У складі Союзної держави, окрім Росії та Білорусі, Путін також бачить Україну та Казахстан

Кремль узяв курс на втягування України в «інтеграційні» процеси на основі вже існуючої моделі Союзної держави Росії і Білорусі. Саме це буде передбачено конституційними змінами, проголошеними незмінним керівником РФ під час його нещодавнього звернення до Ради Федерації.

Про це звільнений за нелояльність з Московського державного інституту міжнародних відносин (рос. МГИМО) професор Валерій Соловей розповів в ефірі програми «Студія Захід» з Антоном Борковським, яка 18 грудня 2020 року.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Росія, Союзної держави, Путін

«Мова йде про створення Держради Союзної держави. Підкреслю — не Держради Росії, а Держради Союзної держави. Йтиметься про це. І Володимир Володимирович розраховує стати на чолі Союзної держави. Аналогію можна провести з колишнім Радянським Союзом, де був генеральний секретар ЦК КПРС і був секретар Компартії України. Я Щербицького дуже добре запам’ятав. Я саме тоді в Україні жив», — пояснив вчений.

При цьому, згідно із задумами кремлівських стратегів, додав Соловей, Союзна держава повинна включати «не тільки Росію і Білорусь».

«Вони хотіли б щоб ця «держава» включала, зокрема, й Україну. Як «суверенну державу». Про це багато казатимуть — щоб Україна увійшла до «Союзу суверенних держав», — зазначив політолог.

Саме такій меті, наголосив Соловей, тепер буде присвячено всю московську політику щодо України. Серед іншого, як він вважає, особлива увага приділятиметься українському великому бізнесу, який намагатимуться звабити нібито вигідними пропозиціями щодо роботи на спільних «союзних» ринках.

Транзит по-путински

«Забетонированность» российской политической жизни в последние десятилетия не раз приводила к тому, что любое кадровое перемещение воспринимается чуть ли не как самая настоящая революция – тем более, когда речь идет об отставке премьер-министра, занимавшего этот пост последние восемь лет, а до этого работавшего президентом страны.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Путин, Россия, политической жизни

Между тем, пока что приходится говорить не столько о кадровой революции, сколько о смещении центра власти от правительства страны в сторону Совета безопасности России, а в будущем, возможно – и Госсовета с измененными и усиленными функциями.

Для того, чтобы понять это, достаточно сравнить обстоятельства отставки Дмитрия Медведева с обстоятельствами отставки другого сильного премьера – Михаила Касьянова, случившейся на излете первого срока полномочий Владимира Путина и связанной с глобальным расколом в российской политической элите на фоне дела «ЮКОСа».

На пост премьера тогда был назначен невзрачный Михаил Фрадков – кстати, это назначение уже сравнивают с назначением Михаила Мишустина, тем более что оба были налоговиками. Однако сам Касьянов ушел в буквальном смысле слова в никуда и больше уже никогда не появлялся в высшей лиге российской номенклатуры.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

С Медведевым все произошло совершенно иначе. Его отставка выглядит давно согласованной с президентом – ну хотя бы уже потому, что фамилия бывшего премьера не значится в списке участников Гайдаровского форума, проходившего одновременно с выступлением Путина перед Федеральным собранием. Медведев традиционно выступал последние годы на этом форуме с докладом о своей экономической политике и было бы логичным, если бы он собирался выступить на форуме на следующий день после президентской речи. Но Медведев не собирался приезжать уже тогда, когда не было даже слухов о его отставке.

Для Медведева вводится совершенно новая должность – заместителя председателя Совета безопасности России. И вот тут уже важно будет понять, что последует за этим назначением, исчезновение или усиление, превращение в «вице-президента» в новой путинской вертикали.

Пока что приблизительно ясно, чего от транзита хочет сам Путин. Он собирается действовать по-назарбаевски. Бывший президент Казахстана после своей отставки с должности остался во главе Совета безопасности страны, но функции этого органа значительно усилились, причем конституционно. И сегодня единственное препятствие для Назарбаева осуществлять практическую верховную власть в стране – это его возраст и состояние здоровья, а вовсе не отказ от президентства.

