«Сепаратизм!» На Закарпатье разгорелся скандал из-за Венгрии

Служба безопасности Украины (СБУ) зарегистрировала уголовное производство по факту размещения на первой странице газеты Kárpátalja части Закарпатской области в цветах венгерского национального флага

венгерского, Закарпатской области, часть, скандал, сепаратизм, ГПУ, СБУ

По данным пресс-службы ведомства, на указанной территории баллотируются кандидаты в народные депутаты от венгерского меньшинства (ОИО №68, 69, 73).

«Такое изображение содержит признаки посягательства на территориальную целостность Украины и может спровоцировать сепаратистские настроения в среде венгерского национального меньшинства», — отметили в СБУ.

Кроме того, в спецслужбе подчеркнули, что распространение печатных материалов с указанной картой является публичным призывом к изменению границ Украины и нарушает Конституцию.

Сведения внесены в ЕРДР по признакам совершения преступления, предусмотренного ч.2 ст.110 Уголовного кодекса (посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины).

На иллюстрацию в газете ранее обратил внимание заместитель министра иностранных дел Егор Божок.

«На первой странице газеты «Карпаталия» ОО «Общество венгерской культуры Закарпатья» под лозунгом «Венгр, вставай!» иллюстрирована принадлежность к Венгрии ряда территорий Украины. Сепаратизм! ГПУ и СБУ должны инициировать производство. Подписал письма», — написал Божок в своем Twitter.

Видео о возврате Румынии Буковины заинтересовало военную прокуратуру Украины

На этой неделе, 30 мая я писал о том, что в Ютуб некие аматоры вбросили видео о том, как в 2022 году Румыния, так сказать, вернет себе Буковину, воспользовавшись наступлением РФ на Украину.
Румыния ,Буковина ,сепаратизм ,новости ,Украина ,Толстая Политика
Тогда я отметил, что таких видео с националистическими, реваншистскими замашками появляется очень много, но это отличалось именно тем, что в нем упоминалась дата 2022 года. И мало кто, а если быть точнее, очень небольшой круг людей, знает о том, что на 2022-й год намечены первые президентские выборы объеденного российско-беларуского государства. Следовательно, авторами этого видео были отнюдь не аматоры, а люди, преследующие свои цели в тесной связке с российскими силовыми структурами, готовящие к 2022 году соответствующие силовые акции и мероприятия.
Что же, не прошло и полгода, а на этот видеоролик появилась реакция официальных лиц Украины.
Так, сегодня Главный военный прокурор Анатолий Матиос созвал совещание с руководством МИД, Генштаба, ГУР МОУ и СБУ относительно того самого, провокационного видео, на котором демонстрировался захват Румынией украинской территории в 2022 году.
Так же,Анатолий Матиос сообщил, что завтра лично внесёт в Единый реестр досудебных расследований данные о подготовке к совершению особо тяжких преступлений, посягающих на территориальную целостность украинского государства.

Хотя очевидно, что организован оно было российской стороной, под аккомпанемент публикации документов “Пакта Молотова-Риббентропа”, лишний раз, дающий радикальным националистическим ячейкам Польши, Венгрии и Румынии, многие из которых на подкормке у Кремля, повод заявить о своих правах на ряд украинских территорий и тем самым создать напряжённость в двусторонних отношениях между Украиной и тремя странами ЕС. И это очень ложится в стратегические планы Москвы в отношение Украины по разворачиванию нашей страны с евроинтеграционого (западного) направления развития в российское лоно «братских народов».

При этом, стоит напомнить, что совсем недавно я писал, что в ходе своего визита на Закарпатье, лидер венгерской пророссийский партии «Йоббик» Томаш Шнайдер, заявил, что его политическая сила будет поддерживать регион на пути получения  «автономии от Киева». При этом Шнайдер подчеркнул, что автономия позволит все решения принимаются Закарпатью на местах, а не ждать “добро” из Киева, а экономика региона (на 75% дотационная, кстати) получит стимул, благодаря сохранению заработанных денег в регионе.

Facebook блокуватиме пропаганду сепаратизму та білого націоналізму

Facebook заявив, що блокуватиме «вихваляння, підтримку та відображення білого націоналізму і сепаратизму» у соцмережах Facebook і Instagram з наступного тижня.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, націоналізм, сепаратизм, блокуватиме, Facebook

«Надалі ми не потерпимо проявів підтримки або позитивної оцінки білого націоналізму та сепаратизму. Водночас люди зможуть й надалі демонструвати гордість за своє етнічне походження», — пояснили в соцмережі.

