Осужденный за убийство Лозинский возглавит ОТО: почему народ возвращает «феодала» и видит в нем благодетеля

Новостные ленты СМИ последние дни пестрят заголовками вроде «Нардеп, сидевший за убийство, победил на выборах в ОТО на Кировоградщине». Речь идет о скандально известном экс-нардепе Викторе Лозинском, который десять лет назад ради развлечения застрелил в «своих» охотничьих угодьях 53-летнего Валерия Олийныка из села Грушки Кировоградской области.

Сейчас от могилы убитого не осталось даже холмика, а его убийца, если верить предварительным подсчетам голосов, совсем скоро возглавит объединенную теробщину в считанных километрах от села, где разыгралась кровавая и полна цинизма трагедия.

Почему люди в Подвысоком и близлежащих селах шли и отдавали свои голоса за Лозинского, который уже показал, во сколько он оценивает жизнь каждого из его нынешних избирателей – разбирался OBOZREVATEL.

«Сафари» на человека

В Подвысоцкую ОТО, расположенную в Головановском районе, входит 17 сел. И на местных выборах 25 октября 80% избирателей проголосовали за Лозинского, который отсидел за убийство местного жителя Валерия Олийныка, виновным себя в котором он так и не признал.

По версии самого Лозинского, он с товарищами – районным прокурором Евгением Горбенко и начальником райотдела полиции Михаилом Ковальским – увидели Олийныка неподалеку от леса, который присвоил экс-нардеп: тот как бы очень странно себя вел. Они позвали его, а селянин в ответ начал стрелять, а после – бросился наутек. Поэтому приятели его догнали и задержали (в ходе задержания Олийнык, по версии Лозинского, нанес присутствующим несколько ножевых ранений), вызвали полицию и передали правоохранителям избитого, но живого. Умер Олийнык, по версии участников ЧП, позже – «по неизвестным причинам».

Впрочем впоследствии выяснилось, что медикам закованного в наручники мужчину привезли уже мертвым. И что тогда в лесу произошло настоящее «сафари» на живого человека, которого преследовали на автомобилях, по которому стреляли, а затем добивали уже раненого. В деле, которое в конечном итоге привело Лозинского на скамью подсудимых, упоминалось о 9 огнестрельных ранениях на теле Олийныка, открытом переломе ноги (которая затем была ампутирована и «исчезла»), сломанных ребрах и ключице. Среди улик также была запись звонка в полицию, где убийцы говорили, что «убили бомжа»…

Та давняя история до сих пор вызывает возмущение не только из-за жестокости, с которой был убит невинный человек, но и из-за цинизма, с которым убийца пытался выгородить себя и переложить ответственность за случившееся на собственную жертву. А также постепенное ослабление наказания для Лозинского, которое происходило пропорционально снижению внимания к этому делу с течением времени. Если изначально его приговорили к 15 годам тюрьмы, то уже очень скоро через суды Лозинскому удалось добиться снижения срока до 14, а затем – и до 10 лет лишения свободы, потому что судьи Высшего спецсуда переквалифицировали статью, по которой он был осужден, с убийства на хулиганство.

Летом 2014-го, по мнению суда, состояние здоровья осужденного ухудшилось на столько, что ему никак нельзя было оставаться в тюрьме. Поэтому его выпустили. Правда, после резонанса и вмешательства тогдашнего премьера Арсения Яценюка и генпрокурора Юрия Луценко, Лозинского снова задержали и вернули в колонию. Впрочем, уже в 2016-м он вышел по «закону Савченко» и вернулся туда, где привык считать себя «царем», чтобы продолжить строить свою «агроимперию».

В 2019-м Лозинский добился, чтобы Днепровский районный суд Киева снял с него судимость. Обоснование этого решения поражает: мол, он после освобождения «зарекомендовал себя исключительно с положительной стороны», занимался «созданием и работой новых предприятий», а также помогал АТО и занимался благотворительностью. Следовательно – несправедливо, мол, чтобы наличие судимости в чем-то его ограничивало.

Так Лозинский получил право баллотироваться, что он и сделал осенью 2020-го.

Вне конкуренции

Среди основных конкурентов самовыдвиженца Лозинского называли кандидата от «Слуги народа» Сергея Балицкого из другой известной в районе «аграрной» семьи.

