День Небесної сотні: у Києві загинули 47 мітингувальників

20 лютого 2014-го Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності. В центрі Києва від вогнепальних поранень загинули 47 людей, понад тисячу дістали поранення.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic. Київ, Майдан, розтріл, Революції гідності

«Слуга народу» Бужанський відмовився підвестися під час хвилини мовчання за загиблими на Майдані

З 18 лютого почалося загострення протистоянь мітингувальників Євромайдану і «Беркуту». Працівники міліції, спільно з тітушками, почали жорстоко бити і розстрілювати людей. На вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинули 23 людини.

«У ніч проти 19 лютого я відгукнулась на заклик приїхати на Майдан, бо його могли розігнати. Я розуміла, що 10 тисяч людей набагато важче розігнати, ніж тисячу, — згадувала Оксана Новосельська. — Уночі в перервах між виступами Євгена Нищука зі сцени читали молитви. Було моторошно. Горів Будинок профспілок, палав усе більше й більше. Було видно, що там залишаються люди і вони від вогню тікали на верхні поверхи й світили мобільними телефонами, показували, де вони, щоб їх могли врятувати. Я не знаю, кого з них врятували.

20 числа вдень людей було не дуже багато. Але що врізалося в пам’ять: дивишся навколо і бачиш одних чоловіків. Молоді, немолоді, середні, здорові – всі. Раніше так бувало, коли приходила на футбол. Жінок все-таки відсилали. Було відчутно, що ситуація дійсно тривожна. Я відчувала, що від мене щось залежить. Коли я туди їхала, то відчувалася відповідальність моменту. Зараз іде війна, я сиджу в Києві, можу переживати і хвилюватися, але на війну не поїду, бо мені 55 років. А тоді був такий момент, коли все дійсно залежало від людей, які повинні були вийти на вулиці».

Розстріл Небесної Сотні: факти і версії

Уранці 20 лютого розстріли тривали протягом 2 годин. Загинуло найбільше за весь час протистоянь євромайданівців. Імена всіх їх увійшли до списку меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні.

105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання «Герой України», а трьох іноземців — громадянина Білорусі Михайла Жизневського, Грузії – Зураба Хурцію і Давида Кіпіані, посмертно нагороджено орденами Героїв Небесної сотні.

18 лютого 2014 року задля припинення свавілля державних органів українці, які протестували на Майдані, зранку організували ходу до Верховної Ради України. Вона отримала назву «Мирний наступ». Люди вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України.

«Рішення» тодішня влада прийняла: працівники міліції спільно з тітушками на вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку вбили 23 людини, 509 осіб отримали тілесні ушкодження, з них 37 — тяжкі, 85 — середньої тяжкості.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні був встановлений указом президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» цей день відзначається щорічно 20 лютого.

Згідно з офіційними даними, в цілому, протягом 18-20 лютого загинули 73 протестувальників і 11 правоохоронців, понад 600 осіб отримали травми. 20 лютого стало найтрагічнішим днем тих часів, оскільки в цей день загинуло 50 учасників протесту.

Цього року Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначила Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення. Серед іншого, документ дає політичну оцінку режиму Януковича та наголошує на недопустимості затягування справ Майдану.

  • Нагадаємо, однією з передвиборчих обіцянок Зеленського на президентських виборах — 2019 було завершення суду над екс-«беркутівцями» й покарання усіх причетних до злочинів силовиків під час Майдану.
  • При цьому призначена ним генпрокурорка Ірина Венедіктова починала з того, що обіцяла карати майданівців, а після обрання Зеленського на посаду глави держави до України повернулися впливові посадовці доби Януковича — Андрій Портнов (Адміністрація президента) та Олег Татаров (МВС). Наразі Татаров, що взимку 2013-2014 року де-факто був головним речником Міністерства внутрішніх справ й усього силового блоку, є заступником керівника офісу президента Андрія Єрмака й відповідає за формування правової політики Зеленського.
  • Президентська монобільшість у Верховній Раді, своєю чергою, не реєструє законопроєкт для покарання екс-«беркутівців».