Гігант соцмереж також пообіцяв поліпшити свою здатність ідентифікувати та блокувати матеріали, які поширюють терористичні групи.

Користувачі Facebook, які шукатимуть групи відповідного змісту, будуть перенаправлятися на організації, які борються проти ультраправого екстремізму.

Соціальна мережа опинилася під тиском після того, як нападник на мечеть у Новій Зеландії зміг провести пряму трансляцію розстрілу 50 мусульман.

Facebook раніше допускав існування контенту з підтримкою ідей білого націоналізму, який він не вважав расистським — включаючи дозвіл користувачам закликати до створення білих етнодержав.

Компанія заявляла, що вважає білий націоналізм прийнятною формою висловлення поглядів нарівні з «такими речами, як американська гордість та баскський сепаратизм, які є важливою частиною ідентичності людей».

Проте в повідомленні у блогу компанії зазначено, що після трьох місяців консультацій з «членами громадянського суспільства і науковцями» було визначено, що білий націоналізм не може бути «змістовно відокремлений» від поглядів білого супрематизму, тобто вищості білої раси, та від організованих груп ненависті.

Після розстрілу в мечетях Новій Зеландії кілька світових лідерів закликали соціальні мережі взяти на себе більшу відповідальність за екстремістський матеріал, розміщений на їхніх платформах.

Прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн заявила, що соціальні мережі є «видавництвами, а не тільки листоношами» , оскільки відповідальні за матеріал, що поширюється на них.

Ось такою буде відповідь соцмережі на запит щодо Гітлера

Facebook раніше визнав, що відео нападу в мечетях, в результаті якого загинуло 50 людей, користувачі переглянули понад 4000 разів, перш ніж його видалили.

Компанія повідомила, що лише протягом 24 годин вона заблокувала 1,2 мільйона копій відео в стадії завантаження та видалила ще 300 тисяч.

Група, яка представляє французьких мусульман, подала до суду на Facebook і YouTube, за розміщення таких відеоматеріалів на платформах.

Інші технічні групи також зробили кроки, аби припинити поширення відео. Reddit заборонив дискусійний форум на своєму сайті під назвою watchpeopledie після того, як відеозаписи атаки поширили на ньому.

Уряд Нової Зеландії схвалив нову заборону з боку Facebook.

«Ці категорії (білий націоналізм та сепаратизм), ймовірно, завжди повинні бути враховані в правилах спільноти, що стосуються розпалювання ненависті. Проте це позитивний момент, що (соцмережа) зробила уточнення після нападу в Крайстчерч», — зазначила прем’єр-міністр країни Джасінда Ардерн.

Що ще забороняв Facebook?

  • У січні соцмережа заборонила іноземцям розміщувати політичну рекламу в країнах, де в 2019 році мають пройти вибори. Нові заходи торкнулися, зокрема, України, Індії, Нігерії та ЄС. Як пояснили в компанії, це було зроблено з метою «запобігти іноземному впливу на виборців».
  • У грудні минулого року в соцмережі були заборонені зображення сексуального характеру, сексуально-провокаційний сленг і всі можливі заклики до заняття сексом, а також пошук партнерів для сексу. Керівництво Facebook пов’язувало ці правила з посиленням боротьби з сексуальним насильством, секс-торгівлею та домаганнями.
  • У січні 2018 року Facebook заборонила всю рекламу криптовалют, первинних розміщень токенів (ICO) або бінарних опціонів. Цей захід в соцмережі мотивували тим, що такі фінансові продукти та послуги «часто вводять в оману або облудними методами просування».

ГДЕ У ЕВРОПЫ ВОСТОЧНАЯ ГРАНИЦА?

Установление Восточной границы Европы ознаменует собой решение геостратегической проблемы нескольких последних веков. Именно в этом одна из возможностей 21 столетия для Европы укрепить свою безопасность. В этой связи Украина, очередной раз, за последние четыре века снова занимает центральное место в европейской, как внешней, так и внутренней политике. Не установление, в силу разных причин, Восточной границы по Дону между Европой и Евразией в 17 веке нашими предками казаками, сегодня нам больно икается, заставляя противостоять очередным попыткам Кремля продвинуть свою западную границу как можно ближе к Европе, разумеется, за счет Украины.

