За 6 Років Війнu Не Покараний Жоден «Сепаpатист» Чи «Тер0рист». Однак Засудженими Є Десятки Тисяч Українських Воїнів, — Сироїд

Про оприлюднення результатів слідства у справі вбивства Павла Шеремета Суспільство не довіряє результатам слідства тому, що:

 

 

По-перше, суспільство не довіряє поліції і її очільникам. Так само як і прокуратурі чи судам.

По-друге, мотив «дестабілізація ситуації» за цих обставин трохи суперечить здоровому глузду. А без мотиву злочин довести складно.

По-третє, підозра людям, яких знають як ветеранів чи волонтерів, дивним чином співпала із:

— завершенням перемовин в нормандському форматі;

— заявами президента Путіна про «Сребреніцу»;

— «оціночними судженями» полковника Ноздрачова про добровольців, які не дадуть порозумітися військовим;

— коментарями Міністра внутрішніх справ про захід «поліцейських сил» України на окуповані території.

Тому й обговорюються версії про намір дискредитувати військових і волонтерів на догоду «реінтеграції».

По-четверте, влада не дбає про престиж військової професії, гідний образ ветерана чи пам‘ять про загиблих.

По-п‘яте, за шість років війни не покараний жоден «сепаратист» чи «терорист». Однак під слідством чи засудженими є десятки тисяч українських військових.

По-шосте, ті, хто достеменно дестабілізовував ситуацію і продовжує це робити сидять в українському парламенті або радять президенту України.

Тому, попри те, що всі очікують справедливого процесу, довіру до рішення отримати буде тяжко

Oksana Syroyid

Читайте Украинские паспорта запрещены: что придумали для Донбасса русские оккупанты?

Вбивство Шеремета: поліція назвала тих, хто «підклав вибухівку»

За висновками правоохоронців, люди, які заклали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета, — це Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, ГПУ, розслідування вбивства, Павла Шеремета,

Загалом у справі про вбивство Шеремета вже затримали п’ятьох осіб, повідомив на брифінгу генерал Євген Коваль, начальник кримінальної поліції.

Йдеться про рок-музиканта і військового Андрія Антоненка, дитячого хірурга Юлію Кузьменко (псевдонім «Ліса»), військову медсестру Яну Дугарь та колишніх учасників АТО подружжя Грищенків — Інна («Пума») та Владислав («Буча»).

За його словами, слідство провело 800 виймок документів, допитала 3 тис. осіб, проаналізували тисячі телефонних розмов. Слідчі вивчили дані з камер, ходу підозрюваних, а також провели сотні експертиз.

На підставі цих матеріалів склали схему руху підозрюваних. Під час брифінгу в четвер продемонстрували відео, як, ймовірно, закладали вибухівку під авто журналіста. Також показали відео з підозрюваним чоловіком, на якому була куртка з принтом.

За словами генерала Коваля, підозрювані у вбивстві Шеремета фігурували і в інших справах.

Принт з куртки слідчі впізнали на фото, які стосувалися іншого вибуху. Це підрив електроопори в Херсонської області в 2015 році. Вивчивши коло осіб, поліцію зацікавив громадянин Антоненко. Він часто носить одяг, який схожий на одяг підозрюваного у вбивстві журналіста.

Поліція зупинилась на версії, що Шеремета вбили для дестабілізації соціально-політичної ситуації в державі.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сказав, що дозвіл слідства на оприлюднення деталей розслідування є.

Він додав: «Де та межа, коли патріотизм перетворюється на зраду країни».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Хто ще фігурує?

У вбивстві Павла Шеремета загалом підозрюють Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко, Яну Дугарь і подружжя Грищенків. Їх затримали, проводять слідчі дії.

Хто замовник, слідчі поки що не встановили.

Євген Коваль детально розповів, як встановлювали коло осіб, причетних до вбивства. За його словами, серед знайомих Андрія Антоненка був громадянин В на прізвисько «Пістолет», якого викликали на допит як свідка у справі Шеремета.

«Коли ми вручили повістку громадянину В «Пістолет», він відразу сповістив про це телефоном «Пуму» Грищенко. Вони не сприймали тему вбивства як сторонню і чужу для себе. Виклик на допит сприймається ними, як певна загроза», — розповів генерал Коваль і включив аудіо розмови «Пуми» і «Пістолета».

