Віталій Портников: Це і є олігархічний реванш

Не варто обдурювати самих себе щодо справжнього сенсу “антикорупційного” рішення Конституційного суду. Це — демонстративне продовження олігархічного реваншу, який почався після президентських і парламентських виборів 2019 року.
 новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, корупція, Конституційного суду

Уже не раз доводилося писати — не мають ніякого значення мотиви, за якими 73 відсотки виборців проголосували тоді за телевізійного коміка. Має значення тільки те, чому за цього коміка “проголосували” українські олігархи, чому вони його підтримали.

А тому, що на відміну від глядачів власних телевізійних каналів, точно знали — ця недосвідчена і слабка людина не становитиме жодної загрози для повернення і посилення їхніх позицій навіть в разі, якщо реально захоче грати власну політичну партію. Захоче — але не зможе, бо не знатиме як. Захоче — але побоїться остаточно псувати з ними відносини. Втім, щодо останнього вони могли бути не впевнені до кінця — і саме тому вичікували до моменту, коли стане очевидним швидкий розвал режиму. Цим моментом і виявилися місцеві вибори, які продемонстрували зменшення популярності і безпорадність Зеленського. І тепер будь-який пройдисвіт-депутат у парламенті може легко зрозуміти, що Зеленський може незабаром просто зникнути з політичної сцени, а ось Коломойський і Медведчук залишаться. Докази? А давайте уявимо собі, як три або чотири місяці тому голова Верховної Ради, обраний голосами президентської партії, демонстративно ігнорує ініційоване Зеленським опитування. Які вам ще потрібні докази?

Появился рейтинг самых богатых украинцев: ТОП-30

Тому спецоперація прочитується досить просто — незалежно від того, є Зеленський її свідком або учасником. Як інструмент для реваншу використовується Конституційний суд — скасування “антикорупційних” законів буде не останнім таким його рішенням (але і не першим — згадаємо, як суд дав можливість провести антиконституційні позачергові парламентські вибори). А дезорієнтований парламент просто не зможе чинити опір цьому наступові з минулого — навіть якщо цього захоче президент. І Україна буде відкинута до 2014 року — тобто до часу, коли олігархи розраховували послабити Януковича і стати справжніми господарями країни, а отримали не зрозумілу ними “Революцію Гідності”. З наслідками цієї революції — перш за все правовими та економічними вони і борються.

Але олігархічний план провалиться, я вас запевняю. В України тут є сильні союзники.

Перший союзник – неуникненна економічна і епідеміологічна криза. Олігархи вміють тільки красти з бюджету і підкуповувати чиновників. Як вивести країну з кризи, вони не знають, необхідним інтелектом і професіоналізмом для цього не наділені, у політиці і кадрах розбираються на рівні Зеленського. У ситуації краху країні потрібна буде компетентна влада. І олігархам у критичній ситуації доведеться цю владу, нехай навіть з ненавистю, але підтримати. Не вірите — запитайте у Коломойського.

І тут посилюється роль іншого нашого союзника — цивілізованого світу. Без його коштів не просто ми не виживемо — влада не виживе. І нам доведеться повертатися до досягнень Революції Гідності просто тому, що не буде вибору. І у олігархів в тому числі — чим більше вони будуть чинити опір, тим більше буде стискатися задушливе кільце навколо шиї кожного. З такими мільярдами нікому не хочеться до в’язниці. Не вірите —  запитайте у Фірташа.

Звичайно, олігархи будуть думати, що їм допоможе Москва. Але тут втручається наш третій “союзник” — Володимир Путін. Це олігархи можуть по-дитячому сподіватися, що Путіну потрібна лояльна Україна і в обмін на цю лояльність він дозволить їм її і далі безкарно грабувати, більш того — створить для цього умови і дасть грошей. Але для Путіна ці не надто багаті за російськими мірками люди — взагалі ніхто. Так, інструмент для поглинання України. Він їм нічим не допоможе, хіба що спробує ще що-небудь окупувати — і позбавити їх ще кількох підприємств. А цього нікому з них не хочеться. Не вірите — запитайте у Ахметова.

Таким чином, криза, Захід і Путін створять всі необхідні умови для того, щоб український народ знову зайнявся роботою над помилками і врятував свою країну.

