Заява ЄС: антикорупційну структуру треба швидко відновити, це умова безвізу і фіндопомоги

  • Європейський Союз заявив, що Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою надання фінансової допомоги та безвізу з ЄС. 

Про це йдеться у заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петера Стано.

Європейський Союз, КС, Зеленський, корупція, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Зеленський у аудіозверненні до «СН» попередив про загрозу кровопролиття та смерть країни через рішення КС

Рішення Конституційного суду України щодо елементів антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні, створеної після Революції гідності 2014 року, заявив речник.

Він підкреслив, що це рішення також ставить під сумнів ряд міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС, про що у Євросоюзі заявляли вже раніше.

Стано наголосив, що боротьба з корупцією є одним з ключових орієнтирів і зобов’язань, які  Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію, недавно узгодженої програми макрофінансової допомоги між ЄС і Україною та процесу лібералізації візового режиму.

Він запевнив, що у ЄС відзначають складність ситуації і цінують невідкладність, з якою президент і уряд хочуть її вирішити, проте це треба зробити якнайшвидше.

У зв’язку з цим Євросоюз заявив, що Україні слід у найкоротші терміни:

— відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства по запобіганню корупції;

— стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до крайнього терміну 16 грудня, встановленого Конституційним судом.

Варто зазначити, що у заяві немає чітко прописаних вимог, як відновити антикорупційні інститути. Єдиний задекларований критерій — швидкість розв’язання кризи.

«Надійна судова реформа як і раніше необхідна на благо всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів в цих зусиллях», — йдеться у заяві.

27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Згідно з аналізом ЄвроПравди, рішення, оприлюднене КС 28 жовтня, у разі безумовного виконання було би здатне завдати непоправної шкоди євроінтеграції України. Детальніше про це у редакційній статті «Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим«

Конституційний Суд України потрібен Росії у Харкові на випадок «ХНР», — професор Бабін

З подій 2014 року Кремль зрозумів, що українську державність рятує одночасне перебування усіх центральних органів влади у Києві, подалі від російського кордону.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Кремль, Киъв, сепаратизм, органів влади, Харків, КС

Такими міркуваннями колишній представник президента в Автономній Республіці Крим, доктор юридичних наук, професор Борис Бабін поділився в етері програми «Студія Захід» з Антоном Борковським.

«Є або корисні ідіоти, або люди, які мають певні переконання і вони, дійсно, хочуть чогось доброго. Я би цього не виключав. І є агенти впливу ворога. В гармонії цих двох початків виникають дивні законопроєкти», — зазначив правник.

Якщо КСУ справді перенесуть до Харкова, від цього виграє насамперед Російська Федерація, впевнений він.

«Крім політичних клубів, крім харківського лобі, яке, можливо, потужне сьогодні, є ще лобі держави-агресора. Вони вчаться на помилках. Вони знають, що в 2014 році вони не змогли сформувати жодного органу влади України, який був би підконтрольний росіянам. Президент-втікач виявився не здатним, прямо кажучи, на будь-які дії, крім підписання фейкових листів. Верховна Рада, вона була у Києва й абстрагувалася від можливої колаборації з ворогом, бо «зелені чоловічкі» десь далеко, а Майдан поруч. Дурних нема. І за таких умов, в умовах колапсу росіяни пішли не найкращим шляхом, пішли спробою анексії Криму, ОРДЛО і так далі. Сьогодні вони мають певні плани і, можливо, в цих планах є така ситуація, де в «місті Ха» раптово з’являється якась там «народна республіка» і за дивним збігом обставин у цьому ж місті знаходиться Конституційний Суд України. І туди (до Харкова — ред.) спішно прибуває в новому чарівному мундирі генеральний прокурор України», — пояснив Бабін своє бачення ситуації.

Читайте також10 фактів із життя нового генерального прокурора України Ірини Венедіктової

Нова генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, нагадаємо, є родом з Харкова. До обрання у парламент за партійним списком «Слуги народу» вона очолювала кафедру цивільного права у Харківському національному університеті ім. Василя Каразіна. Її тато, генерал-майор МВС Валентин Семенович Венедіктов, працював першим проректором Харківського університету внутрішніх справ, де Ірина Венедіктова отримала базову вищу освіту. Вона також отримала міліцейське звання капітана.

  • Нагадаємо, згідно із законопроєктом № 3300, нардепка від «Слуги народу» Галина Третьякова голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропонує перенести Конституційний суд України з Києва до Харкова.
  • За словами представника президента при КС, народного депутата Федора Веніславського, перенесення суду до Харкова нібито зробить його незалежним від впливу інших гілок влади.
  • Що ж стосується, власне, КСУ, то його судді наразі вивчають текст законопроєкту Третьякової.

Тимошенко сподівається через суд заблокувати розгляд у Раді закону про ринок землі

«Батьківщина» розробила план із недопущення прийняття закону про ринок землі, один із пунктів якого звернеться до Кноституційного суду за тлумаченням, чи може Рада приймати а президент підписувати цей закон без проведення всеукраїнського референдуму.

Джерело: брифінг голови партії Юліїї Тимошенко

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Батьківщина, КС, Тимошенко, ринок землі

Читайте також: «Буде написано в підручнику історії»: Зеленський прокоментував закон про продаж землі

Пряма мова: «Один із пунктів цього плану – це звернутися до Конституційного суду за тлумаченням, чи може Верховна Рада, президент, приймати/підписувати закони про розпродаж сільськогосподарської землі без всеукраїнського референдуму»

Деталі: Тимошенко заявила, що закон про продаж землі порушує близько 10 статей конституції.

Вона повідомила, що її партія звернеться до суду з проханням про невідкладний розгляд цього питання, щоб отримати відповідь протягом місяця.

Тимошенко розраховує, що Конституційний суд ще до другого читання прийме рішення, що без референдуму в Верховній Раді не може розглядатися жоден законопроєкт про ринок землі.

Читайте також: Референдуму про продаж землі іноземцям перед другим читанням закону не буде, — Разумков

 

Нагадаємо: 

  • 13 листопада Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 2178−10 про введення ринку землі. «За» проголосувало 240 нардепів, з них 227 — з фракції Слуги народу, ще 13 — позафракційні.

 

«Дідька лисого!» – Батьківщина, ОПЗЖ, «ЄС» і «За майбутнє» проти продажу землі

  • Згідно із заявами фракції «Слуг народу», між першим і другим читанням, буде внесена поправка про проведення «всеукраїнського референдуму», на якому українці вирішать, чи давати іноземцям дозвіл купувати землю.
  • Проєктом закону пропонується відкрити ринок землі 1 жовтня 2020 року.

У Зеленського не можуть зрозуміти, чому Порошенко «захищав» статус президента Януковича

Представник президента Володимира Зеленського в Конституційному суді Федір Веніславський хотів би почути мотивацію п’ятого президента країни Петра Порошенка про направлення в 2015 році в КС подання про конституційність позбавлення Януковича звання президента України.

Про це він розповів агентству «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, КС, Порошенко, позбавлення Януковича, звання президента

«Як представник президента в Конституційному суді я здійснював ревізію конституційних подань від президента і знайшов дуже цікаве подання, внесене попереднім президентом Петром Порошенком, яке стосується позбавлення звання президента України президента-втікача Януковича», — каже Веніславський.

У цьому конституційному поданні Порошенко доводив, що закон, яким Янукович був позбавлений звання президента України, є неконституційним, порушує цілий ряд норм Конституції України.

Веніславський зазначив, що в Офісі президента на сьогоднішній день «збиті з пантелику, що робити з цим поданням».

«Бо якщо відкликати його, то виникне питання в зв’язку з тим, що подання так довго розглядалося, і тепер ми його відкликаємо. А підтримувати — нас звинуватять у бажанні, щоб попередній президент Янукович був відновлений у званні президента України», — пояснює він .

«Поки навіть не знаємо, що робити з цим поданням, підтримувати його або відкликати. І хотілося б, звичайно, почути мотивацію Петра Порошенка про внесення цього подання в 2015 році», — додав він.

Він зазначив, що мотивація, навіщо Порошенко його вносив та ініціював, незрозуміла ОПУ.

«Можливо, це було не стільки в інтересах Януковича, як Петро Олексійович (Порошенко) переживав про своє майбутнє», — підкреслив представник Зеленського в КС.

Нагадаємо, що четвертий обраний Віктор Янукович втік з України 21-22 лютого 2014 року, після розстрілів на Майдані, який виступав проти нього і проти відмови від курсу на євроінтеграцію. Він переховується в Росії, президента якої — Володимира Путіна — Янукович просив про військову підтримку.

4 лютого 2015 року Верховна Рада законопроектом позбавила Януковича звання президента, а 9 лютого документ спрямований на підпис п’ятому президенту України Петру Порошенку.

17 червня документ був опублікований у парламентській газеті «Голос України». 18 червня він набув чинності.

У червні 2015 року Порошенко вніс подання до Конституційного суду визнати неконституційним закон про позбавлення Януковича звання президента України.

У січні 2019 року Оболонський районний суд заочно визнав екс-президента Віктора Януковича винним у державній зраді і пособництві в агресивній війні і засудив його до 13 років тюрми. Вирок ще не набув чинності, оскільки оскаржується захистом Януковича.

КС нанес шокирующий удар путинским ребятам

На чём держится путинский режим. Он держится, фактически, на двух основополагающих вещах — на лжи и насилии. Разбирать то, как оперирует режим этими двумя рычагами, думаю, нет смысла

оперирует, режим, ложь, враньё, КС, Путинский, Навальный, Конституция

Враньё, которое производят российские СМИ устранить никак нельзя, пока режим не сменится и всякие экранные подонки не будут выгнаны пожизненно ссаным тапком. Но выгнать их можно только сменив режим, а он использует любые виды насилия, чтобы остаться.

Разгоны митингов, фальшивые уголовные дела, подброс наркотиков — арсенал Кремля этим не исчерпывается. Ну, к примеру, хочет Навальный зарегистрировать свою партию в какой-то там двадцать пятый раз, а ему не дают; хотят люди выйти на митинг, чтобы, к примеру, поддержать регистрацию партии, а митинг запрещают, сославшись на то, что там выгуливают собачек или бабушки кормят голубей. И так уже много лет, со времени Болотной и Сахарова. Но как только собирается тысяч двадцать людей, то силовики мочат штаны и кротко стоят в сторонке. Но двадцать тысяч собирается редко — люди боятся винтилова и сроков.

Так вот, я встал сегодня утром, стал смотреть новости и… обомлел. Я увидел новость, не поверил ей и стал пересчитывать её снова и снова. Потом я позвонил в отдел новостей ЭХА и спросил — не ошиблись ли они? Они сказали, что нет.

Итак Конституционный суд России заявил, что органы власти не могут отказываться рассматривать заявки о проведении митингов под предлогом плохо прописанных в них мер безопасности. Задача прописывать и обеспечивать безопасность на митингах лежит именно на органах правопорядка.

Нет, конечно если поковырять пальцем в одном месте, то можно найти тысячу способов и причин запретить митинг. Но именно вопрос безопасности был одной из главнейших причин запрета. С митингующих требовали не только рассказать, как все будет безопасно, но и обеспечить! эту безопасность. То есть, для митинга в 20-50 человек, нужно было нанимать каких-то титушек, или фирму, которая будет за безопасностью следить, а где найти на это деньги.

Короче говоря, совершенно неожиданно КС нанёс шокирующий удар путинским ребятам, для которых митинги — это наистрашнейшее.

Что случилось с КС?

Может Зорькин протрезвел?

Может, напротив, выпил?

А может просто вспомнил о Конституции, которую должен чтить и защищать.

Трудно сказать, но факт подставы КС родного Путина налицо! Если так дело пойдёт, то случиться ужасное — люди выйдут требовать регистрации партии Навального, или, не дай бог, потребовать, чтобы царь пошёл вон — и, вместо того, чтобы винтить, бить и шить сроки, правоохранители будут, о ужас, этих смутьянов охранять?!

Дальше — больше! КС, если кто обратится с иском, может решить, что фраза «два раза подряд» неконституционна, и нужно написать «два раза» — именно тогда Путин не сможет сидеть на своём троне бесконечно.

В общем, поблагодарим Зорькина — как видим, падение путинского режима начинается не с Навального, а с предательства своих.

Тимошенко радить Зеленському не зважати на рішення КС щодо розпуску Ради

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко радить президенту Володимиру Зеленському не скасовувати свій указ про розпуск парламенту, навіть якщо Конституційний Суд визнає його неконституційним.

Про це вона заявила в ефірі каналу «112 Україна» у середу ввечері.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, КС, Зеленський, розпуск Ради, Тимошенко радить

«Навіть якщо Конституційний Суд на корупційній основі визнає указ президента про розпуск парламенту неконституційним, тоді мусить іти наступний крок — президент мусить скасувати цей указ. Так само як якщо КС визнає неконституційними певні положення закону, парламент мусить скасувати ці положення закону. А до тих пір, поки парламент не скасує або президент не відмінить указ про дострокові вибори, всі ці законодавчі нормативні акти залишаються в силі», — стверджує Тимошенко.

Тому, за її словами, «навіть якщо на корупційній основі КС винесе рішення, що указ президента про розпуск Верховної Ради є неконституційним, то президенту як гаранту Конституції, який точно знає, що указ конституційний, можна указ не скасовувати».

В такому випадку, наголосила лідер «Батьківщини», ЦВК зобов’язана буде виконати цей указ, незважаючи на рішення КС.

«Навіть якщо суд прийме незаконне абсолютно рішення, то президенту не треба скасовувати указ про розпуск парламенту, а треба вимагати його виконання», — порадила вона.

Тимошенко розповіла, що головною темою її зустрічі з Зеленським у середу було те, «як не допустити скасування дострокових виборів, руйнації всього виборчого процесу».

«Не можна допустити, щоб КС зруйнував дострокові вибори», — наголосила вона.

Лідер «Батьківщини» також сказала, що виступає за об’єднання з партіями «Слуга народу» та «Голос» на деяких мажоритарних округах, де присутні «найвидатніші монстри корупції режиму Порошенка».

«Слід трьом партіям – «Слуга народу», «Батьківщина» і «Голос» – об’єднатись і висунути єдиного кандидата, щоб не дати цим монстрам за рахунок підкупу перемогти на цих округах», – заявила Тимошенко.

Читайте також: Рада не звільнить Луценка назло Зеленському, – експерт

Лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий припускає, що лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко хоче поставити «підніжку» президенту Володимиру Зеленському.

«Поради Юлії Тимошенко президенту не виконувати рішення Конституційного суду – це авантюризм. Або свідома підстава«, – написав він у Facebook.

«Вибори – добре. Ігнорувати рішення суду – не добре. Все просто», – заявив Садовий.

  • 11 червня Конституційний суд провів відкриту частину слухань за позовом народних депутатів щодо конституційності указу президента Зеленського від 21 травня щодо припинення повноважень Верховної Ради 8 скликання і призначення виборів на 21 липня.
  • Далі суд має прийняти рішення у закритому засіданні.
  • 12 червня лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко зустрілася з президентом Володимиром Зеленським.

Рішення Зеленського про розпуск Ради оскаржать в КСУ, – Парубій

Рішення президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради України може бути оскаржене в Конституційному суді. Про це написав голова парламенту Андрій Парубій на своїй сторінці у Фейсбук.

Президент України Володимир Зеленський планує розпустити ВРУ. Про це він прямо сказав під час інавгураційної промови 20 травня у приміщенні сесійної зали.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Зеленський, КС, розпуск Верховної РадиЧитайте також: »Налицо — кризис»: в «Опоре» обвинили Зеленского в нарушении закона

Голова Ради Андрій Парубій написав на своїй сторінці у соцмережі реакцію на таке рішення Зеленського.

Сумно і тривожно, що Гарант Конституції України починає свою діяльність на посаді із грубого порушення Конституції. Поганий знак,
– наголосив спікер парламенту.

У коментарях під цим дописом один із користувачів мережі спитав. чи буде оскражене таке рішення новообраного президента в Конституційному суді. На що Парубій відповів – «так».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що указ президента України Володимира Зеленського про розпуск парламенту суперечить Конституції, при цьому вводить воюючу країну в конституційну кризу. Про це він заявив в ході позачергового засідання Верховної Ради 22 травня.

За словами Парубія, він двічі перечитав Конституцію і не знайшов такого повноваження президента, яке б могло встановлювати або стверджувати про існування коаліції. Спікер також підкреслив, що конституційний термін для формування нової коаліції ВРУ почався 17 травня.

У зв’язку з цим Парубій заявив про те, що він підтримує ініціативу народних депутатів подати подати звернення до Конституційного суду з вимогою скасувати указ президента про розпуск парламенту.

“Автор указу буде нести відповідальність і за законом, і перед народом України. Всьому прийде свій час. Один президент вже починав свої дії з порушення Конституції”, – підсумував Парубій, натякаючи на втікача Віктора Януковича.

Окрім того, Олег Ляшко у себе на сторінці написав, що 22 травня ініціює збір підписів під зверненням до Конституційного суду про визнання неконституційним указу Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради.

Депутат додав, що «систематичне порушення президентом Зеленським Конституції та законів України загрожує дестабілізацією держави та керованим хаосом».

Чи може Зеленський розпустити ВРУ

Президент не може розпустити ВРУ, якщо йде процес формування коаліції або якщо до завершення каденції парламенту залишилося півроку (тобто за півроку до парламентських виборів).
І цих два пункти існують:
• 17 травня оголосили, що коаліція розпалася, адже з неї вийшов «Народний фронт». Отже, по суті, було запущено процес 30-денного терміну на формування нової коаліції.
• 27 травня мав би вже розпочатися піврічний «імунітет» у ВРУ перед президентом – адже залишається півроку до нових парламентських виборів, а отже – півроку до кінця каденції парламенту.

Але є також два «але»:
• Звісно, президент має право достроково припинити повноваження ВРУ, у тому числі якщо протягом 30 днів там не формується коаліція. Але при цьому лише одного указу президента достатньо для того, щоб вважати обставину «відсутності коаліції» правдивою. Чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення обставин аніж просто їх констатація у відповідному указі голови держави. А це означає, що саме президент у своєму указі може встановити, як довго немає коаліції. Отже 17 травня як таке (коли «Народний фронт» вийшов з Ради) не може вважатися початком відліку 30 днів. Володимир Зеленський вважає, що коаліції вже не існує як два роки.
• За інформацією з ЦВК, згідно з чинним законодавством, якщо виборчий процес почався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. А це означає, що як тільки оприлюднено указ Зеленського про розпуск Ради, то з наступного дня вже почнеться виборчий процес.

Чи можна оскаржити указ президента про розпуск Ради та скасувати його

Коли опублікують указ про розпуск Ради, то процес створення коаліції вже не матиме жодного юридичного значення. Однак матиме значення факт наявності чи відсутності судових позовів щодо указу.

Оскаржити указ можна протягом шести місяців у Верховному Суді як суді першої інстанції. Розгляд справи може тривати протягом 60 днів із дня відкриття провадження у справі. Але рішення Верховного Суду можна оскаржити, подавши апеляцію Великій Палаті Верховного Суду. Таку апеляцію можуть розглядати 60 днів, в окремих випадках – довше. На період судового розгляду указ президента буде чинним. Якщо суд визнає указ незаконним, постане питання щодо легітимності Ради: чи була взагалі коаліція, як можна було вийти із коаліції, якщо її не було? Чи треба окремий документ для президента на підтвердження, якщо, наприклад, він вважає, що коаліції немає?

Голові Конституційного суду відмовили у візі США – ЦПК

Главі Конституційного суду Станіславу Шевчуку відмовили у візі в Сполучені Штати Америки. Про це 3 травня у Facebook повідомляє Центр протидії корупції.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, США, віза, КС, Станіславу ШевчукуЧитайте також: Читайте також: МЗС України закликає не визнавати російські паспорти, видані жителям ОРДЛО

«У голови Конституційного суду України сталась неприємність. Пану Станіславу Шевчуку відмовили у візі в США», — зазначили у ЦПК.

Джерела центру повідомили, що Шевчук позбувся американської візи через скасування статті про незаконне збагачення.

Читайте також: У Донецьку вишикувалася черга за російськими паспортами — ЗМІ

  • КС опинився в центрі скандалу після того, як 27 лютого ухвалив рішення щодо невідповідності Конституції статті 368-2 Кримінального  кодексу щодо незаконного збагачення держслужбовців.
  • Після цього судді Конституційного суду Микола Мельник, Сергій Сас і Ігор Сліденко виступили за відставку Станіслава Шевчука з посади голови КС.
  • Станіслав Шевчук склав присягу судді Конституційного Суду 13 березня 2014 року. 21 лютого 2018 року обраний головою КС.
  • Рішення про дострокове звільнення голови КС ухвалюється більшістю (від конституційного складу) суддів на підставі особистої заяви голови суду.

