В Казахстане многодетную мать обвинили в экстремизме

До отставки политического долгожителя Нурсултана Назарбаева в Казахстане нарастала волна протестов, которые выражали в большинстве своем социальное недовольство. Но после рокировки в верхах (Назарбаев продолжает руководить из тени) к ним все сильнее добавляются политические требования. Поэтому власть отвечает все жестче и уже дает реальные сроки за разговоры в telegram-чатах и запирает в камерах женщин с грудными детьми.

Назарбаев ,Казахстан ,волна протестов ,новости ,Украина ,Толстая Политика

Несмотря на тесные союзнические отношения с Россией, Казахстан сохраняет политический нейтралитет в украинском вопросе. Судя по редким новостям, там поприжали «русский мир». Поэтому в Украине у Казахстана скорее положительный имидж. Но не стоило бы забывать, что там царит хроническая и жестокая диктатура. И, как и с Беларусью тут власть скорее найдет общий язык с Путиным, чем с Украиной, которая все-таки не Зеленский или Порошенко, а более независимая от лидера страна.

Поэтому диктаторские ужимки все четче проступают в действиях казахстанских силовиков. Так, в прошлом году за общение telegram-чате Активист ДВК и последующие разговоры (скорее всего с провокаторами) Абловас Джумаев осуждён на три года колонии, а его жену и мать четырех детей Айгуль Акберды до сих пор судят, и она тоже может получить реальный срок.

 

 

ДВК — движение «Демократический выбор Казахстана» экс-министра энергетики Казахстана Мухтара Аблязова, который с командой в начале нулевых они пытался создать политическую альтернативу авторитарному режиму Назарбаева, но был вынужден эмигрировать, а на родине его ждет пожизненный срок.

Первого мая несколько сотен жителей Астаны вышли на митинг с широким спектром требований – от остановки строительства АЭС до освобождения политзаключенных, среди которых называли и Айгуль Акберды, передает «Фергана». Среди выступающих была Оксана Шевчук, также мать четверых детей.

Читайте также: Накажут за российские паспорта: страна ЕС вступилась за Украину

В Казахстане кандидат в президенты не сдал экзамен по языку и выбыл из предвыборной гонки

Общественный деятель Жуматай Алиев потратил на написание сочинения на тему «Государство и религия» все отведенные полтора часа и сделал в нем 19 ошибок. Комиссия решила, что он не владеет казахским в достаточной степени и потому не может претендовать на должность главы государства.

Казахстан, гонка, выборы, экзамен, язык

Об этом Цензор.НЕТ сообщает со ссылкой на «Новое время».

Первым заданием на экзамене было написать сочинение на тему «Государство и религия», вторым – прочитать отрывок из романа «Путь Абая» Мухтара Ауэзова, а третьим – сделать доклад на свободную тему. На письменное задание кандидат потратил, по данным комиссии, «полтора часа, даже больше».

«Кандидат использовал полностью отведенное на экзамен время. Всесторонне обсудив ответы претендента, комиссия пришла к выводу, что претендент не полностью владеет государственным языком, – сказал член лингвистической комиссии Адил Ахметов. – В письменной работе допущены грубые ошибки (всего 19) по пунктуации, стилистике. Все это мы проанализировали и пришли к общему такому мнению, что казахским языком он владеет недостаточно».

Несданный экзамен по госязыку означает, что Алиев выбывает из борьбы за пост президента и не будет допущен к досрочным выборам, которые пройдут 9 июня.

В 2015 году, когда Назарбаев последний раз шел на выборы президента Казахстана, экзамен по казахскому языку не смогли сдать шесть кандидатов.

Алиеву 66 лет, он шел на выборы от общественного объединения «Халык демографиясы». В разные годы был депутатом мажилиса (нижней палаты) парламента Казахстана, ректором Центрально-Азиатского университета, заместителем заведующего отделом внутренней политики администрации президента Казахстана и замглавы Ассамблеи народа Казахстана.

Всего документы для участия в выборах президента в ЦИК подали девять претендентов. Один из них, Талгат Ергалиев, выдвигавшийся от Союза строителей Казахстана, взял самоотвод. Другие семь кандидатов, в том числе исполняющий обязанности президента Касым-Жомарт Токаев, ранее прошли экзамен по казахскому языку.

Помимо Токаева в выборах примут участие:

— Жамбыл Ахметбеков, выдвинувшийся от Коммунистической народной партии (КНПК);

— Дания Еспаева – от партии «Ак жол»;

— Амиржан Косанов – от движения «Улт тагдыры»;

— Толеутай Рахимбеков – от партии «Ауыл»;

— Амангельды Таспихов – от Федерации профсоюзов Казахстана;

— Садыбек Тугел – от республиканского движения «Ұлы дала қырандары».

