Реакції експертів на ситуацію навколо Саакашвілі: міжнародні друзі Києва занепокоєні

У вівторок, 5 грудня, колишнього президента Грузії, опозиційного українського політика Міхеїла Саакашвілі затримали у Києві, але його прихильникам вдалося його звільнити силою.

Міхеїла Саакашвілі, події в Києві, експерти про наслідки, Україна, новини

Генеральний прокурор України Юрій Луценко звинуватив колишнього голову Одеської ОДА у співпраці з бізнесменом Сергієм Курченком, який, за словами Луценка, дав Саакашвілі півмільйона доларів на його діяльність в Україні. Ці події викликали помітну реакцію і за кордоном.

У своїй статті для американського аналітичного центру Atlantic Council Мелінда Герінґ зібрала думки провідних міжнародних експертів щодо історії Саакашвілі.

Колишній заступник помічника голови Пентагону з питань України та Євразії в адміністрації Барака Обами, а нині директор аналітичного Центру Байдена при Пенсильванському університеті Майкл Карпентер переконаний: конфлікт між Саакашвілі та представниками українського уряду йде на користь Росії.

На його думку, беручи до уваги той факт, як саме колишній голова Одеської ОДА потрапив на територію України, йому слід у своїх діях спиратися на закон, а не на силу, мовиться у статті.

Майкл Карпентер: «Це погано закінчується як для Саакашвілі, так і для Порошенка»

 

Колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус вважає, що прогрес, якого досяг український уряд за останні роки, перебуває «під загрозою ерозії» через тиск на НАБУ та відсутність реформування правоохоронних органів. Тому будь-який тиск на Саакашвілі розглядатиметься як політично мотивований, мовиться у статті. Пріоритети українських лідерів засмучуватимуть західних партнерів України, вважає Абромавичус.

Айварас Абромавичус: «Протестувальники визволили Саакашвілі. Все явно йде не за планом».

 

Андерс Ослунд, західний економіст, який багато років спеціалізується на аналізі подій в Україні, експерт дослідницького центру Atlantic Council, звертає увагу на те, що у протестах на підтримку Саакашвілі з’явився акцент на імпічмент президента України Петра Порошенка – люди розчаровані в запровадженні верховенства права в країні, мовиться у статті.

В своєму твітері Ослунд наголосив: «Основна проблема не в Саакашвілі, а в тому, чи буде в Україні встановлено нарешті верховенство права, чи ні. Якщо ні – права власності будуть дуже слабкими і мінімізують інвестиції».

 

Колишній посол США в Україні і директор Євразійського центру аналітичної установи Atlantic Council Джон Гербст зазначив, що сьогоднішні події «занепокоюють всіх міжнародних друзів Києва». Для того, щоб протистояти зовнішній агресії Москви, Україні необхідно мати мир всередині країни, мовиться у статті.

Адріан Каратницький, дослідник аналітичного центру Atlantic Council, вважає, що історія з Саакашвілі може змінити політичний ландшафт в країні, мовиться в статті Герінґ.

В іншому інтерв’ю Каратницький наголосив: «У будь-якому разі, це матиме дуже великі наслідки для політичних конфігурацій в Україні. Якщо дійсно буде доведено, що пан Саакашвілі перебував у змові та фінансувався Курченком та з інших невідомих фінансових потоків, то, на мою думку, це буде дискредитувати весь рух, який згуртувався навколо нього, і навіть тих депутатів, які, можливо, і не знали про такі потоки фінансування. Думаю, що і вони будуть вимушені заплатити певну політичну ціну у сенсі втрати підтримки та довіри з огляду на їхній альянс із Саакашвілі».

Щодо зв’язків із Росією, Каратницький зазначив: «Саакашвілі є ворогом Росії, але він не є ворогом потоків фінансування з Росії. Він міг легко повірити, що міг би обережно і заради досягнення своїх власних інтересів скористатись фінансуванням з Москви так само, як Ленін користувався фінансуванням з боку німецьких буржуазних кіл. Ніхто не каже, що Росія таким чином намагалася би підтримати Саакашвілі. Це – намагання російських агентів впливу розхитати ситуацію в Україні. Натомість мотивація Саакашвілі – знайти засоби, щоб досягнути того, що він вважав і вважає своєю метою, а саме – врятувати Україну, перебудувати її за образом, який він вважає правильним».

А колишній посол США в Україні Вільям Тейлор зазначив, що «Україна бореться у двох війнах: проти Росії та корупції, і їй не потрібна ще й третя – проти себе самої», мовиться у статті.

 

Карл Більдт, колишній міністр закордонних справ Швеції та позаштатний радник президента України, у своєму твітері написав: «Новини з України виразно непокоять. Політичні арешти радикально зменшать довіру до країни на Заході. Це проблема безпеки, врешті-решт».

 

В іншому твіті Більдт також зауважив, що «спроба арешту Саакашвілі під приводом того, що він якийсь агент Росії, здається надзвичайним аматорством». «Ну хто повірить у таку історію?» – запитує Більдт.

 

Колишній посол США в Росії Майкл Макфол також у своєму твітері прокоментував події в Києві: «Я, звичайно, чекаю, щоб більше дізнатися про факти щодо звинувачень проти Саакашвілі, але вердикт щодо того, як український уряд впорався із цим днем, є зрозумілим: не добре».

