«Похоже на бал у Воланда», – Кива и «ОПЗЖ» устроили марш в центре Киева под звуки взрывов авиабомб

Кива и «ОПЗЖ» устроили зловещий по форме «марш» в центре Киеве с сожжением флагов.

Депутат ВР Илья Кива и «ОПЗЖ» устроили накануне в центре Киева марш по случаю годовщины вторжения немецкой армии на территорию СССР. Таким образом политик и его сподвижники «почтили» память советских солдат, погибших в ходе Второй мировой войны.

Видео мероприятия попало в Сеть и вызвало большое количество комментариев пользователей социальных сетей, поскольку его содержание и форма выглядели неоднозначно.

Кадры публикует Диалог.UA на своей странице в социальной сети Twitter.

На опубликованных кадрах несколько десятков мужчин в белых рубашках шагают под устрашающую музыку. На фоне слышны крики на немецком языке и взрывы авиационных бомб.

Впереди толпы шли мужчины с флагами «ОПЗЖ». Все они двигались в сторону подсвеченного красным цветом экрана. На стенах музея показывали кадры военных событий. Акция подразумевала сожжение флагов с нацистской символикой.

Опубликовавший кадры блогер Богдан Амосов отметил, что на видео оригинальные кадры без монтажа.

«Если вы думаете, что это мой монтаж, то поспешу заверить: ничего я не монтировал. Картинка и звук от авторов «акции», — отметил блогер.

Читайте

МЕДВЕДЧУК БУВ ПЕРШИМ, ХТО ПРИДБАВ ПОСАДУ В РАДІ, — ДАНІЛОВ

Годину тому! Киву підкосило – це кінець. Просто під Радою – ОПЗЖ добили. Винесли його

Скандальний нардеп Ілля Кива, відомий специфічною манерою спілкування, знову нахамив своєму співрозмовнику. Цього разу – журналісту, який розпитував його про зарплату.

Словесна перепалка почалася з того, що журналіст зупинив скандального нардепа “на 10 хвилин”. Кива відповів, що стільки часу – це забагато.

Після цього журналіст вирішив запитати, як розшифровується абревіатура “ЗБС” у нього на мікрофоні. “Напевно, матюк”, – припустив Кива. Кореспондент заперечив й пояснив, що насправді це – “зарабатывать бывает сложно”

Ймовірно, така відповідь не сподобалася Киві. Тож він наголосив, що заробляти складно лише тим, хто не хоче працювати. Коли політика запитали, а як же ж він заробляє на життя, той підкреслив, що є народним депутатом – мовляв, це його робота й саме вона приносить основний дохід.

“Скільки лаве можна заробити як нардеп?”, – поцікавився журналіст. “Ти хочеш зі мною помурчати, подеренчати?”, – відповів Кива, якого, вочевидь, зачепило формулювання співрозмовника. Та кореспондент знову запитав, скільки можна заробляти, працюючи нардепом. “Ми ж не знаємо куди йти, до чого прагнути, може також станемо нардепи”, – зазначив він.

Тоді Кива заявив, що у такому віці вже варто було б знати, чим займатися. У відповідь кореспондент запевнив, що йому 18 (втім, стверджувати правда це чи ні, ми не можемо). “Перепрошую, вам щонайменше 38. Ви маєте поганий вигляд. Займися спортом і почни вести здоровий спосіб життя. Бо довго у такому стані ти не протягнеш”, – підсумував Кива.

Також Кива відзначився і у четвер:

У цей день ніщо не віщувало біди, нардепи розглядали правки до законопроєкту про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. Допоки за трибуну не вийшов голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики нардеп від “Слуги народу” Микита Потураєв.

Він заявив, що фракцію ОПЗЖ треба розстріляти.

Нас питали, коли закінчиться епоха бідності – тоді, коли закінчиться епоха брехні. А закінчиться вона, коли повсталий народ витягне оцю фракцію (ред. – ОПЗЖ), сукупні статки якої співставні з річним бюджетом України, і розстріляє.

На жаль, ми демократична країна. І змушені йти повільно. І знищувати вас політично – разом з усіма іншими фракціями цього парламенту. Ось коли закінчиться епоха бідності і брехні, – зазначив Потураєв.

Після цього обурені нардепи ОПЗЖ почали з вигуками гуртуватися навколо трибуни та вимагати вибачень від Потураєва. Чи не найбільше сатисфакції зажадав “флагман” ОПЗЖ Ілля Кива, який почав емоційно аргументувати свої вимоги лайкою та штовханням нардепа від “слуг” Богдана Яременка.

До слова заспокоїти Киву на початках намагався його співфракцієць Нестор Шуфрич, який кілька років тому і сам був активним учасником регулярних кулачних боїв у сесійній залі.

Однак видихнув Ілля Володимирович не надовго. І зрештою зчепився з іншим “титаном” від “слуг” Миколою Тищенком. І хоча їхня бійка радше нагадувала пристрасні обійми закоханих, все одно зчинила чималий резонанс.

Після перерви та спілкування з Разумковим, головою фракції “слуг” Давидом Арахамією та його першим заступником Олександром Корнієнком, Потураєв з трибуни вибачився.