Бутусов: “Сьогодні МВФ відмовив Україні в черговому транші через скасування статті про незаконне збагачення”

МВФ відмовив Україні в новому транші через скасування статті КК про незаконне збагачення — діру в резервах НБУ покриють за рахунок платників податків.

Пост журналіста Юрія Бутусова передаємо мовою оригіналу.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, МВФ, КС, незаконне збагачення, новому траншіЧитайте також: Монетизацію субсидій можуть відмінити найближчим часом: подробиці

Международный валютный фонд перенес сроки предоставления очередного кредита Украине в 500 млн. долларов – это очевидная реакция на решение Конституционного суда Украины об отмене статьи 368-2 Криминального кодекса о незаконном обогащении государственных служащих.

И теперь вместо дешевых денег МВФ для покрытия дефицита в резервах НБУ Украина будет брать дорогие кредиты в коммерческих банках, выпускать облигации с высокой доходностью, то есть тратить в 3 раза больше средств. 12 марта Украина продала на 350 млн. долларов облигации займа с обязательством выплачивать 9,75% годовых в валюте. Эти деньги можно было взять по гораздо более низкой ставке МВФ в 3%.

Читайте також: Вороги маскуються під націоналістів

Неприкосновенность народных депутатов, неприкосновенность чиновников действующей власти обойдется Украине очень дорого – это подрыв доверия наших западных партнеров, это конкретные деньги – многие миллионы долларов, которые потеряют украинские налогоплательщики, которые теперь будут направлены на получение дорогих денег.

Напомню, что статью 368-2 приняли в редакции правящей коалиции, в рабочей группе был тогдашний глава фракции БПП Юрий Луценко. Тогда это справедливо оценивалось как важная радикальная реформа. Отмена статьи по сути делает невозможным привлечение госслужащих к уголовной ответственности за несовпадение данных с декларацией.

Юрий Бутусов

Скасування статті про «незаконне збагачення»: амністія хабарників в Україні?

Статтю про незаконне збагачення в Україні визнано неконституційною. Тепер чиновники зможуть не боятися відповідальності за корупційні дії, а гучні справи проти високопосадовців доведеться закрити, вважають експерти.

 

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, КС, корупція, незаконне збагаченняДекриміналізація незаконного збагачення — «реванш старої системи»?

Конституційний суд України (КС України) визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (ККУ), яка передбачала покарання чиновників за незаконне збагачення. Своє рішення суд пояснив тим, що ця стаття порушує принцип презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності «за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів».

Відповідне подання до Конституційного суду ще в грудні 2017 року направили 59 народних депутатів. Частина з них «проходять» у кримінальних справах за цією статтею. При цьому понад 20 підписантів конституційного подання у 2014 році голосували за статтю 368-2 саме в цій редакції. Рішення Конституційного суду — обов’язкове і не підлягає оскарженню.

Замість 10 років — на волю

Стаття про незаконне збагачення з’явилася у ККУ ще в 2011 році, але фактично була «мертвою». У 2014-му її доопрацювали і з наступного року вона почала діяти. Це було однією з вимог Євросоюзу для отримання Україною «безвізу», а також одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Експерти вже попереджають, що скасування цієї статті може призвести до припинення співпраці з МВФ. Адже порушення одного з важливих зобов’язань попередніх років, навіть у разі повного виконання нинішніх зобов’язань, може спричинити відмову у фінансовій допомозі. Офіційної реакції МВФ ще немає.

Згідно зі статтею 368-2 ККУ, чиновник міг сісти за ґрати на строк від 2 до 10 років з конфіскацією майна, якщо він набув у власність майно або грошові кошти, а законність підстав набуття цих активів не підтверджено доказами. Це саме стосується і передачі чиновником майна або грошей будь-якій іншій особі.

Рішень суду за цією статтею не було взагалі, але є понад півсотні кримінальних справ, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) або вже передані до суду. Генпрокурор України Юрій Луценко каже, що для нього рішення КС України не стало несподіванкою. «Юристи називають такі статті «мертвими». Тобто такими, які не можна застосувати на практиці», — прокоментував Луценко.

У незаконному збагаченні підозрюють, зокрема міністра інфраструктури Володимира Омеляна, лідера Радикальної партії Олега Ляшка, колишнього військового прокурора Костянтина Кулика, колишнього керівника Державної фіскальної служби Мирослава Продана, а також багатьох народних депутатів.

