У Європарламенті заявили про загрозу безвізу через відбір керівника САП

Євродепутатка та заступниця голови Делегації парламентського комітету співпраці між Європейським Союзом і Україною Віола фон Крамон прокоментувала призначення конкурсної комісії на зайняття адміністративних посад у Спеціальній антикорупційній прокуратурі.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

 

У дописі в Twitter вона зазначила, що «український парламент проштовхує кандидатів, які не мають досвіду та доброчесності, до вибору голови Спеціальної антикорупційної прокуратури».

«Влада ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальшу допомогу в розмірі 1,5 млрд євро», — заявила фон Крамон.

 

До цього посли країн G7 звернулися до української влади з проханням захистити НАБУ і САП та підтримати антикорупційні органи.

Нагадаємо, що Верховна Рада на засіданні 17 вересня з третьої спроби призначила парламентських представників до складу конкурсної комісії на зайняття адміністративних посад у Спеціальній антикорупційній прокуратурі. За дві попередні постанови парламент не набрав достатньої кількості голосів.

Комісія повинна запропонувати для призначення нового керівника САП замість Назара Холодницького, який нещодавно звільнився.

До складу конкурсної комісії САП входять чотири представники від Ради прокурорів і сім від парламенту. Згідно з законом про прокуратуру, членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції.

Рада прокурорів свою квоту вичерпала ще в червні.

Victor Tregubov: У чому, власне, проблема.

Завжди й усі часи громадянське та політичне суспільство України билося головою в одну й ту ж стіну.
З одного боку були реформи, необхідні для виживання країни та її європейської інтеграції.
З іншого боку був особистий інтерес олігархів та можновладців.

Завжди — і за Кучми, і за Ющенка, і за Порошенка — ця боротьба між завжди впиралася в певний компроміс. Бо влада розуміла, що повний крах країни — теж не в її особистих інтересах. Сповзання под Росію — теж не в її особистих інтересах. Повстання теж не в її інтересах. Тому, хай як шалено торгувалася і з європейцями, і з власним суспільством, але змушена була обмежувати апетити.

Навіть Янукович довго та вперто опирався росіянам — просто тому, що сприймав український бюджет власною кишенею. Як тільки припинив, як тільки відійшов від компромісу — отримав Євромайдан.

Сучасна влада вперше не така.

Для Єрмака це «поєднання приємного з корисним». Особистого інтересу в пограбунку країни із інтересом кураторів у її знищенні. Давайте заведемо рєшал у антикорупційну прокуратуру і нарубимо бабла! Що? У кредитах відмовлять? Економіка накриється? Безвіз заберуть? Круууто! Ще й орден «За воссоединение Малороссии» згодом дадуть, а може навіть Героя Росії, як у Кадирова, до кінця життя всі дівки наші будуть!

Таке вперше.

Такого не було навіть за ригів. Це зовсім інший виклик.