Столицю Казахстану Астану офіційно перейменували у Нур-Султан

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав указ, згідно з яким столицю країни Астану перейменовують у Нур-Султан – на честь на честь першого і донедавна єдиного президента держави Нурсултана Назарбаєва, який очолював Казахстан майже 30 років.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Казахстан, Астана, Нур-Султан

Тепер він очолить Раду безпеки Казахстану і залишиться головою партії «Нур Отан». Вже 20 березня на пост глави держави у Казахстані заступив Касим-Жомарт Токаєв. Першим рішенням нового президента країни стало . Члени парламенту майже блискавично схвалили перейменування столиці.

Читайте також: Титаник Назарбаева. Зачем несменяемый пересел в другой корабль

«Відповідно до статті 9 Закону Республіки Казахстан від 8 грудня 1993 року «Про адміністративно-територіальний устрій Республіки Казахстан» постановляю перейменувати місто Астану – столицю Республіки Казахстан – у місто Нур-Султан», – йдеться в указі Токаєва.

Зазначимо, що перейменування Астани – не перше в історії міста. За останні 60 років його назва змінилася вп’яте:

— до 1961 року – Акмолінськ;
— з 1961 по 1992 – Цілиноград;
— з 1992 по 1997 – Акмола;
— з 1998 — 2019 – Астана;
— з 2019 – Нур-Султан.

Напередодні незгодні із відповідним рішенням Токаєва вийшли на протести у столиці. Між учасниками цього мітингу і прихильниками перейменування розпочалася перепалка. Після цього втрутилась поліція і затримала близько 20 протестувальників.

Читайте також: «Росіяни бояться!» Людина Путіна натякнула на «звільнення» Казахстану

«Створять другу Україну!» Жириновський забив на сполох через події в Казахстані

Скандальний російський політик, лідер ЛДПР Володимир Жириновський злякався, що після відставки Нурсултана Назарбаєва з поста президента Казахстану країна нібито може перетворитися на другу Україну.

Жириновський, Назарбаєв, Україна, Казахстан

Депутат нелегітимної Держдуми додав, що в сутичці за просування своєї політики в Казахстані зійдуться шість сил, пише НСН.

«Там будуть проросійські сили битися за Казахстан. Проамериканські, проєвропейські. Це три. Прокитайські — чотири, проісламістські — п’ять. І проузбекські, середньоазійські. Ось шість кланів почнуть боротьбу. Розпочнеться озброєння уйгурів, кордон Казахстан — Китай стане неспокійним. З Узбекистаном завжди були суперечливі моменти. Там вони можуть нам створити другу Україну: націоналісти перейдуть на латиницю, будуть остаточно вичавлювати росіян. Цілком можливі зміни в гіршу сторону», — висловив стурбованість одіозний Жириновський.

«Росіяни бояться!» Людина Путіна натякнула на «звільнення» Казахстану

Екс-депутат Держдуми Росії Сергій Марков, якого називають людиною Путіна, натякнув на необхідність допомогти росіянам і русифікованим казахам, які нібито бояться хвилі орламанів (етнічних казахів).

Марков, казахи, Казахстан, звільнення

«Казахстан. Оралмани, їх вже більше мільйона, це приїхали в заможний Казахстан як ніби казахи з Монголії. За гарним життям. Їхня хвиля лякає казахстанців. Вони швидко готові сприйняти радикальні ісламістські вчення. Росіяни і русифіковані казахи побоюються, що за рахунок оралманів радикальні націоналістичні та ісламістські організації зможуть стати впливовою силою в новому постназарбаєвському Казахстані», — написав Марков на своїй сторінці у Facebook.

У коментарях до посту підтримали позицію Маркова. Жителі Казахстану ж виступили проти

Наступник Назарбаєва запропонував перейменувати Астану в Нурсултан

Після того як Касим-Жомарт Токаєв склав присягу і заступив на посаду президента, він зазначив, що Казахстану необхідно увічнити ім’я Назарбаєва, який очолював країну майже 30 років.

Про це повідомляє місцеве видання Tengrinews.kz.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Казахстан, увічнити ім'я, Назарбаєва, Токаєв«Наша столиця повинна носити ім’я нашого президента і називатися Нурсултан. Хотів би доповнити, що така пропозиція вже висловлювалася парламентаріями в декларації, ухваленій 23 листопада 2016 року з нагоди 25-річчя незалежності Республіки Казахстан», — заявив Токаєв.

Політик також запропонував назвати всі центральні вулиці в містах країни ім’ям Нурсултана Назарбаєва. На честь першого президента в столиці спорудять пам’ятник, крім того, сам Назарбаєв отримає звання сенатора.

Довідка:

«Нурсултан» — складене ім’я. З арабського воно перекладається як: «нур» — «сяйво, світло» і «султан» — «правитель,

Також видання повідомляє, що Касим-Жомарт Токаєв склав присягу і заступив на посаду президента

Церемонія пройшла на спільному засіданні палат парламенту Казахстану в будівлі Мажилісу. Токаєв займатиме посаду президента Казахстану до закінчення виборного терміну у квітні 2020 року.

«Урочисто присягаю вірно служити народу Казахстану, суворо дотримуватися Конституції і законам Республіки Казахстан, гарантувати права і свободи громадян, сумлінно виконувати покладені на мене високі обов’язки президента Республіки Казахстан», — заявив Токаєв.

Йому також вручили посвідчення президента, нагрудний знак і штандарт.

Нагадаємо, 19 березня перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив про складання повноважень. Він був президентом Казахстану з 1990 року. Нинішній термін його повноважень добігав у квітні 2020 року. Назарбаєв також заявив, що обов’язки президента Казахстану виконуватиме спікер сенату парламенту Касим-Жомарт Токаєв.

«Запланував ще місяць тому»: розкрита таємниця відставки Назарбаєва

Після своє відставки перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв продовжить керувати країною «за лаштунками».

Назарбаєв, таємниця, Казахстан, керувати країна

Таку думку в коментарі OBOZREVATEL виклав міжнародник Павло Рудяков, зазначивши, що рішення першого президента Казахстану було плановим.

«Катаклізмів не буде, у них там йде плановий транзит влади. І запланував його Назарбаєв ще місяць тому, коли відправив у відставку уряд і сформував новий. Оскільки він перебуває на цій керівній посаді вже 30 років, то тут уже і вік серйозний», – пояснює Рудяков.

За його словами, Назарбаєв прийняв дуже мудре рішення, яке допоможе йому зберегти спадкоємність у владі, і разом з тим дати можливість покерувати новому поколінню.

«Але Назарбаєв залишиться авторитетом, і залишиться залаштунковою головною постаттю державного, політичного і навіть національно-ідентичного буття в Казахстані», – зазначив міжнародник.

Призначено нового президента Казахстану: що про нього відомо

Новим главою Казахстану став голова сенату і колишній прем’єр-міністр країни Касим-Жомарт Токаєв.

Казахстан, президент, Касим-Жомарт Токаєв, голова сената

Як повідомив у відеозверненні Нурсултан Назарбаєв, який склав з себе повноваження глави республіки, Токаєв буде виконувати функції президента до президентських виборів.

Токаєв в середині 90-х років очолював МЗС Казахстану, з 1999-го по 2002 рік був прем’єр-міністром, після чого знову повернувся на пост міністра закордонних справ.

У 2007 році обійняв посаду спікера верхньої палати парламенту, який покинув через чотири роки в зв’язку з переходом на посаду заступника генерального секретаря ООН. З жовтня 2013 року знову очолив сенат.

Президент Казахстану Назарбаєв склав повноваження

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв склав повноваження глави держави після 30 років правління країною.

Казахстан, Назарбаев, президент, склав, повноваження

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Интерфакс.

«Я прийняв рішення припинити свої повноваження як президента», — сказав Назарбаєв, виступаючи зі зверненням до народу Казахстану в ефірі республіканських телеканалів.

«Цього року виповниться 30 років, як я обіймаю найвищий пост. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану», — сказав він.

Транзит через Украину: Путин подписал важный экономический указ

Президент России Владимир Путин продлил до 1 июля 2019 года указ о мерах по обеспечению экономической безопасности и национальных интересов РФ при транзитных перевозках грузов с Украины в Казахстан и Киргизию через территорию России.

Путин, транзит, территория, Украина, грузы, Казахстан, Киргизия

Соответствующий документ опубликован в понедельник на портале правовой информации.

«Внести в указ президента Российской Федерации от 1 января 2016 года №1 «О мерах по обеспечению экономической безопасности и национальных интересов Российской Федерации при осуществлении международных транзитных перевозок грузов с территории Украины на территорию Республики Казахстан или Киргизской Республики через территорию Российской Федерации»… изменение, заменив в пункте 4 слова «до 1 января 2019 года» словами «до 1 июля 2019 года», — говорится в документе.

С 1 января 2016 года вступил в силу режим зоны свободной торговли (ЗСТ) Украины и ЕС. В сложившихся обстоятельствах Россия, как заявил МИД РФ, была вынуждена принять меры, нивелирующие возникающие для ее экономики риски и приостановила в отношении Украины действие договора о зоне свободной торговли. Так, до отмены режима ЗСТ все украинские товары, за исключением сахара, ввозились в РФ без взимания пошлин. Обнуление ставок таможенных пошлин при ввозе европейских товаров на Украину могло привести к их неконтролируемому перетоку на территорию РФ.