У Європарламенті заявили про загрозу безвізу через відбір керівника САП

Євродепутатка та заступниця голови Делегації парламентського комітету співпраці між Європейським Союзом і Україною Віола фон Крамон прокоментувала призначення конкурсної комісії на зайняття адміністративних посад у Спеціальній антикорупційній прокуратурі.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

 

У дописі в Twitter вона зазначила, що «український парламент проштовхує кандидатів, які не мають досвіду та доброчесності, до вибору голови Спеціальної антикорупційної прокуратури».

«Влада ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальшу допомогу в розмірі 1,5 млрд євро», — заявила фон Крамон.

 

До цього посли країн G7 звернулися до української влади з проханням захистити НАБУ і САП та підтримати антикорупційні органи.

Нагадаємо, що Верховна Рада на засіданні 17 вересня з третьої спроби призначила парламентських представників до складу конкурсної комісії на зайняття адміністративних посад у Спеціальній антикорупційній прокуратурі. За дві попередні постанови парламент не набрав достатньої кількості голосів.

Комісія повинна запропонувати для призначення нового керівника САП замість Назара Холодницького, який нещодавно звільнився.

До складу конкурсної комісії САП входять чотири представники від Ради прокурорів і сім від парламенту. Згідно з законом про прокуратуру, членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції.

Рада прокурорів свою квоту вичерпала ще в червні.

Victor Tregubov: У чому, власне, проблема.

Завжди й усі часи громадянське та політичне суспільство України билося головою в одну й ту ж стіну.
З одного боку були реформи, необхідні для виживання країни та її європейської інтеграції.
З іншого боку був особистий інтерес олігархів та можновладців.

Завжди — і за Кучми, і за Ющенка, і за Порошенка — ця боротьба між завжди впиралася в певний компроміс. Бо влада розуміла, що повний крах країни — теж не в її особистих інтересах. Сповзання под Росію — теж не в її особистих інтересах. Повстання теж не в її інтересах. Тому, хай як шалено торгувалася і з європейцями, і з власним суспільством, але змушена була обмежувати апетити.

Навіть Янукович довго та вперто опирався росіянам — просто тому, що сприймав український бюджет власною кишенею. Як тільки припинив, як тільки відійшов від компромісу — отримав Євромайдан.

Сучасна влада вперше не така.

Для Єрмака це «поєднання приємного з корисним». Особистого інтересу в пограбунку країни із інтересом кураторів у її знищенні. Давайте заведемо рєшал у антикорупційну прокуратуру і нарубимо бабла! Що? У кредитах відмовлять? Економіка накриється? Безвіз заберуть? Круууто! Ще й орден «За воссоединение Малороссии» згодом дадуть, а може навіть Героя Росії, як у Кадирова, до кінця життя всі дівки наші будуть!

Таке вперше.

Такого не було навіть за ригів. Це зовсім інший виклик.

Справа про хабар у $6 млн: суд взяв під варту одного із затриманих та призначив заставу в 40 млн грн

Вищий антикорупційний суд взяв під варту одного із затриманих у справі про спробу надання хабаря у $6 млн керівникам САП та НАБУ та призначив йому заставу в 40 млн грн.

Про це повідомляє НВ.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, САП, НАБУ, хабаря

Хабар керівництву НАБУ і САП: подробиці

Затриманому у справі Андрію Кічі обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 серпня включно із можливістю внесення застави у розмірі 40,3 млн грн.

Рішення оголосила слідчий суддя на засіданні Вищого антикорупційного суду.

«Слідчий суддя постановила: клопотання детектива задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Кічі Андрія Володимировича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з моменту його затримання та до 10 серпня 2020 року включно, визначити підозрюваному заставу 19 тис. 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 млн 358 тис. 400 грн», — оголосила слідчий суддя.

