Україна, Польща і Литва оголосили про створення «Люблінського трикутника»

У Польщі міністри закордонних справ України, Польщі та Литви заявили про створення «Люблінського трикутника». Вони засновують тристоронню платформу для політичного, економічного та соціального співробітництва.

Про це повідомляє прес-служба МЗС України.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, МЗС, Польща, Литва, Люблінського трикутника

Фото: переговори (twitter.com/DmytroKuleba)

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив про створення нового формату під назвою «Люблінський трикутник», до якого увійшли Україна, Польща та Литва.

Про це Кулеба сказав у Любліні на спільній пресконференції з польським і литовським колегами.

«Сьогодні ми створюємо «Люблінський трикутник», формат, який стане важливим елементом розвитку і зміцнення Центральної Європи, але також зміцнення України як повноправного члена європейської і євроатлантичної сім’ї», — сказав Кулеба.

За його словами, співпраця трьох країн не обмежиться питаннями оборони, як створення спільної бригади ЛитПолУкрбриг. Насамперед йдеться про посилення економічної співпраці, торгівлі і туризму.

«Трикутник зосередиться на поглибленні взаємодії між нашими країнами, але ми також бачимо велику перспективу у тому, щоб він став інструментом ангажування тих країн, які потребують тісніших контактів із Заходом, з загальноєвропейськими структурами, і ми з колегами допомагатимемо нашим друзям і нашим сусідам активніше взаємодіяти у цій сфері», — додав Кулеба.

Він подякував Польщі і Литві за послідовну підтримку України на шляху до членства в Євросоюзі і НАТО, і у реалізації реформ.

Нагадаємо, під час візиту до Варшави Кулеба заявив, що Україна очікує від Польщі лідерської ролі у майбутній міжнародній платформі щодо деокупації Криму.

У Литві хворий на Covid двічі втікав з лікарні

У литовському місті Каунас з місцевої лікарні двічі тікав хворий на коронавірус, повідомляє Delfi.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Литва, коронавірус, двічі тікав

МОЗ: до чверті ПЛР-тестів можуть давати хибнонегативний результат

54-річного пацієнта повернули до лікарні через пару годин після втечі. За попередніми даними, він повернувся сам. Чи були у чоловіка, який довільно покинув медичний заклад, нові контакти протягом цього періоду і де він був, в даний час з’ясовують фахівці з лікарні та центру охорони здоров’я, а також співробітники поліції.

Хворий коронавірусом чоловік вдруге втікає з медичного закладу-вперше він втік з того ж медичного закладу 23 липня. Тоді чоловік також побіг через вікно палати.

Після першої втечі чоловіка тримали в палаті, де були зняті віконні ручки, а двері були замкнені зовні. Проте в неділю вранці після сніданку було помічено, що пацієнта не було в палаті. Йому якось вдалося відкрити вікно і втекти через нього.

Після першої втечі пацієнта з медичного закладу поліція почала досудове розслідування відповідно до пункту 1 статті 277 Кримінального кодексу — порушення правил боротьби з епідеміями або інфекційними захворюваннями. Ця стаття передбачає, що особа, яка була поінформована медичним закладом про свою хворобу і попереджена про заходи захисту поставила під загрозу зараження небезпечним інфекційним захворюванням іншої людини, карається штрафом або позбавленням волі або арештом, або тюремним ув’язненням на строк до одного року.

В Литве вслед за Латвией запретили вещание телеканала RT

Литовская комиссия по радио и телевидению запретила в стране трансляцию российских телеканалов сети RT (Russia Today). Об этом сообщил глава регулирующего ведомства Мантас Мартишюс, сообщает Инсайдер.

 

 

Решение вступит в силу с 9 июля. Под запрет попадут канал RT, его версия в HD, а также RT Spanish, RT Documentary и RT Documentary HD.

Ранее 30 июня Национальный совет по электронным СМИ Латвии принял решение запретить в стране трансляцию семи входящих в RT российских каналов. Тогда власти пояснили свое решение тем, что «RT, как и другие каналы кремлевской пропаганды, пытается представить Латвию как несостоятельную страну».