Нынешний Восточный фронт, с так называемыми ОРДЛО, проходит по тем же местам, где столетиями наши предки держали оборону от набегов кочевников. Заметим, что они, воевали на своей земле, защищая ее от кочевников с Востока. Ныне их праправнуки силятся решить ту же задачу, которую не решили предки – установить прочную границу с Востоком. Поэтому на границах Украины должны стоять боеспособные пограничные войска, с частями ее прикрытия, а не бумажная пограничная служба, тем более, что с Востока нам противостоят именно пограничные войска противника.

В ходе своего развития, во втором тысячелетии нашей эры, Европа довольно таки четко установила свои границы на Севере, Западе и Юге. А вот с Востоком ей уж которое столетие не везет? Имея на Востоке соседом Московию/Россию, родившуюся от слияния восточных кочевников с местными племенами угро-финской языковой группы, Европа на многие столетия получила коварного и алчного врага. С этим врагом ни о чем невозможно договориться, ведь с кочевником вообще договориться на сколь-нибудь длительный период невозможно, он по своей природе не договороспособен, по причине изменений обстоятельств его жизни кочевой, меняющейся также часто, как и погода. Эта особенность перешла дурной наследственностью на уже осевших кочевников.

Для хлебороба-землепашца, наоборот, очень важно четкое понятие предела его земельного удела, то есть границы. Поэтому у него рельефно усвоено понимание правила — свое и чужое. Для кочевника же пределов не существует, для него нет границ, для него все, что он отобрал – это уже «исконно» его. Бескрайняя степь для кочевника – это его гордость, его эго, его превосходство. В необъятной степи нет проблемы с территорией и ее уборкой – использовал, загадил и перекочевал на новое место, и так веками. Поэтому у кочевника нет уважения ни к чужому труду, ни к чужой культуре, а тем более чужой жизни.

Вместе кочевников может держать только некий центр, управляющий жестко, даже жестоко. А по-иному нельзя, ибо сам кочевник жесток и неумолим в своем стремлении захватить чужое, чтобы выжить. Жестокими подданными может управлять только более жестокий тоталитарный центр во главе с диктатором, иначе их система распадется, дай центр слабину, что, в общем, и произошло с кочевыми племенами монголо-татар на их историческом закате. Также нужно помнить, что кочевник хитер и коварен, он работать, в нашем оседлом понимании, не привык. Главная его сила – это хватательный рефлекс, когда силой берется чужое, используется чужое и живется за чужой счет, каждый раз, пышно празднуя очередной удавшийся грабительский набег.

 

Вот почему кочевник по своей природе и психологии – Путин, объяснял на камеру мальчику, что у России нет границ. У России граница там, где ее останавливают силой, а не там, где договариваются. Пока Европа не поймет эту простую истину, она будет в смертельной опасности. Кочевые полудикие ценности Московии/России, в связи с косностью мышления разбросанных по огромной территории масс, не особо стираются со временем, их прочность все еще велика, и это тоже нужно учитывать, и помнить европейцам. Кочевник отступает только перед силой, уговоры на него не действуют, он обманывает всегда, ибо считает свой обман вполне приемлемым средством борьбы.

Хлеборобу же центр особо не нужен, для него важны горизонтальные связи с соседями, вот почему хлеборобы (украинцы) так не любят любую центральную власть, ведь во многих своих проявлениях она им лишняя, нахлебная. Хлебороб выживает за счет своего труда в своих строго очерченных пределах со своей верой и самоорганизацией, с уважением чужих пределов. Вот почему объединенные территориальные громады в Украине, при правильном и добровольном их объединении, имеют большие перспективы на саморазвитие.

Нынешняя Европа, напуганная беженцами с Ближнего востока, стала забывать о реальных кочевниках с Востока, которые еще в середине прошлого столетия ставили перед собой довольно-таки достижимую цель выйти на берега Ламанша. Европа стала забывать, что именно Украина столетиями объективно защищает ее от набегов с Востока, что, не включив ее в свой политико-экономический состав и ту же Беларусь, Европа обрекает себя на границу с Востоком по западным склонам Карпат. А дальше, Польша и Прибалтика оказываются очень лакомым для съедения нависающим куском над неимоверно окрепшим, за счет Украины и Беларуси, и вечно голодным Востоком.

