Разделяй и властвуй. Как это делают спецслужбы рф

Преамбула. Принято считать, что фраза “Разделяй и властвуй!” (лат. Divide et impera!) была девизом внешней политики Древнего Рима, но никаких подтверждений на этот счёт у древних авторов не найдено. Немецкий поэт Генрих Гейне (письмо из Парижа от 12 января 1842 г.) считал, что автор этого девиза — македонский царь (359—336 до н. э.) Филипп, (382—336 до н. э.), отец Александра Македонского.

Считается, что первым правителем, официально употребившим эту фразу, был французский король Людовик XI (1423—1483), сказавший: “Diviser pour regner” — “Разделять, чтобы царствовать”.

Выражение стало широко известным благодаря французскому экономисту и философу Пьеру Жозефу Прудону (1809—1865), который иронизировал: “Divide et impera, разделяй и властвуй, разделяй, и ты будешь царить, разделяй, и ты станешь богат; разделяй, и ты обманешь людей, и ты ослепишь их рассудок, и ты насмеёшься над справедливостью”.

А теперь к нашим реалиям и о том, как спецслужбы рф это делают на примере Украины. Статья о спорте, который вне политики, если шо.

Итак, дано: со стороны Украины создан прецедент с футбольной формой, который больно ударил по самолюбию и самооценке кремля. Те, кто не понимают, на сколько это больно и существенно ударило по москве, в качестве примера могут представить ситуацию с мультимиллионером, который отжал дом у многодетной семьи, но никак не может запретить потерпевшим носить футболки с надписью «вова — вор».

Это вам смешно, но мультимиллионера это очень задевает: он и в мэрии дал денег (УЕФА), и проспонсировал всякую хрень от мэрии, но… Но тупо никак не может запретить носить футболки с надписью «вова — вор». Все соседи это видят, весь город это видит, но вова не может ничего сделать. В итоге имидж решалы и крутого парня рушится, ведь вове публично плюют в лицо.

Более того, те, у кого вова украл дом, придумали песню и поют её на всех стадионах мира. Это также бьёт по имиджу вовы, ведь, не смотря на искандеры, вой пропаганды, угрозы и т д, запретить исполнять песню вова не может. Это обидно. Очень.

Да, ввх пытается сделать лицо, мол это не цепляет его ни капельки, но это неправда. Иначе б он не отдал отмашку отработать спецслужбам тему Украины и футбола, который как бы вне политики.

Давайте перечислим то, что нам с вами накинули спецслужбы рф по состоянию на сегодня:

Скандал с Ницой, который чекисты использовали в своих целях

Скандал с болельщиками, которые распяли мальчика в трусиках на матче Украина-Швеция (в ушанке то есть) или же сознательная провокация и спектакль за рубли

Пресс-конференция ввх с нужными тезисами от так называемого «альфы» — внешнее управление и т д

Скандал с английской журналистской, которая назвала форму сборной Украины тряпкой. Очень тонкая работа

Лукашенко и его заявление о закрытии границ с Украиной. Тут, кстати, чекисты ни разу не спалились — заявление Лукашенко сделал прям перед 3-м июля, днём освобождения Минска от нацистов Германии

Как видите, вор очень обидчивый и попытался вновь внести раскол в общество Украины: «разделяй и властвуй, разделяй, и ты будешь царить, разделяй, и ты станешь богат; разделяй, и ты обманешь людей, и ты ослепишь их рассудок, и ты насмеешься над справедливостью”.

Где тут разделение общества? Давайте коротко по пунктам

Ницой — попытка использования слов писательницы для разделения на правильных патриотов и неправильных, очередное желание ударить, используя так называемую проблему языка

Скандал с болельщиками, которых избили-распяли-съели. Вроде бы и тонкая работа, но это чистый спектакль, целью которого было и занести в информационное поле Украины сомнение о целесообразности использования силы в отношении провокаторов, и снять реакцию более радикальных болельщиков, которые не поняли появления клоуна в ушанке, и попытка дискредитации болельщиков из Украины, с целью запрета допуска на стадион в Риме + исполнения песни про ввх.

Да, может кто не в курсе — роспропаганда даже видео записала с «пострадавшими», которые дали интервью геббельс СМИ. Не удивлюсь, если это кино от чекистов вкинут в медиа прям перед матчем Украина-Англия.