Завжди жартував та говорив правду: Шість років тому загинув лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко

Сьогодні, 2 лютого, виповнюється шість років з моменту, коли біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області в ДТП загинув відомий український співак, лідер гурту “Скрябін” Андрій Кузьменко (Кузьма).

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Андрій Кузьменко

2 лютого 5 років тому в аварії загинув лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко. Музиканту було 47 років.

Того дня Андрій на своєму авто Toyota Sequoia повертався із концерту в Кривому Розі. Близько 8:20 біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області він на швидкості зіштовхнувся із молоковозом ГАЗ-53. Машину співака зім’яло вщент. Сам від отриманих травм загинув на місці. За даними поліції, Кузьменко виїхав на зустрічну смугу на заокругленій ділянці дороги, тому автомобілі не змогли розминутися.

Тоді постраждали і дві жінки — пасажирки автівки Кузьменка та молоковоза. Їх доправили до криворізьких лікарень № 2 та № 9. Водій вантажівки значних травм не мав.

Андрія поховали 5 лютого в родинному склепі на кладовищі у селищі Брюховичі на Львівщині. Тисячі українців вийшли на площі своїх міст, щоб заспівати пісні «Скрябіна» та вшанувати пам’ять співака. Такі акції проходять й досі: у день народження та день смерті музиканта.

Андрій Кузьменко запам’ятався шанувальникам гарним почуттям гумору та глибокими змістовними текстами, а також активною громадянською позицією. Він постійно допомагав бійцям АТО. Часто навідував їх у лікарнях. Пояснював, що після поранення боєць стає нецікавий державі, від нього всі відвертаються, тож украй важливо спілкуватися з ветеранами.

Також Кузьменко критикував українських політиків. Перед аварією зняв кілька відео зі зверненням до депутатів ВРУ. У них він їхав дорогами України, коментуючи те, що бачить за вікном.

У музиканта залишилася родина — батьки Ольга та Віктор Кузьменко, дружина Світлана Бабійчук та донька Марія-Барбара. Сім’я продовжила справу Кузьми Скрябіна. Мати написала книгу про сина «Моя дорога птаха» та взялася відновлювати музичний гурт Кузьменка. Він діє донині, хоч і змінив кілька учасників. Постійними залишаються Ольга Лізгунова та Женя Толочний.

Донька Марія-Барбара зараз навчається в медичному університеті у Києві, хоче стати дерматологом. 20 грудні 2019-го вона вийшла заміж за також майбутнього лікаря Віктора.

Дружина Андрія за фахом художниця. Вона рідко з’являється на публіці. Після смерті чоловіка згадувала, що тепер в її життя стало значно менше оптимізму, сил додає донька та рідні.

«Не вистачає нашого спiлкування: протягом дня Андрiй дзвонив по 10 разiв. Просто так. Знаєте, ми були не лише чоловiк i дружина, а передусiм — величезнi друзi. Дуже близькi iнтелектуально й духовно. Нам було добре разом. Лише за тиждень до смертi перший раз у життi Андрiй раптом спитав, чому ми не вiдзначаємо рiчниць нашого одруження. Запропонував зробити це в Данiї. Взяв усiм друзям туди квитки, але кiнець фiльму», — згадувала Світлана Бабійчук.

«Він багато не встиг. Але те, що зробив — відкликається у душах мільйонів людей по сьогодні. Важко бути таким справжнім і чесним в наш час, але в нього це легко виходило. Продовжуємо його справу в кожній ноті. Кузьма, пам‘ятаємо! Спочивай з миром, геніє!», — такими словами вшанували пам’ять Скрябіна гурт «Антитіла» у Facebook.

Також, гурт «Океан Ельзи» нагадав, що світла пам’ять про Кузьму живе в кожному з нас.

«Шість вже пройшло. Та він все рівно тут, з нами, у його піснях, що живуть в кожному з нас».

Цього року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Андрію Кузьменку звання Героя України.

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам’ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував від 400 до 800 вояків.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День пам'яты, Крутами

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…

Це слова з вірша Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.