Після виклику на допит громадянин В вчинив самогубство.

«А ці люди обговорюють цю подію так, що все складається добре.. Вони не виказують жодної жалоби і радіють його смерті», — сказав генерал Коваль.

На аудіо, який включили на брифінгу, під час обговорення смерті «Пістолета» є слова «тобі це в плюс», тепер «вертіти будемо, як хочемо».

Під час наступного етапу розслідування проводились обшуки, які, за словами генерала, «активізували переживання» учасників групи, вони казали, що у них можуть знайти заборонені матеріали.

Євген Коваль включив аудіо медсестри Яни Дугарь.

«Яна Дугарь ділиться зі своїми співрозмовниками пересторогами.. Вона хвилюється, що слідчі могли знайти на її іншій адресі щось загрозливе для неї», — розповів генерал Коваль.

Крім того, за його словами, представники цієї групи почали висловлювати суїцидальні думки.

Під час розмови з Грищенком «Бучою» громадянин К. «Електрик» сказав таке: «Хотів застрелитись… Стільки всього зробив, що нема смисла дальше відкладати це.. Що я наробив?» — прозвучало на аудіо.

Поліцейські виїхали за громадянином К. у лісопосадку, куди він пішов, і під виглядом грибників не дали йому скоїти самогубство, сказав генерал.

Сакральна жертва

Герої однієї з розмов, яку навели правоохоронці під час брифінгу, обговорюють шляхи дестабілізації соціально-політичної ситуації в Києві.

Громадянка Юлія Кузьменко («Ліса»), кажуть в поліції, працює дитячим хірургом в «Охматдиті». Під час АТО надавала допомогу військовим. При цьому за останні роки вона нібито стала власницею будинку та кількох автомобілів.

У розмовах із близькими Кузьменко начебто висловлювала радикальні погляди і обговорювала різні сценарії дестабілізації в Україні, зокрема, обстріли Києва із реактивної артилерії із залученням українських військових.

«Я дуже хочу, щоб це сталося, мені цього Києва взагалі не шкода», — каже Кузьменко. Її співрозмовник — громадянин У. («Марат») — відповідає: «Щоб Київ привести в норму, треба 4-5 касет «градів» випустити і все».

«Ой, Київ такий … (боязливий. — Ред.), що тут пів касети достатньо?» — відповідає на це «Ліса».

Євген Коваль продемонстрував ще одну розмову між Кузьменко та громадянкою на прізвисько «Вася», які обговорюють, що країні зараз потрібна сакральна жертва, якою могла б стати і Маруся Звіробій.

«Нам потрібно, щоб менти от..ли когось..бабу.. Нам потрібна Жанна Дарк», — йшлося в розмові.

Володимир Зеленський, який був на цій пресконференції, подякував правоохоронцям за потужну роботу.

«Ми всі побачили дуже багато відповідей. Але є ще одне питання — хто замовник і я впевнений, що на це питання обов’язково знайдеться відповідь наступного разу».

Хто такий Антоненко?

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Андрій Антоненко — волонтер, який пішов на контракт у Сили спецоперацій. Він також є автором гімну ССО «Тихо прийшов, тихо пішов», відомий також як музикант Riffmaster.

Ввечері 12 грудня Антоненко перед своїм будинком поспілкувався з журналістами. Він назвав вручення йому підозри про вбивство журналіста «маячнею» і сказав, що не був знайомим з Павлом Шереметом.

Колишніх добровольців і учасників АТО Владислава та Ірину Грищенків поліція затримала на початку листопада.

Згодом Владислав Грищенко заявив у суді, що слідство пропонувало йому визнати вину в обмін на свободу дружини.

Адвокат Владислава Грищенка Віталій Ковальчук у коментарі виданню «Українська правда» заявив про порушення прав його підзахисних, але допустив, що на записі слідчих «ймовірно голос клієнта».

«Важко коментувати це шоу. Повна зневага з боку МВС до прав осіб, що фігурували на записах. Абсурдні коментарі ведучого, позбавлені логіки», — сказав пан Ковальчук.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Яні Дугарь 27 років. Вона кілька років працювала військовою медсестрою на Донбасі — в Авдіївці та у Покровську.