Более того, спецслужбы рф вновь в спектакле с распятым мальчиком в ушанке использовали попытку поделить общество Украины на «правильных» украинцев и «неправильных»: «правильные» дружат с россиянами, «неправильные» бьют провокаторов.

По пресс-конференции извиняюсь, тут я ошибся. Пресс-конференция была попыткой «размыть» позор с английским эсминцем и забить информационное поле цитатами больного деда, который всех переиграл как обычно + в очередной раз озвучить тезисы, на которые опирается москва.

Скандал с английской журналистской — самое оно для чекистов, прям целый букет для вовы получился. Тут и попытка поссорить Украину с Англией перед матчем, и прощупать реакцию, и, зная то, как украинцы не любят молчать, попытка выставить граждан Украины дикарями, которые написали кучу гадостей в соцсетях англичанке.

Более того, не удивлюсь драке между болельщиками сборной Украины и Англии на матче или перед матчем, которую спровоцируют парни в ушанках, которые будут провоцировать наших болельщиков, находясь в окружении англичан. Не, это не паранойя. Я просто помню «жёлтые жилеты» во Франции — тогда спецслужбы рф фактически не отсветили в СМИ, но в стране царил хаос.

Кстати, ситуация перед матчем сознательно нагнетается, вы не заметили?

Лукашенко. Пенсионер из Беларуси, который проиграл страну вове, лает теперь строго по расписанию из кремля. Обратите внимание на то, как можно использовать слова Лукашенко перед матчем Украина-Англия:

Англия играет со страной, спецслужбы которой хотели устроить переворот в РБ

Англия играет в футбол со страной, из которой идут поставки оружия в Беларусь

Англия играет со страной, которая готовила покушение на «журналиста» на территории РБ

Англия играет со страной, которую президент Беларуси обвинил в терроризме

Англия играет в футбол со страной, которая создаёт террористические ячейки на территории других государств

Англия играет со страной, которая готовила террористов для убийства журналиста

Одним словом, Лукашенко отработал по максимуму и ни разу не спалил чекистов тем, что всё это он пролаял прям перед днём освобождения Минска от нацистов Германии. Прям ни разу не спалил.

Кстати, вы заметили, что абсолютно во всех тезисах, которые озвучил слуга кремля по фамилии Лукашенко, ни разу не была упомянута рф или спецслужбы рф, но тупо все тезисы, выгодны только кремлю? Отож.

Где тут разрыв общества в Украине? Он на самом деле есть, ведь у части людей живут родственники в РБ, но теперь они не смогут приехать к ним. При чём, вектор ненависти и недовольства невозможностью приехать к родственникам, сознательно смещён в сторону Украины: в закрытии границы Украины и Беларуси виноват Киев, а не приказ из москвы, виноваты радикалы в Киеве, а не отмашка лаять на Киев. Кому же выгодны такие интерпретации? Лично мне догадаться не сложно. А вам?

Эпилог. Нравится нам с вами или не нравится, но рф годами использовала против Украины фактически одну тактику — разделяй и властвуй. Эта тактика была успешно освоена москвой при колонизации народов Сибири и Севера, а также опробована в Украине, где также доказала свою эффективность.

Москва от нас не отстанет, нет там никакого мира в глазах и не было никогда. Спецслужбы рф будут пытаться всегда бить именно так, чтобы расколоть общество любыми способами. Так было, есть и будет всегда (по крайней мере, пока рф не перестанет существовать как государство).

Тот, кто этого не понимает, живёт в выдуманном, розовом мире, который не имеет ничего общего с реальностью.

Одним словом, будет нескучно. Особенно ближайшие пару дней. Конец

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

Читайте

Кива в ушанке СССР пошел к Скабеевой жаловаться на Украину и Зеленского: «Поставил задачу меня посадить»

Митрополит МП в Запорожье Лука, пугает прихожан президентом США Байденом, который «принесёт испытания» для РПЦвУ

РПЦвУ не перестаёт вылезать из политики и теперь митрополит МП в Запорожье Лука (Коваленко) прогнозирует последствия от возможного визита президента США в Украину.

«Если всё же он (Байден) приедет, то я бы оценил ситуацию в пропорции 60 на 40. 60 процентов в пользу того, что УПЦ (РПЦвУ, — ред.) надо готовиться к серьезным испытаниям. 40 — в пользу надежды на то, что всё же победу одержит здравый смысл», — сказал Лука (Ковеленко) в комментарии пропагандистского издания РПЦвУ «Правблог».

Он также выразил сомнения относительно того, что президент США посетит Украину.