«Полученные нами доказательства очень серьезные, и мы призовем регуляторы всех государств ЕС последовать нашему примеру и запретить RT на своей территории», — говорится в заявлении председателя совета Ивара Аболиньша. По его словам, для вещания таких телеканалов нет места ни в Латвии, ни в Евросоюзе.

Ранее Британский банк BBVA заблокировал перевод денежных средств на счет российского телеканала Russia Today. Эти денежные средства были получены от продажи телеканалом рекламы в Великобритании. Руководство банка объяснило блокировку средств тем, что к транзакции косвенное отношение может иметь гендиректор МИА «Россия сегодня» Дмитрий Киселев.

Читайте

“Изоляция” – русский концлагерь для украинцев в центре Европы ­

Проект Кремля «защита русскоязычных» стартовал с Латвии

Российская Федерация издавна делала ставку на дестабилизацию социально-общественной обстановки в близлежащих странах из ареала бывшего советского лагеря. Таким образом, она старалась вернуть контроль над потерянными “колониями”, приводя к власти аффилированные политические силы, создавая непризнанные анклавы в виде различных «республик», либо же хаотизируя ситуацию в странах.

 

 

В свою очередь, ослабление позиций России после развала СССР сказалось на ее возможностях, но высокие цены на нефть и газ и сверхдоходы от экспорта энергетических носителей, позволили кремлевскому режиму в значительной степени усилить работу в данном направлении. Но, после вторжения России в Украину в режиме гибридной войны и последовавшие экономические ограничения, в значительной степени подкосили безболезненность финансирования этих проектов. При этом само направление осталось не только актуальным, но как показывает время – стало превалирующим.

Ранее я описывал то, как на официальном уровне Кремль объявил основные направления работы своей пропаганды и проекты по дестабилизации. И, все указывает, что данная программа стартовала с Латвии.

Так, стало известно, что в РФ реализовался много лет как предлагаемый проект по получению гражданства Федерации при сохранении иного второго. Что же, стартовало это все с Латвии, ведь именно гражданам этой страны разрешат, не отказываясь от гражданства своей страны, получить гражданство РФ!

Казалось бы, все прекрасно и вот уже завтра толпы исконно русскоговорящих ломятся за паспортами. Вот только есть один нюанс, Управление по делам гражданства и миграции Латвии данную инициативу не приветствует и отмечает, что двойное гражданство с Россией запрещено, согласно части 2 статьи 23 Закона о гражданстве. Так, следуя данной статье, гражданин Латвии, который получил гражданство России, должен подать заявление об отказе от гражданства Латвии в течение тридцати дней.

Это в свою очередь провоцирует диссонансную дилемму, а именно, готов ли ты отказаться от гражданства страны в составе Европейского Союза, ради удовольствия познать безмерную нирвану на курортах Якутии?

С другой стороны, следует понимать, что вследствие не особо высокого интеллектуального уровня, либо же подверженности пропагандистской составляющей, энная часть граждан Латвии все же сделает выбор в пользу российского гражданства, а это, в свою очередь, предоставит Кремлю больший маневр для реализации своего проекта.

Отмечу, что пробный вариант данной стратегии был отработан на оккупированных территориях Донбасса. Но, все же, одно дело, когда речь идет о неких непризнанных республиках, а совсем другое, когда о государстве в составе ЕС. И, фактически, через Латвию Россия проводит пробу пера не просто на ареале экс-республик СССР, а, возможно даже и глубже. Как-никак, а русскоговорящая диаспора обширна по всему ЕС и, несмотря на блага капиталистического мира, она продолжает жить с ностальгией по социалистическим оковам.

Военно-политический обозреватель Александр Коваленко

Читайте В КАНАДЕ ПОДАЛИ ПЕТИЦИЮ, ЧТОБЫ ПРИЗНАТЬ ПУТИНА ПРЕСТУПНИКОМ И СУДИТЬ В МЕЖДУНАРОДНОМ УГОЛОВНОМ ТРИБУНАЛЕ

У Литві нагородили українців – захисників Вільнюса 1991 року. Серед них є ветерани АТО

Глава Литовської Республіки Гітанас Науседа вручив 11 громадянам України пам’ятні медалі. У січні 1991 року вони активно захищали свободу і незалежність Литви. Про це повідомила прес-служба президента Литви.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Литва, нагороди, Науседа

Польський Сейм прийняв резолюцію про те, що СРСР винен у початку Другої світової війни, як і Німеччина

Церемонія нагородження відбулася в Президентському палаці у Вільнюсі. Громадяни Литви і України були нагороджені пам’ятними медалями до Дня захисників свободи 13 січня.

“Навіть перед обличчям найбільшої небезпеки Литва була не одна. Ми з великою шаною згадуємо тих, хто протестував і засуджував кровопролиття в інших країнах. Ми дякуємо тим, хто поділяв небезпека з нашими захисниками свободи, збирав і перевозив підтримку за межі Литви, а деякі, як наші українські друзі, навіть дали клятву Литовській Республіці”, – сказав Науседа.

Сьогодні державні нагороди отримали 24 людини. Українці були удостоєні цієї нагороди вперше з 2002 року. Частина з них у січні 1991 року захищали Верховна Рада Литовської Республіки і інші важливі державні об’єкти.

Список українців, нагороджених указом президента Литовської Республіки Гінтаса Науседи в січні 2020 року:

1. Дикий Євген – командир загону студентів-добровольців, у 1991 році – студент біофаку Київського університету ім. Шевченка, тепер – науковець-біолог, директор Національного антарктичного центру, також ветеран АТО (батальйон ЗСУ “Айдар”), нагороджений орденом “За мужність”.

2. Сніжко Олександр – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент Автодорожнього інституту, наразі юрист.

3. Прядко Вадим – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент історичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі підприємець.

4. Поліщук Микола – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент природничого факультету Педагогічного університету ім. Драгоманова, наразі журналіст.

5. Онищак Ростислав – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент Львівського університету ім. Франка, наразі у складі добровольчих формувань бере участь в ООС (через що не зміг особисто прибути на нагородження).

6. Ніколенко Євген – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент юридичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі адвокат, зокрема був адвокатом активістів УНСО у справі учасників акції “Україна без Кучми” та одним із керівників ГО “Наша справа” під час Революції Гідності.

7. Михеєнко Ростислав – боєць студентського добровільного загону, тоді – студент юридичного факультету КНУ ім. Шевченка, наразі юрист, працівник юридичного управління офісу президента України.

8. Катрич Юрій – боєць-доброволець у складі литовських формувань, крім оборони Сейму Литви; брав участь зокрема в обороні Вільнюського телецентру від радянських військ 13.01.1991; на той час – ветеран війни в Афганістані, нагороджений орденом Червоної зірки, прибув раніше за всіх інших українців до оточеного Вільнюса, щоб забрати з радянської армії свого молодшого брата, який був солдатом-строковиком ВДВ і не хотів виконувати накази про стрільбу у мирних громадян; наразі – ветеран АТО, з 2014-го по 2020 рік служив у добровольчому батальйоні “Луганськ -1”, нещодавно демобілізований за станом здоров’я.

9. Криворучко Юрій – на той час – один із лідерів “Студентського братства” Львова, член НРУ, лікар; організував постачання значної кількості гуманітарної допомоги та ліків до Литви з Галичини, сам перебував у Вільнюсі на барикадах як координатор цієї гуманітарної допомоги та одночасно як боєць-доброволець.

10. Яковина Микола – на той час – голова Івано-Франківської обласної ради (обраний від Народного руху України), прорвав паливну блокаду Литви, організувавши постачання бензину із Західної України; наразі на пенсії.

11. Поровський Микола – на той час – народний депутат Верховної Ради УРСР скликання 1990 року, член Народної ради (обраний від Народного руху та УРП); один із керівників Комітету підтримки Литви; організував підтримку Сейму Литви опозицією у Верховній Раді України, зокрема сам неодноразово привозив до Литви гуманітарну допомогу та виступав у Сеймі Литви під час його облоги радянськими військами; надалі – політик, державний службовець; у 2014 році поновився із запасу у званні підполковника та був заступником командира 3-го полку спецпризначення, ветеран АТО; з 2015 року – у штаті управління психологічної роботи Геншабу ЗСУ, нагороджений орденами “За заслуги” трьох ступенів.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policновости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Декілька українців, які залишалися в Литві 1991 року аж до так званого “путчу ГКЧП”, отримали таку само нагороду ще восени 1991 року (за різними даними, три або чотири особи), серед них зокрема відомий львівський активіст УГС та Народного руху, боєць студентського добровольчого загону Михайло Сарвас.

 

«Формула Штайнмаєра» сприятливіша для РФ: президент Литви заявив, що «хтось тисне на український уряд»

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що новий миротворчий план щодо Донбасу сприятливіший для Росії, а не для України.

Про це повідомляє видання Delfi.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Росія, Донбас, Литва, Гітанас Науседа

Читайте також: Кучма: “Формула Штайнмаєра” не призведе до миру на Донбасі

«З «формулою Штайнмаєра» все добре, однак, з моєї точки зору, вона сприятливіша для Росії, а не для України», — заявив Науседа на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо у Гельсінкі.

«Хтось чинить сильний тиск на український уряд, щоб якось домовитися з російською стороною і піти на поступки, однак ми не бачимо ніяких поступок з російської сторони», — сказав Науседа.

«Я завжди є прихильником діалогу, проте ми також повинні володіти принципами і цінностями», — сказав президент Литви. Він зазначив, що міжнародне співтовариство має продовжувати тиск на Москву з тим, щоб вона змінила свою агресивну поведінку стосовно сусідів.

«Якщо це поведінка покращиться, то ми будемо першими з тих, хто вітатиме таку зміну поведінки Росії», — сказав Науседа.

Читайте також:  Віталій Портников: Зеленський обманює себе і нас

40 тисяч уболівальників у Харкові заспівали гімн України. Приголомшливе відео

Збірна України в п’ятницю, 11 жовтня, перемогла збірну Литви в матчі кваліфікації Євро-2020. Перед грою 40 тисяч уболівальників заспівали український гімн.
Виконання гімну довірили популярному виконавцеві Дзідзьо.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Харнів, Литва, футбол, український гімн

Читайте також: Людина вперше пробігла марафон менш ніж за 2 години

Слова відразу ж підхопили вболівальники. Стадіон був заповнений практично повністю. Відео виконання гімну, який розійшовся інтернетом, збирає захоплені коментарі.

 

Нагадаємо, напередодні збірна України в рамках сьомого туру кваліфікації Євро-2020 в Харкові приймала аутсайдера групи В — збірну Литви. Матч завершився перемогою українців з рахунком 2-0.

Відкрити рахунок українцям вдалося вже на 29-й хвилині: Руслан Малиновський самотужки обійшов кількох суперників, зіграв «у стінку» з Жуніором Мораесом і після скидки назад влучно пробив по воротах.

Попри домінування на полі і постійні атаки, подвоїти перевагу збірна України змогла лише на 58-й хвилині: Малиновський оформив дубль після удару зі штрафного.

Перемога принесла українській збірній чергові три очки, які ще більше укріплюють її шанси на вихід до фінальної частини Євро-2020.

Наразі Україна є лідером групи B, маючи на рахунку 16 очок після шести матчів.

Другу сходинку посідає збірна Португалії, яка має у своєму активі 8 очок і на дві зіграні гри менше.

Статистичні шанси на вихід із групи також продовжує зберігати збірна Сербії, яка на цей момент здобула 7 очок у п’яти матчах.

Вже найближчого понеділка на збірну України очікує домашній поєдинок з португальцями. У попередньому матчі команди зіграли внічию із рахунком 0:0.

Із сербами підопічні Андрія Шевченка зустрінуться в листопаді.