На жаль, мої слова сприйняли як образу і навіть заклик до насильницьких дій. Я за це приношу глибоке вибачення. Я переконаний, що в цьому залі жодна людина не заслуговує на жодні репресії. Тим більше на насильство, – заявив Потураєв.

Однак ОПЗЖ його слова не задовольнили. Нестор Шуфрич взяв слово та заявив, що його колеги відмовляються брати участь у засіданнях комітету з гуманітарної політики, який очолює Потураєв. Та нагадав, що з Микитою Потураєвим познайомився у виборчому штабі Віктора Януковича, де, за словами Шуфрича, той відповідав за пересувні агітаційні майданчики.

А от один з лідерів ОПЗЖ Вадим Рабінович був менш стриманий у своїх словах щодо Потураєва і проходячи повз мікрофон під час виступу Шуфрича вигукнув: “У тюрмі буде сидіти, гнида”.

Наступного дня Рабінович заявив, що нардепи від ОПЗЖ спрямували заяву до ДБР через заклики до фізичної розправи Потураєвим.

Про ймовірне покарання, яке може чекати на нардепів, що побилися, розповів у коментарі Парламент.UA політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

По-перше, щодо цього інциденту має прийняти рішення регламентний комітет. Ініціаторів бійки, якщо я не помиляюся, можуть відсторонити терміном до п’яти пленарних засідань.

Загалом же під час цієї каденції спостерігаємо менше бійок, адже коаліція захопила місця перед трибуною, що унеможливило такі сутички. Цього ж разу на відео було помітно, що “слуги народу” не одразу зорієнтувалися, а ОПЗЖ своєю чергою нині шукають додаткові можливості для потрапляння у ЗМІ. Адже бачимо рейтинги сьогодні, плюс їхні акції щодо ринку землі не дуже висвітлюються у медіа, їм потрібні можливості для піару. Тож для них це радше не стільки образа, скільки можливість показати себе, – відзначив Ігор Чаленко.

Читайте

ПОЛНЫЙ СПИСОК 47 НАРОДНЫХ ДЕПУТАТОВ, ПО ОБРАЩЕНИЮ КОТОРЫХ КС ПРИНЯЛ СКАНДАЛЬНОЕ РЕШЕНИЕ О ДЕКЛАРАЦИЯХ

ОПЗЖники использовали российские паспорта для полетов в РФ и оккупированный Крым – росСМИ

Верхушка партии «Оппозиционная платформа — За жизнь» («ОПЗЖ») все военные годы, начиная с 2015-го, регулярно посещала Москву и проводила встречи в Кремле, пишет ghall.com.ua со ссылкой на «Новую газету».

В Украине это ни для кого не было секретом — напротив. Три подконтрольных главным партийцам телеканала выпускали в эфир сюжеты после каждого турне, а то и по ходу. Подчеркивали: официальные связи заморожены, посольства прекратили работу, но вот смотрите-ка: президент Путин за доверительно-деловой беседой со своим кумом Медведчуком. А вот целая группа парламентариев Рады фотографируется на память с коллегами-единороссами… Значит, у оппозиционной силы есть надежда вернуть хорошие отношения с Кремлем, как бы ни сопротивлялась такой перспективе «майданная власть»!

Виктор Медведчук действительно имел мандат на полеты и переговоры. Его в рамках нормандского формата определили коммуникатором между Москвой и Киевом — заниматься освобождением тысяч украинских пленных как на Донбассе, так и на территории России.

Депутатов «ОПЗЖ», конечно, никто никуда не делегировал и ничего им не поручал. Они действовали по велению души и еще по причинам, о которых расскажу.

Впрочем, меня уже опередил сопредседатель «ОПЗЖ» Вадим Рабинович. На своей фейсбук-странице он на днях выставил в качестве напоминания о былых конструктивных диалогах свое интервью украинскому подконтрольному каналу, сейчас заблокированному решением СНБО, — фрагмент телесюжета, снятого 10 июля 2019 года. Там Рабинович признается:

— …И когда мы сидели сегодня (с депутатами от «Единой России») за дружеским столом и пили чай… мы им сказали, что, кроме вопросов, есть и другое. Есть то, что нас разделяет. Мы не должны забывать, к сожалению, что мы представляем сегодня все-таки Украину…

Иногда случается так, что язык политика живет собственной жизнью и выдает обоснованное, подкрепленное фактами сожаление. На территории РФ представители «ОПЗЖ» и вправду чувствовали себя гораздо лучше, уверенней, чем дома.

Кузьмин: между Москвой и Крымом


В распоряжение «Новой» попала информация о полетах ряда влиятельных депутатов «Оппозиционной платформы…» по России, в Крым, далее везде. Абсолютным рекордсменом оказался Ренат Кузьмин, заместитель генпрокурора Украины времен президентства Януковича. С 2015 по 2019 год он перемещался по воздушному маршруту Москва — Симферополь — Москва (иногда Санкт- Петербург — Симферополь) около 240 раз!