«… всё же для начала нужно понять — состоится этот вояж в реальности или нет. Например, на сайте Белого дома, где была опубликована новость о разговоре глав двух государств, не сказано ни слова о том, что президент США готов приехать в Киев. Что же касается украинского пресс-релиза, то там использована формулировка, которая может трактоваться по-разному. И как готовность Байдена прилететь, и как просто вежливый комментарий, который ни к чему американского лидера не обязывает».

Иерарх РПЦвУ уверен, что с приездом Джо Байдена в Украину украинская власть провоцирует «повторение в Украине черногорского сценария». Зеленскому, Коваленко также пригрозил, что он закончит, как и лидер Черногории: «полным поражением» его и его команды.

«Зачем кому-то в высоких кабинетах провоцировать море людей, которые выйдут на улицу не за деньги, а за веру? А это в сто раз больше серьезный фактор, чем борьба за идею, в рамках которой её сторонники готовы отдать жизнь за её итоговую победу. Неужели Банковой выгодно иметь неприглядную картину с точки зрения публичной и массовой народной реакции на свои действия, и ещё накануне августовских мероприятий, на которые планируется пригласить зарубежных лидеров? По моему мнению, это очень важные вопросы, чтобы их просто проигнорировать», — пригрозил Лука.

Лука заявил, что все визиты Зеленского на Фанар были для того, чтобы «угодить США» и теперь после телефонного разговора двух лидеров, нет нужды в развитии тесных отношений между Вселенской Патриархией и Офисом Президента.

«Поэтому глава Фанара по итогам своего визита в столицу нашей страны может получить совершенно не те результаты, на которые он ещё совсем недавно рассчитывал», — прогнозирует Лука (Коваленко).

Напомним Лука (Коваленко) уже несколько лет занесен в базу «Миротворца». Также эксперты считают, что он продвигает в Украине интересы донецко-московского олигарха. Ранее Лука произнёс анафему Вселенскому патриарху Варфоломею I и сравнил майдановцев с гонителями христиан, а себя — с апостолом.

Читайте

В РПЦвУ испугались законопроекта о запрете пропаганды «русского мира»

Соцмережі висміяли неплатоспроможність політтехнолога Володимира Петрова: «Доведи, що маєш гроші»

У соцмережі Facebook засумнівалися у платоспроможності політтехнологаВолодимира Петрова. Це сталося під час благодійного аукціону, коли Петров почав робити ставки на лот «зустріч з відомим журналістом-розслідувачем Михайлом Ткачем». Сам Петров назвав це «побаченням», за яке він готовий заплатити гроші.

Зібрані кошти мають піти на лікування чотиримісячного Дмитра Свічинського, який має смертельне генетичне захворювання.

Але вартість лікування захмарна – 65 млн гривень.

Оголошення про аукціон розміщено на сторінці «Врятувати Діму».

При стартовій ціні лоту в 2 000 грн, Петров спершу зробив ставку в 20 000 грн, а потім – 30 000 грн.

Це викликало недовіру у адміністраторів сторінки. Петрова попросили не маніпулювати життям дитини, оскільки є сумніви в його здатності сплатити 30 000 грн.

Організатори аукціону заявили, що готові продовжити аукціон лише з людьми, які стоять за Петровим (його справжніми працедавцями). Нагадаємо, що раніше Петрова звинувачували у роботі у проросійських інтересах.

Адміністратори наголосили на «разючу невідповідність між лотом і учасником» та зобов’язали Петрова надати підтвердження, що він має потрібну грошову суму.

Петров занервував та почав скаржитися своїм читачам вже у власному дописі, що його репутацію та платоспроможність поставили під сумнів.

Потім політтехнолог в коментарях назвав організаторів аферистами, а СММницю дурою. Та опублікував новий пост з цього приводу.

Приєднався до критики благодійного проекту і скандальновідомий кандидат в Миколаєві від партії «Слуга народу» Єгор Клецов, який допомагав терористам «ДНР» та виступав проти мобілізації українських громадян в період АТО.

У Facebook також побоювалися провокації від Петрова проти журналіста-розслідувача Михайла Ткача.