 

 

За несколько недель до дня голосования Балицкий выступил с заявлением: Лозинский давит на него и его семью, требуя сняться с выборов. В ход, по словам кандидата от «Слуги народа», пошли как уговоры, так и угрозы.

«24 сентября текущего года, когда мы беседовали с Лозинским, он заявляет мне, что будет баллотироваться. Всячески намекает при этом, что мне стоит снять свою кандидатуру. Не стесняясь слов, применяя ненормативную лексику, в грубой форме он сказал, что не намерен ни с кем ничего решать и хочет баллотироваться сам… Потом он смягчил свой тон и сказал: «Ну, хорошо. Я до 5 октября порешаем свои вопросы, а потом, если что, то ты сам снимешься, если я буду баллотироваться», – рассказал Балицкий о ходе одной из своих встреч с Лозинским – далеко не первой.

Угрожал Лозинский, по словам Балицкого, и его родителям, от которых требовал убедить сына снять свою кандидатуру. Кандидат от «Слуги народа» признавался: угрозы воспринял всерьез – поэтому и обратился с заявлением в полицию, а с информацией – к прессе.

В ответ Лозинский подал на оппонента иск в суд и дал откровенно проплаченное интервью, которое было выложено на Youtube-канале «Игорь Рудич». Заказной характер видео видно и в том, как собеседник экс-нардепа формулирует вопросы, и в том, что на любой из этих вопросов у Лозинского уже заготовлен документ или нужный тезис, записанный на листке, куда кандидат время от времени заглядывает.

Фактически, «журналист» служит «подставкой для микрофона», в который Лозинский произносит все, что считает нужным: от тезисов о своей «невиновности» в убийстве Олийныка и политической подоплеке своего ареста до поливания грязью своего соперника и его семьи, а между делом и других своих «врагов».

И, как и в случае со снятием судимости, здесь Лозинский не упустил возможности упомянуть о своем меценатстве и помощи армии.

В конце концов, Балицкий, похоже, сдался. Посты об угрозах со стороны Лозинского в Facebook он удалил. А после объявления шокирующей новости о 80% поддержки кандидата, сидевшего за убийство, поспешил заверить, что оспаривать результаты не планирует.

На просьбу OBOZREVATEL о комментарии по выборам и угрозах со стороны Лозинского Балинский ответил отказом.

Результаты выборов – прогнозируемая неожиданность?

Предварительные результаты выборов в Подвысоцкую ОТО стали для многих шоком.

«В 2009 году я писала текст об убийстве местного жителя Олийныка Лозинским. Его убили на охоте, ради развлечения. Это было мое первое четкое осознание, что такое феодализм и чем он грозит. И его корни именно в крепостных, с короткой памятью, которые простят феодалу все. Часто даже просто бесплатно», – прокомментировала новость о шокирующем выборе селян журналистка и общественная активистка Ольга Решетилова.

«Крепостные возвращают своего феодала… Я все понимаю про мрак в головах, об этой проклятой инерции рабства. Но должна признать, я не вижу выхода или хотя бы света в конце тоннеля», – написала журналистка Мирослава Барчук.

«Лозинский получил по максимуму – 15 лет тюрьмы. Впоследствии, правдами, а больше неправдами, ему удалось выйти из тюрьмы гораздо раньше, и даже, как он утверждает, снять через Верховный суд свою судимость. Но факт того, что он – убийца никуда не исчез. К сожалению, части «мудрого и свободолюбивого» украинского народа из того же Головановского района этот факт до одного места. «Мудрый народ» снова поставил над собой своего старого господина, который держит людей за скот», – удивляется выбору селян еще один журналист, Дмитрий Хилюк.

А рядовые украинцы оставляют под этой новостью в разных СМИ сотни комментариев с вопросом: как можно было сделать ТАКОЙ выбор?

Почему же люди выбрали Лозинского?

На этот вопрос жители сел из ПодвысоцкойОТГ ответили еще до выборов, когда журналисты «Громадського» ездили на вотчину Лозинского, чтобы спросить у местных, не помешает ли победе кандидата его уголовное прошлое и что они думают о его «мэрских амбициях». Люди – практически единодушны. Похоже, они простили Лозинскому и предыдущие издевательства, и убийство одного из них. Часть – потому что работает на его агропредприятиях. Часть – потому что увидела в Лозинском большого мецената и благодетеля.

«Он много сделал для этого села, помогал и школе, и детскому саду, и клубу. Если что-то надо – обращались», – говорит житель поселка Головановск, где у Лозинского огромное имение.

«Я думаю, его избиратели поддержат. Он нормальный мужик. Не просто нормальный – хороший», – говорил за два дня до выборов парень из села Подвысокое.

«Больше всего людей за Лозинского», – прогнозировали тогда же результаты волеизъявления Подвысоцкой ОТО местные мужики.

«Если у него и было что-то, то он же больше так… ну, не поступит», – нашла способ обойти щекотливую тему еще одна жительница села.

«И людям, и афганцам, и школу, и садик, все он сделал тут. Так что я не могу ничего сказать. А что там произошло, чего он туда (в тюрьму – Ред.) попал … Это Юля должна там сидеть, а не он», – оправдывал своего избранника мужчина из того же села.

Такая же история в селе Копенковатое, половина жителей которого зависят от Лозинского материально, потому что работают на его агрохозяйстве, расположенном на 1,5 тыс. га земли. Там тоже считают: на весах, где на одной чаше, – жизнь убитого Олийныка, а на другой – отремонтированный сельский стадион, последний побеждает с разгромным счетом.

«Просто он много для села сделал. И дороги вот строит, и церковь построил, и на ремонты дает на все деньги. На сад надо – на сад. На школу надо – на школу. На больницу – на больницу», – заявил житель Копенковатого Владимир Олийниченко.

И желание получать вовремя зарплату и иметь «пана», который при необходимости профинансирует ремонт крыши в школе или оплатит прокладку дороги, заставляет этих людей оправдывать даже убийство.

«Если его оправдали – я не знаю, через суд или через что там его оправдали – то что мы можем говорить? Значит, не было такого или что-то там не так», – говорит жительница Копенковатого Ольга.

«Выбирают люди! В ОТО все каждого кандидата знают близко и далеко не один год. За ремонты школ, детсадов и спортивных площадок, трудоустройство односельчан, отношение к людям – все реальные поступки. Не болтовня, не на бордах в бумаге и даже не перед выборами в конвертике с маской. А все время, годами, в поступках! Оставьте выбор людей в покое!» – возмущается Елена Ещенко.

Чтобы окончательно понять аргументы жителей сел, входящих в Подвысоцкоую ОТО, где совсем скоро Лозинский будет хозяйничать уже на законных основаниях, достаточно почитать комментарии местных с поздравлениями в его адрес. Люди снова пошли голосовать за «хорошего человека», который «борется за справедливость» и пострадал от произвола властей, за ремонты и «помощь копейкой». Они не видят диссонанса от соседства комментариев «А вы его видели, то убийство?» и «В Верховной Раде еще большие преступники заседают». Они забыли, как Лозинский, по их же рассказам, заставлял ползать по центральной улице из-за подозрения в краже телефона или идти несколько километров босиком по снежным сугробам из-за того, что зашли в «его» лес. Как относился к ним, как господин к своему скоту… А может не забыли, а просто готовы платить такую цену за хотя бы незначительное, но облегчение своего полунищенского существования.

 

«Вижу, все очень удивлены, что Лозинский победил в своей ОТО… Когда произошло убийство, поехала я в Головановск делать репортаж, перед тем начиталась: Лозинский закрыл все леса, людям негде малину-ягоду собирать, организовал сафари на крестьянина. Ну, думаю, приеду, а там митинги против него. Приехала, опросила кучу людей – и все за Лозинского. Ремонты в школе, садах, клубах делал он, ветеранов поздравлял он, пенсионерам добавлял к пенсии он… Надо знать внутреннюю температуру по палате и тогда есть немного понимания, отчего же все-таки за него проголосовали», – написала после новости о победе Лозинского журналистка Кристина Коцира.

И, судя по результатам выборов и по тому, как сильно избиратели Лозинского пытаются оправдать то, почему не может быть оправдания – этот выбор действительно вполне прогнозируемый. Как бы печально, а может и страшно это не было.