Справедливости ради уточню: депутатом Кузьмин стал лишь летом 2019-го, когда на внеочередных выборах в Раду попал в «проходную» часть партийного списка «ОПЗЖ», до того же находился в розыске как фигурант расследований, начатых после Майдана. ЦИК попытался отказать ему в регистрации: мол, не проживал в стране последние пять лет, как требует закон. Но прокуратура установила, что Ренат Равельевич бросил якорь в аннексированном Крыму, в Ялте, то есть формально территорию Украины не покидал. А уголовные дела до суда не дошли.

В сентябре 2019-го, уже с депутатским мандатом, Кузьмин дважды, по старой памяти, слетал в Симферополь из Москвы. 9 марта 2020-го добирался из Минска в российскую столицу бизнес-джетом T7-BRG, а уже на следующий день спешил бортом T7-GEM из Москвы в Вильнюс. Вместе с Кузьминым, утверждает источник «Новой» в украинских спецслужбах, путешествовали коллеги по Раде — однопартийцы Тарас Козак и Александр Колтунович, нефтяной бизнесмен из Беларуси Николай Воробей, что в конце прошлого года попал под санкции ЕС, а также соучредитель охранной компании «Шторм» Андрей Мартынов. Последний запомнился, например, тем, что в ноябре 2016-го физически мешал журналистам — расследователям проекта «Схемы: коррупция в деталях» даже приблизиться к своему боссу, то есть Виктору Медведчуку, возле терминала аэропорта Киев. Так Мартынов выбил статус помощника народного депутата Украины Медведчука.

Не все понятно с паспортом номер 88✳️✳️✳️✳️✳️69 (известен редакции полностью), с которым пан Кузьмин летал из России в третьи страны вроде Гонконга либо Доминиканы. По количеству цифр соответствует российскому загранпаспорту, но серии «88» в Российской Федерации нет.

Возможно, использовал документ третьей страны? Система регистрации пассажира выдала ошибку?

Козак: десанты в Казань


Похожая история случилась однажды и с Тарасом Козаком, депутатом Рады, конфидентом Виктора Медведчука, номинальным собственником заблокированных теперь трех украинских телеканалов. 24 января 2020 года Тарас Романович летел из Ростова в Кишинев. Летел с документом номер 75✳️✳️✳️✳️✳️85 (известен редакции полностью) что соответствует формату российского загранпаспорта.

Легко сбиться со счета, сколько Козак вояжировал из Москвы в Симферополь и обратно начиная с 2016 года. Но нигде больше он не изменял украинскому паспорту — ни в полетах в Лондон, Болонью, Франкфурт-на-Майне, ни в Ниццу, Вену, Афины, Женеву, Белград, Стамбул или Дубай. Излишне повторять, что все его путешествия начинались в аэропортах Москвы и часто заканчивались там же. Случайные попутчики в салоны бизнес-джетов не попадали.

Скажем, 14 сентября 2020 года депутат Рады Козак возвращался из Симферополя в столицу России на «Фальконе» компании «Газпромавиа». Тем же рейсом добирались депутат Госдумы Дмитрий Свищев и Владимир Палихата, уроженец Украины, известный российский бизнесмен, президент концерна «Росэнергомаш», основатель инвестиционной группы Legacy Square Capital. В середине двухтысячных Киев небезосновательно обвинял Палихату в рейдерских захватах ряда предприятий. Генпрокуратура Украины даже уголовное дело возбудила задолго до того, как отношения двух стран рухнули под тяжестью войны на Донбассе. Но скандал удалось замять — у бизнесмена оказалась крепкая украинская «крыша».

Отдельной строкой источник «Новой» выделил пару полетов Тараса Романовича в Казань на бизнес-джете T7-BRGв декабре 2018 и в феврале 2019 года. В отличие от коллеги Кузьмина, Козак впервые получил мандат в ноябре 2014-го, на внеочередных парламентских выборах, то есть «вольной птицей», далекой от политики, давно не был. Какая нужда повела его по российским регионам, неизвестно. Зато доказано, что в самолете с Козаком оба раза находились Валерий Битаев, совладелец «Цитадели», компании — основного поставщика спецтехники для ФСБ, и Нисан Моисеев. Назвать совпадение случайным язык не повернется.

Нисан Моисеев — владелец швейцарской фирмы Proton Energy Group, что занималась поставками в Украину дизельного топлива «Роснефти» по продуктопроводу «Самара — Западное направление». В ноябре 2016-го Моисеев не впервые уже прибыл из Москвы в киевский аэропорт на «Фальконе» вместе с Виктором Медведчуком и Тарасом Козаком. Без скандала тогда не обошлось. Трио засекли журналисты проекта «Схемы: коррупция в деталях». Охрана главного переговорщика с Кремлем «приняла меры» (об этой истории я здесь уже вспоминала.) Медведчук возмущался: медийщики мешают работать, приближать мир! Но злые языки все равно не унимались, твердили, что кум Путина как раз занимается покупкой сети АЗС «Роснефти» в Украине.

Источник «Новой» в украинских спецслужбах говорит также о наличии российского паспорта номер 75✳️✳️✳️✳️✳️67 (известен редакции полностью) у Натальи Лавренюк, бизнесвумен, которую медиа именуют гражданской женой Тараса Козака. Госпожа Лавренюк не украинский политик или государственный деятель, потому она не скрывала свое гражданство при регистрациях на авиаперелеты, не бегала от прессы, по крайней мере до момента, пока не попала в санкционный список СНБО. А путешествовала Лавренюк много. Из Москвы — в Симферополь, Минск, Анапу, Дубай, Стамбул, экзотическое Лейтре, что в Папуа — Новой Гвинее, в сакральный для подельников Януковича город Ростов. И везде предъявляла не украинский, а российский заграничный паспорт.

Именно в Ростов из Крыма 27 сентября прошлого года прилетела Наталья Лавренюк вместе с Тарасом Козаком, который, как известно, до депутатства сделал хорошую карьеру на украинской таможне. На борту бизнес-джета с ними оказалась другая респектабельная пара: заместитель начальника российской энергетической таможни Григорий Инночкин с женой…

Мне очень хотелось, чтобы народные депутаты Украины Тарас Козак и Ренат Кузьмин имели возможность оперативно, в этом же тексте, подтвердить или опровергнуть информацию, изложенную источником. Поэтому я, не доверяя электронной почте, которая почему-то в подобных случаях дает сбой либо отправляет все в спам, отнесла два идентичных письма — вопросы о российских паспортах, о деталях перелетов и проч. — в отдел служебной корреспонденции Рады. Там назвали присвоенный письмам входящий номер 418 723 от 3 марта 2021 года и заверили: послания уже у адресатов.

Ответов я так и не дождалась.

Читайте

Кернес і його оточення у 2014 році отримали від Росії за здачу Харківської області півмільярда доларів — політолог

Зе-енд і сходження регіональних еліт. Що показали місцеві вибори 2020 року?

Місцеві вибори-2020 дуже чітко показали три тенденції. Позолочені карети стрімко перетворюються у гарбуз. Коломойського не рятують навіть шалені грошові вливання у Палицю. А ще, що бабусі-чекістки ще роблять погоду на виборчих дільницях, але зміну поколінь ніхто не відмінить.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Місцеві вибори

Вибори-2020 відзначились вкрай низькою явкою та двома епідеміями одразу: коронавірусу та розчарування. До місцевих рад залізли ОПЗЖ і подекуди любителі Толі Шарія. У Харкові мером узагалі вибрали коматозну людину із берлінської реанімації. Сенсацією став і Київ, де пенсіонери із обкомівських будинків старого Печерська та Шевченківського району виштовхнули у другий тур вусатого господарника Олександра Попова. Людину, яку цілком влаштовували розстріли на Майдані під “Йолкою”.

Але давайте поглянемо ширше на підсумки. Без брому, валеріанки і істерики про безповоротний реванш та плачі, що всі поїдуть на заробітки до Польщі. Є речі більш серйозні, які визначатимуть наступний виборчий цикл.

Перше. “Слуги народу” фактично припиняють своє існування як політичний проект. Взяти бодай третє місце  у ряді регіонів для минулорічних двократних чемпіонів стало великою проблемою. Так і хочеться згадати пихату заяву лідера політичної партії Олександра Корнієнка: “Нам не треба ніяких політтехнологів. Ми самі знаємо, як робити партії”. По суті політична сила, яка зробила усіх — втопила в котловані некомпетентності і корупції саму себе. Можна сказати із 100% впевненістю, що провладну партію на місцях шматуватимуть, як тушу мертвої антилопи. На Заході, Сході, у Києві. Володимиру Олександровичу Зеленському треба краще репетирувати свій сміх, коли десь удруге на ВВС спитають про тотальне падіння рейтингу.

Так само смішно, коли у день поразки прес-служба Офісу президента України видає заяву про те, “коли вони проведуть вибори на окупованих територіях”.

Куди? Куди ви лізете робити на Донбасі вибори? Якщо ви їх із тріском профукали у центрі Києва. Якщо Ірина Верещук пролетіла на парасольці так же гучно, як порожнє відро в глибокий колодязь.

Друге. Дуже чітко видно злам між категорією справжніх радянських людей, які сплять і бачать міцну руку червоного  господарника та молодими, які забезпечують себе самі. Пенсіонери із обкомівських будинків голосують за 1000 гривень, тарілку супу, гречку. І за те, що їм щедро вливають кожного вечора із каналів Медведчука, які плодяться зі швидкістю клопів у комірчинах тих самих обкомівських квартир.

Я на власні очі 25 жовтня побачила низку стареньких, які із дисципліною солдат ішли підтримувати незаконне опитування Зеленського. Це такі із легкістю колись підтримували Вітренко і Симоненка, а зараз дають “зелене світло” ОПЗЖ по всій країні. Умовно молоді переживають велике розчарування. І це вони активно викликали поліцію та топили в унітази “5 питань Зеленського”.

Дуже чітко видно, що покоління, яке пройшло дві Революції і воює на Сході дуже втомилось від оцього постійного вибору вічно невдоволених, але вічно краще знаючих людей постарше. Самі жили в СРСР і нам не дають жити. Однак зміну поколінь не зупинити, і покоління, народжене у 80-х, визначатиме долю країни наступні 20 років. Буде важко викорінювати консерватизм наших істинно радянських батьків, але без цього ніяк.

