У переможця виборів будуть формальні підстави розпустити ВР — ЗМІ

У переможця виборів-2019 будуть формальні підстави припинити повноваження Верховної Ради відразу після прийняття присяги, якщо він буде спиратися на рішення Окружного адміністративного суду Києва.

Про це йдеться у статті Сергія Рахманіна для ZN.ua «Дострокові парламентські вибори — міфи і реалії».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, вибори, новий президент, повноваження Верховної Ради

6 березня суд ухвалив вимогу до Верховної Ради підтвердити інформацію станом на 28 лютого 2019 року про наявність коаліції, вимагаючи надати відомості про її персональний склад.

Суд ухвалив відповідне рішення за позовом Андрія Деркача щодо зобов’язання координаторів коаліції внести прем’єр-міністру пропозиції щодо кандидатури міністра охорони здоров’я.

«Суд зобов’язав подати необхідні документи (або письмові пояснення неможливості надання суду витребуваних доказів) до 12 березня — тобто ще місяць тому. За нашою інформацією, документи надані не були, пояснення — теж», — йдеться у статті.

Якщо документи суду не будуть надані, у суду буде привід встановити, що коаліція відсутня як мінімум з 28 лютого 2019 року і 30 днів, відведених на формування нової, завершилися ще наприкінці березня.

«Отже, у переможця президентських виборів, якщо він обіпреться на рішення Окружного адмінсуду, з’являться формальні підстави припинити повноваження ВР відразу після прийняття присяги», — пише автор матеріалу.

Також, на думку Рахманіна, в планах команди Зеленського може значитися і шантаж Верховної Ради, нарівні з її розпуском — примус до співпраці за допомогою загрози дострокових виборів.

Зокрема, у плані дій Зеленського у разі його перемоги значиться «секретний план» для Ради «.

«Оскільки більшість рішень неможливі без Верховної Ради, Зеленський хоче налагодити співпрацю з депутатами. А якщо співпраці не вийде, обіцяє використовувати інші варіанти, «які багатьох здивують», — додав автор статті.

“А вже по голосуванню за закони буде видно, хто куди переходить, чи підтримують вони ідеї, які повинні бути першочерговими. Також ми будемо бачити, якщо Зеленський запропонує нового генпрокурора і іншого главу СБУ, ми будемо бачити через ці голосування, що вони (депутати, – ред.) фактично перебігають на його сторону. Для цього не потрібно переходити в якісь міжфракційні об’єднання”, – зазначив він.

При цьому «конструктором» оригінального «капкана для Ради» джерела ЗМІ називають Андрія Богдана — особистого адвоката олігарха Ігоря Коломойського, який здійснює юридичний супровід кандидата Зеленського.

«Стверджують, що Богдан (один з можливих кандидатів на роль глави АП, у разі перемоги Зеленського) має міцні зв’язки з київським ОАС. За тими ж відомостями, позов Деркача не був частиною схеми спочатку, просто у суді (гадаю, за рекомендацією ззовні) вирішили використовувати відповідну існуючу справу для «підкопу» під парламент», — пише Рахманін.

Він також зазначає, що «сам факт використання схеми абсолютно не обов’язково означає розпуск ВР».

«Норми статті 90 (Конституції України —  ред.) — дискреція, а не імператив. Глава держави не зобов’язаний, а може достроково припинити повноваження Ради у разі невиконання нею певних конституційних приписів», — пояснив він.

Нагадаємо, 

  • 6 березня Окружний адмінсуд Києва звернувся до Верховної Ради з вимогою надати інформацію про наявність коаліції народних депутатів та її персональний склад.
  • Відповідне рішення ухвалено стосовно позову Андрія Деркача, який просив суд визнати протиправною роботу координаторів коаліції, бо вони не запропонували прем’єру-міністру кандидатури міністра охорони здоров’я.
  • Також Деркач просив зобов’язати координаторів депутатських фракцій у Верховній Раді Артура Герасимова та Максима Бурбака внести пропозиції прем’єру щодо кандидатури очільника МОЗ.
  • 11 липня 2015 року президент Петро Порошенко підписав укази про прийняття до громадянства України подружжя Уляни та Марка Супрунів. Уляну Супрун було було призначено на посаду в.о. міністра охорони здоров’я рішенням Кабміну від 27 липня 2016 року.