Читайте

УБИЙЦА, КОТОРУЮ ОТДАЛИ РФ В РЕЗУЛЬТАТЕ ОБМЕНА, РАССКАЗАЛА, КАК УБИВАЛА УКРАИНЦЕВ. ВИДЕО

Екснардеп, який сидів за вбивство, виграв вибори

Ексдепутат Верховної Ради Віктор Лозінський, якого засуджували до 15 років ув’язнення за вбивство, переміг у виборах голови об’єднаної територіальної громади поруч з місцем убивства у Кіровоградській області.

ДжерелоВВС News Україна з посилання на місцеву виборчу комісію.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, вибори, нардеп, вбивство, Лозінський

Зеленський дозволив йти на місцеві вибори без довідок про судимість

Дослівно представник комісії: «Лозінський Віктор Олександрович впевнено виграв вибори на посаду керівника Підвисоцької ОТГ Голованівського району Кіровоградської області».

Деталі: Співрозмовник видання уточнив, що оформлення протоколів ще триває. Опоненти Лозінського також підтвердили його перемогу.

Лозінський йшов на вибори як самовисуванець.

Його головним конкурентом був кандидат від «Слуги народу» Сергій Баліцький, родина якого має агробізнес у регіоні. Він заявляв про погрози з боку Лозінського, але той заперечував це.

Наразі Підвисоцька ОТГ належить до Голованівського району, де в 2009 році й сталось вбивство. В ній живуть 4,79 тис виборців.

Лозінський напередодні виборів дав інтерв’ю, в якому назвав себе директором агропідприємства й заявив, що добився справедливості і зняв усі судимості.

Передісторія:

  • У 2007 році пан Лозінський, який був впливовим аграрним бізнесменом на Кіровоградщині, обрався депутатом парламенту від БЮТ.

Олійник загинув 16 червня 2009 року в результаті конфлікту на території мисливських угідь з депутатом Ради, а також чинними тоді прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном Горбенком і начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським.

У квітні 2011 року Дніпровський районний суд Києва засудив Лозінського до 15 років позбавлення волі за вбивство громадянина Олійника в Кіровоградській області.

Навесні 2012 року Апеляційний суд Києва пом’якшив вирок Лозінському, призначивши йому нове покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

6 травня Дніпровський районний суд Києва достроково зняв судимість з ексдепутата Ради Лозінського.

Суд зазначив, що Лозінський після звільнення з квітня 2016 року створює нові підприємства у сфері сільського господарства, волонтерить і має позитивну характеристику від сільради.

Прокуратура оскаржила це рішення суду. Однак Апеляційний суд визнав законним дострокове зняття судимості з Лозінського.

  • У 2016 році Лозінський вийшов із в’язниці за «законом Савченко».

У «Батьківщині» заступились за маршала Жукова

Народний депутат з фракції «Батьківщина» Олексій Кучеренко виступив проти демонтажу пам’ятників Георгію Жукову.

Про це він написав у Фейсбуці.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, нардеп, Кучеренко, пам'ятників Георгію Жукову

Нардеп Олексій Кучеренко прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба

Другий суд над Стусом: як кум Путіна Медведчук хоче заборонити правду

Кучеренко прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба і заявив, що саме Жукову Україна завдячує частиною своїх територій.

«Прочитав про ідіотів в одній далекій країні, які знесли пам’ятник Христофору Колумбу. Який їхню ж країну і відкрив. Для цивілізації, як виявилося згодом. Задумався. Ідіотизм — захворювання інтернаціональне. Так наприклад, кордони сучасної України на південно-заході були придбані в результаті … «Прутського походу» 1940 року якогось Георгія Жукова. Якому під шумок також позносили пам’ятники. Ось і живи тепер з цим!», — пише депутат від «Батьківщини».

«Я до чого — а ми не хочемо все разом трохи заспокоїтися і включити мізки, нарешті?! Або хоча б їх залишки?! Історія — це штука дуже тонка і складна. І тупих балаболів вона точно не любить. Давайте спробуємо сконцентруватися над справжнім з його проблемами!», — пропонує соратник Тимошенко.

Нардепи відмовились забирати мандат у Вакарчука

Верховна Рада не змогла припинити повноваження народного депутата фракції «Голос» Святослава Вакарчука згідно з поданою ним заявою.

Джерело: засідання парламенту 18 червня.