  • Нагадаємо, 12 травня детективи НАБУ задокументували факт спроби надання хабара колишнім високопосадовцем керівництву бюро та керівнику САП Назару Холодницькому в розмірі $6 млн.
  • 13 червня директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що у справі про хабар у $6 млн очільнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому затримано трьох довірених осіб ексміністра екології Миколи Злочевського.

Хабар керівництву НАБУ і САП: подробиці

Спеціалізована антикорупційна прокуратура й антикорупційне бюро в суботу, 13 червня, повідомили подробиці про хабар у 6 мільйонів доларів керівництву відомств.

Рекордний хабар керівництву антикорупційних відомств пропонували за закриття справи щодо рефінансування Реал Банку.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, САП, НАБУ, хабар

Як повідомляється, гроші передавали на паркінгу податкової. У цій справі затримано трьох осіб.

«Перший затриманий — це працівник державної податкової служби, він працює першим заступником начальника ГУ ДФС у Києві, друга людина мала відношення, зараз це перевіряється, до компанії Burisma і є довіреною особою Злочевського, і третя особа також працівник ДФС і також довірена особа Злочевського» , — розповів глава НАБУ Артем Ситник.

Перевіряється причетність до злочину працівників Офісу генпрокурора.

Повідомляється, що для викриття затриманих використовували підроблену постанову про припинення провадження, оскільки перед передачею грошей вони хотіли переконатися, що провадження закрито.

«Ми були здивовані, що саме за цим провадженням у період, коли відбувалися слідчі і процесуальні дії під нашим керівництвом, в Офісі генпрокурора із флешки одного з працівників, яка займає адміністративну посаду в Офісі генпрокурора, був онлайн-моніторинг ЄРДР з приводу того, чи дійсно це рішення існує не тільки на папері, а відзначено в ЄРДР. Я сподіваюся, що генеральний прокурор, який вміє проводити службові розслідування оперативно, цього разу не засекретить їх, а проведе і службове розслідування щодо цього ганебного факту і повідомить суспільство, чи є склад правопорушення».

Відзначається, що це рекордний хабар в історії України. 5 млн доларів пропонували чиновнику за закриття справи і ще 1 млн — посередникам. Гроші принесли на прес-конференцію.

Антикорупціонери заявляють, що гроші пропонувалися за закриття кримінальної справи, у якій фігурує екс-міністр екології Микола Злочевський.

Хабар призначався за закриття епізоду, в якому Злочевський сприяв заволодінню коштами стабілізаційного кредиту НБУ, виданого Реал Банку.

Справу було зареєстровано 3 червня 2020 року.

«Чому був такий поспіх? Тому що завтра у пана Злочевського день народження і був план досягти максимального результату та закрити кримінальне провадження і забезпечити повернення Злочевського в Україну», — розповів Ситник.

Завтра антикорупційний суд обиратиме запобіжний захід затриманим.

Також справу прокоментував відомий агент НАБУ під прикриттям Євген Шевченко.

За даними ЗМІ, гроші були виявлені в машині замначальника ДПС міста Києва Миколи Ільяшенка. Також нібито був затриманий адвокат Андрій Кіча.

Нагадаємо, у січні 2017 року міжнародна енергетична група Burisma з нафтогазовими активами в Україні заявила про закриття у країні всіх справ щодо президента групи Миколи Злочевського та операційних компаній, що входять до Burisma Group.

А у вересні 2016 року Печерський суд Києва зобов’язав ГПУ закрити справу проти Злочевського і зняти його з розшуку.

Прокурори САП вручили Садовому підозру

Мер Львова Андрій Садовий у четвер, 21 листопада, заявив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила йому про підозру у зловживанні владою.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, САП, Підозра, зловживанні владою, Садовий

Справа тягнеться з 2015 року, каже Садовий

Читайте також: День Гідності та Свободи нагадує українцям, що боротьба триває

Львівського міського голову підозрюють у зловживанні владою при виділенні земельної ділянки.

