзі заявляли вже раніше.

Стано наголосив, що боротьба з корупцією є одним з ключових орієнтирів і зобов’язань, які  Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію, недавно узгодженої програми макрофінансової допомоги між ЄС і Україною та процесу лібералізації візового режиму.

Він запевнив, що у ЄС відзначають складність ситуації і цінують невідкладність, з якою президент і уряд хочуть її вирішити, проте це треба зробити якнайшвидше.

У зв’язку з цим Євросоюз заявив, що Україні слід у найкоротші терміни:

— відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства по запобіганню корупції;

— стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до крайнього терміну 16 грудня, встановленого Конституційним судом.

Варто зазначити, що у заяві немає чітко прописаних вимог, як відновити антикорупційні інститути. Єдиний задекларований критерій — швидкість розв’язання кризи.

«Надійна судова реформа як і раніше необхідна на благо всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів в цих зусиллях», — йдеться у заяві.

27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Згідно з аналізом ЄвроПравди, рішення, оприлюднене КС 28 жовтня, у разі безумовного виконання було би здатне завдати непоправної шкоди євроінтеграції України. Детальніше про це у редакційній статті «Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим«

Віталій Портников: Популіст Зеленський здувається

Конфлікт президента України із Конституційним судом стрімко переростає у повномасштабну політичну кризу. Президент наполягає на своєму праві розігнати суд, але не знаходить підтримки не тільки у парламенті в цілому, але навіть у власній фракції.
 новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy Зеленський, конфлікт, Конституційним судом

З ситуації немає хорошого виходу. Розгін суду відкриває дорогу до авторитаризму. Поразка президента тільки підкреслить його безпорадність, і так вже продемонстровану результатами місцевих виборів. Розгін парламенту тільки каталізує політичні процеси, бо у Зеленського більше ніколи не буде можливості отримати не те що монобольшість у вищому законодавчому органі, а й взагалі більшість.

З іншого боку, в усьому цьому немає нічого нового. Такий шлях — від конфлікту з попередньою владою до конфлікту з законодавцями і судовою владою проходить будь-який політик-популіст. Не складно пригадати, як після перемоги революції у Вірменії її новий прем’єр-міністр Нікола Пашинян домагався дострокових парламентських виборів, вступив у конфлікт з судовою системою, провів через парламент поправки про переформатування Конституційного суду … Чим відрізняється Зеленський?

А тим, що Зеленський — дутий, картонний популіст. До того ж він здувається. На боці справжнього популіста повинен бути не тільки виборець, але й вулиця. Коли Пашинян домагався проведення дострокових парламентських виборів, на вулиці протестували його прихильники. Коли Пашинян домагався переформатування судової системи, суди блокували його прихильники. А де вулиця у Зеленського? Немає у нього ніякої вулиці. Вулицю контролюють його опоненти.

Саме тому його ніхто не боїться і поразки йому не уникнути. Справжній популіст — коли він йде на свідоме порушення закону і Конституції країни — повинен бути впевнений в тому, що його підтримає народ. Але сила Зеленського – це  виключно підтримка олігархічних еліт. Саме вони придумали проект «Слуга народу» і заморочили голову недосвідченому телевізійному коміку. Саме вони забезпечили йому підтримку на виборах. Саме вони забезпечили безправне рішення Конституційного суду, яке дозволило провести дострокові парламентські вибори. І без підтримки цих еліт немає ніякого президента Зеленського. Тому що прихильники Зеленського ніколи не вийдуть на вулиці. Навіть прихильники Януковича виходили — нехай і за невеликі гроші. У Зеленського і таких прихильників немає. У нього є тільки глядачі.

Тому навіть якщо Зеленський доб’ється успіху у своєму протистоянні з Конституційним судом і у тиску на парламент, це буде лише тимчасовий, позиційний успіх. Потрібно думати не про те, що зробить Зеленський, а що буде після Зеленського і якого нового дутого популіста олігархи спробують підсунути українцям замість того, хто здувається.

Зеленський у аудіозверненні до «СН» попередив про загрозу кровопролиття та смерть країни через рішення КС

Президент України Володимир Зеленський надіслав аудіозвернення фракції «Слуга народу» у Верховній Раді.

Повідомлення надійшло в партійний чат СН, повідомили LB.ua джерела у фракції «Слуга народу». Такий формат президент пояснив браком часу на спілкування з кожним окремо.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, ВР, Слуга народу, Зеленський, аудіозвернення

У зверненні йдеться, що настав час робити складний, але обов’язковий вибір.