Справа Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року. Автомобіль, в якому він перебував, вибухнув у центрі Києва, на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького.

Попри те, що представники української влади неодноразово називали встановлення винуватців злочину «справою честі», успіхів в розслідуванні раніше досягнуто не було.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Місце загибелі Павла Шеремета

У Нацполіції спочатку заявляли, що пріоритетною версією слідства є вбивство Павла Шеремета, пов’язане з його журналістською діяльністю.

Генпрокурор Юрій Луценко минулого року зазначав, що «серйозного прогресу» у цій справі немає.

У третю річницю загибелі Шеремета його друзі та колеги влаштували акцію «Хто вбив Павла? Три роки без відповіді» і закликали притягти керівників правоохоронних органів до відповідальності.

В липні 2019 року президент Володимир Зеленський провів зустріч з очільниками МВС і Нацполіції щодо загибелі Павла Шеремета, під час якої лідер держави пообіцяв, що результат у розслідуванні буде.

У річницю вбивства Павла Шеремета журналісти у Києві провели акцію

На місці загибелі журналіста Павла Шеремета на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького у Києві в суботу відбулася акція пам’яті, на яку зібралися десятки журналістів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, роковини загибелі, акція журналістів, Павла Шеремета

Участь в акції, яка розпочалася о 8:00, взяли участь тимчасово повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, народні депутати та колеги Шеремета.

 

Також 20 липня акція до роковин вбивства Шеремета відбудеться на Північному цвинтарі під Мінськом.

«На треті роковини вбивства Павла Шеремета ми закликаємо владу проявити прихильність до свободи преси і притягнути до відповідальності винних у його смерті. Незалежні ЗМІ відіграють важливу роль в українській демократії», – заявило американське посольство, розмістивши фото Тейлора із плакатом в руках, на якому написано: «Хто вбив Павла».

 

Учасники акції зазначають, що розслідування його вбивства рухається дуже повільно.

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва висловила очікування, що новий парламент звільнить міністра внутрішніх справ, голову Нацполіції та генпрокурора, «оскільки неприпустимо, коли такі злочини не розкривають за три роки».

У посольстві США в Україні закликали українську владу «проявити прихильність до свободи преси і притягнути до відповідальності винних у смерті Павла Шеремета».

«Незалежні ЗМІ відіграють важливу роль в українській демократії», — підкреслили у посольстві.

«… Запит був направлений нещодавно до Офісу вже нового президента Володимира Зеленського. Він про вбивство майже не згадував, обіцянок не роздавав. Але під час передвиборчих дебатів із попередником докірливо зачитав йому «запитання з мережі». Серед них було і таке: «Чому паліїв магазину «Рошен» знайшли за 4 години, а паліїв військових складів і підривників машини Шеремета не можуть знайти кілька років?».

Ми попросили розповісти, чи звітували перед Зеленським щодо розслідування, чи звертався він до правоохоронців із вимогами про звіт і чи планує взагалі це робити.

Наразі УП чекає повноцінної відповіді на кілька різних запитів до Офісу президента: терміни давно спливли, а за офіційними телефонами відомства знайти відповідальних осіб складно. Але на питання у справі Шеремета у Зеленського відреагували швидко.

У відповіді лише коротко зазначили, що Офіс президента планує «найближчим часом» надіслати до правоохоронців офіційні запити щодо перебігу розслідування. Повідомити деталі пообіцяли після отримання відповідей.

За три дні після цього Офіс надіслав ще одну відповідь і запевнив, що справа – на контролі глави держави:

«Президентом України В. Зеленським заслухано звіт Міністра внутрішніх справ України А. Авакова щодо ходу досудового розслідування… Офісом президента України до Національної поліції України надіслано запит щодо здійснення аналізу стану розслідування».

У Нацполіції розповіли, що з минулої річниці вбивства допитали більше 200 осіб, отримали понад 100 доступів до речей і документів, провели 13 експертиз, наклали 3 арешти на інформацію і направили два доручення про проведення слідчих дій до США і Швеції.

Як і рік тому, ми спитали, чи допитали слідчі власників і користувачів двох автівок, на які звернули увагу журналісти. Минулого разу це питання залишилось без відповіді, тепер поліція запевнила, що допити були. Крім того, з колишнім співробітником СБУ провели слідчий експеримент.