Вакарчука, Рада, нардеп, повноваження, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Читайте також: Вакарчук знову відмовився від депутатського мандата

Деталі: Спікер Дмитро Разумков поставив на голосування відповідне рішення без надання слова самому Вакарчуку. Сесійна зала обурено загуділа. Врешті решт постанова не набрала відповідної кількості голосів – 175 із 226 необхідних.

Разумков оголосив перерву в засіданні.

Водночас перед тим нардепи проголосували за складання повноважень народного депутата «Батьківщини» Ольги Бєлькової. Вона виступила з трибуни, пояснила, чому йде та подякувала колегам.

Передісторія:

  • В кінці березня Святослав Вакарчук відійшов від керівництва партії «Голос». Її очолила Кіра Рудик.
  • Згідно з квітневим рейтингом КМІС, «Голос» не долає прохідний бар’єр до Ради, якби парламентські вибори проходили найближчим  часом.
  • 11 червня Вакарчук заявив, що складає мандат нардепа. Вдруге в історії.
  • Нардепка від «Голосу» Інна Совсун запевнила, що Вакарчук залишається в партії і буде працювати на місцевих виборах.

 

Народний депутат задекларував 158 квартир. Більше 30 квартир він здає в оренду, бо «треба на щось жити»

Народний депутат, член депутатської групи «За майбутнє» Віктор М’ялик у декларації за 2019 рік вказав, що володіє 158 квартирами в Києво-Святошинському районі.

Документ було опубліковано в Єдиному реєстрі декларацій, повідомив портал «Слово і діло».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, нардеп, декларація, Віктор М'ялик, нерухомість

Абсолютний рекорд

Площа квартир – від 38 до 95 кв. метрів. Усі вони розташовані в Софіївській Борщагівці (Києво-Святошинський район, Київська область).

Загальна площа нерухомості – 9 тис. 978 кв. м. Сайт зазначає, що це абсолютний рекорд у Раді як за кількістю квартир, так і за їхньою площею.

Читайте також: Зеленський не вважає за бідність зарплату в 5000 гривень

Також М’ялику належать гаражі, місця для парковок і земельні ділянки (площею як 520, так і понад 1000 кв. метрів) у тому ж районі.

На чому їздить родина нардепа

Депутат відзвітував і про свій автопарк. У декларації сказано, що М’ялик володіє автомобілем Lexus LS460L (2015 року випуску) та Lexus LX570 (2016 року випуску). На момент придбання машини коштували 3,4 млн грн і 3,7 млн ​​грн.

Дружина нардепа – Дарина М’ялик – їздить на PORSCHE CAYENNE (2018 року випуску), а також на MERCEDES-BENZ (2016 року випуску), які обійшлися сім’ї в 5,6 млн грн і 3 млн грн.

Скільки заробили

М’ялик зазначив, що за 2019 рік на посаді нардепа отримав 314 117 грн зарплати. Його дружина, працюючи в ТОВ «МДС-БУД», отримала за рік 29 099 грн.

До того ж від продажу нерухомості та здавання майна в оренду М’ялик за рік отримав кілька мільйонів. Дружина нардепа також отримує чималий дохід від здавання нерухомості в оренду.

Які в депутата заощадження

Сім’я зберігає й чималі суми на банківських рахунках. Зокрема, в Приватбанку М’ялик має три рахунки, на яких лежать 2,4 млн грн, 553 700 грн та 260 366 грн. Його дружина у «Приваті» зберігає 108 820 грн і 13 378 доларів.

Нардеп також задекларував і готівку – 150 млн гривень і 1 млн доларів. Подарунки або інші нематеріальні активи в декларації вказані не були.

Як пояснив свою декларацію

Нардеп пояснив, що до депутатства займався будівництвом нерухомості, яку потім продавав. За його словами, зараз (станом на червень 2020 року) більшості квартир у нього вже нема, повідомили «Вісті Рівненщини».

«Я не купував ці квартири, я їх будував, а потім продавав. Із доходу сплачував податки. І ті квартири нібито на мені, але вони були за 19-й рік. Там частково на мені квартири ще й залишилися», – сказав М’ялик.

За його словами, частину квартир він продав людям на виплат, однак за документами вони залишаються на ньому, доки не буде сплачено всю суму.