Глупо жить припеваючи, не задумываясь над нависшими над тобой более чем реальными угрозами. Именно так ведет себя нынешняя расслабившаяся Европа, позволившая Востоку, под видом свободы слова, пропагандировать у себя его закостенелые ценности, да еще и манипулируя при этом общественным сознанием европейцев. Нынешние европейские инвестиции в Украину и помощь ей – это, прежде всего, инвестиции европейцев в европейскую безопасность, в европейское спокойствие, в долгий, но жизненно необходимый процесс установления прочной границы между Европой и Евразией, которая объективно проходит по восточной части этнической территории Украины. Не надо также забывать, что Европа смогла объединиться и благодаря тому, что на ее Востоке буфером появилась суверенная, независимая и тогда еще так жестоко не обворованная Украина.

 

«Мы — русские люди!» На украинском телеканале вспыхнул сепаратистский скандал

В сети появилось скандальное видео за 2014 год, на котором нынешний исполнительный директор телеканала «UA: Первый» Александр Лиев называл украинцев «русскими людьми» и призывал легализовать сепаратистский «референдум» в Крыму

скандал, сепаратизм, Крым, Украина, русские

Примечательно, что пророссийскую агитацию он озвучивал за неделю до проведения фейкового плебисцита. Более того, на тот момент Лиев занимал должность министра туризма АР Крым. Компрометирующим роликом поделился блогер Мстислав Соболев на своей странице в Facebook.

«Почему главной кнопкой ТВ Украины руководят «русские» люди? Карта Украины без Крыма, непоказанный крестный ход украинской церкви и военный парад, который не хотели включать в программу, но были вынуждены это сделать в последний момент. Это все — об «UA: Общественное вещание» («UA: Первый», привет Аласания!). Если это кого-то удивляет, то послушайте лаконичное мнение нынешнего исполнительного директора канала «UA: Первый» Александра Лиева. По сути — он правая рука руководителя всего общественного ТВ Украины Зураба Аласании», — возмущается блогер.

В частности, он обращает внимание на ряд скандальных посылов в выступлении Лиева 7 марта 2014 года, записанного на фоне российского триколора в Крыму. Там бывший министр туризма АР Крым утверждает, что все крымчане — якобы ментально «русские» люди, призывает легализовать «референдум» и хвастается тем фактом, что был доверенным лицом беглого экс-президента Украины Виктора Януковича и даже голосовал за него.

«То есть «общественным» телеканалом, функцией которого является информационная работа против российской агрессивной пропаганды, руководит чиновник, который признал «Крымнаш» и заявляет, что он — «русский». У меня нет вопросов к Аласании и его «русским» людям. Но есть один большой вопрос к СБУ. СБУ! Почему общественным телевидением Украины руководят «русские» люди?» — с негодованием подытожил Соболев.

За любое проявление сепаратизма на России отправляют в дурдом!

Ангарский горсуд в Иркутской области отправил местного жителя на принудительное лечение за призыв выхода Сибири из Российской Федерации..

Последствия действий россиян в Сирии …

Принудительное лечение ,сепаратизм ,Россия ,новости ,Украина ,Толстая Политика

На России широкое распространение получила новая практика: признания граждан умственно неполноценными за их высказывания направленные на освобождение регионов Российской Федерации от кремлевской власти, или за справедливые высказывания о российской агрессии.

В одном ключе с этим нововведением сегодня происходит травля Моргана Фримана за его высказывания о истинных намерениях России, и не так давно Ангарский горсуд в Иркутской области отправил в дурдом местного жителя, который призывал создать отдельную республику от Урала до Тихого Океана

Суд пришел к выводу, что ангарчанин делал это «в состоянии невменяемости», так как ни один вменяемый россиянин не способен хотеть выйти из состава Российской Федерации…

Він був для України чужим: Москаль зробив резонансну заяву по Криму

Голова Закарпатської ОДА Генадій Москаль категорично відхрещується від ідеї балотуватися у президенти. Утім, з розмови з ним швидко розумієш, що Генадій Генадійович вже давно переріс рівень губернатора.

Хоча б тому, що проблеми, щодо яких він дозволяє собі мати власну, цілком незалежну точку зору, є проблемами національного масштабу.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, окуповані території, Крим, сепаратизм,Геннадій Москаль

Про війну з Росією та здачу Криму, про операції ворожих спецслужб в Україні та провали української політики у сфері міжнаціональних відносин, про фоли освітньої та медичної реформи, а також — про відносини з в.о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун – в ексклюзивному інтерв’ю.