Українці 29 січня вшановують події, що сталися у 1918 році, коли українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України, нагадали в Українському інституті національної пам’яті.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності, вказали в УІНП.

Учасників бою під Крутами похоронили в Києві на Аскольдовій могилі. Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. 29 січня 1991 року пройшов невеликий громадський мітинг студентського союзу. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року. 

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. У Меморіальному комплексі є каплиця і озеро у формі хреста. А у 2012 був встановлений пам’ятник героям на місці їх поховання на Аскольдовій могилі. У 2020 році пам’ятник відвідав Володимир Зеленський і вшанував мужність загиблих юнаків.

Для тих, кому нема різниці: росіяни обстріляли Маріуполь

24 січня 2015 року терористи завдали удару з реактивних систем залпового вогню БМ-21 “Град” та “Ураган” по Орджонікідзевському району м. Маріуполя (мікрорайон “Східний”) та прилеглому до нього селищу Виноградне Волноваського району. Снаряди реактивних систем залпового вогню «Град» полетіли в людські оселі суботнього ранку. Того дня більша частина людей мирно відсипалася після робочого тижня.

 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, обстріл, Маріуполя

Росіяни тричі обстріляли місто — о 9:15, 13:02 і 13:21, загалом випустили 120 снарядів.

Від дій агрессора загинули 29 осіб і було поранено 92, серед них — цілі родини.

Снарядами та уламками пошкодило 79 об’єктів: 37 приватних будинків, 22 багатоповерхівки, 2 ринки, 8 магазинів, поштове відділення, 2 банківських установи, аптеку, кафе та СТО.

Навідником виявився місцевий житель Валерій Кірсанов, якому ідеї «руського миру» виявилися важливішими за життя невинних людей.

Із території Росії операцією безпосередньо керував начальник ракетних військ та артилерії Південного військового округу ВС РФ генерал-майор Степан Ярощук.

У тимчасово окупованому Донецьку обстрілом керував полковник ЗС РФ Олександр Цаплюк із позивним «Горець». Координацію дій російських реактивних дивізіонів здійснював підполковник ЗС РФ Максим Власов із позивним «Югра».

Того ж дня ватажок донецьких бойовиків, нині покійний Олександр Захарченко, заявив, що почався наступ на місто, яке тількі оговталося від бойовиків.

Загинули:

1. Ніколайчук Дмитро Васильович, 03.06.1993 р.н., Зареєстрований: Хмельницька обл., Вінковський район, с. Палачинці (військовослужбовець).

2. Поліщук Ольга Дмитрівна, 29.04.1979 р.н., м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

3. Константинова Тамара Костянтинівна, 26.05.1945 р.н., м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

4. Сиротенко Віталій Миколайович, 12.05.1962 р.н., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії.

5. Німенко Лілія Миколаївна, 20.09.1953 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдена біля ринку «Київський».

6. Акатьева Олена Ігорівна, 16.02.1987 р.н., знайдена біля ринку «Київський».

7. Єфімов Юрій Стефанович, 11.07.1950 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдений біля будинку №48 на вул. Київській.

8. Попова Лариса Олександрівна, 08.11.1948 р.н., знайдена біля будинку №64 на вул. Київській.

9. Будник Валерій Валентинович, 16.11.1969 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдений на вул. Київській.

10. Шурхаева Валерія Сергіївна, 18.06.1987 р.н., м. Маріуполь, вул. Маршала Жукова.

11. Демченко Олександр Миколайович, 25.08.1956 р.н., знайдений біля будинку №68 на вул. Київській.

12. Бобін Микола Анатолійович, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

13. Бобінева Любов Петрівна, знайдена за місцем проживання: м Маріуполь, вул. Зоряна.

14. Кашина Марина Миколаївна, знайдена за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

15. Кашин Станіслав — хлопчик 5 років, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

16. Борисов Сергій Леонідович, 54 роки, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Кузбаська.

17. Абдурашитова Ольга Вікторівна, 27.10.1977 р.н., проживала: м. Маріуполь.