А Путин после ухода с поста президента России будет еще не так стар. И вполне возможно, что на посту председателя какого-нибудь Госсовета он будет иметь куда больше возможностей, чем Назарбаев на посту главы казахстанского совбеза. Ну хотя бы возможность быть арбитром между ослабевшим президентом и усилившимся премьером, так как предложенная Путиным конституционная реформа предусматривает значительное перераспределение функций между этими институциями.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Вопрос о том, возьмет ли Путин с собой в это путешествие в будущее Медведева – или, скажем так, может ли он его не взять – остается открытым, но особого значения не имеющим. Медведев, как и сам Путин – всего лишь один из гарантов соблюдения определенных клановых интересов в системе «сдержек и противовесов», выстроенной в России даже не в путинские, а в ельцинские времена. И главная задача любого российского президента – или, если уже говорить языком транзита – любого российского лидера – эти интересы соблюдать, расставляя на нужные позиции правильных людей.

Долговечность Путина как раз и объясняется тем, что у него это всегда получалось. А его политическое выживание после ухода с поста президента России будет связано с тем, получится ли соблюсти клановый баланс в новой архитектуре российской власти или же окажется, как это не раз бывало в Кремле, что сила должности все равно важнее личного авторитета. Именно поэтому предсказать последствия транзита российской власти сегодня не сможет никто.

Но факт остается фактом: сам процесс транзита начался и может завершиться даже раньше, чем к 2024 году, когда истекает срок президентских полномочий Владимира Путина.

Віталій Портников: Путін на крейсері — символ агресії

Володимир Путін, який з палуби ракетного крейсера «Дмитро Устинов» спостерігає за спільними навчаннями Північного і Чорноморського флотів в Чорному морі — це, звичайно ж, символ.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Крим, ракетного крейсера, Путін

Ердоган і Путін відкрили новий газопровід «Турецький потік»

Символ у самій назві корабля.  Маршал Дмитро Устинов, член політбюро ЦК КПРС і міністр оборони СРСР, був одним з політиків, які три десятиліття тому приймали рішення про вторгнення радянських військ до Афганістану. Саме тоді геронтократичне радянське керівництво остаточно повернулося на шлях війни і агресії, протиставило свою старезну мерзенну імперію цивілізованому світу.

Символ — в самих навчаннях на Чорному морі.  Це заявка на перетворення Чорного моря на море агресії.  Власне, Росія вже не раз доводила, що готова до війни в Чорному морі — і під час нападу на Грузію, і під час нападу на Україну.  І, поза всяким сумнівом, буде готова воювати на Чорному морі і далі.  Всі ці ракети вона запускає біля берегів Грузії і України аж ніяк не просто так.

Символ — в навчаннях біля берегів Криму.  Путін не збирається і чути про можливість повернення контролю над півостровом, про припинення конфлікту з Україною, якими б не були ілюзії української влади і її прихильників.  Саме тому наша країна останнім часом так схожа на співтовариство самогубців: війна весь час на нашому порозі, а ми відчайдушно не хочемо її помічати, приводимо до влади небезпечних дилетантів і віримо, що варто захотіти перестати стріляти — як всі ці «Маршали Устинови»,  ракети «Калібр» і «Кинджали», Путіни і Шойгу просто кудись зникнуть.

Президент Росії Володимир Путін 9 січня перебуває у Севастополі. Він спостерігав за перебігом спільних навчань Північного і Чорноморського флотів Росії в Чорному морі з борту ракетного крейсера «Маршал Устинов».

Ердоган і Путін відкрили новий газопровід «Турецький потік»

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган разом з президентом Росії Владіміром Путіним у Стамбулі відкрили першу чергу газогону TurkStream («Турецький потік»).

Про це повідомляє Anadolu.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Стамбул, Ердоган, Путін, Турецький потік

Газопровід TurkStream починається на російському узбережжі в Анапі, потім проходить понад 930 кілометрів по дну Чорного моря і виходить на турецькому узбережжі в районі містечка Киїкей, обходячи Україну.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Ердоган на церемонії відкриття заявив, що «Туреччина і РФ в ході реалізації продемонстрували зразковий рівень співпраці» і назвав Путіна «своїм дорогим другом, який був архітектором цього проєкту».

Путін у свою чергу висловив впевненість, що у РФ і Туреччина реалізують ще багато спільних проєктів. «Звичайно ж, хочу окремо висловити президенту Туреччини за своєчасну видачу всіх необхідних для будівництва газопроводу дозволів і ліцензій», — сказав російський лідер.

На церемонії також були присутні президент Сербії Александар Вучич та прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов.

Перед церемонією Ердоган та Путін провели зустріч тет-а-тет, яка, за даними турецьких ЗМІ, тривала понад півтори години.

Слід зазначити, що церемонія відкриття була символічною, оскільки газ по трубопроводу вже подається певний час.

Туреччина є одним з найбільших споживачів російського газу. Будівництво TurkStream загальною потужністю 31,5 мільярда кубометрів розпочалося в травні 2017 року.

Перша черга, яка була відкрита у середу, постачатиме 15,75 мільярда кубометрів російського газу на турецький ринок, друга – забезпечуватиме російським газом через Туреччину південь та південний схід Європи.

Зазначимо, що Путін прибув до Туреччини 7 січня після несподіваного візиту до Сирії, де він зустрічався з Башаром Асадом. Москва та Анкара підтримували протилежні сторони в сирійському конфлікті, але досягли домовленостей щодо припинення вогню та спільних військових патрулів.

Что будет с Россией после Путина

Так, друзья — вот и наступил 2020-й год, которым заканчивается второе десятилетие XXI века. В нашей соседке-России этот год в каком-то смысле юбилейный — этой страной вот уже ровно два десятилетия фактически бессменно правит Путин, который вместе со своими товарищами единолично определяет внешнюю и внутреннюю политику России. В середине «нулевых» был короткий период правления Медведева — но фактически у руля страны всё так же оставался Путин.

Многие знакомые мне россияне называют правление Путина «удачным», но всё больше и больше народу начинает задумываться о том, что происходит на самом деле. Если вы почитаете мой блог, то достаточно часто увидите в комментариях мнение о том, что Россия где-то свернула не туда и снова движется в совок сталинско-брежневского образца — с максимально зацензурированными СМИ, агрессивной внешней политикой, преследованием инакомыслящих, сокрытием реальной статистики и несменяемой «партией» у руля страны.

В сегодняшнем посте я бы хотел написать о том, что ожидает Россию после Путина. Это не предсказание и не прогноз — просто некоторая экстраполяция тех печальных тенденций, которые сейчас происходят в этой стране. В комментарии приглашаются все неравнодушные для обсуждения этой интересной темы, которая касается фактически всего пост-советского пространства.

В общем, обязательно заходите под кат, пишите ваше мнение в комментариях, ну и в друзья добавляться не забывайте. И на телеграм-канал тоже подписывайтесь)

Погружение в реальность.

 

 

Первое и самое важное, что ждёт Россию и россиян после ухода Путина, я бы назвал одной фразой — погружение в реальность. Нечто подобное произошло в начале девяностых годов после краха СССР — вместо фальшивых, не имеющих отношения к реальности репортажей о перевыполнении плана по чугуну и надоям, людям вдруг показали ту страшную действительность, которая их окружает. Кстати, именно поэтому многие латентные совки рассказывают об ужасах девяностых — хотя по сути это лишь ужасы совка (вроде нищетыбессмысленной жизни и маньяков) о которых в девяностые стали говорить открыто.

Нечто подобное ожидает Россию и россиян после ухода Путина — в стране наконец-то появиться реальная статистика и реальные СМИ (взамен пропутинских пропагандистов), и вместо приторной картинки всё более улучшающейся жизни люди узнают правду о том, какое количество населения реально осталось в России, о распродаже огромных территорий и сотен гектаров леса Китаю, правду о реальных зарплатах в $200-$300 в «великой нефтеносной стране» и правду о войне в Украине. И это только верхушка айсберга — на местных уровнях выясняться подробности о расхищении бюджетов власть имущими и прочее подобное.

Эффект от всего случившегося будет подобен взрыву информационной бомбы — одно дело когда об этом рассказывают небольшие ютуб-каналы, и совсем другое дело, когда правду про всё это расскажут по государственным каналам — людям, которые десятилетиями привыкли слушать советскую лапшу о том, что мы живём в лучшем мире государстве. Думаю что одно это может изменить Россию до неузнаваемости.

Испорченная международная репутация.

Второй холодный душ, который ждёт россиян после ухода Путина — это осознание того факта, что за время правления ПВВ Россия успела разругаться о всем цивилизованным миром, включая ближаших соседей — восстанавливать репутацию придётся десятилетиями, а в случае с Украиной, против которой Россия развязала войну — столетиями. Внешняя политика Путина, описать которую можно одной фразой «любите нас, или мы вас убьём!» потерпит полный и окончательный крах.

Читайте Это абсолютно больной старик с замашками Гитлера

Медленно и постепенно после ухода Путина до россиян начнёт доходить, что в современном мире любят и уважают не агрессивных нищих, а успешные и богатые страны, а любые союзы возможны только лишь как союзы равноправных стран, а не колониально-имперские образования, основанные на уничтожении большой страной культуры более маленькой страны. Как страна Россия начнёт постепенно осознавать, что использование национального вопроса во внешней политике («защита русских» и т.д.) — это древний, тоталитарный гитлеровский ход из первой половины XX века, который выглядит анахроничным ужасом в современном мире.

Но испорченную годами путинского правления репутацию придётся восстанавливать ещё очень долго — это одно из проклятий пост-путинской России и расплата за «крымнашевский» угар и выкрики «дойдём до Киева за три дня».

Крах идеологии.

Фактически сразу после ухода Путина с поста президента  (и не важно, сделает он это сам или его вынесут вперёд ногами) — произойдёт крах путинской идеологии. Это произойдёт даже быстрее, чем развал советской идеологии после краха СССР — та хоть прикрывалась какими-то эвфемизмами про «рабочих и крестьян», путинская же идеология преследует одну цель — удержание власти в России одним человеком и его ближайшим окружением.

Именно для этой цели Россия вновь обеляет Сталина, навязывая людям сказки о необходимости «неподконтрольного сильного лидера», именно поэтому была развязана война в Украине и фактически объявлен курс на «возрождение СССР», в котором Путин смог бы стать несменяемым генсеком. Именно поэтому в России идёт постоянная идеологическая накачка на «противостояние с Западом», а победа в «Великой Отчественной войне», состоявшаяся 75 лет назад, фактически превращена в культ и подаётся чуть ли не как личная победа Путина.

При этом внутри самой страны идёт постоянное закручивание гаек — власти сажают неудобных активистов и блогеров, запрещают любые собрания и шествия (задерживают даже за одиночные пикеты), и стремяться даже полностью подчинить себе интернет. Фактически, вся внешняя и внутренняя политика страны верстается под удержание власти одним человеком, а не для какого-то там мифического «благосостояния россиян» — и после ухода этого человека с поста президена вся эта идеология потерпит полный и окончательный крах.

Риск сепаратизма и «референдумов».

 

 

Одно из преступлений, совершённых Россией во времена правления Путина — это так называемый «Крымнаш», в ходе которого у независимой страны Украины была отжата часть территории. «Крымнаш» как явление — это не только сама военная операция, но и так сказать информационная поддержка этого преступления — которой были охвачены, были в этом так сказать «замазаны» все слои населения в России.