Не вірите — запитайте у Майдану.

Відео по темі

Голова КСУ купив у 2018 році майно на окупованій території

Саакашвілі пропонує скасувати Конституційний суд України

Керівник Виконавчого комітету Міхеїль Саакашвілі переконаний, що в Україні необхідно провести референдум про скасування Конституційного суду.

Про це він сказав в інтерв’ю програмі «Є питання» та запропонував перетворити цей суд в палату Верховного суду України.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Конституційного суду, Міхеїль Саакашвілі

«Тому що вони реально шкодять будь-якій новій ініціативі. Реально є зброя в руках олігархів та різних корумпованих елементів», – зазначив політик.

Мені здається, що тут просто не можна оновлювати корпус, якщо механізми втручання суспільства в оновлення цього корпусу чітко не визначені. Зараз вони самі мають собі оновлювати. Це не спрацює і крапка,
– сказав керівник Виконавчого комітету.

За його словами, суддівський корпус зараз перебуває в поганому стані, а законопроєктом щодо судової реформи, який нещодавно внесли у Раду, ми залишаємо всі ключі в руках «старих» людей.

«Це не спрацює. Скільки можна про це говорити», – наголосив Саакашвілі.

Дивіться інтерв’ю з Міхеїлом Саакашвілі:

В Україні обвалилося виробництво: ексміністерка фінансів спрогнозувала падіння ВВП

Сотні суддів-зрадників отримуватимуть підвищені винагороди: обурливе рішення КСУ

Вже з назви зрозуміло, що судді Конституційного суду мали б захищати Конституцію. Та, на жаль, це не завжди так. Часто в своїх рішення вони захищають інтереси політиків, корупціонерів та олігархів.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, судді, Конституційного суду

В останньому рішенні Конституційний суд став на захист своїх колег-суддів. КСУ розглядав конституційність судової реформи 2016 року і щодо ряду законодавчих норм прийняв негативне рішення.

Суд вирішив, що не можна було ліквідовувати старий Верховний Суд України, а його судді мали бути переведені поза конкурсом у новий Верховний суд. Але найбільше нас вразило рішення КСУ щодо довічного утримання для суддів у відставці.

Дивіться повний випуск «Честь і НЕчесть тижня» Ірини Шиби: відео

В рамках судової реформи у 2016 році було підвищено розмір зарплати та довічного утримання для суддів після виходу у відставку. Але отримувати їх мали лише ті, хто успішно пройде кваліфікаційне оцінювання та ще хоча б три роки пропрацює суддею.

Проте не всі судді захотіли проходити перевірку, зокрема через незадекларовані статки та інші порушення законодавства, які могли стати публічними. Майже дві тисячі суддів пішли у відставку до проходження оцінювання, зокрема й судді старого Верховного суду України.

Це дозволило їм отримувати хоча б якесь грошове забезпечення. Бо у випадку провалу оцінювання вони могли бути звільнені чи навіть покарані за вчинення злочинів. Та Конституційний суд заявив, що всі судді мають однаковий статус, тому і суми довічного утримання для них мають бути однаковими. Незалежно від того, пройшов суддя кваліфікаційне оцінювання чи ні.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Премію «НЕчесть тижня» отримали судді КСУ

Рішення Конституційного Суду ґрунтувалося на доводах Верховного суду України. Судді ВСУ, які оскаржували цю вимогу закону, заявили, що різний рівень зарплати та утримання для суддів порушує їх права, дискримінує одних суддів перед іншими, і звужує гарантії їх незалежності.

Необхідність проходження оцінювання нібито порушує презумпцію невинуватості, а різні виплати – принцип рівності всіх осіб перед законом.

13 із 15 суддів КСУ погодились із такими аргументами. Тож тепер ті дві тисячі суддів, які раніше пішли у відставку, зможуть просити не лише про підвищення розміру утримання, а й компенсації недоплат за минулі роки.

Підвищені винагороди будуть отримувати і сотні суддів-зрадників, які розглядають справи від імені так званих «ЛНР», «ДНР» та Російської федерації. Адже багатьох із них Вища рада правосуддя не звільнила, а відправила у відставку.

