Верховна Рада скасувала довідку про несудимість для кандидатів у місцеві депутати

Верховна Рада скасувала довідку про несудимість для кандидатів у депутати під час місцевих виборів.

Рішення підтримали 325 народних депутатів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Рада, вибори, несудимість

Верховна Рада скасувала обов’язкове надання довідки про несудимість для кандидатів на місцевих виборах. За відповідний законопроект проголосували 325 нардепів у вівторок, 15 вересня.

Як сказано в пояснювальній записці, таку довідку надають протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту.

«Зазначений строк може суттєво завадити кандидатам у депутати на місцевих виборах бути зареєстрованими для участі в місцевих виборах, що, своєю чергою, є обмеженням реалізації пасивного виборчого права», — додали в записці.

У той же час, довідка про наявність чи відсутність судимості потрібна не від усіх кандидатів на місцевих виборах. Згідно з чинним законодавством, зазначену довідку не потрібно надавати:

  • кандидатам у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців у 10 тисяч осіб);
  • кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови.

Тому цей закон виключає норму Виборчого кодексу України, яка вимагає надання довідки про наявність або відсутність судимості для деяких кандидатів на місцевих виборах. Кандидат повинен буде вказати свою несудимість в автобіографії, без надання довідки.

Нагадаємо, що сьогодні ЦВК почала прийом документів від кандидатів на місцеві вибори. Прийом документів буде завершено 24 вересня. Після цього почнеться агітаційний процес, який має бути закінчений до дня тиші 24 жовтня.

Раніше Кабмін затвердив вибори під час карантину. На вході в приміщення виборчої комісії та приміщення для голосування повинні бути антисептики для рук, а також обладнані місця для збору та утилізації масок.

З 2017 року довідки про відсутність судимості видають територіальні сервісні центри МВС.

До цього довідку про наявність чи відсутність судимості повинні були надавати кандидати в депутати обласних, районних, міських, селищних і сільських рад, а також територіальних громад з населенням понад 10 тис. осіб. Разом з тим тим, хто балотується до рад громад з населенням менш ніж 10 тис. осіб, а також кандидатам на голів усіх сільських, селищних, сільських і міських рад таку довідку подавати було не потрібно.

 

Офіційно викрито російського агента у Верховній Раді. Слово за Венедіктовою

Отже, США офіційно викрили російського агента в українському парламенті.

(Йдеться про нардепа Андрія Деркача, проти якого напредододні запровадили персональні санкції за втручання в американський виборчий процес).

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, Деркач, США, російського агента

Читайте також: У МВФ нагадали Україні про боротьбу з корупцією і не назвали дату нового траншу

Нормальною реакцією парламенту було би позбавити його недоторканості та звернутися до компетентних органів щодо розслідування.

Але недоторканість депутатів у руках генерального прокурора. А це, як ми пам’ятаємо, на 100% чиясь людина.

Партія Медведчука підтримала Зеленського: ніякої спецоперації з «вагнерівцями» не було

Народний депутат з фракції «Опозиційна платформа — За життя» Нестор Шуфрич в етері програми «Свобода слова Савіка Шустера» заявив, що ніякої Тимчасової слідчої комісії по справі «вагнерівців» у парламенті створено не буде, бо ніякої спецоперації українських спецслужб із затримання російських найманців не було.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, спецоперація, вагнерівців, Шуфрич

Таким чином, він фактично підтримав позицію, яку раніше висловлював Офіс президента Володимира Зеленського щодо резонансної інформації про зрив цієї спецоперації після доповіді в кабінеті президента, оприлюдненої у ЗМІ.

Вчора документи, які доводять факт проведення спецоперації, яка мала на меті затримання групи найманців російської ПВК Вагнер, оприлюднив народний депутат з фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар‘єв. Попри це, монобільшість та керівництво Верховної Ради ігнорує вимоги народних депутатів з кількох фракцій створити таку комісію.