«Дивна поведінка суддів Конституційного Суду в лічені години поставила країну на грань катастрофи. Або країна знову буде втягнута в кривавий хаос, або держава знову як система прозорих правил і домовленостей припинить своє існування. Або ми нарешті станемо дійсно потужною політичною силою і скажемо своє слово — «ні». Ні брехні», — йдеться у зверненні президента до нардепів.

Зеленський нагадав, що трохи більше року тому «вдалося шокувати стару корупційну політику». Президент заявив, що не сумнівається, що нардепів будуть спокушати і ламати сторонні сили, навіть усередині фракції.

«Час вимагає від нас правильних емоцій і сміливості… Сьогодні треба показати свою єдність, показати, що ми партія, яка вміє битися за себе, за своє ім’я, за свою політику. Невже ви не бачите, що інші партії, які ще вчора повинні були піти в небуття, стоять осторонь і сміються. Може доведемо, що ми набагато сильніші?» – заявив він.

Зеленський додав, що бій іде за імідж та репутацію України, за незворотність змін і неповернення «до вчорашнього дня».

«Ми або доведемо, що є справжньою партією, яка вміє гуртуватися, або доведемо, що такі, як всі… За підсумками сьогоднішніх ваших рішень, голосувань, будемо приймати глобальні рішення, спробуємо жорстко перезавантажити всю систему», – зазначив президент.

Він заявив, що «треба вжити жорстких рішень по Конституційному Суду. Обов’язково. Це навіть не прохання. Ніяких прохань, коли знищують цінності. Проживемо і без прохань».

«Історія не судить переможців. І якщо я вирішу, що шлях розв’язання кризи можливе тільки через запропонований закон – треба обов’язково підтримати. Якщо ми знайдемо інший, менш конфліктний шлях – буде інше рішення. Але поки можу сказати тільки одне: останнє рішення Конституційного суду, ці скандальні фундаментальних законів – прямий і швидкий шлях до кровопролиття. І якщо той хаос, який творить Конституційний Суд за гроші, ми не зупинимо, тоді отримаємо протистояння на вулицях. І, до речі, ця відповідь суспільства буде жорсткою, але справедливою. Чи готові ми поставити на кон смерть країни? А якщо ні, то разом беремо на себе відповідальність і разом відновлюємо справедливість і законність«, – заявив він.

Нагадаємо, що 28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким електронне декларування в Україні фактично було ліквідоване. НАЗК вимушено закрило доступ до електронних декларацій. Окрім того, суд фактично позбавив повноважень НАЗК та скасував кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних у декларації.

Очільник МЗС Дмитро Кулеба назвав рішення КСУ «серйозним ударом», але зазначив, що воно не руйнує взаємодію України із західними партнерами. За його словами, задача МЗС – спільно знайти оптимальні шляхи вирішення створеної проблеми і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином. Ситуацію, що склалася, міністр назвав неприпустимою і висловив підтримку НАЗК.

У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.

У Конституційному Суді роз’яснили причини скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Суд вважає, що за статтею 366-1 КК можуть судити осіб, які не є учасниками правовідносин з декларування.

Президент Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає «відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні». Крім того, Уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. Після цього президент подав до парламенту проєкт закону, що передбачає повернення відповідальності за недостовірне декларування та розпуск складу суддів КС. Очільник Конституційного суду Олександр Тупицький вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.

30 жовтня Дмитро Кулеба заявив, що МЗС залучить іноземних партнерів для відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні.

Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що ідею президента про оновлення складу КСУ підтримав Європарламент. Її також погодили з послами країн «Великої сімки».

Проте в Раді Європи попереджають, що можливе припинення повноважень суддів КСУ буде «кричущим порушенням»основного закону країни і закликають розглянути інші варіанти для вирішення поточної ситуації.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що за рішенням Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства стоять «російські маріонетки» та деякі впливові українські олігархи.

2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зібрав керівників парламентських фракцій на нараду. На засіданні обговорювалося питання повернення в законодавство електронних декларацій. Депутати хочуть проголосувати за це вже в п’ятницю.

Віталій Портников: Це і є олігархічний реванш

Не варто обдурювати самих себе щодо справжнього сенсу “антикорупційного” рішення Конституційного суду. Це — демонстративне продовження олігархічного реваншу, який почався після президентських і парламентських виборів 2019 року.
 новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, корупція, Конституційного суду

Уже не раз доводилося писати — не мають ніякого значення мотиви, за якими 73 відсотки виборців проголосували тоді за телевізійного коміка. Має значення тільки те, чому за цього коміка “проголосували” українські олігархи, чому вони його підтримали.

