Родина Шеремета звернулася до суду через бездіяльність Луценка

Близькі убитого журналіста Павла Шеремета скаржаться на бездіяльність генерального прокурора Юрія Луценка у справі про вибух, вчинений два роки тому.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, вбивство, ГПУ, Луценко, Павла Шеремета

Його дружина Олена Притула вимагає визнати її потерпілою, йдеться у скарзі, поданій адвокатом родини Шеремета Андрієм Мамалигою до Печерського райсуду Києва.

Редактор «Української правди» переконана, що вибух, який стався на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького 20 липня 2016 року, о 7:45, був терористичним актом:

«Зухвалість, із якою діяли терористи, вказує, що метою злочину було не вбивство Павла Шеремета, а отримання психологічного ефекту у вигляді паніки та зневіри свідків теракту, телеглядачів та близьких загиблого Павла Шеремета у власній безпеці. Очевидно, що злочин вчинений з метою залякування як всього населення, так і журналістів зокрема».

Ще 27 лютого 2018 року Олена Притула звернулася до генпрокурора з заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, який призвів до загибелі людини.

Але до 1 серпня Юрій Луценко на цю заяву не відреагував — досудове розслідування за ч.3 ст.258 ККУ не розпочато.

Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє оскаржити таку бездіяльність генпрокурора.

Тому Олена Притула просить суд зобов’язати генпрокурора «невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати розслідування за фактом скоєння кримінального правопорушення за ч.3 ст.258 Кримінального кодексу України, а саме скоєння терористичного акту 20 липня 2016 року, що призвело до загибелі Павла Шеремета».

Також цивільна дружина загиблого вимагає зобов’язати Юрія Луценка визнати її потерпілою в цьому провадженні і допустити до участі в процесі адвоката Андрія Мамалигу.

Через два роки по смерті відомого білоруського, російського та українського журналіста Павла Шеремета його зухвале вбивство — підрив автомобіля у центрі Києва — досі не розслідувано.

Ані виконавці, ані замовники навіть не встановлені. Основана версія щодо мотиву вбивства — професійна діяльність Шеремета, але вона у слідства не єдина.

Князєв: особи вбивць журналіста Павла Шеремета не встановлені

Особи вбивць журналіста Павла Шеремета не встановлені, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв 26 грудня в Києві.

Павла Шеремета, Нацполіція, вбивці, журналіст, Україна, новини

«На жаль, особи, які скоїли вбивство Шеремета, не встановлені», – сказав Князєв.

Він додав, що судові рішення засекречені не лише в цій справі, а й в інших. За словами Князєва, це зробили, «щоб правопорушники не розуміли, якими шляхами йде слідство».

 

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вєсті».

Задля безпеки. У Авакова засекретили всі рішення судів у справі про вбивство Шеремета

Національна поліція з 24 липня 2017 року засекретила всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета начебто із міркувань безпеки.

Про це сказано у відповіді Державної судової адміністрації на запит видання «Українські новини».

Павла Шеремета, національна поліція, вбивство журналіста, рішення судів, Україна, новини

«Постановою Головного слідчого управління Національної поліції від 24 липня 2017 року про застосування заходів безпеки відносно осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, підприємство (державне підприємство „Інформаційні судові системи“) зобов\’язане обмежити в Єдиному реєстрі судових рішень повний і загальний доступ до ухвал, прийнятих слідчими суддями Печерського районного суду Києва за клопотаннями у кримінальному провадженні», — сказано в ньому.

Причину цього рішення Нацполіція не зазначила.

Наразі у Єдиному реєстрі судових рішень вилучено з відкритого доступу понад 200 рішень у справі про вбивство Шеремета.

Зокрема, вилучені рішення про надання поліції інформації про мобільні переговори можливих фігурантів кримінального провадження.

Як відомо, Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва, під його автомобіль була підкладена вибухівка. Слідство до цього часу не встановили ні організаторів, ні виконавців вибуху.

Своєю чергою журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік — вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.