Всепрощаючі українці, або катів нашого народу треба покарати

Українцям потрібно підіймати рівень справедливості. Де кати з НКВД, КДБ, з радянських судів і прокуратур, на чиїх руках кров сотень і тисяч українців? Чи маємо ми право пробачати їм?

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, радянська система терору, катів, радянських судів

Процес відновлення справедливості за злочини в період радянської окупації захопив і Польщу, і країни Балтії. Військовий окружний суд у Варшаві видав Європейський ордер на арешт колишнього сталінського судді Стефана Міхніка, який виносив незаконні смертні вироки щодо солдат польського підпілля. Всі вироки він виносив з ідеологічних міркувань. Ми бачимо, як Польща відновлює історичну справедливість і дає юридичну оцінку вчинкам людей, які причетні до злочинів проти людства. Такі злочини, відповідно до міжнародного законодавства, не мають терміну давності.

Але чому Україна поки не включається до цього процесу? Адже ми постраждали найбільше та сплатили найстрашнішу ціну.

Це абсурд: нащадки вбитих, закатованих, засланих українців сьогодні своїм коштом платять підвищені пенсії і сплачують пільги вбивцям рідних, бо ті мали статус держслужбовців і посадовців в СССР. А їх ще немало живих, і вони спокійно живуть в Україні, ще й жаліються на недостатній соціальний захист і замалі виплати. Українцям нині є на що витрачати гроші і поза утриманням сталінських злочинців.

Нам потрібно вдосконалювати нормативну базу, щоб в найкоротші терміни уможливити аналогічні процеси щодо сталінських та інших радянських злочинців. Допоки ще живі свідки тих подій, доки не знищені архіви. І доки публічні процеси можуть бути стосовно конкретних і ще живих людей.

Ці не засуджені сталіністи, котрих утримує українське суспільство, і сьогодні працюють проти України. Вони поповнили ряди колаборантів і сепаратистів, вони поширюють ворожу пропаганду і підтримують ворожі до України ініціативи кремлівських агентів. Так, вони виступають проти української мови в ЗМІ, в школах, проти ліквідації пам’ятників катам і перейменування вулиць та міст, проти автокефалії української церкви, проти зміцнення обороноздатності.

Ми маємо йти шляхом цивілізованих країн, які ставлять поза законом будь-який злочин проти людства та людини.

Ворог не має ні статі, ні віку – громадяни воюючої держави ніколи не повинні забувати цю істину. Як і те, що непокаране зло міцнішає і поширюється.