А тому, що на відміну від глядачів власних телевізійних каналів, точно знали — ця недосвідчена і слабка людина не становитиме жодної загрози для повернення і посилення їхніх позицій навіть в разі, якщо реально захоче грати власну політичну партію. Захоче — але не зможе, бо не знатиме як. Захоче — але побоїться остаточно псувати з ними відносини. Втім, щодо останнього вони могли бути не впевнені до кінця — і саме тому вичікували до моменту, коли стане очевидним швидкий розвал режиму. Цим моментом і виявилися місцеві вибори, які продемонстрували зменшення популярності і безпорадність Зеленського. І тепер будь-який пройдисвіт-депутат у парламенті може легко зрозуміти, що Зеленський може незабаром просто зникнути з політичної сцени, а ось Коломойський і Медведчук залишаться. Докази? А давайте уявимо собі, як три або чотири місяці тому голова Верховної Ради, обраний голосами президентської партії, демонстративно ігнорує ініційоване Зеленським опитування. Які вам ще потрібні докази?

Появился рейтинг самых богатых украинцев: ТОП-30

Тому спецоперація прочитується досить просто — незалежно від того, є Зеленський її свідком або учасником. Як інструмент для реваншу використовується Конституційний суд — скасування “антикорупційних” законів буде не останнім таким його рішенням (але і не першим — згадаємо, як суд дав можливість провести антиконституційні позачергові парламентські вибори). А дезорієнтований парламент просто не зможе чинити опір цьому наступові з минулого — навіть якщо цього захоче президент. І Україна буде відкинута до 2014 року — тобто до часу, коли олігархи розраховували послабити Януковича і стати справжніми господарями країни, а отримали не зрозумілу ними “Революцію Гідності”. З наслідками цієї революції — перш за все правовими та економічними вони і борються.

Але олігархічний план провалиться, я вас запевняю. В України тут є сильні союзники.

Перший союзник – неуникненна економічна і епідеміологічна криза. Олігархи вміють тільки красти з бюджету і підкуповувати чиновників. Як вивести країну з кризи, вони не знають, необхідним інтелектом і професіоналізмом для цього не наділені, у політиці і кадрах розбираються на рівні Зеленського. У ситуації краху країні потрібна буде компетентна влада. І олігархам у критичній ситуації доведеться цю владу, нехай навіть з ненавистю, але підтримати. Не вірите — запитайте у Коломойського.

І тут посилюється роль іншого нашого союзника — цивілізованого світу. Без його коштів не просто ми не виживемо — влада не виживе. І нам доведеться повертатися до досягнень Революції Гідності просто тому, що не буде вибору. І у олігархів в тому числі — чим більше вони будуть чинити опір, тим більше буде стискатися задушливе кільце навколо шиї кожного. З такими мільярдами нікому не хочеться до в’язниці. Не вірите —  запитайте у Фірташа.

Звичайно, олігархи будуть думати, що їм допоможе Москва. Але тут втручається наш третій “союзник” — Володимир Путін. Це олігархи можуть по-дитячому сподіватися, що Путіну потрібна лояльна Україна і в обмін на цю лояльність він дозволить їм її і далі безкарно грабувати, більш того — створить для цього умови і дасть грошей. Але для Путіна ці не надто багаті за російськими мірками люди — взагалі ніхто. Так, інструмент для поглинання України. Він їм нічим не допоможе, хіба що спробує ще що-небудь окупувати — і позбавити їх ще кількох підприємств. А цього нікому з них не хочеться. Не вірите — запитайте у Ахметова.

Таким чином, криза, Захід і Путін створять всі необхідні умови для того, щоб український народ знову зайнявся роботою над помилками і врятував свою країну.

Не вірите — запитайте у Майдану.

Відео по темі

Голова КСУ купив у 2018 році майно на окупованій території

Зе-енд і сходження регіональних еліт. Що показали місцеві вибори 2020 року?

Місцеві вибори-2020 дуже чітко показали три тенденції. Позолочені карети стрімко перетворюються у гарбуз. Коломойського не рятують навіть шалені грошові вливання у Палицю. А ще, що бабусі-чекістки ще роблять погоду на виборчих дільницях, але зміну поколінь ніхто не відмінить.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Місцеві вибори

Вибори-2020 відзначились вкрай низькою явкою та двома епідеміями одразу: коронавірусу та розчарування. До місцевих рад залізли ОПЗЖ і подекуди любителі Толі Шарія. У Харкові мером узагалі вибрали коматозну людину із берлінської реанімації. Сенсацією став і Київ, де пенсіонери із обкомівських будинків старого Печерська та Шевченківського району виштовхнули у другий тур вусатого господарника Олександра Попова. Людину, яку цілком влаштовували розстріли на Майдані під “Йолкою”.