Затримання «вагнерівців» у Білорусі Путін назвав операцією України і США. Відео

«Цієї слідчої комісії у Верховній Раді України не буде, тому що не було доповіді, не було спецоперації, це абсурд», — заявив Шуфрич.

«З точки зору парламентського контролю ми можемо перевіряти тільки ту інформацію, яка нам виглядає достовірною», — наголосив він.

Представник ОПЗЖ також зазначив, що його взагалі не цікавлять «вагнерівці».

«Мені чесно кажучи на цих вагнерівців все одно, я не повірив», — додав Шуфрич.

Роман Безсмертний: Лукашенко і Зеленський рекордсмени за дзвінками у Кремль. Подумайте, з якою метою

  • Як відомо, створення парламентської ТСК вимагають родичі українських воїнів, які загинули на Донбасі у 2014 році внаслідок терористичних актів. Родичі загиблих наголошують, що серед російських найманців, яких планували затримати під час спецоперації, могли бути причетні до збиття українських військових літаків Іл-76 у Луганську, військових літаків Су-25 та гелікоптера Мі-8 під Слов’янськом, а також до збиття російським «Буком» малайзійського Боїнгу MH17, внаслідок чого було вбито 298 іноземців.
  • Нардеп Ар‘єв повідомив, що співробітники спецслужб, які брали участь у підготовці цієї спецоперації, готові давати свідчення.
  • За словами головного редактора видання «Цензор.нет» Юрія Бутусова, який першим заявив про операцію, зірвану через витік інформації з Офісу президента, українські спецслужби працювали над цією розробкою спільно з американськими колегами.

«Своїми мікробами та бактеріями брехні ви заразили країну» – «слуга» вщент розкритикував Зеленського. Відео

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Гео Лерос звинуватив президента Володимира Зеленського в порушенні обіцянок, а керівника Офісу президента – у зловживанні владою і роботі на спецслужби Росії.

Джерело: виступ Лероса з трибуни парламенту на першому засіданні 4-ї сесії Верховної Ради 9 скликання.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, Зеленський, ЗЕ команда, Гео Лерос

Роман Безсмертний: Лукашенко і Зеленський рекордсмени за дзвінками у Кремль. Подумайте, з якою метою

Пряма мова: «Пане президенте, ви не стали воювати зі старою системою, ви просто з нею злилися. Саме ви своїми мікробами та бактеріями брехні заразили цілу країну, згаявши шанс великої держави, обмінявши його на конверти від олігарха. Ви здали країну в оренду цим олігархам, чим самі собі підписали вирок.

Ви стали порожнім місцем в історії. Вже зрозуміло, що не буде ніяких посадок. Скоро українці остаточно визначаться, що не хочуть зустрічати з вами наступну весну».

Деталі: Лерос спершу пригадав підпал його авто і заявив: «Виклик я приймаю та нікому це не пробачу».

Потім нардеп звинуватив Зеленського у порушенні передвиборчих обіцянок і відсутності стратегії розвитку країни. За його словами, «країна рухається у прірву».

За словами нардепа, Зеленський тепер очолює «клани Януковича» у парламенті.

Також Лерос заявив, що президент призначив «кварталівця» Івана Баканова головою СБУ – і той «узяв під контроль тіньову економіку, очолив незаконний обіг спирту та наркотиків, контрабанду, торгівлю з ОРДЛО, рекет та рейдерство бізнесу», а «сестру своєї сусідки, на яку записано його маєток в Італії, призначив керувати Антимонопольним комітетом».

Нардеп назвав керівника Офісу президента Андрія Єрмака «головним корупціонером у державі», а також агентом російської розвідки. Лерос переконаний, що Єрмак погоджує з Зеленським свої дії.

Пряма мова: «Обіцянки жодних корочок та телефонного права, виявилося, що не стосуються керівництва Офісу президента, який користується номерами прикриття для своїх приватних авто. Саме Єрмак роздає телефоном вказівки, на кого відкривати справи, на кого закривати, кого призначати на посади та кого звільняти. Судова гілка влади стала прислужником президента навіть у рейдерському захопленні НАБУ.

«Вони мікроби»: Зеленський заявив, що деякі люди забули, як вони потрапили до влади

Зеленський декларував: здача національних інтересів не може бути предметом жодних перемовин. Це звучить як знущання сьогодні, коли Офіс президента очолює пан Єрмак – агент ГРУ Російської Федерації, який через Кравчука та Фокіна тестує заплановану (державну) зраду».

Доповнено:

Нардепи “Слуги народу” почали збір підписів за виключення народного депутата Гео Лероса з фракції.

Наразі зібрано вже понад 70% необхідних голосів, повідомила нардепка Ірина Верещук.

«Я бачила такі підписні листи і бачила у своїй групі в тому числі. Те, що я встигла побачити, бо я підійшла до керівника фракції, спитала, чи дійсно це підписні листи, яке видає керівництво фракції — він підтвердив, дійсно, це підписні листи. Кажуть, що наразі йдеться про 70% фракції», — зазначила Верещук.

На її думку, тригером такого рішення стала сьогоднішня заява Лероса, в якій він критикував президента.

Цьому передувало: Президент Володимир Зеленський на з’їзді партії «Слуга народу» 31 серпня назвав «мікробами» народних депутатів, які забули для чого потрапили до Верховної Ради. Мовляв, «їх ніколи не згадає історія».

Лерос раніше був радником Володимира Зеленського, проте тепер критикує Офіс президента. 28 серпня його автомобіль спалили.

У березні Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата голови ОП Андрія Єрмака – Дениса Єрмака – проводить переговори про працевлаштування осіб на посади в органах влади. Це викриття не призвело до звільнення Андрія Єрмака.

Зеленський заявляв, що брат голови його офісу не брав грошей за призначення людей на державні посади, а Лероса називав аферистом.

Рада підвищила мінімалку: у кого зростуть зарплати і як це вплине на економіку

На позачерговому засіданні Рада ухвалила, що з 1 вересня мінімальна зарплата становитиме 5000 гривень.

Ухвалення такого закону ініціював президент Зеленський. Він також хоче, щоб з початку наступного року мінімалка зросла до 6000 грн, а впродовж 2021-го до 6500 грн.

мінімальна зарплата, Рада, економіка, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Читайте також: Зеленський не вважає за бідність зарплату в 5000 гривень

«Непомітне» підвищення на 4 мільярди

Запропоноване президентом і схвалене депутатами підвищення мінімалки не є великим.

До цього мінімальна зарплата становила 4723 грн на місяць. І мала залишатися такою до кінця року. Тепер з 1 вересня вона зросте на 5,5%.

Прем’єр Шмигаль заявив, що це підвищення «буде майже непомітним як для людей, так і для економіки».

Але навіть таке, здавалося б, невелике підвищення, коштуватиме бюджету близько 4 млрд грн, підрахували аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки.

До цього показника прив’язані зарплати держслужбовців та бюджетників. Підвищиться мінімалка, й автоматично зростуть зарплати в державному та бюджетному секторах.

За таких обставин не може залишатися осторонь і недержавний сектор. Там також змушені думати про підвищення.

У профспілках кажуть, що це добре. Мовляв, мінімальна зарплата не може бути нижчою за фактичний прожитковий мінімум. А він, як твердить заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін, становить 5150 грн.

Там підтримують і пропозицію про подальше збільшення мінімалки до 6500 грн. Так, кажуть, Україна йтиме до європейських стандартів, коли мінімальна зарплата має бути не менше 50% від середньої зарплати в країні.

Проте не все так просто.

«Підйомна історія»?

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

 

Через поширення коронавірусу та карантин в українському бюджеті дефіцит у 300 млрд грн

Навіть вересневе підвищення мінімалки вже викликало суперечку про те, де на це взяти гроші.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що «ресурс є і доцільність також».