Про хід розслідування поліція також поінформувала Офіс президента. Правоохоронці зробили це у той самий день, коли надіслали відповідь на запит, 19 липня…

 

Родина Шеремета звернулася до суду через бездіяльність Луценка

Близькі убитого журналіста Павла Шеремета скаржаться на бездіяльність генерального прокурора Юрія Луценка у справі про вибух, вчинений два роки тому.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, вбивство, ГПУ, Луценко, Павла Шеремета

Його дружина Олена Притула вимагає визнати її потерпілою, йдеться у скарзі, поданій адвокатом родини Шеремета Андрієм Мамалигою до Печерського райсуду Києва.

Редактор «Української правди» переконана, що вибух, який стався на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького 20 липня 2016 року, о 7:45, був терористичним актом:

«Зухвалість, із якою діяли терористи, вказує, що метою злочину було не вбивство Павла Шеремета, а отримання психологічного ефекту у вигляді паніки та зневіри свідків теракту, телеглядачів та близьких загиблого Павла Шеремета у власній безпеці. Очевидно, що злочин вчинений з метою залякування як всього населення, так і журналістів зокрема».

Ще 27 лютого 2018 року Олена Притула звернулася до генпрокурора з заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, який призвів до загибелі людини.

Але до 1 серпня Юрій Луценко на цю заяву не відреагував — досудове розслідування за ч.3 ст.258 ККУ не розпочато.

Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє оскаржити таку бездіяльність генпрокурора.

Тому Олена Притула просить суд зобов’язати генпрокурора «невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати розслідування за фактом скоєння кримінального правопорушення за ч.3 ст.258 Кримінального кодексу України, а саме скоєння терористичного акту 20 липня 2016 року, що призвело до загибелі Павла Шеремета».

Також цивільна дружина загиблого вимагає зобов’язати Юрія Луценка визнати її потерпілою в цьому провадженні і допустити до участі в процесі адвоката Андрія Мамалигу.

Через два роки по смерті відомого білоруського, російського та українського журналіста Павла Шеремета його зухвале вбивство — підрив автомобіля у центрі Києва — досі не розслідувано.

Ані виконавці, ані замовники навіть не встановлені. Основана версія щодо мотиву вбивства — професійна діяльність Шеремета, але вона у слідства не єдина.

Князєв: особи вбивць журналіста Павла Шеремета не встановлені

Особи вбивць журналіста Павла Шеремета не встановлені, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв 26 грудня в Києві.

Павла Шеремета, Нацполіція, вбивці, журналіст, Україна, новини

«На жаль, особи, які скоїли вбивство Шеремета, не встановлені», – сказав Князєв.

Він додав, що судові рішення засекречені не лише в цій справі, а й в інших. За словами Князєва, це зробили, «щоб правопорушники не розуміли, якими шляхами йде слідство».

 

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вєсті».

Задля безпеки. У Авакова засекретили всі рішення судів у справі про вбивство Шеремета

Національна поліція з 24 липня 2017 року засекретила всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета начебто із міркувань безпеки.

Про це сказано у відповіді Державної судової адміністрації на запит видання «Українські новини».

Павла Шеремета, національна поліція, вбивство журналіста, рішення судів, Україна, новини

«Постановою Головного слідчого управління Національної поліції від 24 липня 2017 року про застосування заходів безпеки відносно осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, підприємство (державне підприємство „Інформаційні судові системи“) зобов\’язане обмежити в Єдиному реєстрі судових рішень повний і загальний доступ до ухвал, прийнятих слідчими суддями Печерського районного суду Києва за клопотаннями у кримінальному провадженні», — сказано в ньому.

Причину цього рішення Нацполіція не зазначила.

Наразі у Єдиному реєстрі судових рішень вилучено з відкритого доступу понад 200 рішень у справі про вбивство Шеремета.

Зокрема, вилучені рішення про надання поліції інформації про мобільні переговори можливих фігурантів кримінального провадження.

Як відомо, Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва, під його автомобіль була підкладена вибухівка. Слідство до цього часу не встановили ні організаторів, ні виконавців вибуху.

Своєю чергою журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік — вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.