Концептуальной основой «Крымнаша» стал «референдум» гитлеровского образца, в ходе которого Россия якобы вернула себе «исконное». Однако тем самым Путин открыл ящик Пандоры — так как после «Крымнаша» Россия теперь не имеет признанных международных границ, и фактически любой из её соседей, пользуясь правом сильного, может устроить подобный «референдум» уже в самой России. К примеру, Китай мог бы вдруг заявить, что Айгуньский договор 1858 года и Пекинский трактат 1860 года, который установил границу между Россией и импенией Цин — недействительные, были заключены какими-то алкоголиками, а на самом деле Хабаровск и Владивосток — это китайские земли и были таковыми всегда. Это совершенно та же логика, которую использовала Россия во время «Крымнаша», и я подробно рассказывал о ней в посте «Если все вдруг станут фашистами».

В общем, никто не может предсказать, что будет с Россией после Путина — так как сам Путин открыл ящик Пандоры по переделу мира военным путём под рассказы об «исконном». Ещё он любит говорить о каком-то там «периоде стабильности», но как раз-таки при нём мир стал максимально нестабильным — все ждут от России какой-нибудь новой аннексии или войны.

Призраки будущего.

Вот такая невесёлая картина мне рисуется в отношении России. Всё конечно может быть иначе — но лично мне кажется, что с уходом Путина Россию ждёт достаточно затяжной период депрессии и подведения итогов — нечто вроде тяжёлого похмелья в масштабах всей страны. Поклонники Путина любят повторять фразу «Нет Путина — нет России», и в каком-то смысле они правы — без Путина совершенно точно не будет той путинской России, которая выстроена сегодня. И это будущее заглядывает в окна не светлым солнечным лучом — в окна смотрят лишь тёмные призраки…

Такие дела.

А в комментариях напишите, что вы думаете по этому поводу, интересно. Что будет с Россией после Путина?

Читайте Уголовники и мафия – костяк российской агрессии против народа Украины

Путін на Різдво полетів до Сирії, яку розбомбив у грудні

Президент Росії Володимир Путін на Різдво, 7 січня, прибув з візитом до Сирії. З аеропорту Дамаска він вирушив у командний пункт угруповання Збройних сил Росії в Сирії. Там Путіна устрів президент Сирії Башар Асад.

Путін з Асадом заслухали доповіді військових про стан справ у різних регіонах Сирії, повідомляє пресслужба Кремля.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Путін, візит, Сиріяновости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Після цього російська та сирійська делегації провели переговори. Під час спілкування з Асадом Путін, зокрема, зазначив, що «зараз можна з упевненістю констатувати – пройдено величезну відстань на шляху відновлення сирійської державності і територіальної цілісності країни».

Володимир Путін наголосив, що на вулицях Дамаска можна помітити ознаки мирного життя, що відновлюється,
– повідомили у Кремлі.

Там додали, що Асад «висловив вдячність Росії і російським військовим за допомогу в боротьбі з тероризмом і відновлення мирного життя в республіці.

«Сирійський лідер тепло привітав Володимира Путіна і російський народ зі святом Різдва Христового», – додали у Кремлі.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Під час візиту до Сирії Путін зробив запис до книги почесних гостей / Фото пресслужби Кремля

Яким чином Росія причетна до війни в Сирії

  • Війна в Сирії почалася в 2011 році з мирних протестів проти президента країни Башара Асада. Протести переросли у повномасштабну війну.
  • Сирійська влада воювала проти різних опозиційних до неї сил, зокрема, й ісламістських структур на зразок терористичної «Ісламської держави».
  • При цьому влада Сирії застосовувала у війні заборонену зброю, зокрема хімічну, внаслідок чого загинули багато цивільних.
  • Щодо причетності Росії, то вона в 2015 році провела повітряну військову кампанію на підтримку Асада. Це переламало хід війни на користь влади Сирії.
  • Російські військові посадовці переконували, що напади відбуваються лише на «терористів». Натомість активісти свідчать, що від атак регулярно гинуть мирні жителі.
  • Міжнародна коаліція на чолі зі США неодноразово звинувачувала Москву в підтримці режиму Асада. Країни Заходу звинувачують останнього в масових порушеннях прав людини.
  • Останній авіаудар у Сирії Росія завдала Тоді загинули 10 цивільних: 6 дітей та 2 жінки.

Сребреница

То, что путин — это абсолютно больной старик с замашками Гитлера знают абсолютно все, за исключением вечно озабоченных европейцев и покусанных роспропагандой россиян+ваты на просторах бывшего ссср.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

 

 

Но то, что болезнь у полтораметрового постоянно прогрессирует, замечают немногие, хотя это уже видно невооруженным взглядом — дед несет такую ахинею, что иногда диву даешься и думаешь : у ботокса реально тараканы в голове все в бронежилетах, касках и люто кидают зиги, ибо нельзя нести такую лютую ересь.

Но то таке, то мысли вслух. Давайте я на конкретном примере покажу как у ввх все плохо с головой и как прогрессирует болезнь.

Итак, буквально вчера ботокс захотел выпендриться и сказать шось умное : старик кабаев заявил, что без закона об амнистии на Донбассе может повториться Сребреница. Я сначала подумал, шо это фейк, ибо нельзя быть настолько тупым, чтобы нарваться на такой скандал по собственной тупости. Но … Но я мыслю со стороны здорового человека, а не со стороны зомби, который свято уверен в том, что Украину придумали американцы и прочую хрень. Сейчас на пальцах объясню как ввх облажался с Сребреницей. Поехали

Первое. Ввх действительно хотел сказать что-то умное и сманипулировать, ведь Сребреница — это небольшой шахтерский населенный пункт. Ну, вы поняли — дед решил на умняке объяснить, что без амнистии на Донбассе шахтеров будут резать и убивать как это было в Сребренице во время Боснийской войны

Второе. Не знаю, чем думало ввх, может ботокс залили некачественный, когда сказануло про Сребреницу, ибо история геноцида мусульман в этом городе показывает то, что у дед живет в параллельном мире с альтернативной историей и понятия не имеет шо говорит

Третье. Давайте коротко разберем шо это за город такой, Сребреница и кто там кого резал. Начнем с того, что город известен прежде всего как место ожесточенных боев в ходе Боснийской войны[ спасибо роспропаганде за то, что заставила перечитать всю историю войн на Балканах ]. Резня в Сребренице считается самым большим массовым убийством в Европе после окончания Второй мировой войны [ по разным оценкам в городе было убито за трое суток порядка 8000 человек. Для понимания пиздеца — убивали более чем по 100 человек в час ]

Четвертое. Начинаем нагибать тупого деда. Виновниками резни признаны сербы под командованием Ратко Младича, который считается жителями Сербами с имперскими замашками чуваком по типу Жукова — героем и т д.

Пятое. Рф не признала геноцидом резню в Сребренице, а официальная роспропаганда оправдывает массовые убийства под соусом, мол боснийские мусульмане перед этим тоже убивали сербов, поэтому четники [сербы] тупо отомстили немножко + конечно же роспропагандой муссируется тема «настоящего полковника» Ратко Младича, которого проклятый Запад незаконно обвинил и дал пожизненное, хотя нет доказательств геноцида

Шестое.  Не спрашивайте меня и не ищите логику в том, что сказал ввх, который с одной стороны хотел показать, что немножко где-то что-то краем уха слышал о геноциде, а с другой стороны показал полный кретинизм, ибо тупо забыл[старость не радость, ага], что рф в 2015 году не признала геноцидом резню в Сребренице. Если перевести на более понятный язык слова кабаева о Сребренице и Донбассе, то выйдет приблизительно такое :- без закона про амнистию на Донбассе может повториться Сребреница, резня во время Войны в шахтерском поселке, который официальный кремль не признал. Но вы не обращайте внимание на то шо москва не признает убийство 8000 людей за три дня геноцидом, я вам про то шо людей убивали в шахтерском поселке, понятно, да ?