— Вже цілих чотири роки ключовою подією у житті України є війна на Сході. Колись ви казали, що однією з якостей хорошого опера є інтуїція. Що вам, як колишньому оперу, інтуїція підказує — коли це закінчиться?

— В хорошого опера має бути і хороша аналітика, і хороша логіка, і хороша інтуїція.

Чи буде довго війна? Я думаю, що так.

— Останнім часом точаться розмови, що Росія знову готується у наступ. Якщо раптом вони спробують всю Україну захопити, як гадаєте, чи зможе наша армія цей наступ відбити?

— Всю Україну вони не підуть захоплювати, їм вся Україна не потрібна. Які там плани, не знає ні «ЛНР», ні «ДНР». Координується це все штабом, який у центрі Ростова-на-Дону знаходиться.

— А як ви думаєте – правильну ми в принципі вибрали тактику – намагатися не воювати із Росією, а замиряти Росію?

— Як замиряти?

— Ми намагаємося переговори вести, ми не йдемо «в лоб» завойоване відвойовувати. Якби ви були Верховним головнокомандувачем, що б ви робили?

— Єдиний шлях – вчинити так, як вчинив Путін. Відбити захоплені території військовим шляхом. Іншого шляху я не бачу, але для цього ще потрібні роки, аби наша армія стала бойовитіша, з сучаснішим оснащенням. Оголошуйте військовий стан, мобілізацію… Або пан, або будемо жити у рабстві, як і живемо сьогодні!

Я чому так говорю? Я прожив життя на території, яка була зоною активних бойових дій УПА з 1944-го по 1952-й рік. Я не граю ні в шашки, ні шахи, ні у футбол, ні в карти, у мене тяга до квадрациклів. Я багато катався по горах, і зустрічав у селах колишніх вояків УПА, які відсиділи по 25 років у таборах, і навіть тих, кого засудили до розстрілу. «Якби наші не продалися НКВД, УПА було б по сьогодні, і ніколи б ми не програли» — казали вони. На жаль, багато хто з українців пішов на співпрацю з окупантами як агенти, інформатори, були завербовані.

До речі, ще за радянських часів під час навчання в мене була дипломна робота про службу безпеки Української повстанської армії.

— Дуже цікаво.

— Я чесно скажу, це була дуже ефективна і глибоко законспірована служба, яка вміла знаходити «дворушників», — тих, хто ішов на співпрацю з НКВС, і сама мала агентуру в НКВС. Можливо, трошки жорсткувато діяла, але жорстко діяли ті, з ким вони боролися — НКВС, МДБ, КДБ.

Так ось, повертаючись до запитання, яку нам обрати тактику у боротьбі з Росією. Коли я запитував ветеранів УПА, — ви ж знали, проти якої сили ви виступаєте – це ж армія, яка перемогла Гітлера і всю гітлерівську коаліцію, потім розгромила Японію, на що ви сподівалися? Вони кажуть: а що нам залишалося? Йти до них рабами? Ліпше померти, ніж бути рабом!

І я десь цього теж притримуюсь. Або ми вічно будемо в цьому жити, або колись треба зібрати сили, і на цьому ставити крапку. Я не кажу, що це буде цього року, чи це буде в 2020-му, чи в 2022-му, але колись це настане. Іншого шляху нема. Я не вірю в Мінські угоди, ви бачите, вони тихенько доходять до чаювання, Нормандський формат уже зник, ніякі «голубі каски» сюди не прийдуть, роль ОБСЄ нікчемна, я на власні очі бачив.

Мене питають: як вам ОБСЄ? А я кажу, як мінеральна вода: ні користі ні шкоди від них нема. Дегустували наші міцні напої, також — різні сорти пива. Піднімали трохи бюджет міста Сєвєродонецьк. От і все.

Ще питають, як забрати Крим? А ми що, його обороняли? Ми самі його й здали. Якщо оборонцям Донбасу, котрі воюють і віддають свої життя, ми ставимо пам’ятники по всій Україні, то по Криму є хоч один оборонець, хто достойний пам’ятника? Немає. Всі здалися: СБУ, Міністерство внутрішніх справ, тодішні внутрішні війська, військово-морський флот з кораблями. Ніхто не чинив спротиву. Чи якогось убили «зеленого чоловічка», чи взяли в полон? Чи зірвали з нього маску хоча б — хто ти є, покажи своє обличчя?! Якщо у Другій світовій війні не було героїв, то Радянський Союз їх придумував: 28 панфіловців, Зоя Космодем’янська, Олександр Матросов, і так далі, і тому подібне. А тут навіть немає з кого придумати героя, котрий стояв на смерть.