«5000 гривень для нас підйомна історія», — заявив міністр в інтерв’ю zn.ua.

Видатки на підвищення мінімалки, кажуть в уряді, покриють за рахунок економії на обслуговуванні державного боргу. Через курсову різницю потреба у виплатах зменшилася майже на 3,5 млрд грн.

Решту коштів уряд планує отримати від самого підвищення мінімалки — через зростання податків на доходи фізичних осіб. Адже вищі доходи означають і вищі податки.

До того ж, як розраховує міністр фінансів, вищі зарплати дадуть більші відрахування у Пенсійний фонд і простимулюють економіку.

Водночас відповіді на питання, де взяти гроші, щоб підвищити мінімалку до 6500 грн у наступному році (а це вже не 5,5% а близько 30%), міністр фінансів наразі немає.

В чому ризики?

Будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і національний продукт, який виробляють працівники, кажуть економісти.

В іншому разі таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона «з’їсть» мінімалку.

На певний час це може простимулювати споживання, що непогано для економіки.

Саме на це — стимулювання попиту та розігрів економіки розраховують в уряді.

«В Україні низька інфляція, сповільнюється споживчий попит та «охолоджується» економіка. Це передвісники економічної кризи… Тому наше завдання сьогодні розігріти економіку і підвищити споживчий попит», — заявив прем’єр Шмигаль.

Але в українських умовах споживчий попит переважно стимулює імпорт, а зростання імпорту — не дуже добре для економіки та платіжного балансу країни. Кажучи простіше, для курсу гривні та гаманця кожного.

Щоб зрозуміти, як все буде, економічні оглядачі пропонують нинішнім урядовцям подивитися на досвід попередників.

Прецедент 3200

Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти мінімалку удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1600 до 3200 грн з 1 січня.

Вже у лютому того року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості — майже на 39%.

Впродовж року ситуація дещо стабілізувалася, не в останню чергу завдяки жорсткій політиці Нацбанку для приборкання інфляції, яку згодом так критикував президент Зеленський.

На кінець 2017 року інфляція в Україні становила 13,7% проти 12,4% у 2016.

І, виглядає, тодішній уряд вивчив урок: наприкінці 2017 Володимир Гройсман заявив депутатам, які вимагали подальшого збільшення мінімалки, що вона може зрости до 5000 грн лише тоді, коли економіка зростатиме на 5% за рік.

Цього року економіка України не зростає.

Вже за перший квартал 2020 року падіння ВВП становило 1,3%. А коронавірусна криза і карантин погіршили цей показник.

Очікується, що на кінець року економіка скоротиться від 4,8% (прогноз уряду) та 6% (прогноз НБУ) до понад 8% (прогноз МВФ).

Економіка падає — падають і доходи бюджету. За даними Держказначейства, за січень-липень 2020 року доходи бюджету на 30,4 млрд грн менше, ніж планувалося.

Знайти вільні 4 млрд при недонадходженнях у 30 млрд і загальному дефіциті бюджету у 300 млрд грн. буде не так легко. Не кажучи вже про кошти для мінімалки 6500 грн.

А зростання економіки наступного року, яке уряд вже закладає в прогнози, також під великим питанням.

Президент прокоментував прогноз ЮНІСЕФ про те, що в Україні шість мільйонів людей опинитися за межею бідності.

Бізнес під ударом?

Є і ще один ризик, пов’язаний із підвищенням мінімалки за нинішніх умов.

Більші зарплати означають не лише більші податки, які сплачуватимуть самі працівники, але й більше навантаження на роботодавців через фонд оплати праці.

При скороченні економіки та складній ситуації на ринку праці це може спричинити «ланцюгову реакцію негативних наслідків», серед яких тенізація бізнесу та зменшення надходжень до бюджету, — вважають у Європейській бізнес асоціації.

«Збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи та невизначеності стимулюватиме зростання сектору «тіньових» заробітних плат, що призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка вдасться до «тінізації» діяльності, — застерігають у ЄБА, що об’єднує понад тисячу компаній, які працюють в Україні. — Буде погіршено умови діяльності саме для сумлінних платників: вони нестимуть додаткові витрати на сплату ЄСВ».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Зарплати «в конверті» — перевірена часом українська практика

Таку позицію представники бізнесових кіл озвучували неодноразово, зокрема, й тоді, коли ідею підвищити мінімалку лише почали обговорювати на початку літа.

«Наразі незрозуміло, що стало причиною ігнорування аргументованої позиції бізнес спільноти: чи то нерозуміння тяжкості наслідків прийняття такого законопроєкту, або ж цинічне сподівання, що сумлінний бізнес витримає черговий «фіскальний удар», — кажуть в ЄБА.

Аргументи бізнесу, що підняття мінімалки на папері та реальна зарплатня — різні речі, підтверджуються і даними про середню зарплату.

Від 2017 року, коли мінімалка зросла удвічі, середня зарплата в країні збільшувалася не так швидко. Їй знадобилося чотири роки, аби так само зрости удвічі — від 5183 грн у 2016 до 10497 у 2019.

У червні цього року, за даними Держслужби статистики, середня зарплата становила 11579 грн, тоді як у грудні 2019 вона дорівнювала 12264 грн.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Відрахування із зарплат та суди — для боржників за комуналку розробили нещадний закон

В українців значно збільшилися борги за комунальні послуги. Через це до Верховної Ради внесли проект закону, за яким громадянам доведеться або погасити свої борги, або скласти договір про реструктуризацію. В іншому випадку людину чекає суд.

Якщо українець заборгував державі, то з працюючої людини зніматимуть 25% від його окладу, з пільговика – 20% пільги. Через 5 років терміни реструктуризації потрібно буде продовжувати, пише fbc.net.ua.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Рада, законопроєкт, борги, унальні послуги

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порівняли ціни в Україні та Європі: де жити найдорожче

Якщо борги накопичилися протягом року – до цієї суми додадуть ще 20% штрафу, якщо 2 років – 30%, 3 років – 50%.

У разі суду, відрахування від зарплати складуть вже не 25, а 50%. Також суд може накласти арешт на майно боржника (якщо борг перевищує 94 460 грн).

Крім конфіскації майна, боржникам можуть заборонити виїжджати за кордон, користуватися зброєю, полювати.

З початку року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги зменшилась на понад 900 млн грн. Станом на 1 липня, в бюджет залишилось повернути 29,6 млрд грн. За січень-червень 2020 року 12 регіонів сплатили за житлово-комунальні послуги, без урахування газу та електроенергії, понад 100%. Найбільше віддали за комуналку у Черкаській — 109,1%, Сумській — 108,3%, Миколаївській — 106,1% областях.

Також ми повідомляли, що з 1 жовтня 2020 року українців очікують жорсткі заходи, якщо не сплачувати комунальні послуги.

 

Зеленський готується зібрати Раду, щоб підняти зарплати

Президент Володимир Зеленський 6 серпня внесе до Верховної Ради законопроєкт про підвищення мінімальної зарплати до рівня 5 тисяч гривень цього року.

Джерело: заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів на брифінгу в четвер, «Інтерфакс-Україна»

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, Зеленський, мінімальної зарплати

Читайте також: Зеленський не вважає за бідність зарплату в 5000 гривень

Пряма мова Ковалів: «Сьогодні президент внесе до Верховної Ради законопроект, який передбачає вже з 1 вересня підвищення мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень. Це перший крок, щоб поліпшити соціально-економічні гарантії працівникам України.

Відповідно до запропонованих змін до бюджету, основним джерелом для фінансування такого збільшення мінімальної зарплати стане, насамперед, економія на обслуговуванні держборгу».