Розмір такого утримання для них може сягати сотень тисяч гривень на місяць наших з вами податків. Це рішення КСУ може спровокувати ще більший кадровий голод в судах. Тепер суддям більше не треба проходити кваліфікаційне оцінювання та очікувати три роки після цього, щоб вийти у відставку з підвищеним розміром довічного грошового забезпечення.

Тож сотні із них вже зараз можуть піти у відставку. Швидко набрати нових буде неможливо, адже кваліфікаційна комісія суддів зараз не працює. У результаті справи в судах будуть розглядатись ще довше.

Премію «НЕчесть тижня» за збільшення довічного утримання суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, отримують 13 суддів Конституційного суду України, які голосували за це рішення.

Честь тижня

Один із суддів не погодився з позицією свої колег. Сергій Головатий заявив, що презумпція невинуватості застосовується лише у кримінальному праві, де ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Але на інші процеси цей принцип не поширюється.

Так само рівність у правах гарантується лише для фізичних осіб, але не для посадовців. Їх заробітна плата і довічне грошове утримання може і має відрізнятись залежно від різних факторів.Судді уже багато років отримують різні зарплати залежно від вислуги років, наявності наукового ступеня чи доступу до державної таємниці. Але ніхто із них не оскаржує ці доплати.

Головатий навів як приклад розмір стипендій для студентів та винагороду науковців, які залежить від рівня їх знань та професійної кваліфікації.

Загалом суддя не побачив жодних підстав для того щоб вважати підвищення розміру грошового утримання для суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання неконституційним. Тож не погодився з рішенням свої колег.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Премію «Честь тижня» отримав суддя Сергій Головатий

Премію «Честь тижня» за розбіжну думку щодо виплати суддівської винагороди отримує суддя Конституційного суду України Сергій Головатий. До речі, суддя вже отримував від нас визнання у 2019 році, коли висловився проти скасування статті про незаконне збагачення.

Тоді він заявив, що норма не порушує презумпцію невинуватості, як думають нардепи та інші судді. З позицією судді були згодні міжнародні партнери України — країни Великої сімки, Світовий банк та Антикорупційна ініціатива ЄС.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація «Фундація DEJURE», яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.

Рабінович подав до Конституційного Суду на Разумкова, бо йому не дають розмовляти «на руском язикє»

Співголова фракції «ОПЗЖ» Вадим Рабінович подав до Конституційного Суду на голову Парламенту Дмитра Разумкова, бо йому, начебто, не дають висловлювати думку російською мовою.

Про це Рабінович заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, російська мова, Рабінович, Конституційного Суду

Читайте також: Російськомовна Україна приречена

На засідання Комітету нардеп почав говорити російською мовою. Глава комітету Дмитро Лубінець зробив йому зауваження та нагадав про регламент, де передбачено, що мовою роботи органів Ради, зокрема комітетів, є українська. На що Рабінович йому відповів:

«Я вже подав до Конституційного Суду на главу парламенту, а тепер і на вас обов’язково подам. 10 пункт Конституції гарантує всім рівні мовні права. Робочою мовою ради є українська мова. Я не заважаю вам нею спілкуватись. Коли я виступаю від імені фракції, погоджую текст з фракцією і читаю це українською. Але висловлювати думку мені легше російською мовою. Ви хочете мене позбавити права висловлювати свою думку? Зустрінемось у Конституційному Суді».

Чому треба вчити українську, на прикладі мігранта-кенійця у Римі

Нагадаємо, що у ст. 2 пункт 3 регламенту ВР йдеться про те, що мовою роботи Верховної Ради, її органів (зокрема, комітетів) та посадових осіб є державна мова.

Зняття недоторканності: чи будуть переслідувати депутатів?

Читайте також:: Українську мову ненавидять і шовіністи, і ліберали — Портников

«Щоб ніхто не казав про тиск на суд»: Зеленський після короткого виступу залишив засідання КСУ

Президент Володимир Зеленський залишив засідання Конституційного суду незабаром після прибуття. Про це він заявив на початку відкритого засідання суду, який у вівторок, 11 червня, розглядає законність його указу про розпуск парламенту.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Зеленський, Конституційного суду, розпуск Ради

Президент виступив з невеликою промовою на засіданні суду, а потім пішов, «щоб ніхто не смів сказати, що рішення було прийнято під тиском».