— Багато хто полковника Юлія Мамчура героєм називає…

— Через те, що, він вийшов із прапором? Але ж він вийшов із прапором на територію України, він же не лишився з українським прапором там, і не відстрілювався в Бельбеку до останнього патрону!

Це ще гірше – стояти під українським прапором і не втримати пост!

— Так може непопулярну правду скажемо? Що українцям Крим, по суті, непотрібен?

— Він був для України чужим. Крим для України – це була така офшорна зона, де відмивалося все награбоване, крадене. Все в землю перетворювалось, у купку землі. Будувались будинки, палаци, на літо туди приїздили «верхи», — всі, хто мав гроші. Як і проститутки. Всі російські артисти, кому заборонено сьогодні в’їзд в Україну, всі вони виступали тоді у палаці «Ювілейний» в центрі Ялти, і всі наші вожді тодішні запрошення отримували. Я не кажу, що я не отримував, давали не за прізвищем, а за посадою. За Крим згадували у липні та в серпні, а 1 вересня за нього всі забували.

Верховна Рада кричала, що землю незаконно скуповують, будинки зводять, але жодна перевірка нічого не знаходила. Коли я там працював, було зо десять перевірок Генпрокуратури без жодних результатів. Потім прийшли росіяни, за місяць все націоналізували. Всі будинки, палаци, все, що не мало підтверджувальних документів, що було куплено за хабарі, або як «політичний хабар» давалося політиками, високопосадовцями – все забрали!

— Ви, мабуть, найвисокопосадовіший критик нашого нового закону про освіту з українського боку. Що ви пропонуєте зробити, аби владнати ситуацію з тою самою Угорщиною?

— Проблема в наступному. Якщо ми дійсно хочемо йти в Європу, ми не можемо прийти туди з однією українською мовою. Якщо у нас тут на Закарпатті десь розмовляють українською мовою без місцевого діалекту, то це – в ОДА. Підіть на вулицю і ви почуєте такий діалект, що не потрібно угорської мови – треба шукати перекладача з діалекту.

Де ми будемо вчити мови країн ЄС? Тільки у дитячому садочку та початковій школі — як пропонує Гриневич? Я думаю, що багатомовність Закарпаття приваблює сюди туристів, а також — родин, які хочуть, аби їхні діти вчилися за кордоном. Після 9 класу вони привозять дітей на Закарпаття, записують у словацькі, угорські, румунські, польські, чеські класи. У нас навіть ромські школи є, у нас роми працюють в ОДА. 74 працівники ОДА є або етнічними угорцями, або походять зі змішаних українсько-угорських родин. Чому мовний закон не знайшов підтримки серед україномовного населення Закарпаття? Тому, що тут угорці живуть близько 1200 років, і тут давно все змішалося. В того дід угорець, в того – прадід румун, в того бабця — словачка, в того хтось із предків чех або німець…

Лишилися цілі села, населені представниками національних меншин, з лютеранськими, католицькими та іншими церквами. Що нам тут робити при такому мовному розмаїтті та близькості кордонів? Я вважаю, що у Європу ми маємо йти зі знанням як мінімум однієї європейської мови. Я виступаю за те, щоб у ст. 7 закону «Про мови», виключивши можливості для навчання російською мовою та мовами різноманітних мігрантів, поставити кому і дописати одне речення: «крім мов країн Європейського Союзу».

Треба ці мови вчити. Я сам вчуся. І на різноманітних фестивалях та зібраннях свій виступ перед громадою виголошую словацькою, польською, угорською, румунською, ромською мовами.

— Навіть ромською?!

— Ну, а як же? У нас на Закарпатті проводиться Міжнародний день ромів. Ми, мабуть, єдині його відзначаємо в Україні, — у театрі, з гімном України, з державним прапором.

А ще ж є в нас різноманітні діалекти української — на лемківському фестивалі я мушу говорити по-лемківськи, на гуцульському – по-гуцульськи.

— Все це добре, але є ж одна проблема. Взяти тих самих угорців. Багато з них практично не знають української мови — ті, що компактно проживають.