Але давайте поглянемо ширше на підсумки. Без брому, валеріанки і істерики про безповоротний реванш та плачі, що всі поїдуть на заробітки до Польщі. Є речі більш серйозні, які визначатимуть наступний виборчий цикл.

Перше. “Слуги народу” фактично припиняють своє існування як політичний проект. Взяти бодай третє місце  у ряді регіонів для минулорічних двократних чемпіонів стало великою проблемою. Так і хочеться згадати пихату заяву лідера політичної партії Олександра Корнієнка: “Нам не треба ніяких політтехнологів. Ми самі знаємо, як робити партії”. По суті політична сила, яка зробила усіх — втопила в котловані некомпетентності і корупції саму себе. Можна сказати із 100% впевненістю, що провладну партію на місцях шматуватимуть, як тушу мертвої антилопи. На Заході, Сході, у Києві. Володимиру Олександровичу Зеленському треба краще репетирувати свій сміх, коли десь удруге на ВВС спитають про тотальне падіння рейтингу.

Так само смішно, коли у день поразки прес-служба Офісу президента України видає заяву про те, “коли вони проведуть вибори на окупованих територіях”.

Куди? Куди ви лізете робити на Донбасі вибори? Якщо ви їх із тріском профукали у центрі Києва. Якщо Ірина Верещук пролетіла на парасольці так же гучно, як порожнє відро в глибокий колодязь.

Друге. Дуже чітко видно злам між категорією справжніх радянських людей, які сплять і бачать міцну руку червоного  господарника та молодими, які забезпечують себе самі. Пенсіонери із обкомівських будинків голосують за 1000 гривень, тарілку супу, гречку. І за те, що їм щедро вливають кожного вечора із каналів Медведчука, які плодяться зі швидкістю клопів у комірчинах тих самих обкомівських квартир.

Я на власні очі 25 жовтня побачила низку стареньких, які із дисципліною солдат ішли підтримувати незаконне опитування Зеленського. Це такі із легкістю колись підтримували Вітренко і Симоненка, а зараз дають “зелене світло” ОПЗЖ по всій країні. Умовно молоді переживають велике розчарування. І це вони активно викликали поліцію та топили в унітази “5 питань Зеленського”.

Дуже чітко видно, що покоління, яке пройшло дві Революції і воює на Сході дуже втомилось від оцього постійного вибору вічно невдоволених, але вічно краще знаючих людей постарше. Самі жили в СРСР і нам не дають жити. Однак зміну поколінь не зупинити, і покоління, народжене у 80-х, визначатиме долю країни наступні 20 років. Буде важко викорінювати консерватизм наших істинно радянських батьків, але без цього ніяк.

Гроші важливі, але не вони визначають переможця. Фінансові і інформаційні ресурси ОПЗЖ, “Нашого краю” і “За майбутнє” — здавалось, не давали жодних можливостей для маневрів виборця в кабінці. Однак сила цих партій не так в міцних господарниках, а у тому, що їх надійно оберігає СБУ, МВС і ДБР. Якщо перерізати їм схеми фінансування, у них не буде ресурсів для фінасування рупорів пропаганди та агресивної політичної агітації. А також скупки голосів тих, хто відчуває лише голос власного шлунку. Кілька реальних кримінальних справ із хепі-ендом могли б раз і назавжди вирішити питання руского міра у радах. Тому ще раз підніму питання: Чому СБУ не чіпає прямого російського агента під американськими санкціями Андрія Деркача? Чого МВС і ДБР слова не скажуть про поїздки Віктора Медведчука до Москви і Криму? І головне — Ігоря Коломойського настільки тісно бере у лещата американське ФБР та Єврокомісія за кіпрський паспорт, що власник 1+1 вирішив піти ва-банк і загнати під свій феодальний інтерес. Як кажуть попередні результати — громади чітко розуміють, чим дихають ці міцні господарники із привидами кремлівських веж за плечима.

26 жовтня стане стартом відліку майбутньої президентської кампанії. Я прогнозую політичне майбутнє  таким кандидатам і їх політичним силам: Кличко, Притула, Гройсман, Філатов, Садовий.

Спробує свої сили як самостійний політик Дмитро Разумков, який показово поставився до Зе-питальника — тупо проігнорував його.

Саме ці гравці будуть на вершині політичної піраміди наступні п’ять років. Саме серед них затесалось прізвище наступного президента — хто як скористається своїм шансом буде видно наступні пару визначальних років. Але те, що політичні рухи зростатимуть із регіонів, а не із партійних конференцій у нічних клубах Києва — очевидна тенденція.

Так само шанс на продовження політичного життя матимуть ті, хто матиме фракцію в Київській міській раді. Київ лишається чудовим лакмусом загальної температури по країні. Нинішній Київ — це той, який уже награвся у “слуг народу”, але не визначився із майбутнім фаворитом. Бо “УДАР” — це більше про те, хай краще лишається погане, але стабільне, аніж так ризикувати як у 2019 році.

Емоції за тиждень-другий вщухнуть, лишиться саме м’ясо. І щоб бабусі-чекістки та фанатики Шарія не мали шансів на наступну п’ятирічку треба робити висновки уже сьогодні.

Нам треба робити свій популярний інформаційний простір для тих, хто не дивиться телевізор. Проукраїнський порядок денний нікуди не дівся. Нам треба об’єднуватись і тримати нові ради на короткій нозі, не боятися їх шмагати. Забути образи, змиритися, що ковід це надовго і робити нові об’єднання. Політичні, соціальні, культурні. Усе минає, і це мине. Повірте, у 2010-2012 роках було набагато гірше. Бо була наївність і усі політики на 100% заявляли про стратегічне партнерство із Росією.

Ще одна приємна несподіванка виборів бонусом. Опитування Зеленського у кущах зіграло проти нього. Раніше для фальсифікацій хоч юриста Ківалова наймали, нині музичного редактора “95 кварталу”. Все це свідчить, що у нинішньої влади —  криза жанру і криза легітимності. Це теж треба брати до уваги тим, хто зростатиме у нові топи української політики.

Екснардеп, який сидів за вбивство, виграв вибори

Ексдепутат Верховної Ради Віктор Лозінський, якого засуджували до 15 років ув’язнення за вбивство, переміг у виборах голови об’єднаної територіальної громади поруч з місцем убивства у Кіровоградській області.

ДжерелоВВС News Україна з посилання на місцеву виборчу комісію.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, вибори, нардеп, вбивство, Лозінський

Зеленський дозволив йти на місцеві вибори без довідок про судимість

Дослівно представник комісії: «Лозінський Віктор Олександрович впевнено виграв вибори на посаду керівника Підвисоцької ОТГ Голованівського району Кіровоградської області».

Деталі: Співрозмовник видання уточнив, що оформлення протоколів ще триває. Опоненти Лозінського також підтвердили його перемогу.

Лозінський йшов на вибори як самовисуванець.

Його головним конкурентом був кандидат від «Слуги народу» Сергій Баліцький, родина якого має агробізнес у регіоні. Він заявляв про погрози з боку Лозінського, але той заперечував це.

Наразі Підвисоцька ОТГ належить до Голованівського району, де в 2009 році й сталось вбивство. В ній живуть 4,79 тис виборців.

Лозінський напередодні виборів дав інтерв’ю, в якому назвав себе директором агропідприємства й заявив, що добився справедливості і зняв усі судимості.

Передісторія:

  • У 2007 році пан Лозінський, який був впливовим аграрним бізнесменом на Кіровоградщині, обрався депутатом парламенту від БЮТ.

Олійник загинув 16 червня 2009 року в результаті конфлікту на території мисливських угідь з депутатом Ради, а також чинними тоді прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном Горбенком і начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським.

У квітні 2011 року Дніпровський районний суд Києва засудив Лозінського до 15 років позбавлення волі за вбивство громадянина Олійника в Кіровоградській області.

Навесні 2012 року Апеляційний суд Києва пом’якшив вирок Лозінському, призначивши йому нове покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

6 травня Дніпровський районний суд Києва достроково зняв судимість з ексдепутата Ради Лозінського.

Суд зазначив, що Лозінський після звільнення з квітня 2016 року створює нові підприємства у сфері сільського господарства, волонтерить і має позитивну характеристику від сільради.

Прокуратура оскаржила це рішення суду. Однак Апеляційний суд визнав законним дострокове зняття судимості з Лозінського.

  • У 2016 році Лозінський вийшов із в’язниці за «законом Савченко».