Гроші важливі, але не вони визначають переможця. Фінансові і інформаційні ресурси ОПЗЖ, “Нашого краю” і “За майбутнє” — здавалось, не давали жодних можливостей для маневрів виборця в кабінці. Однак сила цих партій не так в міцних господарниках, а у тому, що їх надійно оберігає СБУ, МВС і ДБР. Якщо перерізати їм схеми фінансування, у них не буде ресурсів для фінасування рупорів пропаганди та агресивної політичної агітації. А також скупки голосів тих, хто відчуває лише голос власного шлунку. Кілька реальних кримінальних справ із хепі-ендом могли б раз і назавжди вирішити питання руского міра у радах. Тому ще раз підніму питання: Чому СБУ не чіпає прямого російського агента під американськими санкціями Андрія Деркача? Чого МВС і ДБР слова не скажуть про поїздки Віктора Медведчука до Москви і Криму? І головне — Ігоря Коломойського настільки тісно бере у лещата американське ФБР та Єврокомісія за кіпрський паспорт, що власник 1+1 вирішив піти ва-банк і загнати під свій феодальний інтерес. Як кажуть попередні результати — громади чітко розуміють, чим дихають ці міцні господарники із привидами кремлівських веж за плечима.

26 жовтня стане стартом відліку майбутньої президентської кампанії. Я прогнозую політичне майбутнє  таким кандидатам і їх політичним силам: Кличко, Притула, Гройсман, Філатов, Садовий.

Спробує свої сили як самостійний політик Дмитро Разумков, який показово поставився до Зе-питальника — тупо проігнорував його.

Саме ці гравці будуть на вершині політичної піраміди наступні п’ять років. Саме серед них затесалось прізвище наступного президента — хто як скористається своїм шансом буде видно наступні пару визначальних років. Але те, що політичні рухи зростатимуть із регіонів, а не із партійних конференцій у нічних клубах Києва — очевидна тенденція.

Так само шанс на продовження політичного життя матимуть ті, хто матиме фракцію в Київській міській раді. Київ лишається чудовим лакмусом загальної температури по країні. Нинішній Київ — це той, який уже награвся у “слуг народу”, але не визначився із майбутнім фаворитом. Бо “УДАР” — це більше про те, хай краще лишається погане, але стабільне, аніж так ризикувати як у 2019 році.

Емоції за тиждень-другий вщухнуть, лишиться саме м’ясо. І щоб бабусі-чекістки та фанатики Шарія не мали шансів на наступну п’ятирічку треба робити висновки уже сьогодні.

Нам треба робити свій популярний інформаційний простір для тих, хто не дивиться телевізор. Проукраїнський порядок денний нікуди не дівся. Нам треба об’єднуватись і тримати нові ради на короткій нозі, не боятися їх шмагати. Забути образи, змиритися, що ковід це надовго і робити нові об’єднання. Політичні, соціальні, культурні. Усе минає, і це мине. Повірте, у 2010-2012 роках було набагато гірше. Бо була наївність і усі політики на 100% заявляли про стратегічне партнерство із Росією.

Ще одна приємна несподіванка виборів бонусом. Опитування Зеленського у кущах зіграло проти нього. Раніше для фальсифікацій хоч юриста Ківалова наймали, нині музичного редактора “95 кварталу”. Все це свідчить, що у нинішньої влади —  криза жанру і криза легітимності. Це теж треба брати до уваги тим, хто зростатиме у нові топи української політики.

«Однозначно буде»: нардеп-«слуга» Качура про можливе об’єднання СН та ОПЗЖ після місцевих виборів

Народний депутат «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що після місцевих виборів партія буде об’єднуватись з «Опозиційною платформою – За життя», але лише в деяких регіонах.

Про це він сказав в інтерв’ю Youtube-канал «Єдність».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, вибори, СН, ОПЗЖ, Олександр Качура

Читайте також: Зеленський став справжнім вироком Україні – Портников

«Залежно від регіонів. Думаю, що це (обʼєднання з ОПЗЖ -ред.), однозначно буде, тому що неможливо буде цього уникнути», – наголосив Качура.

Він пояснив, що причиною цьому — «значна підтримка» ОПЗЖ у східних регіонах.

Крім того, Качура допускає співпрацю з «Батьківщиною», але категорично проти співпраці з «ЄС»

«Якщо на обласному рівні «Слуга народу» буде здійснювати коаліцію з «Європейською солідарністю», я буду просити виключити мене з фракції, тому що вважаю, що це зрада інтересів всіх виборців», — підсумував Качура.

Читайте також: Власного рейтингу в Зеленського не було, немає і ніколи вже не буде – Портников

Пізніше Качура написав у фейсбуці, що його слова були «вирвані з контексту». Він пояснив, що мав на увазі співпрацю, а не об’єднання або коаліцію.

«Насправді, на питання інтерв’юера я сказав, що на південному сході необхідне вибудовування якихось конструкцій — як з так званими регіональними партіями, так і з національними партіями, які отримають підтримку виборців. Депутати, які оберуться від «Слуги Народу» будуть вимушені комунікувати з усіма партіями в місцевих радах, як і ми в стінах парламенту. Коаліції СН і ОПЗЖ не буде! Почитайте діюче законодавство. В міських радах взагалі немає такого поняття, як коаліція», — написав він.

Бутусов заявив, що обіцянка Зеленського розібратися з фінансуванням партії Медведчука виявилася пшиком

Народний депутат від партії “ОПЗЖ” Віктор Медведчук на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним знову безкарно принизив Україну.

Про це журналіст Юрій Бутусов заявив на своїй сторінці в Facebook.

Медведчук, Путін, ОПЗЖ, Росія, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

“Головного спонсора проросійської партії “ОПЗЖ” Віктора Медведчука знову перед виборами піарить вся інформаційна машина Кремля. Кум Путіна зображує собою “конструктивні сили” у Верховній Раді, які хочуть миру з РФ”, – пише Бутусов.

Він висловив обурення тим, що Медведчук звинуватив свою власну країну у зриві Мінських угод. На думку нардепа, через 4-й пункт у постанові ВР переговори в Тристоронній контактній групі зайшли в повний глухий кут. На це Путін відповів, що дуже радий, що в Україні є “такі політичні сили, які відкрито, чесно займають таку позицію”.

Бутусов підкреслив, що РФ відкрито передала в користування Медведчука родовище нафти і газу, нафтопереробний завод, пільгові умови поставок в Україну, “щоб у нього були гроші для покупки телеканалів в Україні і ведення інформаційної війни проти країни, де він є народним депутатом”.

“Ну де це бачено? Він сам звинувачує Україну в підриві мирних переговорів, повністю перебуває під контролем спецслужб РФ. І телеканали Медведчука, ті, які він купив при Порошенку і нові, які купив при Зеленському, радісно транслюють українським глядачам пику Путіна”, – пише журналіст.

Бутусов нагадав, що більше року тому, 1 вересня 2019 року президент Володимир Зеленський пообіцяв, що інформація про те, хто фінансує партію Медведчука, буде оприлюднена і “це буде дуже гучна історія, яка дуже погано закінчиться”.

“На жаль, ця обіцянка виявилася пшиком, і зрадник продовжує діяти проти нашої країни на боці ворога. Результати розхльобуйте на виборах”, – підсумував журналіст.

 

Расстрел «Патриоты — За жизнь»: набор политических баллов по классическому сценарию

Под Харьковом произошло нападение на представителей организации «Патриоты-За жизнь!», имеющее явные признаки кровавого медиа-спектакля авторства ОПЗЖ.

 

 

Об этом сообщает uc.od.ua.

Не люблю быть горе вестником, но зачастую я таковым являюсь, нравится это кому то или нет, верит мне кто-то или нет.

В июле, в двух своих материалах, посвященных нападениям на представителей партии Анатолия Шария, «Политических аутсайдеров „Партию Шария“ переквалифицировали в провокаторов и „мясо“» и «Партия Шария: из политических лузеров в поставщиков „мяса“ для пиара» я писал о том, что ОПЗЖ и «Партия Шария» могут имитировать и сами же организовывать нападения на своих представителей некими националистическими организациями, дабы повысить свои политические балы и дискредитировать действующую власть.

Причем, если раньше нападения носили характер морального унижения и телесных повреждений, то в определенный момент ОПЗЖ и ПШ понадобится настоящая кровь. И сегодня эта кровь пролилась.

Так, стало известно, что под Харьковом некие злоумышленники расстреляли автобус с представителями организации «Патриоты — За жизнь», буквально на днях презентованной Ильей Кивой. В итоге, сообщалось о двух убитых, одном раненном, одном похищенном, но оказалось на деле, по официальным сообщениям Полиции, а не говорящих голов ОПЗЖ, что убитых не было.

При этом все имеющие права голоса в эфире представители ОПЗЖ, все подконтрольные данной партии информационные ресурсы, в унисон поддерживаемые российскими СМИ, заявляют о том, что расстрел автобуса организовали «Национальный корпус» и «Азов». Вот так просто, без суда и следствия, голословное заявление на десятках и даже сотнях информационных площадок.

Напомню, что буквально 2 дня назад, в Киеве была проведена предварительная медиаподготовка, а именно сцепились представители «Национального корпуса» и «Патриоты за жизнь», в ходе которой пытались, якобы, похитить представителя «Патриотов» Олега Ширяева.

Самое смешное в этой истории то, что Олег Ширяев до перехода в «Патриоты — За Жизнь!» был руководителем харьковского филиала «Нацкорпуса» и организатор «Східного корпуса» в Харькове!

По сути, без малого два месяца назад, был начат весьма удачный медийный проект, когда активистов «Партии Шария» превратили в эдакое мясо для провокаций, или, как любят говорить на российском телевидении — «сакральные жертвы». Ведь на большее, кроме как отбивные крупным планом, они сейчас Кремлю пригодится, не могут.

Но инцидент в Виннице и все последующие, оказались не настолько красочными и леденящими кровь, для создания соответствующей картинки российским телеканалам, с 2014 и 2015 годов находящихся на голодном пайке.

С другой стороны, полученный резонанс с предыдущих актов насилия явно устроил не только самого Анатолия Шария, но и в первую очередь — его работодателей. Но куда больший эффект необходим уже не для партии марионеточного блогера, а для более солидной партии — ОПЗЖ.

Именно поэтому, в режиме нон-стоп, в спешке, создаётся группировка «Патриоты — За жизнь» которая тут же отправляется на заранее подготовленный расстрел, своими же работодателями.

Собственно, как я говорил, что нападения на «Партию Шария» добавит этой политической псевдо-силе балов и популярности, так я говорю и то, что сегодняшний расстрел автобуса «Патриотов — За Жизнь!» не удивит меня результатом следствия, приводящего к самим же представителям ОПЗЖ.

Читайте

“Они прийдут – тебя убьют, машину заберут, жену изнасилуют!” – луганчанин “ватнику” про “русский мир”

Зеленський представив кандидатом у мери «опоблоківця»

Під час робочого візиту у Дніпро президента Володимира Зеленського представили кандидатів на посаду міських голів від партії «Слуга народу».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, вибори, Зеленського, ОПЗЖ

Казанський: Мета РФ – не залагодити конфлікт на Донбасі, а легалізувати свої окупаційні адміністрації в ОРДЛО

«Слуги» висунули у мери Кривого Рогу депутата обласної ради від «Опозиційний блок», генерального директора ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитра Шевчика, повідомляє Depo.ua

«Я впевнений що він переможе і Кривий Ріг підтримає», – заявив Зеленський.

Представлення відбувалося у яхт-клубі «Січ».

Кандидатом на посаду міського голови Дніпра став головний лікар обласної клінічної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.

«Я впевнений що він переможе і Кривий Ріг підтримає», – заявив Зеленський.

Представлення відбувалося у яхт-клубі «Січ».

Кандидатом на посаду міського голови Дніпра став головний лікар обласної клінічної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

У середу в Києві мер Віталій Кличко представив команду партії «Удар» на місцеві вибори. У ній зокрема — український голкіпер Олександр Шовковський.

Місцеві вибори заплановані на 25 жовтня.

Партія «Слуга народу» планує створити коаліцію з ОПЗЖ — ЗМІ

У партії «Слуга народу» оголосили про плани створити ситуативну співпрацю з політсилою «Опозиційна платформа — За життя» після місцевих виборів. Начебто такого розвитку подій прагнуть їхні виборці.

Про це з посиланням на джерело в політсилі повідомляє «Бабель«.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, вибори, Слуга народу, співпрацю, ОПЗЖ

Казарин: Цель визита Медведчука в Крым – не загар и не пахлава. А напомнить о том, кому в Киеве Кремль выписал ярлык

За його словами, після виборів «слуги» співпрацюватимуть із ОПЗЖ ситуативно.

«У них, на відміну від «Голосу» та «ЄС», немає ідеологічних вимог — вони абсолютно прагматичні та зрозумілі», — розповів представник «Слуги народу».

За інформацією видання, раніше «Слуга народу» провела соцопитування. Питали думку своїх виборців, з якою з партій після виборів вони хотять, щоб СН створила коаліцію в місцевих радах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Слуга народу» вирішила змінити гасло «Зробимо їх разом»

За даними цього опитування, 50% відповіли, що не проти співпраці з ОПЗЖ, а 37% не хочуть коаліції з жодною партією. Частина виборців також підтримує коаліцію з «Батьківщиною».

До Окружного адміністративного суду Києва надійшов позов із проханням зобов’язати Міністерство юстиції України скасувати реєстрацію президентської партії «Слуга народу». В ОАСК відзначають, що зараз вирішують, чи відкривати провадження за цим позовом.

Керівником виборчої кампанії партії «Опозиційна платформа — За життя» буде Сергій Льовочкін
Сергій Львочкін буде керівником виборчої кампанії від «Опозиційної платформи — За життя»
.
16 липня фракція «Слуга народу» провела праймеріз (внутрішньопартійні вибори) з обрання свого кандидата в мери Києва. Перемогу здобула народна депутат Ірина Верещук
Зеленський розповів, як «Слуга народу» обирала кандидата в мери Києва і хто посів друге місце
. За неї проголосувала більшість членів фракції, у неї найвища соціологія серед інших кандидатів партії, також її підтримав президент.
Раніше стало відомо, що передвиборчий штаб СН на місцевих виборах очолять соратники міністра Федорова
Передвиборчий штаб СН на місцевих виборах очолять соратники міністра Федорова: голова — депутат Михайло Крячко, digital — Богдан Бунзон
: голова — депутат Михайло Крячко, digital — Богдан Бунзон

Казарин: Цель визита Медведчука в Крым – не загар и не пахлава. А напомнить о том, кому в Киеве Кремль выписал ярлык на княжение

В украинской политике правят вожди. «Батькивщина» невозможна без Юлии Тимошенко, «Удар» – без Виталия Кличко, а «Слуга народа» — без Владимира Зеленского. Персональные бренды важнее институциональных и в общем правиле есть лишь одно исключение. Партия Москвы.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, вожди, Партия Москвы, Россия, Путин, ОПЗЖ

Те, кто отдают за нее голоса, знают, чего хотят. В их райдере – ностальгия по молодости и советские штампы. Мечта об империи и страх перед будущим. Они тоскуют о прошлом и оттого выискивают в бюллетене помазанника Москвы. Партийный бренд не имеет принципиального значения: в разное время они шли голосовать за Компартию, Партию регионов, Оппоблок и ОПЗЖ.