«Тільки що прокурори Холодницького вручили мені повідомлення про підозру. Про що йде мова? У 2015 році місто Львів на відкритому інвестиційному конкурсі залучило інвестора — компанію CTP. Ми від цієї компанії за землю отримали 54 млн грн. Було поле, де корови паслися. На цьому полі компанія повинна побудувати індустріальний парк. Починаючи з 2015-2016 років і далі — блокування з усіх боків. На рівні влади держави, Генеральної прокуратури… за той час компанія CTP побудувала парки в Румунії, в інших країнах. Це третій за обсягом інвестор, який інвестує в промислове майно. Вони мають намір створити тут, у Львові, три тисячі нових робочих місць. З тих пір, з 2016 року, прокурори їздять, вивчають. Земля стоїть. Такі реалії нашого часу, будемо боротися і будемо перемагати», — сказав він у відеозверненні.

 Землю Садовий видав в області, а парк мав бути в місті.
«Правоохоронці мають висновок Держаудитслужби, висновок експерта, свідчення свідків, які навіть звільнилися з роботи, щоб не підписувати незаконні рішення», — зазначило джерело.

Нагадаємо, навесні Садовий заявив, що залишить пост після закінчення терміну повноважень і більше не балотуватиметься.

САП завела дело на Порошенко: все подробности

Прокуроры Специализированной антикоррупционной прокуратуры начали расследовать правомерность действий пятого президента Петра Порошенко.

САП, дело, Порошенко, расследование

Как сообщает пресс-служба САП в Facebook, дело завели после встречи руководителя САП Назара Холодницкого и бывшего владельца компании «Енергомережі» Дмитрия Крючкова.

Также сведения в ЕРДР внесли относительно «руководства некоторых субъектов крупного предпринимательства, в уставном капитале которого доля государственной или коммунальной собственности превышает 50%».

Причиной стали сведения:

  • относительно преступной деятельности должностных лиц ПАО «Центрэнерго» и Фонда государственного имущества;
  • относительно преступной деятельности должностных лиц ПАО «Центрэнерго» при закупке угля;
  • относительно факта завладения должностными лицами ЗАО «Нижнеднестровском ГЭС» и ОАО «Укргидроэнерго» по предварительному сговору с другими лицами имуществом и средствами указанных предприятий;
  • злоупотребления служебным положением должностными лицами ОАО «Черкассыоблэнерго» и ОАО «Азот».

Крючков заявил, что наблюдательный совет «Центрэнерго» совместно с ФГИУ и рядом госслужащих «распределили ключевые должности в органах правления и наблюдательного совета ПАО «Центрэнерго» с целью хищения средств гособщества.

Паспорт России и семья в Москве: всплыли скандальные данные об экс-главе Нацгвардии

Дочь бывшего главы Национальной гвардии Украины Юрия Аллерова, которого подозревают в завладении имуществом НГУ, имеет российское гражданство и проживает в Москве.

Аллеров, экс-глава Нацгвардии, суд, САП

Об этом в ходе судебного заседания заявил прокурор Специализированной антикоррупционной прокуратуры, передает «Громадське».

Следствие выяснило, что дочь Аллерова имеет в Москве место жительства, у нее там семья. Также неоднократно в Москву выезжала жена экс-главы НГУ. При этом на допросе Аллеров сообщал, что его дочь является гражданкой Украины и проживает в нашей стране.

Следователи сообщили, что дочь Аллерова через три месяца после подписания первого дополнительного соглашения получила квартиру от «Укрбуд Девелопмент», компании, которая фигурирует в расследовании, по заниженной цене.

Кроме того, увольнение Аллерова со службы следствие называет формальным. САП утверждает, что он все еще сохранил влияние на Нацгвардию.

Как сообщал OBOZREVATEL, 14 мая детективы Национального антикоррупционного бюро Украины под процессуальным руководством прокуроров САП задержали бывшего командующего Национальной гвардии Украины Юрия Аллерова.

Ему инкриминируют 191 статью УК (присвоение, растрату имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением в особо крупных размерах или организованной группой). В случае доказательства вины ему грозит от 7 до 12 лет лишения свободы.

Сытник не указывал в декларации информацию об отдыхе в Ровенской области, стоимость его визитов в охотничье хозяйство оцениваются примерно в 1 млн грн – источник

С 2017-го по 2019 год директор Национального антикоррупционного бюро Украины Артем Сытник с семьей минимум пять раз посещал охотничьи угодья «Полесское-Сарны» в Ровенской области, рассказали источники в правоохранительных органах. По словам инсайдера, за отдых Сытника платил его знакомый, именно поэтому директора НАБУ вызывают на допрос в Генпрокуратуру 10 мая.

Директор Национального антикоррупционного бюро Украины Артем Сытник неоднократно отдыхал с семьей на территории охотничьего хозяйства «Полесское-Сарны» в Ровенской области, но за пребывание там он ни разу не платил. Об этом сообщил источник в правоохранительных органах.

С 2017-го по 2019 год директор НАБУ минимум пять раз посещал эти угодья, каждый его визит стоил примерно 100 тыс. грн. Сытник находился там от трех до пяти дней, ходил на охоту, рыбалку, в ресторан «Залив», а также пользовался другими услугами, рассказал инсайдер.

По его информации, в последний раз гости, приехавшие с Сытником, разбили два квадроцикла марки BRP1000 стоимостью около $8,5 тыс. каждый.

Собеседник издания рассказал, что за отдых руководителя НАБУ платит его друг. Всего знакомый Сытника заплатил за его отдых в Ровенской области не менее 1 млн грн. Именно по этому поводу директора НАБУ вызывают на допрос в ГПУ 10 мая, подчеркнул он.

Источники «Украинской правды» сообщили, что на днях Генеральная прокуратура Украины направит в Министерство внутренних дел протокол об административном нарушении, совершенном Сытником. Протокол касается его отдыха на территории охотничьего хозяйства в Ровенской области, за который заплатили другие люди, а директор НАБУ не указал траты в декларации.

Название охотничьего хозяйства «Полесское-Сарны» упоминается еще в одном деле, где фигурирует Сытник. Как сказано в определении Печерского райсуда Киева от 8 апреля, в конце марта на территории хозяйства в поселке Страшево Ровенской области проходили обыски, в ходе которых была найдена карта памяти Kingston 16Gb с записью разговоров человека, голос которого похож на голос Сытника.

Разговор касался президентских выборов в США в 2016 году. Во время беседы, в частности, звучит фраза: «Я Хиллари [Клинтон] помогал же ж…» Государственное бюро расследований открыло производство по факту возможного разглашения директором НАБУ секретной информации.

Сытник возглавляет Национальное антикоррупционное бюро с 2015 года.

САП закрила справу про хабарі Кучмі й Пінчуку від Коломойського

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання Леонідом Кучмою та Віктором Пінчуком $110 млн хабара від Ігоря Коломойського за право контролю над «Укрнафтою».

Справу щодо екс-президента, його зятя-бізнесмена та олігарха закрили ще влітку 2018 року, повідомила Генеральна прокуратура у відповідь на запит «Наших грошей«.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, САП, хабара, Кучма, Пінчук, Укрнафта, Ігоря КоломойськогоПостанову про закриття провадження №42015000000000425 прокурор САП виніс 02.08.2018 через «відсутність складу кримінального правопорушення» у діянні.

4 роки тому, 4 березня 2015 року, відбулося засідання спецкомісії Верховної Ради з питань приватизації, на якому Ігор Коломойський заявив, що з 2003 року щомісячно надавав $5 млн (загалом $110 млн) хабара на вимогу тодішнього президента Леоніда Кучми через його зятя Віктора Пінчука за право управляти нафтовидобувною компанією «Укрнафта».

11 березня 2015 року комісія ВР звернулася до Генпрокуратури з вимогою порушити кримінальне провадження за цим фактом.

При цьому голова парламентської комісії Борис Філатов заявляв, що «свіфти, що підтверджують дачу хабара Кучмі і Пінчуку та передані в комісію, будуть направлені в Генеральну прокуратуру».

18 березня 2015 року почали розслідування.

За даними держреєстру судових рішень, адвокат Коломойського надав слідству копії документів, серед яких – копія угоди про співпрацю щодо досягнення оперативного контролю на ВАТ «Укрнафта» від 25.01.2003.

Відповідно до угоди, неперсоніфіковані особи домовились про контроль над «Укрнафтою», в тому числі призначення на посаду голови правління нову особу; обрання на загальних зборах акціонерів нових членів спостережної ради ВАТ «Укрнафта» тощо.

На виконання цих домовленостей 30 січня 2003 року було обрано нового голову правління «Укрнафти» – Ігоря Палицю, який до квітня 2003 року здійснив зміну правління та призначив нових заступників голови правління та головного бухгалтера товариства.

21 березня 2003 року на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ «Укрнафта» було обрано нову Спостережну раду та її голову.

Членами Спостережної ради стали: Микола Швець (голова Дніпропетровської ОДА), Анатолій Балюк (радник президента України), Вадим Копилов (заступник голови ДПА), Михайло Кальченко (директор департаменту з питань нафтової та нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго), Світлана Ледомська (заступник голови ФДМ), Олександр Горбунов (керівник апарату міністра з питань економіки та євроінтеграції), а також 4 представників «Приватбанку» – Геннадій Боголюбов, Ігор Коломойський, Михайло Кіперман і Тімур Новіков.

Головою Спостережної ради товариства обрано Юрія Бойка (майбутній міністр палива при президенті Януковичі).

Таким чином, до Спостережної ради товариства увійшли Коломойський та четверо осіб із його оточення. правління «Укрнафти» теж очолила наближена до нього людина.

Це підтверджує реальний характер угод, укладених з неперсоніфікованими особами 25.01.2003 та 20.03.2003.

Мальдіви Гонтаревої, весілля сина Луценка: САП і НАБУ закрили низку гучних справ

У грудні 2018 – січні 2019 Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро закрили до 30 справ за відсутністю складу злочину, серед них і низку резонансних.

Про це, з посиланням на джерела в антикорупційних відомствах, йдеться у матеріалі «Української правди» Під мантією Понтія Пілата: в які ігри грають НАБУ і САП перед виборами.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, закрили справи, НАБУ, САП, складу злочину

У деяких закритих справах фігурували топові політики.

Наприклад справа про відпочинок у 2016 екс-голови НАБУ Валерії Гонтаревої на Мальдівах з родиною. Її порушили в серпні 2017 за заявою нардепа Віталія Купрія. Через рік, у липні 2018, закрили.

Детективи встановили витрату Гонтаревої на відпочинок у розмірі майже 250 тисяч гривень, але це значно менше, ніж 250 прожиткових мінімумів, необхідних для кримінальної відповідальності за ст. 366-1 ККУ (декларування недостовірної інформації). Втім, Купрій не заспокоївся і у серпні 2018 оскаржив рішення НАБУ. Справу знову відкрили. А 19 грудня повторно закрили.

Мова також іде про справу про використання службового авто ГПУ при розвезенні гостей з весілля сина генпрокурора Юрія Луценка 15 вересня 2017 року.

Справу порушено у квітні 2018 за заявою екс-заступника генпрокурора Рената Кузьміна, який у 2011-2012 доклав чимало зусиль, щоб посадити чинного генпрокурора. 28 грудня 2018 її закрили за відсутністю складу злочину.

Закрита також справа про розмитнення автомобіля Мерседес для дружини Володимира Гройсмана.

У червні 2018 року СБУ направила в Житомирську митницю лист за підписом першого заступника голови відомства Павла Демчини з проханням надати інформацію про автомобіль Mercedes GLE 350D, який в 2017 році придбала дружина прем’єра – Олена Гройсман.

Заниження митних платежів для дружини Гройсмана могло становити 600 тисяч гривень. Заниження ціни митники не знайшли.

Справа щодо квартири тестя нардепа Антона Геращенка. Минулого року журналісти «Наші гроші з Денисом Бігусом» з’ясували, що Антон Геращенко орендує квартиру в Києві площею 200 квадратів за гроші свого тестя Олексія Шамбура.

Все б нічого, але 62-річний тесть до 2016-го року не отримував доходу, а після 2016-го отримав близько 270-ти тисяч гривень за підприємницьку діяльність. Журналісти логічно стверджують, що він не міг сплачувати близько 3-х тисяч доларів щомісяця за оренду житла.

Але детективи НАБУ не встановили ознак злочину, оскільки не змогли перевірити доходи тестя нардепа. Той стверджує, що 3 тис доларів на місяць на оренду квартири та кошти на купівлю двох автомобілів, якими користується зять-нардеп,  він заощадив у 1991-1996 роках під час роботи на ТОВ «Азов-Бюро», а також отримав у спадщину.

Так само була закрита справа про ймовірний хабар розміром 2 мільйони доларів посадовцям СБУ та адмінсуду Києва за унеможливлення арешту майна одеського аеропорту.

Як відомо, у 2011 році Одеська міськрада уклала інвестдоговір, за яким по суті дозволила приватизувати майно комунального аеропорту бізнесменам Олександру Грановському і Борису Кауфману.

Ця оборудка є одним з епізодів у справі мера міста Геннадія Труханова, чий телефон НАБУ так і не змогло зламати, щоб добути необхідні докази.

Справа щодо завідомо недостовірних даних у декларації кандидата Олександра Вілкула.

Влітку 2018 НАБУ відкрило справу щодо тепер вже кандидата у президенти через те, що в 2015-2016 роках він користувався житловим будинком площею майже 379 кв. м і двома земельними ділянками у Козині. Це майно депутату не належало, а було записане на його тещу Марію Кондратюк, яка жила в Дніпрі.

За 3 дні до Нового 2019 року НАБУ справу закрило. А минулого тижня провадження знову поновило САП.

САПівці також скаржаться, що тільки «пенделями» змусили детективів НАБУ прийти 14 лютого з обшуками в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у справі про завищення тарифів за схемою «Роттердам+», йдеться в матеріалі УП.

«А то було відчуття, що дехто ще й справу по Роттердаму+ до виборів закриє», – зауважив співрозмовник у відомстві.

Натомість їхні опоненти з НАБУ кажуть, що змушені були закрити низку справ, бо їхні матеріали «злив» керівник САП Назар Холодницький.

НАБУ оскаржило постанову про закриття справи «рюкзаків сина Авакова»

13 липня 2018 року Національне антикорупційне бюро скерувало до САП скаргу на постанову прокурора Василя Кричуна про закриття кримінального провадження в частині підозри екс-заступника міністра внутрішніх справ та фізичної особи-близького родича очільника МВС, які, на переконання детективів НАБУ, причетні до розкрадання 14,5 млн грн при закупівлі рюкзаків для потреб Національної гвардії.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, справа рюкзаків, Аваков, НАБУ, САП, закриття кримінального провадженняСтаном на 18:00 годину 13 липня Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою так і не було надано матеріалів, які б підтверджували правові підстави закриття провадження стосовно двох ключових підозрюваних у справі. Скаргу адресовано вищому за посадою прокурору, а саме Керівникові САП. Згідно КПК, Назар Холодницький має розглянути дану скаргу та прийняти рішення впродовж трьох днів з моменту її одержання. Таким чином, до кінця наступного тижня громадськість матиме можливість почути його персональну позицію щодо обґрунтованості рішення його підлеглого.

Зі свого боку НАБУ не розуміє цього рішення і наразі САП не надала жодного документу, який би допоміг дане рішення зрозуміти.

Про це повідомляє прес-служба НАБУ.