Торговать с Россией нормально невозможно и тому есть причины — Die Zeit

Вне зависимости от того, что предлагает Россия: газ, оружие или вакцину от коронавируса, это всегда вызывает споры. Урок в том, что политики часто плохие торговцы, пишет Die Zeit, напоминая, что Москва сейчас предлагает свою вакцину «Спутник V» по всей Европе. Европейское агентство по лекарственным средствам до сих пор проверяет ее. Но уже сейчас можно сказать одно: у вакцины есть серьезное политическое побочное действие.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

С материалом издания знакомит УНИАН.

В Словакии, например, правительство всего лишь после года работы столкнулось с угрозой распада. Все потому, что премьер-министр купил «Спутник V» вопреки своим партнерам по коалиции. Но ссорятся не только словаки. Споры вокруг российской вакцины это лишь один из целого ряда конфликтов, которые охватывают российский экспорт.

Не зависимо от того, о чем именно идет речь: о «Спутник V», сибирском газе, «Северном потоке — 2», об атомных электростанциях или ракетах российского производства — европейцы и американцы ведут бесконечную дискуссию на тему кто, что и зачем приобрел и какая польза от этого Кремлю.

Издание напоминает, что когда-то канцлер ФРГ Гельмут Шмидт сказал: «Те, кто торгуют, не будут стрелять друг в друга». Это была абсолютная правда, но в то время.

«Начиная со вспышки конфликта между экономическими партнерами Россией и Украиной, и заканчивая торговыми войнами Дональда Трампа мы узнали, что экономический обмен не всегда сдерживает войны», — говорится в статье.

В последнее время торговля была сильно обременена международными отношениями. Инвестиционное соглашение между ЕС и Китаем стало причиной напряжения в отношениях Брюсселя с Вашингтоном. Но до сих пор лишь российский экспорт провоцировал споры, которые приводили к появлению санкций против союзников по НАТО или их компаний. Яркими примерами издание называет почти построенный «Северный поток — 2» и российские ракеты С-400, которые купила Турция.

Повышение российской славы

Существует две причины, почему это происходит. Во-первых, Россия продает свои товары, опираясь не только на экономический, но и на политический интерес. Во-вторых, европейские политики очень часто смешивают экономические и политические цели, когда торгуют с Россией. В конце концов, появляются отвратительные конфликты.

Ситуация с вакциной «Спутник V» хороший пример. Российское правительство вкладывает большую энергию в его распространение за рубежом, чтобы повысить престиж России. Он не вакцинирует собственный народ. «Спутник V» кажется сомнительным, хотя он хорошо продается, например, в Сербии. Премьер-министр Словакии Игорь Матович тоже пошел по этому пути, пытаясь улучшить свой политический имидж дома. Без ведома коалиционных партнеров он приобрел два миллиона доз российской вакцины от COVID-19, но столкнулся с возможным распадом своего правительства и объявлением новых выборов.

Другой пример — «Северный поток — 2».

Конечно же, правительство России хочет построить этот газопровод, прежде всего, чтобы убрать важность Украины как главного маршрута для экспорта российского газа. Именно поэтому Газпром инвестирует в него так много. Хотя пройдет много лет, чтобы эти инвестиции вернулись. Но у Берлина тоже есть свои политические причины.

Когда контракты о «Северном потоке — 2» были подписаны 5 лет назад, немецкие политики пообещали друг другу вести более «конструктивную политику» в отношении России, которая не будет ограничиваться взаимным введением санкций. Именно поэтому и появились разговоры о «газопроводе мира», об «интеграции России» и различных «мостах». Но на другой стороне этого моста немецкое правительство оказалось в конфликте с США и важными партнерами в ЕС, который уладить очень трудно.

Плохие торговцы

Третий пример — ракеты С-400. Президент Турции Раджеп Тайип Эрдоган купил их для своей армии ради улучшения своих позиций на переговорах с Америкой. Но в Вашингтоне предупредили его, что российские ракетные системы неприемлемы для страны НАТО. Потому что они содержат шпионские технологии. Эрдоган с помощью российского оружия хотел продемонстрировать независимость. Но зато он потерял возможность получить передовые военные самолеты F-35, а также запустить их производство в Турции. Владимир Путин, с другой стороны, лишь хотел спровоцировать конфликт внутри НАТО. И он добился своего.

Die Zeit пишет, что вывод заключается не в том, чтобы вообще не торговать с Россией. Но вместо этого говорит, что политики часто плохие бизнесмены.

«Заключая сделки, стоит задать себе два вопроса. Во-первых, какую геополитическую цель преследует правительство России, предлагая что-то на экспорт, и совпадает ли эта цель с нашей? А во-вторых, связываем ли мы торговый проект с политическими надеждами? Если хотя бы один ответ будет положительным, тогда лучше держаться подальше от этой сделки», — говорится в статье.