18. Вербицька Любов Наумівна, 27.12.1944 р.н., проживала: м. Маріуполь, вул. Київська.

19. Бушнева Любов Степанівна — пенсіонерка, знайдена за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Київська.

20. Лобов Сергій Володимирович, 23.09.1977 р.н.

21. Чумак Ліна Георгіївна, 28.03.1989 р.н., проживала: вул. Київська, знайдена біля торгового кіоску на вул. Станіславського.

22. Анікеєнко Галина Володимирівна, 18.11.1965 р.н., проживала: м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

23. Павлюк Олена Олександрівна, 1979 року народження.

24. Луценко Олена Петрівна, 1981 року народження, м. Маріуполь, вул. Київська.

25. Єфремов Станіслав Олегович, 19.05.1976 р.н., м. Маріуполь, вул. Маршрутна.

26. Евгелевська Валентина Василівна, 1967 р.н., м. Маріуполь, вул. Пейзажна.

27. Бондаренко Марія.

28. Макаров Андрій Андрійович.

29. Литвиненко Надія Іванівна, 27.03.1947 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська.

30. Найдьонов Сергій.

Чотири роки тривав суд над Кірсановим. Він не визнавав провини. Весь час перебував в ізоляторі. 21 червня йому оголосили вирок — дев’ять років в’язниці за участь у незаконному військовому формуванні та зберігання зброї. За два місяці звільнили за законом Савченко — проведений в ізоляторі день рахується як два у колонії.

Його віддали Росії 7 вересня 2019 року під час обміну полоненими.

Решта восьмеро людей, причетних до обстрілу, — кадрові російські військові. Перебувають у Росії і на окупованій території.

Російські окупаційні війська продовжують використовувати об’єкти цивільної інфраструктури для здійснення провокаційних обстрілів підрозділів Об’єднаних сил.

Про це свідчать дані Головного управління розвідки, повідомляє пресслужба Міноборони.

У місті Маріуполі Донецької області вшанували пам’ять жителів міста, які загинули 24 січня 2015 року внаслідок обстрілу, здійсненого російськими гібридними силами.

«24 січня в період з 9:10 до 9:20 з метою вшанування пам’яті жертв артилерійського обстрілу жителів МКР «Східний» в січні 2015 року, будуть ввімкнені сирени системи централізованого оповіщення населення мікрорайону «Східний», Лівобережного і Кальміуського районів міста. Жителів і гостей міста просимо зберігати спокій і продовжувати свої справи», – ішлося в повідомленні міськради Маріуполя.

Сьогодні День соборності України

Сьогодні, 22 січня, відзначаємо одне з найважливіших державних свят – День Соборності. Саме цього дня 1919 року Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну Україну.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День Соборності

Сьогодні в Україні відзначають День соборності. 22 січня 1919-го діячі Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки на Софійській площі Києва проголосили Акт злуки. Він знаменував політичне українських земель.

«Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду», — зачитували політики універсал українцям.

На жаль, досягти споконвічної мети тоді так і не вдалося. Цьому завадили як іноземні окупанти, так і власні похибки.

Попри поразку Української революції 1917-21 років, українці завжди пам’ятали про цей день та його значення. Вперше День соборності відсвяткували в карпатському Хусті 1939-го. Однак офіційно святкувати розпочали лише 1999-го після указу тодішнього президента Леоніда Кучми.

Найбільш знаковою акцією свята є «Живий ланцюг», який уперше провели 1990-го. Українці взялися за руки та вишикувалися в ланцюг від Києва до Львова, символізуючи єднання.

Акцію влаштовують щорічно. У Києві вона проходить на мосту Патона — таким чином українці з’єднують два береги Дніпра — лівий та правий.

Об’єднання українських земель стає можливим після розпаду Австро-Угорщини у жовтні 1918-го. Українці у Львові проголошують створення власної держави.

Стояли до останнього: в Україні відзначають день пам’яті «кіборгів»

16 січня Україна вшановує пам’ять «кіборгів» – військових і добровольців, які загинули під час захисту Донецького аеропорту. Героїчна оборона тривала 242 дні.