Небезпечне сусідство: через запуск АЕС в Білорусі Литва посилено скуповує йод

Наприкінці 2019-го Білорусь збирається запустити нову атомну електростанцію. І це в час, коли світ поступово переходить на альтернативну енергетику. Перспектива не надто тішить сусідню Литву.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Литва, атомну електростанцію

Там єдину атомну електростанцію закрили ще у 2019 році. Зараз же литовський уряд посилено скуповує йодовані ліки, передає AP.

До теми: Радіації немає: Путін вперше прокоментував ядерний вибух на випробуваннях

Так, уряд Литви вирішив закупити понад 4 мільйони таблеток йоду, вартість яких оцінюється в 900 тисяч євро. Ці ліки безкоштовно роздаватимуть громадянам країни в разі радіоактивного витоку в Білорусі.

Таблетки допомагають зменшити накопичення радіації в щитоподібній залозі, їх доставлять у Литву через місяць.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Корисна інформація: скільки йоду слід вживати людям

Слід зауважити: Литва тривалий час виступала проти будівництва АЕС в Білорусі й заборонила закупівлю енергії у країни. Річ у тім, що Островецька АЕС розташована всього за 50 кілометрів від литовської столиці Вільнюса. У країні детально стежать за кожним кроком Білорусі при зведенні цього об’єкта. Так, у квітні 2018 року Литва навіть викликала білоруського посла й вручила йому ноту Литва вимагає від Білорусі пояснень у зв’язку із ймовірною пожежею на АЕС через пожежу на Островецькій АЕС.

Президент Литви: З Путіним нема про що говорити, поки в Україні ескалація

Президент Литви Гитнаса Науседа не бачить приводів для комунікації з президентом РФ Володимиром Путіним у зв’язку із зростанням напруженості в регіоні та ескалацією в Україні.

Про це він розповів литовському виданню LRT.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Путін, Литва, Донбас, Науседа

Читайте також: Путін уб’є стільки українців, скільки йому необхідно. Зеленський має це розуміти

«Про що можна було б зараз говорити з паном президентом Росії Володимиром Путіним? Поки у нас така ситуація в Україні, поки у нас триває ескалація напруженості в регіоні, вимовляти просто дипломатичні, приємні слівця я підстав не бачу, а головне – у мене немає на це морального права», – сказав Науседа.

Читайте також: «Тефлоновий Путін»: 21 скандальна справа путінської влади

Він додав, що сьогодні у країн-членів Європейського союзу немає єдиної думки з приводу РФ. Однак Литва, що має спільний кордон з Росією, усвідомлює ризики і небезпеку.

Нагадаємо, у Зеленського допускають сценарій повномасштабного вторгнення РФ із застосуванням авіації та ракетних військ.

Читайте також: «Путин, ты — старый и глупый, ты — вор»: На росТБ потрапило пряме включення з-під Адміністрації президента РФ (відео)

Литва признала депортацию крымских татар геноцидом

Сейм Литвы принял резолюцию о признании геноцидом преступлений Советского Союза против крымских татар в 1944 году. Об этом сообщает «Европейская правда» со ссылкой на сообщение Сейма Литвы.

геноцидом , Литва ,Советского Союза ,крымских татар ,новости ,Украина ,Толстая Политика

В резолюции, за которую проголосовали 77 депутатов (один воздержался), Сейм призвал международное сообщество демонстрировать солидарность с крымскими татарами и продолжать политику непризнания аннексии Крыма.

«Сейм осудил уничтожение и депортацию крымскотатарского народа, спланированную и осуществленную тоталитарным советским режимом в 1944 году, с его родины — Крымского полуострова в безлюдные районы Средней Азии, в результате чего большинство депортированных крымских татар погибли от голода, болезней, пыток и каторжных работ», — говорится в сообщении Сейма Литвы.

 

 

В то же время резолюция Сейма осуждает незаконную оккупацию и аннексию Российской Федерацией украинского Крыма в 2014 году, дискриминацию гражданского населения и крымских татар по признаку языка, культуры, религии и национальности, а также отмену крымскотатарского самоуправления.

Читайте также: Крым превращают в туристическую помойку (фото)