Один проти всіх. Що відомо про єдиного митрополита, який не підтримав розрив УПЦ МП з Константинополем

Під час екстреного собору УПЦ МП у Києво-Печерській лаврі, який відбувся 13 листопада, лише один із 83 учасників не підписав постанову, яка засуджує намір Константинополя надати автокефалію українській церкві. Ним виявився митрополит Вінницький і Барський Симеон. Він пояснив, що не згоден з розривом євхаристійного спілкування з Константинополем.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, автокефалія, Синод УПЦ МП, підтримка нової церкви, Симеон

Що відомо про рішучого митрополита, який не піддався тиску інших ієрархів УПЦ МП.

Народився у Хмельницькій області і став ченцем в Москві

В офіційній біографії митрополита Симеона на сайті УПЦ МП повідомляється, що він народився 3 листопада у селі Райківці Хмельницької оласті 1962 року в родині селян. Мирське ім’я митрополита Симеона — Володимир Шостацький.

Після закінчення середньої школи у 1980 році до 1982 року служив в армії. У 1983-1987 роках навчався у Вінницькому медичному інституті. У липні 2015 року він розповідав в інтерв’ю, що під час навчання зрозумів, що хоче присвятити своє життя служінню церкві. За його словами, він попросив поради у духівника Лаври архімандрита Кирила (Павлова), який порадив йому кинути інститут.

Від 1987 по 1991 рік Володимир Шостацький навчався у Московській духовній семінарії. «Київська тоді була ще закрита, а з Одеською у нього не склалося», — коментують його вибір у Telegram-каналі Церквач.

6 грудня 1990 року Володимира Шостацького постригли в ченці в Даниловому монастирі Москви під іменем Симеон, на честь Симеона Стовпника. 14 січня 1991 року його возвели в сан ієродиякона, а 28 квітня того ж року — в сан ієромонаха.

Повернення в Україну і церковна кар’єра

У 1994 році тепер вже ієромонах Симеон повернувся в Україну і став насельником Києво-Печерської лаври. Водночас він став вчитися в Київській духовній академії.

7 квітня 1995 року його возвели в сан ігумена, 23 листопада того ж року — в сан архімандрита.

4 травня 1996 року став єпископом відроджуваної Володимир-Волинської єпархії. 10 травня 2002 року був возведений в сан архієпископа.

10 травня 2007 року Синод УПЦ МП звільнив його від управління Володимир-Волинською єпархією, і він почав керувати Вінницькою єпархією з титулом «Вінницький і Могилів-Подільський».

9 липня 2011 року було возведений в сан митрополита.

5 січня 2013 року його титул змінили на «Вінницький і Барський».

Колишній конкурент митрополита Онуфрія за верховенство в УПЦ МП

У серпні 2014 року, коли УПЦ МП вибирала нового предстоятеля після смерті митрополита Володимира, митрополит Симеон вийшов до другого туру цих виборів.

За підсумками першого туру він зайняв третє місце, набравши дев’ять голосів. Нинішній предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій набрав 36 голосів. Керуючий справами УПЦ МП митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, який посів друге місце, отримав 24 голоси, а скандальний намісник Києво-Печерської лаври владика Павло — три голоси.

Чутки про те, що митрополит Симеон очолить об’єднану православну церкву

4 листопада ТСН із посиланням на Telegram-канал Церквач повідомляла, що митрополит Симеон — імовірна кандидатура на посаду голови об’єднаної Української православної церкви.

Зазначалося, що першість предстоятеля УПЦ КП Філарета готові визнати далеко не всі єпископи і священики УАПЦ і його, імовірно, не підтримають і священики УПЦ МП, які сприймають Філарета як зрадника.

За даними ТСН, митрополит Симеон добре знайомий із президентом Петром Порошенком та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, тому його кандидатуру може підтримати українська влада, особливо з огляду на його проукраїнську політичну позицію.

5 листопада Вінницька єпархія прокоментувала ці чутки. В її заяві сказано, що в них немає нічого дивного, враховуючи, що митрополит Симеон посів третє місце на виборах предстоятеля УПЦ МП.

У заяві також згадується, що митрополиту Симеону дорікають через хороші відносини зі світською владою, і наголошується, що погані відносини зі світською владою не є обов’язковою ознакою духовності.

«І саме позиція, а також активні дії митрополита Симеона в останні чотири роки дозволили уникнути багатьох конфліктних ситуацій, які могли перетворитися на осередки конфесійного або церковно-громадського протистояння, як це ми бачимо в окремих єпархіях. Причому владика Симеон послідовно відстоює інтереси Церкви», — заявили у Вінницькій єпархії.