День пам’яті відзначають щороку з ініціативи волонтерів та українських воїнів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Донецьк, кіборгів

Читайте також: Вежа Донецького аеропорту пережила 234 дні обстрілів

Бої за аеропорт з травня 2014 по січень 2015 року і закінчилися після повної руйнації старого та нового терміналів.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Лише з 18 по 21 січня 2015 року в результаті підриву одного з терміналів загинули 58 «кіборгів».

Історія оборони Донецького аеропорту в одному відео: від першого пострілу до виходу «кіборгів» з аеропорту. Відеорозповідь про те, як «кіборги» зруйнували міф, запущений Кремлем, про те, що Україна не здатна захищатися. Перелік підрозділів та дані Генштабу про загиблих, поранених й зниклих безвісти.

Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України.

20 січня 2015 року сепаратисти підірвали новий термінал, бетонні перекриття та стеля в багатьох секціях завалилася, поховавши під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапили в полон. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні.

Бої за Донецький аеропорт стали символом бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько — «кіборги».

Вежа Донецького аеропорту пережила 234 дні обстрілів

13 січня 2015 обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яка стала символом героїзму захисників України.

Витримали люди, не витримав бетон — від обстрілів впала вежа ДАПу

«Вежа впала дуже добре — в таке місце, як-ніби її Бог рукою поклав», — згадує командир «кіборгів» з позивним «Грін».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, кіборги, Донецького аеропорту, вежановости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

У період з 2014-го по 13 січня 2015 вежа ДАПУ була найнебезпечнішим місцем на фронті. Росіяни вели по ній прицільний вогонь, бо з неї наші військові коригували вогонь нашої артилерії.

З початку війни її важливість та функціонал майже не змінилися. Щоправда, нові диспетчери, наші солдати, яких росіяни назвали кіборгами, вже захищали життя та спокій мільйонів українців. Щодобово слідкували за переміщеннями ворога і коригували вогонь нашої артилерії.

В той день російські терористичні війська почали жорстокий бій. Під будівлю викотили танки, оскільки тільки так можна було її пошкодити.

«Вже з 9 чи з 11 січня 2015 року був такий масований вогонь з усіх боків, що дуже важко було якось встояти. Для нас ця ситуація взагалі була незрозуміла. Танк стояв десь менше ніж кілометр від нас – в облаштованому капонірі. Один раз навівся і просто стріляв по вежі. А артилерія наша – «мовчала». І це не один раз, це декілька днів. Цей танк просто виїжджав на позицію, ми чули як він у Донецьку заводиться, прогріється. Ми дзвонили, ми передавали координати, бо ми знали, що він на те саме місце приїде. Але чомусь так виходило, що якась пара мін падала вже тоді, як танк відстрілявся по нас і поїхав», — розповідає Радіо.Свобода Сергій Назаров, боєць 93-ї ОМБр із позивним «Сєдой».

За спогадами кіборгів один танк за годину здійснив по вежі 50 пострілів. Росіяни підганяли йому Камаз з боєприпасами.

Через щільний вогонь конструкція не витримала і вежа обвалилася до 5-го поверху.

«Звісно, коли вежа падала над нами – це був один із тих моментів, коли було дуже страшно. Я так присів, а навпроти мене наш командир «Грін», він був контужений уже. І тут такий звук …як лавина, такий шум наростаючий. Ми зустрілися з «Гріном» очима… Знаєте, такий погляд… А вона – вежа – так: «шууух» і такі глухі удари один за одним… І от тоді переді мною наче якась тінь пройшла… Отоді було страшно», — розповідає кіборг Сергій Назаров.

Ми маємо шанувати тих, хто бореться за мир в Україні

За ті бої російські окупаційні війська зазнавали втрат: за бій наші кіборги ліквідували 50 до 250 росіян.

З початку захоплення ДАПу військами ЗСУ вежа стала найнебезпечнішим місцем на фронті. Будівля була міцною і нанести їй ушкодження можна було стріляючи в упор. На початок січня 2015-го року січня вежа вже була суттєво пошкоджена.

У Донецькому аеропорту 13 січня 2015 року через численні обстріли завалилася 51-метрова диспетчерська вежа.

На її верхівці перебували двоє українських військових. Обоє вижили, з травмами потрапили в лікарню. Терористи весь день обстрілювали летовище, а пополудні спробували наступати. Їхні атаки українські бійці відбили.

Вежу звели 2011 року. Вона була найвища в Україні. Тепер залишився лише її бетонний кістяк — бойовики обстрілювали, бо звідти добре видно Донецьк.

Інтенсивний вогонь розпочався близько шостої ранку. Бойовики до полудня обстрілювали з гармат, мінометів та реактивних систем залпового вогню.

Боєць АТО Євген Жуков, відомий за позивним «Маршал», опублікував на своїй сторінці у соцмережі Facebook відео кількох хвилин життя бійців, які боронили Донецький аеропорт.

«Архівчики підняв. Одна зі звичайних поїздок в новий термінал, яких не злічити. Знята бійцем на телефон», — йдеться у тексті до запису.

На відео видно, як «кіборги» розвантажують доправлене продовольство під канонаду ворожих обстрілів.

«Маршал» пише, що за одну поїздку «дорогою жорстких пригод» від ДАПу до Пісків БТР прибували принаймні з  2-3 пробитими колесами і дірою в борту, оскільки бойовики вичікували на техніку українських силовиків і починали її обстрілювати.

Також на відео видно бійця, який не зміг вміститися у БТР і просто ліг зверху.

«Ну, загалом, 10 хвилин незабутнього драйву. І так, це пам’ять, пам’ять про гідне виконання наших бойових завдань», — написав Жуков.

21 січня, було прийняте рішення про відведення українських військових з Донецького аеропорту, оборона якого тривала 242 дні.

Українських силовиків тоді прозвали «кіборгами» за героїчне протистояння ворогам. За цей час загинули 200 бійців і майже півтисячі зазнали поранень.

20 січня фактично закінчилася 242-денна його оборона.

За підрахунками військового експерта Олександра Кривоносова за весь період перебування українських військових в донецькому аеропорту загинуло 100 осіб, а поранено — близько 440. Терористи втратили 800 чоловік загиблими та близько 2-х тисяч пораненими.

30 ноября 1939 года, Советский Союз напал на Финляндию

В этот же день столица Финляндии подверглась ожесточённой бомбардировке — бомбами с зажигательными, фугасными и осколочными зарядами.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

 

Днем 30.11.1939 г. советская авиация нанесла первый бомбовый удар по Хельсинки. Бомбардировщики ДБ-3б неожиданно для населения финской столицы атаковали её фугасными бомбами ФАБ-500 и ФАБ-250 огромной разрушительной силы и кассетными бомбами РРАБ-2.

 

Молотов (нынешний Лавров) врал, что самолеты советов сбрасывают на Хельсинки «не бомбы, а хлеб». После этого бутылки с зажигательной смесью, фины стали называть «коктейлями Молотова» и ими исправно угощали рузке оккупантов.

После этого финны начали называть кассетные бомбы РРАБ «хлебницами Молотова»

 

 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, СССР, бомбардировка, столица Финляндииновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaновости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Во время войны в Финляндии работали около 300 иностранных журналистов. Их публикации вызвали волну призывов помочь маленькой стране по всему миру, особенно в США.

Хотя Финляндия так и не дождалась вступления Великобритании и Франции в войну, информация о возможной высадке союзников на севере Финляндии, которая распространялась в ведущих СМИ с подачи западных дипломатов, неприкрытые сборы вещей дипломатами и сжигание документов посольств в Москве беспокоили советское руководство.

А завершилась эта «победоносно-помогательная» война 12 марта 1940 года. СССР не удалось сделать Финляндию советской республикой. Война окончилась позорно для СССР, подло напавшего на страну, которая в 55 раз (!) была меньше Советского Союза по количеству населения. Советы потеряли в ходе, так называемой, «Зимней войны», — 126 875 человек убитыми, умершими от ран, болезней и пропавшими без вести. Однако реальные цифры — 150-200 тысяч (ещё сотни тысяч раненных и обмороженных).
Финские войска потеряли погибшими 26 600 человек.