Повна амністія корупціонерів

Декриміналізація незаконного збагачення означатиме повну амністію для абсолютно всіх посадовців зі сумнівними статками і практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні. Так вважають представники 11 антикорупційних організацій України, які оприлюднили відповідну спільну заяву.

Читайте також:  Нацдружини вивісили на Хрещатику величезний банер «Свинарчуків Порошенка за ґрати»

Рішення про неконституційність цієї статті Кримінального кодексу матиме зворотну дію в часі. «Це означає, що всі, хто зараз притягаються до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, вони автоматично звільняються від відповідальності. Якби в нас вже і були вироки по незаконному збагаченню, то люди також вийшли б з тюрми», — каже в коментарі DW Дарина Каленюк з Центру протидії корупції.  За її словами, нині є великі шанси отримати доволі незалежний Антикорупційний суд і саме це змусило владу піти на такий останній ривок.

В НАБУ вже підтвердили, що рішення Конституційного суду означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення підозрюваних осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді.

Е-декларації стали фарсом?

За відсутності відповідальності за незаконне збагачення е-декларації фактично стають не можливістю викрити корупційні статки чиновників, а просто бюлетенем для інформування населення про те, як збагачуються чиновники. Вони зможуть офіційно декларувати розкішні маєтки та великі суми готівки і не боятися, що це може мати для них кримінальні наслідки, попереджають експерти.

«Це абсолютно нівелює е-декларування. Всі чиновники будуть показувати, які в них є статки. Класно. І що далі? Весь світ і вся Україна побачать, які багаті у нас чиновники, і жодної відповідальності за незаконне збагачення», — обурюється виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик. Тож, статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує їхні офіційні доходи, можуть виявитися цілком законними.

Відтепер превентивна функція електронних декларацій значно звужується, хоча у Кримінальному кодексі залишається стаття 366-1 про декларування недостовірної інформації. «Максимум, що тепер може загрожувати суб’єктам декларування за недостовірні дані — штраф до 51 тисячі гривень або громадські роботи до 240 годин чи позбавлення волі на строк до 2-х років», — зазначає керівник юридичної фірми Investment Service Ukrainе Іван Герасименко. При цьому в скасованій статті передбачалось позбавлення волі до 10 років.

Новий закон — «окозамилювання«?

У парламентській фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) вже заявили, що вони ініціюють «термінову» розробку законопроекту, де стаття про незаконне збагачення буде «повністю відповідати Конституції».

Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення Конституційного суду, також вже поспішив заявити, що подасть у парламент новий проект закону про відповідальність чиновників за незаконне збагачення. Глава держави запевняє, що нова редакція статті буде виписана так, що «комар носа не підточить».

Виправити ситуацію якимось новим законом — це просто спосіб врятувати обличчя, хоча всі розуміють, що вже врятувати нічого неможливо, вважає Дарина Каленюк. «Це цинічне окозамилювання. Наслідки рішення Конституційного суду незворотні. Це рішення не можна замінити новим законом. Якщо буде новий закон про незаконне збагачення, то він буде діяти на ті вчинки, які були скоєні вже після вступу в силу цього закону. Це означає, що буде повна амністія для корупціонерів, які незаконно збагачувалися», — наголошує експертка.

Презумпція (не)винуватості

У рішенні Конституційного суду зазначається, що законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість. А також надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів та уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

За словами опитаних DW експертів, у статті 368-2 ККУ про незаконне збагачення не було порушення презумпції невинуватості. «Наприклад, у якогось чиновника знаходять майно, яке він не може пояснити. Цього недостатньо. Тобто воно не працює так, якщо ти не можеш просто пояснити, то тоді ми тебе засуджуємо, ти винен. Ні. Прокурор має довести, що ці статки незаконно здобули. Тобто все одно презумпція невинуватості залишається», — пояснює Андрій Боровик. За його словами, останні два роки проходять не в боротьбі з корупцією, а в боротьбі за боротьбу з корупцією й Україна сильно втрачає репутацію серед міжнародних партнерів.

Українські антикорупційні активісти також нагадують, що редакція скасованої статті про незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала ще у 2006 році.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Салабіаку проти Франції, доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає «розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права»