Читайте

Отрицательный отбор. Как в Донецкой ОГА до 2014 года ковали «русский мир» под крышей Рината Ахметова

День Небесної сотні: у Києві загинули 47 мітингувальників

20 лютого 2014-го Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності. В центрі Києва від вогнепальних поранень загинули 47 людей, понад тисячу дістали поранення.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic. Київ, Майдан, розтріл, Революції гідності

«Слуга народу» Бужанський відмовився підвестися під час хвилини мовчання за загиблими на Майдані

З 18 лютого почалося загострення протистоянь мітингувальників Євромайдану і «Беркуту». Працівники міліції, спільно з тітушками, почали жорстоко бити і розстрілювати людей. На вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинули 23 людини.

«У ніч проти 19 лютого я відгукнулась на заклик приїхати на Майдан, бо його могли розігнати. Я розуміла, що 10 тисяч людей набагато важче розігнати, ніж тисячу, — згадувала Оксана Новосельська. — Уночі в перервах між виступами Євгена Нищука зі сцени читали молитви. Було моторошно. Горів Будинок профспілок, палав усе більше й більше. Було видно, що там залишаються люди і вони від вогню тікали на верхні поверхи й світили мобільними телефонами, показували, де вони, щоб їх могли врятувати. Я не знаю, кого з них врятували.

20 числа вдень людей було не дуже багато. Але що врізалося в пам’ять: дивишся навколо і бачиш одних чоловіків. Молоді, немолоді, середні, здорові – всі. Раніше так бувало, коли приходила на футбол. Жінок все-таки відсилали. Було відчутно, що ситуація дійсно тривожна. Я відчувала, що від мене щось залежить. Коли я туди їхала, то відчувалася відповідальність моменту. Зараз іде війна, я сиджу в Києві, можу переживати і хвилюватися, але на війну не поїду, бо мені 55 років. А тоді був такий момент, коли все дійсно залежало від людей, які повинні були вийти на вулиці».

Розстріл Небесної Сотні: факти і версії

Уранці 20 лютого розстріли тривали протягом 2 годин. Загинуло найбільше за весь час протистоянь євромайданівців. Імена всіх їх увійшли до списку меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні.

105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання «Герой України», а трьох іноземців — громадянина Білорусі Михайла Жизневського, Грузії – Зураба Хурцію і Давида Кіпіані, посмертно нагороджено орденами Героїв Небесної сотні.

18 лютого 2014 року задля припинення свавілля державних органів українці, які протестували на Майдані, зранку організували ходу до Верховної Ради України. Вона отримала назву «Мирний наступ». Люди вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України.

«Рішення» тодішня влада прийняла: працівники міліції спільно з тітушками на вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку вбили 23 людини, 509 осіб отримали тілесні ушкодження, з них 37 — тяжкі, 85 — середньої тяжкості.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні був встановлений указом президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» цей день відзначається щорічно 20 лютого.

Згідно з офіційними даними, в цілому, протягом 18-20 лютого загинули 73 протестувальників і 11 правоохоронців, понад 600 осіб отримали травми. 20 лютого стало найтрагічнішим днем тих часів, оскільки в цей день загинуло 50 учасників протесту.

Цього року Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначила Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення. Серед іншого, документ дає політичну оцінку режиму Януковича та наголошує на недопустимості затягування справ Майдану.

  • Нагадаємо, однією з передвиборчих обіцянок Зеленського на президентських виборах — 2019 було завершення суду над екс-«беркутівцями» й покарання усіх причетних до злочинів силовиків під час Майдану.
  • При цьому призначена ним генпрокурорка Ірина Венедіктова починала з того, що обіцяла карати майданівців, а після обрання Зеленського на посаду глави держави до України повернулися впливові посадовці доби Януковича — Андрій Портнов (Адміністрація президента) та Олег Татаров (МВС). Наразі Татаров, що взимку 2013-2014 року де-факто був головним речником Міністерства внутрішніх справ й усього силового блоку, є заступником керівника офісу президента Андрія Єрмака й відповідає за формування правової політики Зеленського.
  • Президентська монобільшість у Верховній Раді, своєю чергою, не реєструє законопроєкт для покарання екс-«беркутівців».