«Там є й мої квартири, які не хочу продавати. У мене є 37 квартир. Одна квартира – на дітях, одна – на дружині. Решту я здав в оренду. Тому що мені треба на щось жити. Законом на сьогодні це не забороняється. У мене є багато офіс-приміщень, є торговий центр», – додав М’ялик.

Ставленница Медведчука и коррупционерка Верещук идет в мэры Киева от Зеленского

Народная депутат от партии «Слуга народа» Ирина Верещук заявила, что среди ее «амбициозных планов» — руководство Киевом. Она готова выдвинуть свою кандидатуру на пост мэра столицы.

Об этом Верещук рассказала в эфире программы «Свобода слова Савика Шустера».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, нардеп, Ирина Верещук

Читайте також: «Відчуваю потужну підтримку киян»: нардеп-«слуга» Тищенко повідомив про участь у партійному праймеріз на посаду мера Києва

Что касается планов баллотироваться в Киеве, то на эту тему у нее пока не было разговора с президентом, «но вопрос открыт». Но в любом случае она рассматривает свою кандидатуру в качестве возможной преемницы Кличко.

«У меня есть планы, они амбициозны, и среди этих планов, конечно, есть и такая амбиция», — сказала Верещук.

Интересно, что после недавнего заявления руководства Слуг народа о том, что они выдвинут на мэрских выборах женщину, я сразу подумал именно о Верещук. И это, братцы, жопа Киеву. Не, не так. Не жопа, а ЖОПА.

«Поезжайте в Киев и спросите…»(с). В смысле — поезжайте в Рава-Русскую и спросите. Спросите у людей знающих — кого представляла в городе тов. Верещук. И как и на чем зарабатывала.

Одна из самых удачных ее операций — Українська бурштинова біржа, через которую до сих пор легализуется незаконно добытый янтарь. Эту биржу Верещук вынуждена была показать в декларации, однако во всем остальном она напоминает Юлию Владимировну — бедна аки церковна криса. При этом расходы ну никак не коррелируются с официальными нищенскими доходами.

«Більшість в кожній області»: Арахамія про стратегію «Слуги народу» на місцеві вибори

Что касается мэрства, то, имхо, необходимо внести правки в закон — руководить Киевом может только киевлянин, а не варяги, которые Киев не знают, не понимают и не любят. А приходят только грабить.

Однозначно, между Кличко и Верещук (или лоюбой иной зеленой сволотой) выбирать надо Кличка.

Ну и о том, кто такая Верещук. Для общего понимания. Видео старое и очень неполное. Но пробелы мы восполним…

Кличко відмовився від пропозиції Порошенка представляти «ЄС» на виборах

У Києві знайшли застреленим нардепа Давиденка

Народного депутата Валерія Давиденка знайшли мертвим із вогнепальним пораненням голови. Він був виявлений у власному офісі.

Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на своїй сторінці у Facebook у суботу, 23 травня.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, нардеп, вбивство, Давиденка

Україна маргінальна: новий курс президента Зеленського

Валерій Давиденко виявлений зі смертельним вогнепальним пораненням голови у власному офісі.

«Сьогодні в Києві, у власному офісі, в туалеті, було знайдено тіло народного депутата Валерія Давиденка зі смертельним вогнепальним пораненням голови. На місці працює слідчо-оперативна група поліції», — написав Геращенко.

Він додав, що проводиться комплекс невідкладних слідчих і оперативних заходів щодо з’ясування обставин загибелі Давиденка.

У коментарі РБК-Україна Геращенко уточнив, що поряд із Давиденком знайшли пістолет.

«Будуть перевірятися всі версії. І вбивство, і самогубство, й інсценування самогубства. Усі версії», — сказав заступник міністра МВС.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив, що за попередньою версією народний депутат Валерій Давиденко вчинив самогубство.Про це Шкіряк написав у facebook.

«Попередня версія – самогубство. На місці події працює оперативна група поліції Києва. Також там особисто перебувають глава Національної поліції України Ігор Клименко і керівник ГУ Нацполіції в Києві Андрій Крищенко», — написав Шкіряк.

Валерій Давиденко у 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець у 208 окрузі в Чернігівській області. У парламенті він став членом депутатської групи Довіра. Працював у комітеті з питань економічного розвитку.

Із травня 2013 року по березень 2014 року обіймав посаду заступника міністра аграрної політики і продовольства України.

Раніше цього тижня колишній міністр закордонних справ Леонід Кожара вийшов із СІЗО під заставу. Його підозрюють у вбивстві бізнесмена Сергія Старицького.

У центрі Києва попри карантин продовжує працювати ресторан «слуги» Тищенка, – розслідування BIHUS info

У центрі Києва ресторан «Велюр», котрий належить мережі «Наша карта» народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка, продовжує працювати.

Про це йдеться у розслідуванні BIHUS info.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, нардеп, карантин, бизес, Миколи Тищенка

Читайте також: Не забудьте привітати рідних: Нардеп Тищенко назвав Чорнобильську трагедію “святом”. Відео

Як зазначається у сюжеті видання, гостями ресторану є депутати, бізнесмени та колишні члени Партії регіонів.

Таких висновків дійшли журналісти проєкту за результатами 8-тижневого спостереження. Так, одним із гостей ресторану виявився позафракційний депутат Антон Яценко – бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського.

Ресторан Тищенка відвідував також помічник нардепа від СН Павло Куфтирєв, депутат та колишній сценарист студії «Квартал 95» Олександр Кабанов, менеджер «Метінвесту» Ріната Ахметова Віталій Кисіль, а також перший заступник голови ОП та колишній продюсер «Квартал 95» Сергій Трофімов.

Журналісти зафіксували також, як до ресторану зайшли ще щонайменше з десяток людей. Однак на спробу зарезервувати столик у закладі журналістам відповіли відмовою.

На запитання журналістів щодо відвідування «Велюру» усі депутати категорично заперечували, що були присутні у закладі в період карантину.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Тищенко прокоментував розслідування Bihus.info і заявив, що в ресторані «Велюр» під час карантину він зустрічався зі своїми помічниками, а сам заклад не працював. Про це він написав в Instagram.

«Так, дійсно в ресторані «Велюр» іноді відбуваються особисті зустрічі. По складах читайте – «особисті зустрічі». Поодинокі зустрічі. Це своєрідний такий штаб. Але ресторан не працює для відвідувачів», – заявив народний обранець.

За його словами, ніякого порушення карантину не було, а сам він строго дотримується карантинних заходів.

«У «Велюрі» я зустрічаюся зі своїми помічниками. З невеликою кількістю людей, які так чи інакше готують велику програму… перетворення міста Києва. Тому що я категорично втомився жити в неохайному і все більш незатишному місті. Я хочу іншої якості життя», – заявив Тищенко.

Народний депутат також написав, що йому дуже соромно, що його «рідкісні та поодинокі гості змушені виходити з ресторану голодними».

Нагадаємо, що в розслідуванні журналістів говориться, що під час карантину київський ресторан «Велюр», пов’язаний із нардепом від «Слуги народу» Миколою Тищенком, продовжує працювати та приймати «відомих у політичних колах людей».

Ззаначимо, від 17 березня в Україні заборонено роботу розважальних закладів, кінотеатрів, кафе, ресторанів, театрів. Закладам харчування дозволено працювати лише онлайн та з доставкою.

Український нардеп заразився коронавірусом

У депутата Верховної Ради з групи «Довіра» Сергія Шахова виявили коронавірус. Нещодавно він відпочивав в Італії, де зафіксована велика кількість хворих на Covid-19.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, нардеп, коронавірус, Сергія Шахова

В Україні лабораторно підтверджено 14 випадків коронавірусу — МОЗ

Раніше нардеп Юрій Бутусов у фейсбуці написав, що в одного з депутатів, за попередньою інформацією, може бути коронавірус.

Згодом Бутусов підтвердив, що у Сергія Шахова виявили коронавірус. Відомо, що напередодні той мав високу температуру і звернувся до лікарів.

Сам Шахов заявив, що медична лабораторія, де він здавав аналізи, по телефону підтвердила, що у нього коронавірус. Але офіційного документа наразі немає. 

44-річний народний депутат України, обраний від 114 округу, член депутатської групи «Довіра» визнав, що має коронавірус.

«Я сьогодні ізольований, займаюся дезінфекцією, з людьми не контактував. Температура знизилася, почуваюся я нормально, сподіваюся, буде все добре. Не знаю, чому навколо цього здійнялася така паніка. Сьогодні надійшов дзвінок з клініки і сказали, що швидше за все у вас підтверджується діагноз коронавірус», — сказав Шахов.

За минулу добу в Україні надійшла 41 підозра на коронавірус COVID-19, повідомляє Міністерство охорони здоров’я в середу, 18 березня.

«Протягом 17 березня в Центр надійшла 41 підозра на COVID-19 (Вінницька 3, Дніпропетровська 5, Донецька 3, Закарпатська 3, Івано-Франківська 3, Київ 14, Миколаївська 1, Рівненська 2, Сумська 2, Тернопільська 2, Херсонська 1, Черкаська 1 Чернівецька 1)», — йдеться в повідомленні.

Усього з початку року надійшло 181 повідомлення про підозру на COVID-19, 14 з яких підтвердилися: Чернівецька область — 10 (1 летальний), Київська область — 3, Житомирська — 1 (летальний).

Киву судили за хабар, але не посадили через довідку з психлікарні – ЗМІ

Нардеп від «ОПЗЖ» Ілля Кива замість в’язниці за вимагання 1,5 тисячі доларів хабара у 2011 році отримав лише штраф, бо надав у суд довідку з психлікарні.  

Джерело: «Наші Гроші з Денисом Бігусом»

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, нардеп, хабар, психлікарня, Ілля Кива

Деталі: Киву затримали у ресторані 27 вересня 2011 року. В той же день затримали брата Киви – Дмитра – з грошима, які він мав передати Іллі.

Гроші отримував саме брат, двома траншами.

У грудні 2013 року Октябрський райсуд Полтави визнав Іллю Киву винним в одержанні хабара. Згідно з текстом судового вироку, злочин відбувся у 2011 році, коли Кива був заступником начальника Управління захисту справ споживачів у Полтавській області.

Попри те, що цей злочин вважається тяжким, суд призначив Киві лише 10 тисяч гривень штрафу із забороною займати посади державної служби на один рік.

При цьому суд, серед пом’якшуючих обставин, взяв до уваги, що Кива «перебував на лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом наслідки черепно-мозкової травми з психопатизацією особистості, є інвалідом 2 групи, має хворобливий стан здоров’я внаслідок перенесених закритих черепно-мозкових травм».

Журналісти відзначають, що сам Кива до листопада цього року категорично заперечував, що мав проблеми із психічним здоров’ям. Лише 28 листопада в одному із інтерв’ю він розповів, що мав проблеми зі здоров’ям – епілепсію, яка проявилася у 2011 році під час перебування у СІЗО.

За словами нардепа, цей момент суд врахував.

Разом з тим Кива повідомив, що епілептичні напади припинилися чи то у 2012, чи то у 2013 році, після чого комісія визнала його здоровим.

Попри це суд повторно врахував його хворобу та інвалідність навіть у серпні 2014 року, коли переглянув вирок і застосував до Іллі Киви амністію.

Пояснити, чому у судових рішеннях написано не про епілепсію, а про психопатизацію особистості, Кива не зміг. Мовляв, мав епілепсію, а «що там написано в рішенні суду», він не знає.

«Bihus.info» відзначає, що і в 2013 році, і при перегляді вироку у 2014 році Кива визнав свою провину. В інтерв’ю в листопаді цього року нардеп пояснив, що зізнання у нього витягнули у 2011 році шантажем.

Але на запитання журналістів, чому він визнав свою вину навіть у 2014 році, при перегляді вироку, Кива не відповів.

Підприємець Ігор Горбатенко, у якого Кива вимагав хабара, коментувати події 2011 року теж не хоче, мовляв, «вже постраждав за це».

Говорити про кримінальну справу Киви відмовився і тодішній прокурор Полтавської області Андрій Миронов, поскаржившись, що у нього «погана пам’ять» і він «нічого не хоче згадувати».

Заступник прокурора Полтавської області Антолій Ковальчук, який особисто подавав апеляцію на рішення про амністію Киви, а потім її відкликав, пояснив відкликання вказівкою керівника, мовляв, там були якісь порушення.

А Ян Стрелюк, який на той час очолював обласну прокуратуру і доручав відкликати апеляцію, сказав, що не може пригадати, чому саме давав таку вказівку Ковальчуку.