 

Александр Кларксон, викладач Королівського коледжу у Лондоні, твітнув: «Припущення: Порошенко та Саакашвілі намагаються вирішити свої суперечності через випробування боєм. Можливо, сумо може бути найбільш відповідним форматом?»

 

Лондо провідний економіст Тімоті Еш вважає: «Ніхто всерйоз не вважає, що Саакашвілі є агентом Росії. Найбільший ризик для Порошенка – неправильна поведінка щодо демонстрацій Саакашвілі, як це робив Янукович під час «Євромайдану».

 

Ніл Баклі, редактор з питань Східної Європи у виданні Financial Times, вважає, що ситуація «не гірша, ніж в часи Януковича, а все ще набагато краща». «Але поточний напрямок руху явно неправильний», – додає він.

 

Як не допустити анархії в Україні (огляд преси)

Останній місяць події в Києві серед активістів, депутатів та представників різного роду рухів отримали такий оборот, що зовні здається наче всі перебилися, пересварилися та звинувачують у цьому одне одного.

події в Києві, огляд преси, Україна. новини

Наслідки сутичок у залі засідання суду, де проходив розгляд справи щодо керівника організації «Добровольчий рух ОУН» Миколи Коханівського, Київ, 24 жовтня 2017 рік

Плутанини додає ще й той факт, що інколи один на одного йдуть ті, хто називає себе добровольцями, патріотами, які сьогодні стали по різні боки барикад — політичних, поліцейських тощо.

Із конфлікту між добровольцями в тилу, що переріс у сутички в суді, влада і суспільство має зробити належні висновки, наголошує газета «День». Видання пише, що останній місяць в Києві серед активістів, депутатів та представників різного роду рухів активізувались суперечки і протистояння. Наявність радників міністра МВС, які контролюють силові угруповання, виголошують політичні і часто-густо суперечливі заяви, ще більше посилює конфлікти, адже постає питання – чи не створюють політики, користуючись посадами, власні «армії» для вирішення особистих питань?

Такі спекуляції, як наголошує видання, провокують маргінальні сили на активний спротив та неминуче порушення закону. Якщо влада хоче не допустити анархії, то й сама має надати приклад прозорих, справедливих і неупереджених інституцій, представники яких не будуть скомпрометовані в сумнівних справах «віджиму» та вуличних провокаціях. На цьому газета наголошує в матеріалі «Як не допустити анархії».

Українські фільми віднедавна регулярно з’являються в прокаті. І все би добре, аби не образливо малі цифри відвідин тих кінострічок. Радіють здебільшого інтелектуали – нарешті з’явилось своє кіно, нарешті є про що і про кого думати і писати. Одначе про це далеко не завжди здогадуються глядацькі маси. Докладніше про нове українське кіно, яке прагне вийти на контакт із масовою аудиторією, розповідає газета «День» у статті «Несмак мас і смак інтелектуалів».

Наближення президентських виборів вгадується з активізації персонажів, що вважають себе кандидатами на головну посаду. Деякі з них, як стверджує газета «Україна молода», доволі комічні. Як, наприклад, радник міністра внутрішніх справ Ілля Ківа, котрий також надумав позмагатися за булаву. Однак, є й реальні кандидати, на кшталт Юлії Тимошенко, яка давно мріє сісти в президентське крісло. Журналісти дивуються, що в світлі останніх подій під Верховною Радою вона не проявила себе яскраво. Втім, можливо, це не свідомий «ігнор» «злоби дня», а продумана стратегія. Скоріше за все, Тимошенко ще здивує свій електорат. Як саме, йдеться в статті «Принцеса цирку».

Депозитні вклади в українських банках уже не можуть слугувати інструментом примноження своїх статків, стверджує газета «Україна молода». Навіть більше: вони не можуть гарантувати і збереження цих коштів. І мова тут навіть не про ризики, пов’язані з можливим банкрутством обраної фінустанови. У 2017 році депозитна ставка у більшості банків була від’ємною: тобто меншою за рівень інфляції. Як прогнозується, на 3-4%.

Видання пише, що українські банкіри вкладників не чекають. А населення при цьому, навпаки, почало ставитися до фінансових установ iз більшою довірою. При цьому процентні депозитні ставки в іноземній валюті перебувають на історичному мінімумі, за гривневими – на найнижчому рівні за останні 6 років. Загалом, це хороша тенденція, зазначає видання. Адже таким чином вартість грошей на фінансовому ринку знижується. І вже найближчим часом можна буде говорити про зниження вартості кредитів. А вже цей фактор здатний стати рушієм для розвитку економіки, наголошує газета у матеріалі «Банки без депозитів».

В Україні з початку року зареєстровано 7900 фактів корупції, інформує газета «Сегодня». У той же час борці з хабарництвом зіткнулися з незвичайною проблемою. Нечисті на руку громадяни в умовах інфляції вимагають багатотисячні хабарі, тоді як у силовиків… дефіцит грошей, що виділяються державою для фіксації злочинів. Журналісти газети зазирнули за лаштунки боротьби з корупціонерами і знайомлять читачів з проблемами правоохоронців. Стаття називається «Силовикам не вистачає на хабарі».