— Це проблема держави?! Та ви що? Угорці складають 0,04 % від всього населення України. Це проблема батьків конкретного учня, і самої молодої людини. Яка, дійшовши вже хоча б до 8 класу, вже має сама чітко вибрати, куди вона «намилилась» – чи за кордон на заробітки, чи жити й працювати тут, чи вчитися в університетах Бухаресту, Будапешту, Праги, Кошице, Братислави, Жешува. В мене питання: це що, завдає шкоди національній безпеці чи зростанню ВВП, на курс гривні до долара впливає?

— Чекайте, тут є регіон, містечко Берегове з околицями, де живуть лише угорці, і не знають державної мови.

Не розказуйте нікому про це. Берегове це — 50/50: 50% населення угорці. Мені здається, що угорців навіть 49%, а 51% українців. А те, що українці байдуже ставляться до своєї національної символіки – це правда. Якщо угорцям Закон про національні меншини дозволив використовувати свою національну символіку – то чиї це проблеми? В мене є ціла папка законодавчих актів, які надають різноманітні права нацменшинам. Коли я нашим високопосадовцям у Києві це показую, то вони питають: який дурень це прийняв?! Я кажу, що Верховна Рада України. Але хто забороняє українцям діяти так, як діють угорці? Почепіть собі на хаті український прапор, на балконі можете ціле панно вивісити з українською символікою! Тоді все Берегове буде видно, не тільки угорське. Хто нам не дає у рідній Україні це робити, окрім лінощів і звички кивати на когось?!

Я вважаю, що ми заполітизували мовну тему абсолютно недоречно. Ми маємо в області 118 шкіл мовами нацменшин, але ми маємо в тому числі змішані школи – ніхто ж про це не говорить, що є україно-угорські школи, де півсела — угорці, півсела — українці. Або одне село — угорське, одне село — українське, але оскільки села маленькі, то школа одна. Одні діти вчаться за українською програмою, інші — за угорською. Але діти ж дуже швидко ловлять мову. І в результаті всі діти українські розмовляють угорською, а всі угорські діти розмовляють українською, і ви навіть у них акценту не відчуєте.

Вмикаєш телебачення, трансляцію з Верховної Ради – там маса політиків розмовляють російською. Де ви чули, щоб хтось у Верховній Раді говорив угорською, чи румунською, чи польською, чи словацькою, чи чеською мовою? Ви це чули? Ні. Але те, що розмовляють російською – якось про це соромно навіть казати. Подивіться на такі регіони, як Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області. Яка там мова панує? Здебільшого російська. У нас ще є менші громади нацменшин – словацька та румунська. Давайте ще на них накинемся, як накинулися на угорців. Не може ж бути такого, щоб усі телеканали в один місяць просто так підняли антиугорську пропаганду — як за чиєїмось сигналом!

Явно тут сидить російське ФСБ і нас хитає. Ми маємо постійні провокації. Хоча неможливо стравити українців з угорцями на Закарпатті. З будь-якою національністю це неможливо. Спочатку вони ставили на русинів, потім зрозуміли, що це вже в нафталіні тема, і нічого не вийде, почали стравлення та провокації проти угорських партій, угорського населення. Нічого це не дасть. Я не знаю, хто в них радники з цього питання – але це даремно проведена робота. Всі провокації їхні ми розкрили або попередили.

Скандальный судья Линник не усмотрел сепаратизма в высказываниях «регионала» Левченко

Судья Шевченковского районного суда Киева Олег Линник обязал прокуратуру Киевской области закрыть уголовное производство в отношении бывшего депутата Верховной Рады от «Партии регионов» Николая Левченко, которого подозревают в сепаратизме, призывах к свержению власти и разжигании межнациональной розни. Об этом говорится в постановлении от 25 мая, которое опубликовало издание INSIDER.

История войны | Про АТО, часть 5 (Референдум)

Олег Линник , уголовное производство ,Николая Левченко ,сепаратизм ,новости ,Украина ,Толстая Политика

В этот же день Линник написал заявление об отставке, которое 29 мая удовлетворил Высший совет правосудия.

В постановлении, в частности, говорится, что подозрение экс-нардепу основывалось «исключительно на предположениях органов предварительного следствия о наличии в действиях Левченко состава преступления, которые были опровергнуты выводами экспертов по результатам досудебного расследования».

В частности, по мнению Линника, в проанализированных публичных выступлениях Левченко за весну–лето 2014 года не содержались признаки призывов к свержению конституционного строя и изменению территориальных границ Украины.

«В частности, не доказана связь выступления Левченко и тяжелых последствий в виде беспорядков на территории Донецкой и Луганской областей», – говорится в документе.

Левченко неоднократно обвинял силовые структуры Украины в «убийстве граждан Донбасса». Сейчас сепаратист живет в Москве.

Судья Линник известен вынесением приговора Юрию Крысину, участвовавшего в избиении журналиста Вячеслава Веремия во время Евромайдана.

Киевский суд обязал прокуратуру закрыть дело подозреваемого в сепаратизме экс-регионала Левченко

Шевченковский райсуд Киева обязал прокуратуру закрыть производство против бывшего народного депутата от Партии регионов, экс-секретаря Донецкого горсовета Николая Левченко, которого подозревают в сепаратизме, призывах к свержению власти и разжигании розни, что привело к тяжким последствиям.

прокуратуру, закрыть, дело, Левченко, сепаратизм, Украина

Об этом свидетельствует постановление суда, текстом которого располагает INSIDER.

Решение было вынесено судьей Олегом Линником 25 мая, в день написания им заявления об отставке.

В постановлении, в частности, говорится, что подозрение «основывается исключительно на предположениях органов досудебного следствия о наличии в действиях Левченко состава преступления, которые были опровергнуты выводами экспертов по результатам досудебного расследования».

В частности, по мнению суда, в проанализированных выступлениях Левченко, «не содержится» признаков призывов к свержению конституционного строя и изменения территориальных границ Украины.

«Следственным судьей установлено, что прокурором не была дана надлежащая оценка и не опровергнуты доказательства (защиты Левченко — ред.), которые свидетельствуют об отсутствии в деянии Левченко Н.А. признаков состава уголовного преступления, предусмотренного ч.3 ст.161. УК, в частности, не доказана связь выступления Левченко и тяжелыми последствиями в виде беспорядков на территории Донецкой и Луганской областей, созданием основы для эскалации гражданского конфликта и последующим разжиганием вражды внутри страны, что является обязательным элементом преступления, предусмотренного ч.3 ст .161 УК «, — говорится в постановлении.

Бывший секретарь Донецкого городского совета, экс-депутат Верховной Рады от Партии регионов Николай Левченко известен своей антиукраинской позицией. Именно он был активным проводником идеи, что украинская национальная идея – это фашизм.

Н.Левченко под лозунгом борьбы с «фашизмом» разжигал конфликт на Донбассе. Именно он привел на сессию Донецкого городского совета «народного губернатора» Павла Губарева, который благодаря Левченко получил трибуну, с которой возвестил о начале сепаратистского бунта в Донецкой области.

 

Читайте также:   ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЛІНЧЕВСЬКИЙ ПРИНОСИТЬ ВИБАЧЕННЯ ЗА ЕМОЦІЙНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО ЛІКУВАННЯ ОНКОХВОРИХ – МОЗ УКРАЇНИ

Звали Россию на Донбасс: из Польши выживают семью украинских сепаратистов

Польша отказалась предоставить международную защиту украинской семье, которая голосовала за отделение Донбасса.

Польша, выселение, отказ в виде на жительство, сепаратизм, Донбасс

Наталья и Андрей Шокотовы и их двое детей переехали в Польшу из Донбасса в июне 2015 года, передает «Польское радио» со ссылкой на «Gazeta Wyborcza» и рассказывали, как над их домом летали бомбы.

Польские власти не намерены предоставлять им статус беженца и хотят депортировать, поскольку Шокотовы голосовали на референдуме за отделение Донбасса от Украины.

В Польше признали «недопустимым» заявление о предоставлении международной защиты для семьи из четырех человек.

«Обучение детей в польской школе, их интеграция с польской культурой и средой не могут быть основанием для легализации пребывания их родителей», – отметили в управлении.

В Польше также заявили, что Наталья нарочно скрыла тот факт, что ее родители – русские. Чиновники считают, что по возвращении в Украину их семье ничто не угрожает.

«Да, мы голосовали за отделением Донбасса от Украины, но не за войну. Никто нам не сказал, что это так будет выглядеть», – признается Наталья Шокотова.

Семья уверена, что после возвращения в Украину СБУ арестует их за сепаратизм.

 

Читайте также:  ОТКАЗАЛИСЬ ВЫСЛАТЬ ДИПЛОМАТОВ: СТАЛИ ИЗВЕСТНЫ ДРУЗЬЯ ПУТИНА В ЕС