А год назад часть их голосов перетекла «Слуге народа».

Владимир Зеленский не мешал себя придумывать и оттого многие увидели в нем Переяславскую раду. Дружбу с Москвой и обнуление войны. Братские объятия и мир во всем мире. В результате, в копилку его партии упали голоса еще и тех, кто убежден, будто место Украины – на российской орбите.

Читайте также: Втрачені Зеленським голоси йдуть до проросійських сил – соціолог

Спустя год они чувствуют себя обманутыми. Этический контур страны в целом остался в своей постмайданной редакции. Война не прекратилась. Прозападный курс не отменен. А то, что проевропейские украинцы считают избыточным компромиссом, пророссийские считают явно недостаточным. И теперь за голоса последних развернется борьба на местных выборах. В ход пойдет весь арсенал политических ухаживаний. Например, визит Виктора Медведчука в Крым.

Судя по всему, Кремль тоже не против объединения своих украинских сторонников под единым партийным брендом. В противном случае главу ОПЗЖ попросту бы завернули российские пограничники. Дело в том, что в рамках карантина в Крым с украинского материка пускают лишь обладателей российских документов и тех украинских граждан, у кого на полуострове живут родители или дети. Впрочем, статус кума российского президента позволяет рассчитывать на исключения из правил. А потому Медведчука пропустили. Вместе с женой и сопровождающими.

Его поездка в Крым – это сигнал всем тем, кто в Украине «устал от войны». Эдакое демонстративное пренебрежение новой реальностью. Сознательное игнорирование аннексии. Лидер парламентской фракции едет на оккупированную территорию отдыхать – в тот момент, когда на этой территории оккупационные власти сажают в тюрьмы украинских граждан и возбуждают дела за нелояльность триколорам.

Ни один украинский политик не может себе такого позволить. Но задача Виктора Медведчука в том, чтобы нравиться тем, кто устал от украинских политиков. А потому он подъезжает к КПП, протягивает документы российским пограничникам, заполняет миграционную карточку и едет отдыхать на Южный берег. Суверенитет? Оккупация? Нет, не слышали.

Читайте также: Медведчук поїхав до окупованого Криму, — ЗМІ

Цель визита – не загар и не пахлава. Цель визита – напомнить о том, кому в Киеве Кремль выписал ярлык на княжение. Блудным детям просоветской ностальгии скоро снова предстоит ставить галочки в бюллетенях – и они должны не ошибиться с графой. Четырехбуквенная аббревиатура ОПЗЖ для всех, кто скучает по СССР.

Впрочем, пророссийский лагерь сегодня сражается не только за свою традиционную паству – ту самую, что год назад внезапно отправилась голосовать за президентскую партию. Прокремлевские проекты вдобавок стараются оседлать украинский антиэлитарный тренд. Тот самый, который по всему миру приводит во власть торговцев простотой.

Хочешь победить на выборах – объяви себя «укротителем элит». Собственно, именно эта стратегия год назад усадила в президентское кресло Владимира Зеленского. Проблема лишь в том, что этот статус переходящий – как только политик принимает присягу, он переходит линию фронта. В результате, должность «укротителя элит» сегодня в Украине оказалась вакантной. Сам Зеленский еще пытается за нее цепляться, проводит демонстративные чистки и ротации окружения, но к прежней чистоте жанра вернуться ему уже не удастся.

Читайте также: До анексованого Криму, куди раніше приїхав Медведчук, прибув літак Путіна

Падение его рейтинга открывает дорогу новым мессиям. Пророссийские ребята пытаются занять вакантную нишу «укротителей истеблишмента», объявляют себя разоблачителями и правдорубами. Впрочем, их бунт против элит вполне избирателен. Чаще всего мишенями их разоблачений становятся украинские смыслы и нарративы. Они торгуют хаосом и неверием, дискредитацией и вбросами. В их активе вся сетевая инфраструктура: от телеграмм-каналов до ютуб-блогов. Их аудитория – обиженные и оскорбленные, аполитичные и равнодушные. Спрос на простые решения рождает новых шариковых и пророссийские проекты пытаются кормить их своим контентом.

Новые прокремлевские старательно дистанцируются от обвинений в пророссийскости — чтобы не сужать свою базу. Бьются за тех, кто недоволен настоящим. Торгуют ненавистью и поиском виновных. Подсаживают свою паству на самый сильный ментальный наркотик в виде обиды. Той самой, что позволяет чувствовать себя жертвой чужих происков.

Шесть лет назад нам казалось, что время пророссийских партий ушло. Вероятно, мы недооценили инерцию. Ничего удивительного для страны, которая столетиями жила в формате имперской колонии. Ничего удивительного для страны, которую в этот формат пытаются вернуть.