Завжди жартував та говорив правду: Шість років тому загинув лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко

Сьогодні, 2 лютого, виповнюється шість років з моменту, коли біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області в ДТП загинув відомий український співак, лідер гурту “Скрябін” Андрій Кузьменко (Кузьма).

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Андрій Кузьменко

2 лютого 5 років тому в аварії загинув лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко. Музиканту було 47 років.

Того дня Андрій на своєму авто Toyota Sequoia повертався із концерту в Кривому Розі. Близько 8:20 біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області він на швидкості зіштовхнувся із молоковозом ГАЗ-53. Машину співака зім’яло вщент. Сам від отриманих травм загинув на місці. За даними поліції, Кузьменко виїхав на зустрічну смугу на заокругленій ділянці дороги, тому автомобілі не змогли розминутися.

Тоді постраждали і дві жінки — пасажирки автівки Кузьменка та молоковоза. Їх доправили до криворізьких лікарень № 2 та № 9. Водій вантажівки значних травм не мав.

Андрія поховали 5 лютого в родинному склепі на кладовищі у селищі Брюховичі на Львівщині. Тисячі українців вийшли на площі своїх міст, щоб заспівати пісні «Скрябіна» та вшанувати пам’ять співака. Такі акції проходять й досі: у день народження та день смерті музиканта.

Андрій Кузьменко запам’ятався шанувальникам гарним почуттям гумору та глибокими змістовними текстами, а також активною громадянською позицією. Він постійно допомагав бійцям АТО. Часто навідував їх у лікарнях. Пояснював, що після поранення боєць стає нецікавий державі, від нього всі відвертаються, тож украй важливо спілкуватися з ветеранами.

Також Кузьменко критикував українських політиків. Перед аварією зняв кілька відео зі зверненням до депутатів ВРУ. У них він їхав дорогами України, коментуючи те, що бачить за вікном.

У музиканта залишилася родина — батьки Ольга та Віктор Кузьменко, дружина Світлана Бабійчук та донька Марія-Барбара. Сім’я продовжила справу Кузьми Скрябіна. Мати написала книгу про сина «Моя дорога птаха» та взялася відновлювати музичний гурт Кузьменка. Він діє донині, хоч і змінив кілька учасників. Постійними залишаються Ольга Лізгунова та Женя Толочний.

Донька Марія-Барбара зараз навчається в медичному університеті у Києві, хоче стати дерматологом. 20 грудні 2019-го вона вийшла заміж за також майбутнього лікаря Віктора.

Дружина Андрія за фахом художниця. Вона рідко з’являється на публіці. Після смерті чоловіка згадувала, що тепер в її життя стало значно менше оптимізму, сил додає донька та рідні.

«Не вистачає нашого спiлкування: протягом дня Андрiй дзвонив по 10 разiв. Просто так. Знаєте, ми були не лише чоловiк i дружина, а передусiм — величезнi друзi. Дуже близькi iнтелектуально й духовно. Нам було добре разом. Лише за тиждень до смертi перший раз у життi Андрiй раптом спитав, чому ми не вiдзначаємо рiчниць нашого одруження. Запропонував зробити це в Данiї. Взяв усiм друзям туди квитки, але кiнець фiльму», — згадувала Світлана Бабійчук.

«Він багато не встиг. Але те, що зробив — відкликається у душах мільйонів людей по сьогодні. Важко бути таким справжнім і чесним в наш час, але в нього це легко виходило. Продовжуємо його справу в кожній ноті. Кузьма, пам‘ятаємо! Спочивай з миром, геніє!», — такими словами вшанували пам’ять Скрябіна гурт «Антитіла» у Facebook.

Також, гурт «Океан Ельзи» нагадав, що світла пам’ять про Кузьму живе в кожному з нас.

«Шість вже пройшло. Та він все рівно тут, з нами, у його піснях, що живуть в кожному з нас».

Цього року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Андрію Кузьменку звання Героя України.

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам’ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував від 400 до 800 вояків.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День пам'яты, Крутами

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…

Це слова з вірша Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.

Українці 29 січня вшановують події, що сталися у 1918 році, коли українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України, нагадали в Українському інституті національної пам’яті.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності, вказали в УІНП.

Учасників бою під Крутами похоронили в Києві на Аскольдовій могилі. Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. 29 січня 1991 року пройшов невеликий громадський мітинг студентського союзу. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року. 