Позицію митрополита Симеона описується як «утримувати авторитет своєї церкви на високому рівні», тоді як її прямо називають «п’ятою колоною ворога».

«Одна справа — вказувати владі на її помилки, а зовсім інша — відкривати в умовах війни «другий фронт» проти обраних народом керівників, відверто висловлювати зневагу до них і зневагу до країни, в якій ти живеш, що, на жаль, можна спостерігати не лише в окремих політиків, а й серед наших православних братів», — наголошується в заяві.

Водночас у Вінницькій єпархії не стали ні підтверджувати, ні спростовувати можливість того, що митрополит Симеон очолить об’єднану Українську Православну Церкву.

Політична позиція митрополита Симеона

ТСН пише, що проросійські кола УПЦ МП називають митрополита Симеона націоналістом, а у Вінницькій єпархії дозволено здійснення богослужінь українською мовою замість церковнослов’янської.

У липні 2015 року митрополит Симеон заявляв в інтерв’ю, що більше хвилюється за Україну, ніж за церкву.

«Тому, що Україна сьогодні є, а завтра її може не бути, бо може розвалитися через наш поділу та внутрішні чвари, суперечки і протиріччя. А Церква ніколи не розвалиться», — говорив він.

На каналі YouTube Винницкая епархия УПЦ Вінницька єпархія УПЦ опубліковане відео інтерв’ю з митрополитом Симеоном про війну на Донбасі.

Вінницька єпархія УПЦ
Опубліковано: 4 серпня. 2014 р.

«Від самого початку збройного конфлікту я говорив, що у східних регіонах українці захищають цілісність нашої держави, непорушність її кордонів. Захищають від тих, хто приносить зло, руйнування, смерть. Захищати свою батьківщину — це священний обов’язок як кожного громадянина, так і, в першу чергу, християнина», — заявляв він зокрема.

Митрополит Симеон розповів, що священики його єпархії проводять зустрічі у військових частинах з бійцями АТО, служать молебні і «благословляють солдат на ратні подвиги». За його словами, священик також відвозив в зону АТО речі і продукти, на які парафіяни зібрали 150 тисяч гривень.

Митрополит Симеон говорить у цьому інтерв’ю, що його «приємно вражає», що люди жертвують більше на армію, ніж на потреби церкви, що говорить про те, що вони — справжні патріоти України.

«Я хотів би наголосити, що наші воїни не прийшли на чужу землю. Вони знаходяться на землі України і захищають свій народ. Вони воюють проти тих, хто прийшов на нашу землю, хто приніс з чужої землі зброю і гроші, через які тепер на нашій землі ллється кров українців. Ці люди використовують всю міць пропагандистської машини, щоб змусити українців на сході повірити, що їхні брати і сестри на заході, в центрі, на півночі і на півдні України є їхніми найлютішими ворогами», — заявив він також, наголосивши, що ідеологічна зброя не менш страшна, ніж та, яку використовують на полі бою.

Крім того, архієпископ Симеон звертає увагу на те, що на сході України — «повномасштабна війна».

Інтерв’ю опубліковане 4 серпня 2014 року, воно записане українською мовою.

Що відомо про позицію архієпископа Симеона на соборі УПЦ МП

Lb.ua із посиланням на свої джерела пише, що на митрополита Симеона намагалися чинити тиск інші церковні ієрархи, але він все одно не став підписувати постанову синоду.

Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ МП Софроній розповів ЗМІ, що сам він не погоджувався з єпископами, які наполягали на розмові із президентом у Лаврі і наводили приклад, що в історії ніколи єпископи самі не ходили до представників влади. За його словами, «коли справа дійшла до підписання документа (заяви Собору), то я написав, що з багатьма його пунктами не згоден».

За словами митрополита Софронія, єдиним, хто підтримував його позицію під час голосувань, був «владика Симеон».

Він також повідомив, що «Проти Вінницького (митрополита Вінницького і Барського Симеона — ред.) було, виступили, щоб поставити питання перед Блаженнійшим митрополитом Онуфрієм, бути йому у Вінниці, чи ні». Водночас на питання, чи розглядалася на Соборі можливість позбавити посади ієрархів, які погодяться зустрітися із президентом в Українському домі, Софроній відповів негативно.

За даними ЗМІ, із президентом Петром Порошенком зустрілися лише троє іерорхов УПЦ МП: митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), митрополит Вінницький і Барський Симеон та архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет.