Озвучено несподіваний прогноз по передачі Курил Японії

Президент Росії Володимир Путін може віддати Японії Курильські острови в обмін на визнання законності анексії Криму. Це нагадало б населенню РФ про «Кримнаш», адже ця тема вже не викликає в країні колишніх захоплень.

Курили, Японія, Путин, Крим, РФ, обмін

Таку думку в інтерв’ю «Апостроф» висловив російський політолог Дмитро Орєшкін. Він підкреслив, що рано чи пізно Путін або його спадкоємець буде змушений віддати Курили.

«Японці вже років двадцять розминають тему Курильських островів. Кожен японський прем’єр мріє повернути їх Японії, але не виходить. А у Росії ці чотири острови як у собаки на сіні: люди там живуть, як засланці. Потрапити на ці острови нікому не хочеться – в основному там військові містечка. А в плані ідеологічної установки – це ж наша свята і нетлінна земля», – пояснив Орєшкін.

Політолог уточнив: в ситуації, що склалася, Кремлю набагато простіше і вигідніше віддати острови, адже тоді Росія буде отримувати японське фінансування на розвиток територій. Але в такому випадку інтереси регіонального розвитку вступають в конфлікт з усталеним пропагандистським штампом: «ворогу не віддамо ні п’яді».

«Цілком може бути, що Москва вимагатиме натомість не тільки інвестиції, але й визнання Японією анексії Криму. Таким чином Путін нагадав би громадській думці, що «Крим – наш». Скаже: «Так, ми віддали ці острови тому-то і тому-то. Але порівняйте, який Крим чудовий і які це маленькі японські острівці», – підвів підсумок Орєшкін.

Україна готова помилувати понад 60 злочинців в обмін на звільнення заручників ОРДЛО

Україна готова 27 листопада забрати усіх засуджених за кримінальні злочини до початку війни на Донбасі, які перебувають в тюрмах на території ОРДЛО і хочуть відбувати покарання в Україні.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ОРДЛО, обмін, засуджених

Про це заявила у четвер представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко у Facebook.

«Ми пропонуємо 27 листопада забрати тих засуджених за кримінальними злочинами ще до початку війни, які знаходяться в тюрмах Донбасу і хочуть відбувати покарання в Україні», — написала вона.

За словами Геращенко, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова і представники її офісу готові 27 листопада забрати цих засуджених на КПВВ, яке пропонується сьогодні визначити на засіданні гуманітарної підгрупи.

Читайте також: Передачу Почаївської лаври УПЦ МП скасовано

 Що стосується заручників, то, як зазначила перший віце-спікер, і на засіданні ТКГ, і на засіданні гуманітарної підгрупи українські представники нагадають росіянам, що від них чекають відповіді на пропозицію віддати російських найманців, засуджених в Україні, в обмін на політв‘язнів Кремля. «Ми вже 9 місяців чекаємо цієї відповіді. І ми готові помилувати більше 60 злочинців в обмін на звільнення заручників на Донбасі. Ми готові провести черговий етап звільнення НЕГАЙНО і помилувати всіх, хто підпадає під дії мінських угод, задля звільнення НАШИХ», — наголосила Геращенко.

Медведчук заявив, що бойовики на Донбасі виступають за обмін у форматі «174 на 46»

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі виступають за обмін з Україною утримуваними особами у форматі «174 на 46», заявив наближений до Кремля український політик Віктор Медведчук в інтерв’ю телеканалу «112 Україна».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, обмін, полонені, Донбас,  Віктор Медведчук

Медведчук повідомив, що бойовики хочуть отримати 174 людини, утримуваних Україною

«На сьогодні на території України встановлено 174 людини, яких розшукують невизнані «ДНР» і «ЛНР». Ми, у свою чергу, з тих, кого ми шукаємо, встановили за своїми даними 46 осіб. Донецьк, Луганськ – і Москва їх у цьому підтримує – пропонують обміняти всіх встановлених на всіх встановлених. Але в категорії 174-х є громадяни РФ, яких Україна хоче звільнити, але взамін на тих, хто в РФ», – сказав Медведчук.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних українському уряду територіях Донбасу перебували 108 людей, 402 людини вважалися зниклими безвісти.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся наразі останній обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. На підконтрольну бойовикам територію погодилися перейти 233 людини.

24 січня з полону бойовиків звільнили ще одного громадянина – українського військовослужбовця Романа Савкова. Його обміняли на жінку, яку помилував президент України Петро Порошенко.

Москва відмовилася від переговорів щодо обміну 36 росіян на українських політв’язнів — Геращенко

Російська сторона не погодилася провести ініційовані Україною переговори у Мінську щодо обміну 36 засуджених громадян РФ на українських політичних в’язнів.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Росія, обмін, українських політичних в’язнів, Мінськ, Геращенко

Про це повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі на Мінських переговорах, віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

«На жаль, російська сторона і омбудсмен РФ Тетяна Москалькова відкинули ініціативу зустрітися в Мінську і обговорити ініціативу України щодо передачі РФ 36 її громадян в обмін на політв‘язнів Кремля. Росії її громадяни просто не потрібні», — заявила вона на своїй сторінці в Facebook за підсумками переговорів робочих підгруп Тристоронньої контактної групи у Мінську.

За словами Геращенко, 22 росіянина, засуджених в Україні за підготовки терактів, диверсії, шпигунство, участь в незаконних озброєних формуваннях і військових діях, написали звернення до президента РФ Володимира Путіна з проханням перемістити їх в РФ замість утримуваних в російських в’язницях громадян України.

Ці звернення вже направлені дипломатичними каналами в МЗС РФ, а також про це проінформовані представники Росії в гуманітарній підгрупі і Тристоронній контактній групі, а також ОБСЄ.

Нагадаємо, що на попередніх переговорах ТКГ у Мінську представники РФ не відповіли на пропозицію України обміняти 36 росіян на утримуваних в російських в’язницях українців.

У Росії і на території окупованого Криму незаконно утримують близько 70 українців.

Представники міжнародної спільноти, офіційні установи західних країн, відомі політики, культурні та громадські діячі неодноразово зверталися до Росії з вимогою звільнити Олега Сенцова, Володимира Балуха та інших українських політв’язнів. Росія досі відкидає всі ці заклики.

Ми бачимо ще один етап жахливої російської гри

Це не був обмін усіх на всіх. Біля сотні українців залишаються в полоні. Залишаються в холодних тюрмах зустрічати черговий Новий рік у підвалі. Не рахуючи політичних в’язнів у Криму і Росії.

обмін, полонені, усіх на всіх, українці, Росія, Україна

Всіх на всіх? Ми бачимо ще один етап жахливої російської гри. І мені складно уявити, як пояснювали рідним, чому одні повертаються, а інші – ні.

Але титанічна праця української сторони не підлягає сумніву. Ми віддаємо по чотири терористи за кожного нашого. Тобто робимо не просто більше, а в рази більше. Тому що українець – це важливо. І скільки разів я бачив втомлені очі Ірини Геращенко, яка свідомо обрала найскладнішу тему, за яку ніхто не хотів братися – розуміючи всю безперспективність, коли від тебе майже нічого не залежить. Але ти щодня маєш відповідати на дзвінки і слухати. Знов і знов повторювати, що саме ти робиш і чому нічого не змінюється.

Читайте також: Ирина Геращенко заставила наемников «ДНР» на обмене говорить по-украински

Ми колись обов’язково дістанемо всіх українців. Обов’язково всі повернуться додому. Але нічого не закінчилось. Все тільки починається. І залишається лише трохи порадіти тим, хто сьогодні повертається до своїх дружин, дітей, матерів. І ніколи, ніколи не пробачати російським покидькам. Ніколи не пробачати відчуттів, які переживає вся країна.

Ми зустріли своїх, як героїв, а терористи «своїх» – як штрафбатівців

Взагалі ця вечірня тусовка в аеропорту до біса нагадувала атмосферу Революції Гідності – її пізнього етапу, коли закінчився стартовий ентузіазм, а йому на зміну прийшла втомлена і зла впертість.

тусовка, обмін, пленные, штрафбат, полонені, чекісти

Знову довге очікування, чайок у термосах, незнайомі люди, які роздають печиво та чізи з мака (нарешті! :D), масова розвіртуалізація та купа знайомих облич у натовпі – такі відчуття й атмосферу ні з чим не сплутаєш. І я гостро відчув, що якраз цього давно не вистачало. Поміж безкінечних срачів і негативу – збори вмотивованих громадян, що приїхали не заради власного профіту, а лиш показати солідарність до звільнених українських «лоялістів». Якісна підзарядка в колі СВОЇХ.

Промовиста ситуація: мій товариш Олекса (57 бригада) приїхав з побратимом зустріти двох полонених зі своєї частини. І ні двоє звільнених хлопців, ні їх сім’ї – ніхто не виказував дискомфорту. Навпаки, оживились і зраділи, що в бригаді пам’ятають.

Але як на мене, допускати людей до звільнених було помилкою. Звісно ж не критичною, та все ж. Показали плакати, поаплодували, дали зрозуміти, що про них не забували – і крапка. Бо щойно журналісти й стрімери кинулись до звільнених та сімей – посипались недоречні питання і нав’язлива увага. Не треба бути психологом, щоб розуміти потребу витримувати хиткий баланс між особистим простором, необхідною медійністю події та стресом у звільнених з тривалого полону.

Читайте також: От создателя «распятого мальчика»: КремльТВ запустил новый фейк об Украине

Врешті-решт терористи зустріли «своїх» як чекісти нових штрафбатівців. А в нас – зробили з цього медійну і добре висвітлену в ЗМІ тему, зустріли як героїв. Так і має бути.

Тож на фоні радості від самого факту, що нарешті відбувся найбільший обмін за останні два роки — решта дрібних мінусів процесу якось до лампочки. Повага усім, хто працював над обміном з нашого боку (не медведчуку/онуфрію, звісно), якнайшвидшої реабілітації звільненим. І пам’ятаємо інших українців, що досі в полоні.

Одна з кращих подій 2017-го.

Немає сенсу тегати присутніх вчора на аеродромі — усіх був радий бачити. Побільше б хороших приводів для таких зльотів)

Нещире сприяння обміну: Путін пішов на вимушений пропагандистський хід

Згоду російського президента Путіна посприяти обмінові полоненими на Донбасі пов’язують із переговорами американського й російського представників Волкера і Суркова. Безперечно, цей фактор важливий, але не єдиний.

пов'язують, обмін, полонені, Сурков, Волкер, Росія, Україна, переговори

По-перше. Наближаються президентські вибори, й підвідомчому народові треба продемонструвати позитивну динаміку. Ця роль призначалася Сирії, але новини звідти не вселяють особливого оптимізму. Начебто «ІД» розгромили, а проблем стало набагато більше.

По-друге. Економіка вперто не хоче рости. Надії на зростання ВВП у четвертому кварталі не справджуються. Показники жовтня просто провальні. Традиційно перший квартал краще не буде, тому до березневих виборів хвалитися в економіці буде нічим.

По-третє. Розмови на федеральних каналах, що від санкцій Росії тільки краще, вже не переконують навіть найнаївніших. Як написав у своєму блозі на сайті радіостанції «Эхо Москвы» Віктор Шендерович, один бізнесмен описав поточний стан словами: «Виживаємо між західними санкціями й нашими троглодитами».

По-четверте. Проблеми Росії в Центральній Азії істотно збільшилися на тлі братської сварки між Киргизією і Казахстаном. У цьому м’якому підчерев’ї Росії проявляються такі складності, що будуть відволікати її увагу у східному напрямку на шкоду західному.

По-п’яте. Саміти АСЕАН і АТЕС закінчилися повним провалом. Особливо перший, і до того ж у дуже принизливій формі Путінові було відмовлено в зустрічі з Трампом. Відбулися ще події, які хоча й мають локальний характер, але перебувають у тому ж тренді. В’єтнам відмовився від придбання російських вертольотів і купуватиме американські. Китай не буде купувати російський газ, вважаючи за краще американський.

На авіасалоні в Дубаї авіабудівний гігант Airbus уклав рекордний за всю історію компанії контракт на поставку 430 літаків на суму $49,5 млрд. Корпорація Boeing також на авіасалоні уклала контракт на поставку 175 лайнерів Boeing 737 MAX з опцією на продаж ще 50 таких машин. Під час останнього візиту Трампа в Пекін китайська компанія China Aviation Supplies Holding Company й авіабудівний гігант Boeing уклали контракт на поставку 300 літаків.

Читайте також: Разметка, ведущая в ад

На ринок виходить також китайський середньомагістральний літак C919. Хоча російський МС-21 і зробив показовий політ у Дубаї, він не зможе скласти конкуренцію навіть китайському аналогові. Літаки замовляють сотнями, а компанія «Іркут» планує з 2020 року щорічно виробляти тільки 20 літаків МС-21, але немає жодних гарантій, що так воно й буде. Додамо невдачі із замовленнями російських військових літаків у низці країн, які раніше купували радянську й російську військову техніку. Всі вони віддають перевагу американській або європейській.

Від широко розрекламованого російського повороту на Схід не залишилося і сліду. Зіштовхнути Китай і Америку теж не вдалося, оскільки Пекін вважає за краще домовитися з Вашингтоном. Південно-Східна Азія та Індія все більше повертаються у бік США.

Є всі підстави вважати, що в лютому-березні майбутнього року американські санкції ще більше посиляться, насамперед щодо найбільших російських олігархів. Яким би авторитарним не був Путін, він повинен фз цим рахуватися і щось робити. Інакше в Акели виникнуть великі проблеми. Доля диктатора Зімбабве Роберта Мугабе – чергове нагадування того, що ніщо не вічне під Місяцем, і найближчі соратники готові будь-якої миті зробити рокіровання в короткий бік.

Про те, що економіка стала постійним головним болем, нагадало інтерв’ю колишнього міністра фінансів, а нині голови ради Центру стратегічних розробок (ЦСР) Олексія Кудріна газеті «Аргументи і факти». У ньому він заявив, що в Росії не залишилося грошей на виплату пенсій. «Із 2016 року держава вперше порушила свої зобов’язання і не провела індексацію пенсій для всіх пенсіонерів… Зараз обговорюється обмеження виплат пенсіонерам, які працюють. Це все – наслідок дефіциту коштів у Пенсійному фонді».

Хоча віце-прем’єр Ольга Голодець спростувала слова Кудріна й додала, що Пенсійний фонд Росії «збалансований і не відчуває жодних проблем», у це навряд чи хтось вірить. Звичайно, пенсії платитимуть, але за рахунок інших статей бюджету, і це не просто стагнація, а негативне зростання економіки.

Читайте також: Бегство с тонущего «Рутаника» продолжается?

Кудрін – дуже досвідчений царедворець і користується беззастережною прихильністю Путіна. Як пише російська газета «Ведомости», він належить до його неформального передвиборчого штабу. Якщо така людина, яка чудово знає візантійські звичаї в кремлівських коридорах, малює ситуацію в настільки похмурих тонах, то становище дійсно дуже серйозне.

Бюджетні проблеми обтяжуються дедалі непосильною гонкою озброєнь. За даними компанії PricewaterhouseCoopers, майбутнього року витрати на оборону перевищать 5,3% ВВП Росії і склали $69,2 млрд. Витрати США на оборону також зросли майже до $700 млрд. Хоча американський оборонний бюджет більший за російський в 10 разів, але ВВП США перевищує російський показник у 18 разів.

Міжнародне становище теж не блищить. У Сирії опозиція Асаду аніскільки не зменшилась, тому деклароване виведення російських військ ніяк не провадиться. Загострилися суперечності у трикутнику Москва – Тегеран – Анкара.

Читайте також: Россия предложила создать новую границу с Украиной — Кучма

Прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим виступив із критикою Ірану, який, на його думку, встановлює в регіоні «гегемонію однієї з гілок ісламу». Мається на увазі шиїзм. Попри недавні переговори російського і турецького президентів Ердоган заявив, що «Росія і США повинні покинути Сирію».

Про складність становища говорить той факт, що на 22 листопада призначено нову зустріч президентів Ірану, Росії і Туреччини. Попередня була зовсім недавно, але ситуація продовжує погіршуватися, і загроза, що так звані партнери серйозно пересваряться, стає цілком реальною.

Додамо до цього вимогу Тегерана, щоб російська авіація в Сирії обмежила дії ізраїльської, а Москва цього категорично не хоче. У Білокам’яній прекрасно розуміють всю небезпеку таких дій із непередбачуваними наслідками. Зрозуміло, що в Ірані ображаються, що відбивається в Сирії, як то кажуть, у полі.

За таких умов Путін пішов на вимушений пропагандистський хід, щоб показати хоч якесь бажання зрушити донбаське врегулювання.

Тут йому доведеться балансувати на лезі бритви. Будь-які поступки на Донбасі здатні викликати підйом шовіністичної хвилі, яку сам Кремль і розігнав. Вдночас саме Україна стала найбільш болючою точкою протистояння із Заходом і зі США зокрема. Саме з цієї проблеми Москва відчуває найбільший тиск і змушена якось реагувати.

Попри втручання Путіна вельми велика вірогідність того, що до жодних результатів переговори про обмін полоненими не призведуть. Підуть взаємні звинувачення й нічого більше. Москва імітуватиме якісь дії з метою затягування часу до березневих виборів і можливого відтягування введення якихось нових санкцій. Більш далека мета – зафіксувати нинішній стан на Донбасі до українських виборів у 2019 році. Раптом пощастить – і до влади в Києві прийдуть більш проросійські політики.

У Москві не розуміють, що це ілюзії. Тим не менше продовжують перебувати у спотвореному світі.