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. У Меморіальному комплексі є каплиця і озеро у формі хреста. А у 2012 був встановлений пам’ятник героям на місці їх поховання на Аскольдовій могилі. У 2020 році пам’ятник відвідав Володимир Зеленський і вшанував мужність загиблих юнаків.

Для тих, кому нема різниці: росіяни обстріляли Маріуполь

24 січня 2015 року терористи завдали удару з реактивних систем залпового вогню БМ-21 “Град” та “Ураган” по Орджонікідзевському району м. Маріуполя (мікрорайон “Східний”) та прилеглому до нього селищу Виноградне Волноваського району. Снаряди реактивних систем залпового вогню «Град» полетіли в людські оселі суботнього ранку. Того дня більша частина людей мирно відсипалася після робочого тижня.

 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, обстріл, Маріуполя

Росіяни тричі обстріляли місто — о 9:15, 13:02 і 13:21, загалом випустили 120 снарядів.

Від дій агрессора загинули 29 осіб і було поранено 92, серед них — цілі родини.

Снарядами та уламками пошкодило 79 об’єктів: 37 приватних будинків, 22 багатоповерхівки, 2 ринки, 8 магазинів, поштове відділення, 2 банківських установи, аптеку, кафе та СТО.

Навідником виявився місцевий житель Валерій Кірсанов, якому ідеї «руського миру» виявилися важливішими за життя невинних людей.

Із території Росії операцією безпосередньо керував начальник ракетних військ та артилерії Південного військового округу ВС РФ генерал-майор Степан Ярощук.

У тимчасово окупованому Донецьку обстрілом керував полковник ЗС РФ Олександр Цаплюк із позивним «Горець». Координацію дій російських реактивних дивізіонів здійснював підполковник ЗС РФ Максим Власов із позивним «Югра».

Того ж дня ватажок донецьких бойовиків, нині покійний Олександр Захарченко, заявив, що почався наступ на місто, яке тількі оговталося від бойовиків.

Загинули:

1. Ніколайчук Дмитро Васильович, 03.06.1993 р.н., Зареєстрований: Хмельницька обл., Вінковський район, с. Палачинці (військовослужбовець).

2. Поліщук Ольга Дмитрівна, 29.04.1979 р.н., м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

3. Константинова Тамара Костянтинівна, 26.05.1945 р.н., м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

4. Сиротенко Віталій Миколайович, 12.05.1962 р.н., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії.

5. Німенко Лілія Миколаївна, 20.09.1953 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдена біля ринку «Київський».

6. Акатьева Олена Ігорівна, 16.02.1987 р.н., знайдена біля ринку «Київський».

7. Єфімов Юрій Стефанович, 11.07.1950 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдений біля будинку №48 на вул. Київській.

8. Попова Лариса Олександрівна, 08.11.1948 р.н., знайдена біля будинку №64 на вул. Київській.

9. Будник Валерій Валентинович, 16.11.1969 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська, знайдений на вул. Київській.

10. Шурхаева Валерія Сергіївна, 18.06.1987 р.н., м. Маріуполь, вул. Маршала Жукова.

11. Демченко Олександр Миколайович, 25.08.1956 р.н., знайдений біля будинку №68 на вул. Київській.

12. Бобін Микола Анатолійович, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

13. Бобінева Любов Петрівна, знайдена за місцем проживання: м Маріуполь, вул. Зоряна.

14. Кашина Марина Миколаївна, знайдена за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

15. Кашин Станіслав — хлопчик 5 років, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Зоряна.

16. Борисов Сергій Леонідович, 54 роки, знайдений за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Кузбаська.

17. Абдурашитова Ольга Вікторівна, 27.10.1977 р.н., проживала: м. Маріуполь.

18. Вербицька Любов Наумівна, 27.12.1944 р.н., проживала: м. Маріуполь, вул. Київська.

19. Бушнева Любов Степанівна — пенсіонерка, знайдена за місцем проживання: м. Маріуполь, вул. Київська.

20. Лобов Сергій Володимирович, 23.09.1977 р.н.

21. Чумак Ліна Георгіївна, 28.03.1989 р.н., проживала: вул. Київська, знайдена біля торгового кіоску на вул. Станіславського.

22. Анікеєнко Галина Володимирівна, 18.11.1965 р.н., проживала: м. Маріуполь, вул. Олімпійська.

23. Павлюк Олена Олександрівна, 1979 року народження.

24. Луценко Олена Петрівна, 1981 року народження, м. Маріуполь, вул. Київська.