Слідство вважає, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які свідчать про причетність екс-посадовця МВС та близького родича очільника цього міністерства до розкрадання 14,5 млн грн.

Це підтверджується показами свідків, результатами виїмок документів, висновками експертиз, оглядів.

Щодо заяв сторони захисту про нібито недопустимість як доказу відео запису, на якому екс-заступник міністра та близький родич очільника МВС України обговорюють реалізацію схеми з закупівлі рюкзаків, його справжність підтверджена відповідними матеріалами провадження, допитами осіб, які здійснювали негласні слідчі розшукові дії.

Диски із записами цієї зустрічі, які знаходяться в матеріалах провадження, є оригінальними носіями: за встановленим законодавством порядком, інформація, отримана в результаті НСРД, після надходження на сервер СБУ в подальшому записується на відповідні носії.

Те, що зафіксована на відео зустріч, відбулась в МВС, підтверджують й інші докази, серед яких — аналіз результатів телефонних з’єднань та мобільного трафіку щодо місця перебування підозрюваних.

З метою встановлення автентичності записів, детективи НАБУ провели додаткові дослідження, в тому числі із залученням міжнародних фахівців, які підтвердили відсутність монтажу.

Крім того, як вже заявляло НАБУ, окрім згаданого відео є чимало інших доказів. Загалом, в рамках розслідування так званої «справи рюкзаків» детективи НАБУ здійснили близько 33 обшуків, 170 допитів свідків, 46 економічних, товарознавчих та інших експертиз, 80 виїмок документів.

Зокрема, експертиза встановила, що поставлені рюкзаки не відповідали більшості встановлених самим же МВС вимогам, а їхня фактична ціна була у 2,5 рази менше заявленої. Їхнім постачальником виявилося фіктивне підприємство, а всі документи стосовно поставок — підробленими. В ході слідства зафіксовані факти порушення вимог прийому-передачі товару, що не могло відбуватися без покровительства схеми на найвищому рівні. Вся ця інформація добре відома прокурорам САП, адже зібрана на виконання їхніх вказівок та під їхнім контролем.

У квітні 2018 року саме прокурори САП визнали, що фактів, які містяться у 76 томах «справи рюкзаків», достатньо для того, щоб йти з ними до суду й доводити винуватість усіх трьох підозрюваних. Саме прокурори САП дали детективам НАБУ доручення відкрити матеріали кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту та готувати обвинувальний акт.

Натомість вже за два місяці, 10 липня, з невідомих причин прокурор САП Василь Кричун, не повідомивши НАБУ, відновив слідство у справі і цього ж дня виніс постанову про закриття кримінального провадження стосовно двох ключових підозрюваних, переклавши усю провину на приватного підприємця, який за документами постачав ці рюкзаки.

Згодом детективи НАБУ дізнались, що цьому рішенню передувало проведення допиту прокурором всіх трьох на той момент підозрюваних осіб. Яку саме інформацію сповістили ці особи прокурору в ході допиту, після чого той радикально змінив погляд на долю кримінального провадження, наразі невідомо: протоколи допиту детективам не надані, а текст постанови про закриття не містить деталей. Розпитати самого Василя Кричуна про підстави його рішення не є можливим, оскільки на наступний день після підписання згаданої постанови, він вирушив у закордонну відпустку.

Національне бюро вважає, що такий непрозорий формат дій із боку органу, що здійснює процесуальний нагляд у справах стосовно топ-корупціонерів, підриває довіру суспільства до антикорупційних органів, а також ставить під удар усіх людей — свідків, експертів, викривачів — які співпрацювали із слідством в рамках розслідування даної справи.

Нагадуємо, що розслідування фактів зловживань при закупівлях рюкзаків для потреб МВС України детективи НАБУ розпочали у березні 2016 року.

В жовтні 2017 року трьом особам повідомлено про підозру у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч.5 ст. 191 КК України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

В квітні 2018 року всім підозрюваним та їхнім адвокатам повідомлено про про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.