Деталі: Заступниця голови Офісу президента зазначила, що парламент може розглянути документ на позачерговому засіданні в серпні.

Вона нагадала, що схвалений урядом макропрогноз передбачає «двоповерхове» підвищення мінімальної зарплати в 2021 році до 6 тис. грн і 6,5 тис. грн.

На цій базі плануватиметься бюджет на 2021 рік, який, відповідно до закону, уряд подасть до парламенту до 15 вересня цього року, сказала Ковалів.

Станом на 15:30 законопроєкту від президента щодо зарплат  на сайті парламенту ще немає.

Президент прокоментував прогноз ЮНІСЕФ про те, що в Україні шість мільйонів людей опинитися за межею бідності.

Тимошенко після ігнору Єрмака кличе інших у місію Ради з пошуку миру

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розпочинає переговори про створення спеціальної парламентської місії, яка зможе прокласти реальний шлях до миру.

Джерело: Тимошенко на пресконференції у Києві, пресслужба «Батьківщини»

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Рада, Донбас, шлях до миру, Юлія Тимошенко

Схоже на те, що Зеленський порушив зобов’язання перед Путіним, які стосувалися виборів у ОРДЛО, — Безсмертний

Пряма мова: «На жаль, некомпетентність, хаос, відсутність дипломатичного досвіду, відсутність чіткої патріотичної позиції президента Зеленського і його оточення призвели до того, що Україна не бореться за встановлення миру, за відновлення своєї територіальної цілісності.

Влада завела всі мирні переговори в глухий кут. Підвела наших міжнародних партнерів, європейських друзів. За час президентства Зеленського загинуло 175 осіб. Це абсолютний провал усіх мирних переговорів».

Деталі: Тимошенко повідомила, що під час нещодавньої зустрічі з керівником президентського офісу Андрієм Єрмаком запропонувала допомогу команди «Батьківщини», яка має достатній дипломатичний досвід, авторитет і міжнародні зв’язки.

Її пропозиція залишилася без відповіді.

Юлія Тимошенко вважає, що ситуація не має перспектив, поки нею займається чинна влада.

Водночас вона нагадала, що Україна – парламентсько-президентська країна, тому саме парламент має взяти відповідальність за встановлення справжнього миру.

Голова «Батьківщини» закликала всіх лідерів фракцій, всіх депутатів, які мають відповідний досвід та авторитет, створити спеціальну парламентську місію, яка зможе брати активну участь в усіх міжнародних переговорах щодо повернення в Україну миру та територій.

Пряма мова Тимошенко: «Відсьогодні я розпочну переговори з усіма лідерами фракцій для того, щоб була сформована спеціальна парламентська місія, яка зможе прокласти реальний шлях до миру.

Нам треба досягти результату. Результат – це відновлення територіальної цілісності України, це завершення війни, це мир, спокій, нормальна робота, нормальне життя країни. Я вірю в цей шлях, і ми починаємо цим шляхом рухатися!».

Путін назвав постанову Верховної Ради про місцеві вибори в Україні «такою, що суперечить Мінським угодам»

Президент РФ Володимир Путін у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що прийнята Верховною Радою постанова про проведення місцевих виборів суперечить Мінським угодами і ставить під загрозу перспективи врегулювання на Донбасі.

Джерелопресслужба Кремля за підсумками телефонної розмови президентів

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, вибори, Мінські угоди, Путін

Зеленський поговорив з Путіним: обговорили перемир’я і зміни до Конституції

Дослівно: «Володимир Путін охарактеризував прийняту 15 липня Верховною Радою постанову про проведення місцевих виборів у 2020 році як таку, що суперечить Мінським угодами і ставить під загрозу перспективи врегулювання.

Крім того, висловлено серйозну занепокоєність у зв’язку з недавніми заявами високопоставлених офіційних осіб України про неприйнятність низки положень «Комплексу заходів» і необхідність його перегляду.

Президент Росії особливо відзначив, що ще раз озвучена Володимиром Зеленським у ході нинішньої телефонної розмови позиція про безальтернативність мінських домовленостей повинна знайти своє підтвердження в реальних діях київської влади».

Деталі: У Кремлі повідомили, що телефонна розмова відбулася за ініціативою української сторони.

В ході розмови було констатовано необхідність підвищення ефективності переговорних зусиль у рамках мінської Контактної групи, дана позитивна оцінка погодженню на засіданні групи 22 липня додаткових заходів з припиненню вогню, які набувають чинності з 27 липня, а також акцентована важливість безумовного дотримання цих домовленостей «учасниками конфлікту».

Повідомляється, що з російської сторони підкреслена пріоритетність реалізації прийнятих лідерами «нормандського формату» рішень, в тому числі за підсумками саміту в Парижі в грудні 2019 року.

Президенти також обмінялися думками щодо ситуації навколо пандемії коронавірусу.

Що передувало: Раніше про телефонну розмову між Зеленським і Путіним повідомила пресслужба українського президента.

Передісторія:

  • 15 липня Верховна Рада підтримала постанову про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року.
  • Згідно з постановою, місцеві вибори 25 жовтня відбудуться в Україні всюди, окрім окупованого Росією Криму та непідконтрольних українському уряду районів Донецької і Луганської областей. Вибори на цих територіях відбудуться лише після припинення російської агресії та виведення незаконних збройних формувань. Їх призначать окремим законом.

 

Російські посіпаки проти української мови

Російська Рада Федерації прийняла заяву про порушення прав “російськомовного населення” в Україні. Якщо прочитати цей документ, стає зрозуміло, на кого насправді працюють “українські” політики, які оскаржують закон про мову в Конституційному суді та хочуть обмежити навчання українською.
Про чергові спроби наступу “посіпак” Кремля на українські цінності та державну мову — у новому блозі Миколи Княжицького.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Росія, мова, Рада, російськомовного населення

Рада Федерації, російські сенатори, прийняли заяву про порушення прав російськомовного населення в Україні. Читав я цю заяву і бачив перед собою обличчя Долженкова, обличчя Бужанського , обличчя «Слуг народу», які вимагали поставити в порядок денний законопроект, який обмежує навчання українською мовою в українських школах. Тепер зрозуміло, на чиє завдання вони працюють. Тепер зрозуміло, хто є замовником їхньої позиції, бо слово в слово їхня аргументація повторює аргументацію росіян.

Не випадково те, що кажуть росіяни фактично не лише проти української мови, а проти української незалежності й українського суверенітету.

По-перше, вони кажуть, що в 2014 році ми мали державний переворот, а не Революцію Гідності. Найбільшою бідою, наслідком цього перевороту є наша орієнтація на Європу, на думку Російської Федерації, і те, що до влади прийшов Петро Порошенко, який реалізовував цю європейську орієнтацію.

Для Російської Федерації жахливою є згадка корінних народів на території Криму, бо вони переконані, що Крим – це не є Україна, що Крим – це є Росія. Чому Україна згадує про український Крим у своєму законодавстві? Для сенаторів Російської Федерації цілком очевидно, що конфлікт на Донбасі є не агресією Росії, як це є насправді, а лише громадянською війною, яку викликав якийсь мовний конфлікт. Саме тому, захищаючи це міфічне російськомовне населення (бо терміну такого не існує – є українці, які говорять різними мовами), захищаючи цих людей (нібито і захищаючи, а насправді вбиваючи їх на Сході), Російська Федерація бореться з українською мовою. З українською мовою у вжитку, в спілкуванні, в освіті.

Прикро, що посіпаки  Російської Федерації, приховуючи свої справжні наміри, намагаючись говорити про те, що нібито вони когось захищають чи борються за свої права, спокійно ходять і в парламент України, і в український Конституційний Суд. Це неправильно, ми їх переможемо.