25. Єфремов Станіслав Олегович, 19.05.1976 р.н., м. Маріуполь, вул. Маршрутна.

26. Евгелевська Валентина Василівна, 1967 р.н., м. Маріуполь, вул. Пейзажна.

27. Бондаренко Марія.

28. Макаров Андрій Андрійович.

29. Литвиненко Надія Іванівна, 27.03.1947 р.н., м. Маріуполь, вул. Київська.

30. Найдьонов Сергій.

Чотири роки тривав суд над Кірсановим. Він не визнавав провини. Весь час перебував в ізоляторі. 21 червня йому оголосили вирок — дев’ять років в’язниці за участь у незаконному військовому формуванні та зберігання зброї. За два місяці звільнили за законом Савченко — проведений в ізоляторі день рахується як два у колонії.

Його віддали Росії 7 вересня 2019 року під час обміну полоненими.

Решта восьмеро людей, причетних до обстрілу, — кадрові російські військові. Перебувають у Росії і на окупованій території.

Російські окупаційні війська продовжують використовувати об’єкти цивільної інфраструктури для здійснення провокаційних обстрілів підрозділів Об’єднаних сил.

Про це свідчать дані Головного управління розвідки, повідомляє пресслужба Міноборони.

У місті Маріуполі Донецької області вшанували пам’ять жителів міста, які загинули 24 січня 2015 року внаслідок обстрілу, здійсненого російськими гібридними силами.

«24 січня в період з 9:10 до 9:20 з метою вшанування пам’яті жертв артилерійського обстрілу жителів МКР «Східний» в січні 2015 року, будуть ввімкнені сирени системи централізованого оповіщення населення мікрорайону «Східний», Лівобережного і Кальміуського районів міста. Жителів і гостей міста просимо зберігати спокій і продовжувати свої справи», – ішлося в повідомленні міськради Маріуполя.

Сьогодні День соборності України

Сьогодні, 22 січня, відзначаємо одне з найважливіших державних свят – День Соборності. Саме цього дня 1919 року Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну Україну.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, День Соборності

Сьогодні в Україні відзначають День соборності. 22 січня 1919-го діячі Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки на Софійській площі Києва проголосили Акт злуки. Він знаменував політичне українських земель.

«Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду», — зачитували політики універсал українцям.

На жаль, досягти споконвічної мети тоді так і не вдалося. Цьому завадили як іноземні окупанти, так і власні похибки.

Попри поразку Української революції 1917-21 років, українці завжди пам’ятали про цей день та його значення. Вперше День соборності відсвяткували в карпатському Хусті 1939-го. Однак офіційно святкувати розпочали лише 1999-го після указу тодішнього президента Леоніда Кучми.

Найбільш знаковою акцією свята є «Живий ланцюг», який уперше провели 1990-го. Українці взялися за руки та вишикувалися в ланцюг від Києва до Львова, символізуючи єднання.

Акцію влаштовують щорічно. У Києві вона проходить на мосту Патона — таким чином українці з’єднують два береги Дніпра — лівий та правий.

Об’єднання українських земель стає можливим після розпаду Австро-Угорщини у жовтні 1918-го. Українці у Львові проголошують створення власної держави.

Стояли до останнього: в Україні відзначають день пам’яті «кіборгів»

16 січня Україна вшановує пам’ять «кіборгів» – військових і добровольців, які загинули під час захисту Донецького аеропорту. Героїчна оборона тривала 242 дні.

День пам’яті відзначають щороку з ініціативи волонтерів та українських воїнів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Донецьк, кіборгів

Читайте також: Вежа Донецького аеропорту пережила 234 дні обстрілів

Бої за аеропорт з травня 2014 по січень 2015 року і закінчилися після повної руйнації старого та нового терміналів.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Лише з 18 по 21 січня 2015 року в результаті підриву одного з терміналів загинули 58 «кіборгів».

Історія оборони Донецького аеропорту в одному відео: від першого пострілу до виходу «кіборгів» з аеропорту. Відеорозповідь про те, як «кіборги» зруйнували міф, запущений Кремлем, про те, що Україна не здатна захищатися. Перелік підрозділів та дані Генштабу про загиблих, поранених й зниклих безвісти.

Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України.

20 січня 2015 року сепаратисти підірвали новий термінал, бетонні перекриття та стеля в багатьох секціях завалилася, поховавши під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапили в полон. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні.

Бої за Донецький аеропорт стали символом бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько — «кіборги».