Він з’явився в залі засідання після того, як голова КСУ Наталя Шаптала оголосила відкриття засідання. Всього участь в засіданні у справі про конституційність розпуску ВР беруть 17 суддів КСУ.

Також на засіданні присутні депутати серед тих, які підписали подання.

Перед тим, як залишити засідання, Зеленський виступив з промовою. Він зазначив, що вперше президент прийшов до Конституційного суду, а не викликає суддів до себе.

«Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної Ради відповідає обом цим критеріям», — заявив президент.

За його словами, про відповідність «духу закону» свідчить багато чинників. Зокрема, громадяни України не вірять Раді і аплодують рішенню про її розпуск.

«І зараз суспільство дуже уважно стежить за цією справою. Ви точно все про це знаєте. І, думаю, приймете справедливе рішення, за яке нам не буде соромно. І перед своїм народом, і перед усією Україною, і перед нашими дітьми», — сказав Зеленський.

Він додав, що рівень довіри до нинішнього скликання — 4%.

“Люди впевнені, що оскарження цього закону — лише спроба депутатів на декілька місяців утриматися за свої крісла і недоторканність”, — зазначив Зеленський.

Він підкреслив, що позиція його команди безсумнівна і бездоганна.

“Це доведе мій представник Федір Веніславський. Сам, із вашого дозволу, покидаю зал, щоб ніхто потім не сказав, що моя присутність мала вплив на суддів і рішення було ухвалено під тиском”, — підсумував Зеленський і покинув зал.

Він додав, що його юридична позиція «незаперечна і бездоганна», що доведе його представник в КС.

Після цього Зеленський заявив, що залишає залу Конституційного суду, щоб ніхто не смів сказати, що рішення було прийнято під тиском.

Тим часом, біля будівлі КСУ триває мітинг з вимогою скасувати указ про розпуск Ради.

УПЦ МП звернеться до Конституційного суду через закон про назву

Українська православна церква Московського патріархату ініціюватиме звернення до Конституційного суду щодо закону, який зобов’язує її вказати в назві приналежність до Росії.

Про це заявив голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов, повідомляє у вівторок інформаційно-просвітницький відділ церкви.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, УПЦ МП, звернення, Конституційного судуЧитайте також: Брав цукерками Roshen: Варфоломій красиво відповів РПЦ на »хабар» за Томос Україні

Він зазначив, що УПЦ МП надіслало звернення до президента Петра Порошенка з проханням застосувати вето до згаданого закону, однак він таким правом не скористався.

«Окрім цього, так як має місце порушення Конституційних норм і принципів, ми ініціюємо звернення до Конституційного суду», — сказав Бахов.

Він вважає, що прийнятий закон «порушує право на свободу віросповідання та дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих» УПЦ МП.

«Окрім цього він не відповідає Конституції України та порушує міжнародні зобов’язання, які на себе взяла наша держава, що відображені у таких основних документах як, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії чи переконань, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод», — заявив голова юридичного відділу церкви.

Він додав, що «будь-які спроби з боку держави змусити церкву змінити свою назву є незаконними, навіть якщо це робиться шляхом прийняття відповідних законів, і розцінюються з точки зору міжнародного права, як втручання у внутрішні справи релігійної групи».

Читайте також: Як 350 років тому пращури росіян анексували помісну українську церкву

Нагадуємо:

  • 20 грудня Верховна Рада проголосувала за проект закону №5309, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії.Згідно з документом, релігійна організація (об’єднання), яка є частиною іншої структури, керівний центр якої знаходиться в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов’язана у своїй повній назві відображати відповідну приналежність.
  • У цей день під парламентом зібрались на мітинг-молебень понад тисяча представників Української православної церкви Московського патріархату, які протестували проти перейменування
  • Пізніше в УПЦ МП заявили, що законопроект №5309 щодо перейменування церкви порушує право на свободу віросповідання та дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України і закликали президента Петра Порошенка ветувати його.
  • 22 грудня закон №5309 підписав президент Петро Порошенко.