Політв’язень Гриб практично осліп — адвокат

Стан політв’язня Павла Гриба погіршується, він практично втратив зір, в нього погіршилася пам’ять. 

Про це повідомила адвокат Гриба Марина Дубровіна.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, політв'язня Павла ГрибаЧитайте також: Заробіток в Росії

«Я не медик, щоб ставити діагноз, але навіть за зовнішніми ознаками видно, що стан Павла погіршується. Якщо порівняти з тим, що було у грудні минулого (2017- ред.) року, коли я почала захищати його у суді, і тим, що є зараз, не обов’язково бути лікарем, щоб зрозуміти: здоров’я хлопця здає», — зазначила вона.

За словами Дубровіної, зір Гриба значно погіршився, він практично осліп.

«Він часто просто нездатний прочитати документи, які я йому передаю, навіть обличчя людей йому важко розгледіти. Павлу складно брати участь у судових засіданнях, оскільки він навіть свідків бачить погано», — додала адвокат.

Дубровіна зазначила, що Гриб «почав погано орієнтуватися: навіть дуже прості речі мені треба йому пояснювати по кілька разів».

«Не знаю, що на це впливає, можливо, всьому виною сильне нервове напруження. Погіршилась пам’ять, він погано запам’ятовує», — зауважила вона.

Дубровіна також заявила, що Гриба не оглядають медики.

«З моменту ув’язнення у 2017 році він перебував у СІЗО, де лікарі писали стандартні висновки, дуже прості за змістом: «почувається добре, скарг немає, діагноз такий-то, може утримуватися під вартою». Останнє медичне обстеження йому проводили 28 квітня 2018 р., після цього були зроблені аналізи, які оплатили батьки Павла і результати яких отримали у грудні. На основі результатів цих аналізів лікар Василь Притула і зробив заключення», — додала адвокат.

Раніше батько Павла Ігор Гриб повідомив, що стан здоров’я політв’язня Гриба погіршується, про що свідчать результати обстеження.

Зокрема, у Гриба прогресує портальна гіпертензія, спленомегалія і гіперспленізм (збільшення розміру селезінки), з’явився цироз печінки і знизилась згортальна функція крові. Також у Павла можливе загострення виразкового процесу дванадцятипалої кишки.

Влада проігнорувала 80-річчя правозахисника, політв’язня радянських таборів, політика Степана Хмари

Післямайданна влада проігнорувала 80-річний ювілей Степана Хмари – Героя України, політв’язня радянських таборів та народного депутата трьох скликань, який завжди перебуває в опозиції до влади.

Степана Хмари, політв'язнь, Герой України, влада, ювілей, Україна, новини

В радянські часи він був засуджений до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв’язнів № 35, 36 на Уралі. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Він активно брав участь в політичному житті, вступав в партії і виходив з них, різко критикував очільників партій, перебуваючи в них, порушуючи фундаментальний закон української політики – не чіпати «своїх». Постійно аргументовано критикує владу незалежної України, за що його діяльність максимально замовчується в підконтрольних владі ЗМІ. А останнім часом його навіть викликали на допити в СБУ.

Зараз Степан Ількович Хмара їздить з лекціями, дає інтерв’ю, веде сторінку на «Фейсбуці».

Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937-го року в селищі с. Боб’ятин (тоді Польська республіка, а нині — Сокальський район Львівської області), в селянській родині.

В середині 60-х він вступив в Львівський медичний інститут і швидко долучився до дисидентського руху. Розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. Вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес».

Коли радянська влада розпочала масові арешти опозиційної української інтелігенції Степан Хмара, після арешту Чорновола, продовжив видавати «Український вісник» підпільно. 7-8 номер його був готовий у 1974 році, фотоплівку передали на Захід, і там переклали англійською і видали. Крім іншого, в «Українському віснику» було опубліковано й праці Хмари «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. «УВ» став одним із найважливіших джерел історії політичних репресій середини 70-х років. Можна сказати, що Хмара відкривав очі Європі на те, що насправді коїться в СРСР.

Після повернення з таборів в 1987 році Хмара одним з керівників Української Гельсингської спілки, а після її перетворення на політичну партію з квітня 1990 — заступником голови партії. Він був одним з найактивніших учасників Українського культурологічного клубу, Комітету захисту українських політв’язнів, Комітету захисту УГКЦ, в 1989 р. організував і очолював 5-ти тисячне вахтове голодування-протест українських греко-католиків у Москві за відновлення релігійних і національних прав УГКЦ.

Хмара активно займався політикою, був автором проекту і доклав максимальних зусиль, аби була схвалена Постанова Верховної Ради України «Про проходження військової служби громадянами України на території України» (1990 р.), підготував проект постанови ВР «Про розпуск КПРС-КПУ і націоналізацію її майна, брав участь в Революції на Граніті.

В листопаді 1990 року штатний провокатор полковник міліції Григор’єв і кримінальна злочинниця Любов Жирна за участю численної «групи підтримки», спорядженої відеотехнікою, розіграли провокаційну сцену в підземному переході на Хрещатику. Хмара роззброїв Григор’єва, після цього депутата заарештували. В постанові про арешт Хмари було записано, що після звільнення він «на шлях виправлення не став, скоїв цілий ряд нових злочинів

Він був позбавлений депутатської недоторканності і запроторений за ґрати за те, що наче побив міліцейського офіцера–провокатора. Пізніше колишній Генпрокурор Михайло Потебенько визнав: «Арешт Хмари був помилкою». Випустили його після після поразки ГКЧП і проголошення незалежності України, наступного ж дня.

Далі він виступав за те, щоб якнайшвидше з України були виведені російські війська Чорноморського флоту, щоб Україна не передавала Росії стратегічних бомбардувальників ТУ-95 і ТУ-160. Хмара є автором 7 абзацу ст. 17 Конституції України: «На території України не допускається розташування іноземних військових баз.»

Хмара є безпосереднім автором положення, яке з неймовірними труднощами вдалося відстояти, а саме 10 ст. Конституції України: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Активний учасник Помаранчевої революції. Герой України, кавалер ордену Ярослава Мудрого і ордену Свободи.