Седьмое. Ратко Младич, он же боснийский генерал, он же боснийский резник[ его подразделения виновны в резне в Сребренице ] — это та еще персона для путина. Младич скрывался 16 лет от правосудия в Сербии, но получил пожизненное по приговору в Гааге. Если провести параллели с ввх, то складывается впечатление, что у деда вовы уже начались фантомные боли — он считает Младича своим прообразом, генералом в пилотке, которого осудили в Гааге за военные преступления и дали пожизненное заключение из-за клеветы Запада и американцев

Восьмое. Оговорка по Фрейду. Ботоксный реально болен и неслучайно сказал про Сребреницу. В Сербии, которая на Балканах является аналогом наших ебнутых соседей в лаптях, общество до сих пор не готово принять тот факт, что именно Сербия была одним из главных инициаторов военныхдействий на Балканах и совершала преступления, в том числе военные.

Причина — у Сербии не было до военных действий на территории бывшей Югославии опыта проигравшей стороны. Замените слова Сербия на рф и Югославия на ссср и попробуйте найти разницу. Вам не показалось, неа. Кстати, именно в Сербии появились граффити с автомойщиком моторылой

Девятое и последнее. Во время резни в Сребренице был так называемый коридор для мирных жителей, которых сербы расстреляли, устроив засаду как во время Иловайска.

Напоминаю, рф и официальный кремль не признали геноцидом резню в Сребренице, ибо считают, что это преступление сербов выдумал коварный Запад, а генерала четников Ратко Младича, который со свадьбы в Белграде командовал резней, невиновным. Младич, Караджич, Милошевич и прочие сербские маньяки для москвы — это мученники в борьбе с Западом и собиратели земель, а не фашня, виновная в геноциде, военных преступлениях и преступлениях против человечности

Эпилог. Учитывая бред, который несет дед, его давно пора усыпить. Иначе скоро Сребреница произойдет в Европе. Конец.

Читайте Как оккупанты от “нацизма” украинских детей “освобождали”

У квітні Зеленський має показати Путіну зміни до Конституції України, — Піонтковський

Згідно з узятими на себе в Парижі зобов’язаннями під час наступної зустрічі в Нормандському форматі глава української держави Володимир Зеленський має відзвітувати перед Володимиром Путіним щодо внесення зміну до Конституції стосовно «особливого статусу» ОРДЛО.

Про це заявив політолог Андрій Піонтковський (Вашингтон, США) в ефірі програми «Студія Захід» з Антоном Борковським.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Володимир Зеленський, Путін. зміни в Конституції, Донбас

Німеччина нагадала Путіну, як Сталін і Гітлер розділили Польщу

«Те зобов’язання, яке він узяв, на яке його поставили на «лічильник» — зміна Конституції Україні до наступної «стрілки» в Берліні — він не зможе виконати. Тому що це викличе великий спротив громадянського суспільства України. Москва це розуміє, але тим не менш свідомо штовхає Зеленського цим шляхом, розраховуючи на те, що виникне ситуація хаосу й громадянського протистояння в Україні, котрим вона знову зможе скористатися для «захисту законно обраного президента від чергового бандерівського перевороту», — пояснив аналітик.

Минулий саміт в Парижі, як і майбутню зустріч в Берліні, він називає «бандитської стрілкою».

«Нас чекають дуже драматичні події саме за розкладом цього лічильника. На квітень призначено цю зустріч? Ось, я думаю, березень-квітень будуть ключовими у сучасній українській історії», — сказав Піонтковський.

«Зеленський потроху починає розуміти, чим для нього усе це закінчиться. Тому що ось ті люди, яких я перерахував, це герої Росії, котрі виконують своє зобов’язання. З ними все буде добре. А відповідати за зраду перед українським народом буде, звичайно, сам Зеленський» , — зазначив він.

Путін поводиться із Зеленським, як бандюк з першокласником, — професор Антонов-Овсієнко

«Героями Росії» політолог назвав представників «колективного Зеленського» («апарату, котрий зараз здійснює владу в Україні та її зовнішню політику»):

«Коломойський, Богдан, Єрмак, Портнов».

«Так, і Портнов. Усі ці люди сьогодні є реальною владою в Україні», — підкреслив Піонтковський.

Єврейська громада Польщі відповіла Путіну щодо польського посла — «антисемітської свині»

Глава Союзу єврейських громад Польщі Клара Колодзейска-Полтин і головний рабин Міхал Шудріх відреагували на заяву президента РФ Володимира Путіна про антисемітизм у Другій Речі Посполитій.
новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Польща, євреї, Путін, антисемітизм

 

За словами Колодзейскої-Полтин і Шудріха, Путін маніпулював доповідною запискою посла Польщі в Берліні Юзефа Липського, який в 1938 році нібито схвалив ідею Адольфа Гітлера вислати європейських євреїв в Африку.

Зокрема, Путін назвав Липського «сволотою і антисемітською свинею», адже він був «повністю згоден з Гітлером в його антисемітських поглядах».

«Останнім часом президент Росії Володимир Путін зробив низку обурливих заяв про генезу Другої світової війни і ролі в цьому Польщі. Для нас, євреїв, особливо обурливе маніпулювання запискою польського посла в Берліні Юзефа Липського, яка була складена після його бесіди з Адольфом Гітлером в 1938 році», — цитує заяву Rzechpospolita.

Cоюз єврейських громад додав, що Польща підтримувала і частково співпрацювала з сіоністським рухом, якому Варшава таємно надавала військову підтримку.

«Тоді, коли Третій Рейх вигнав тисячі польських євреїв в 1938 році, дипломатичні служби, в тому числі, особисто посол Липський, надали підтримку. Звинувачувати його в антисемітизмі, через вирвані з контексту слова, абсолютно безвідповідально», — наголошується в заяві.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін висловився про роль Польщі в розв’язанні Другої світової війни.

Путін заявив, що Польща брала участь у змові з Гітлером. Посла Польщі в Німеччині того часу він назвав «антисемітською свинею».

Після цього Міністерство закордонних справ Польщі викликало до себе російського посла Сергія Андрєєва.

Німеччина нагадала Путіну, як Сталін і Гітлер розділили Польщу

Німеччина відповіла на заяву президента РФ Володимира Путіна про участь Польщі у «розв’язанні Другої Світової війни». Берлін нагадав Росії, що Третій Рейх та Радянській Союз поділили Польщу.

Посол Німеччини у Польщі Рольф Нікель написав про це у твітері.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Путін, Польщв, Німеччина, СССР, Другої Світової війни

Путін поводиться із Зеленським, як бандюк з першокласником, — професор Антонов-Овсієнко

Позиція федерального уряду є чіткою: пакт Молотова-Ріббентропа послужив для підготовки злочинного вторгнення гітлерівської Німеччини у Польщу. СРСР разом з Німеччиною взяв участь у цьому брутальному поділі Польщі,
– написав німецький дипломат.

Що таке Молотова — Ріббентропа

розрахована на 10 років міждержавна угода, датована 23 серпня 1939 року, підписана у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В’ячеславом Молотовим у присутності Сталіна.

Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу у конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення СРСР колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.

Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між агресорами.

 

Якими словами Путін розізлив Польщу

  • 24 грудня на розширеній колегії Міноборони Путін назвав посла Польщі в нацистській Німеччині Юзефа Липського «антисемітською свинею «і «поганню» та звинуватив його у перемовинах з Гітлером та погодженням із його антисемітськими поглядами.
  • Путін також сказав, що радянські війська перетнули кордон Польщі лише після того, як країна втратила контроль над ситуацією. Мовляв, у той момент влада Польщі «була вже десь на польсько-румунському кордоні» і «розмовляти на цю тему не було з ким».

Як відреагували поляки

Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Путін неодноразово брехав про Польщу і завжди робив це свідомо. За його словами, очільник Кремля поводиться так через тиск міжнародної спільноти.

Польща також заявила, що готова вести з Росією тривалу інформаційну війну через скандальні заяви президента Росії Володимира Путіна про Другу Світову.