В марте 1940 года СССР согласился подписать мирный договор.

Несмотря на территориальные потери, Финляндия сохранила независимость и доказала, что любой клочок финской территории агрессор будет платить большую цену.

 

Этот финский парень, Симо Хяюхя, по прозвищу «Белая смерть» — самый результативный снайпер за всю историю, не только Второй мировой войны, но может быть и за всю историю войн. Когда его спросили, как он чувствует себя, уничтожив 700 красноармейцев, то он ответил простой фразой: «Я защищал свою страну и постарался сделать это, наилучшим образом».
Кажется ватники стали забывать на что способен народ защищающий свою страну?

Помер Михайло Жванецький

Письменник-сатирик, кіносценарист, телеведучий і виконавець власних літературних творів Михайло Жванецький помер на 87 році життя, пише РБК, посилаючись на його представника Олега Сташкевича.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Михайло Жванецький

Причини смерті письменника поки невідомі.

Михайло Жванецький народився 6 березня 1934 року в Одесі. Він Народний артист України.

Почав писати мініатюри і монологи, які часто сам і виконував, будучи студентом. У 1963 році під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр познайомився з Аркадієм Райкіним, який взяв його твори в репертуар театру, а в 1964 році запросив його у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

На початку жовтня цього року представник Михайла Жванецького Олег Сташкевич повідомив, що він припиняє концертну діяльність і йде зі сцени. Відповідне рішення гуморист прийняв через вік – йому було 86 років. Так, всі заплановані на 2020 рік концерти Михайла Жванецького були скасовані.

«Михайло Михайлович пішов зі сцени і закрив передачу. Залишається письменником», – оголосив Олег Сташкевич минулого місяця.

Михайло Жванецький заснував Московський театр мініатюр, очільником якого залишався до останніх днів життя. 1999 року він отримав звання Народний артист України, а вже за два роки став Заслуженим діячем мистецтв Росії.

Нагадаємо, що відомий український анестезіолог помер від коронавірусу.

Заява ЄС: антикорупційну структуру треба швидко відновити, це умова безвізу і фіндопомоги

  • Європейський Союз заявив, що Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою надання фінансової допомоги та безвізу з ЄС. 

Про це йдеться у заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петера Стано.

Європейський Союз, КС, Зеленський, корупція, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Зеленський у аудіозверненні до «СН» попередив про загрозу кровопролиття та смерть країни через рішення КС

Рішення Конституційного суду України щодо елементів антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні, створеної після Революції гідності 2014 року, заявив речник.

Він підкреслив, що це рішення також ставить під сумнів ряд міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС, про що у Євросоюзі заявляли вже раніше.

Стано наголосив, що боротьба з корупцією є одним з ключових орієнтирів і зобов’язань, які  Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію, недавно узгодженої програми макрофінансової допомоги між ЄС і Україною та процесу лібералізації візового режиму.

Він запевнив, що у ЄС відзначають складність ситуації і цінують невідкладність, з якою президент і уряд хочуть її вирішити, проте це треба зробити якнайшвидше.

У зв’язку з цим Євросоюз заявив, що Україні слід у найкоротші терміни:

— відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства по запобіганню корупції;

— стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до крайнього терміну 16 грудня, встановленого Конституційним судом.

Варто зазначити, що у заяві немає чітко прописаних вимог, як відновити антикорупційні інститути. Єдиний задекларований критерій — швидкість розв’язання кризи.

«Надійна судова реформа як і раніше необхідна на благо всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів в цих зусиллях», — йдеться у заяві.

27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Згідно з аналізом ЄвроПравди, рішення, оприлюднене КС 28 жовтня, у разі безумовного виконання було би здатне завдати непоправної шкоди євроінтеграції України. Детальніше про це у редакційній статті «Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим«