Кабмін відмовляється платити вчителям обіцяні зарплати

Уряд Дениса Шмигаля планує призупинити дію своєї постанови від 10 липня 2019 року №822 Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів та установ освіти і науки.

Про це в п’ятницю, 2 жовтня, повідомила федерація профспілок України.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Кабмін, педагоги, оплату праці

Аваков попросив у Шмигаля ще майже 2 млрд грн з COVID-фонду на доплати поліцейським

Призупинити підвищені виплати Кабмін Шмигаля пропонує до 31 грудня 2021 року у зв’язку з відсутністю неінфляційних джерел фінансування.

Постанова №822 передбачає з 1 січня 2021 року мінімальний розмір посадового окладу педагогічного працівника в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з проектом держбюджету, прожитковий мінімум для працездатних з 1 січня 2021 року становитиме 2393 грн.

Як повідомлялося, фінансування освіти з держбюджету в Україні в 2021 році планується збільшити на 34 млрд грн, порівняно з поточним роком, до 173,8 млрд грн.

Шмигаль: Падіння економіки нижче, ніж очікувалося

Падіння української економіки у другому кварталі виявилося нижчим, ніж очікувалося, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у ході візиту До Львова у п’ятницю, 25 вересня.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, падіння, економіки, Кабмін

Влада повсюдно заявляє про відновлення зростання економіки

Зеленський: До кінця року відчуємо поліпшення

Україна досить впевнено пройшла коронакризу, економіка вже почала відновлюватися, говорить прем’єр.

При цьому він зазначив, що економіка вже почала зростати. «Ми очікуємо помірне зростання економіки, яке вже почалося», — сказав прем’єр.

Глава уряду вважає, що «Україна досить впевнено пройшла кризу».

«Всі наші міжнародні партнери дивуються, як так сталося, що в другому кварталі всі впали, в тому числі, США більш ніж на 30%. Ми очікували падіння на 14%, отримали 11%. Проходимо спокійно», — сказав він.

Заступник голови НБУ: Можливість отримати два транші від МВФ до кінця року втрачена

Відзначимо, Європейський банк реконструкції і розвитку оцінює падіння економіки України в 4,5%, що, на думку банку, не є критичним показником.

Раніше в Національному банку прогнозували спад в економіці, за підсумками року, на 6%, але тепер в центробанку вважають, що падіння може бути меншим.

Кожен українець віддасть 16 тисяч на держборг: сюрпризи бюджету-2021

Українці наступного року мають віддати по 16 тисяч гривень своїх податків на обслуговування й погашення боргів, близько 5,4 тисячі на дефіцит Пенсійного фонду і понад 7 тисяч – на оборону та безпеку.

Детальніше про те, що чекає українців від нового бюджету – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

погашення боргів, бюджет, податки, Кабмін, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

На що витрачають наші гроші

Бюджет країни – загальні гроші всіх платників податків. Він насамперед поповнюється пересічними українцями, які платять за товари і послуги (а, отже, за ПДВ), прибутковий податок, сплачують акцизи і збори, вартість яких закладена в кінцевих цінах.

Усі державні програми, субсидії, пенсії – усе це оплачується із загальної скарбниці країни, яка поповнюється нашими податками. І чим більше українців приховують свої доходи, тим більше доводиться платити іншим. Наприклад, через зарплати в конвертах дефіцит Пенсійного фонду в 2021-му досягне 203,8 млрд грн. Унаслідок крім єдиного соцвнеску із зарплати, левова частка якого надходить до Пенсійного фонду, кожен українець своїми податками віддає ще близько 5,4 тис. грн на компенсацію «дірки».

Бідність торкнеться майже половини українців

Так. якщо витрати на зазначені сфери розділити на загальну кількість українців за даними електронного перепису (37,29 млн), виявиться, що кожен громадянин, включно з новонародженими, віддає своїми податками близько 4,1 тис. грн на медицину в рік, 4,6 тис. грн на освіту і всього 201,5 грн у рік на культуру.

Скільки кожен українець віддає своїх податків:

  • медицина – 4 188 грн (або 156,2 млрд з усього бюджету);
  • освіта – 4 660 грн (або 173,8 млрд грн);
  • культура – 201,5 грн (або 7,5 млрд грн);
  • на безпеку та оборону – 7 163 грн (або 267,1 млрд);
  • НАБУ – 28,5 грн (або 1 млрд);
  • Офіс президента – 28,55 (1,2 млрд грн);
  • Апарат Верховної Ради – 36,2 грн (1,35 млрд);
  • Кабінет міністрів – 65,7 грн (2,45 млрд);
  • ПФУ – 5 465 грн (203,8 млрд).

Найбільша стаття витрат – на погашення та обслуговування державного боргу – 599,8 млрд. Або 16 084 грн з кожного українця, включно з немовлятами. Зазначимо, це вже не перший рік, коли найбільше коштів доводиться витрачати саме на борги.

Якщо зібрати всі річні витрати на оборону і безпеку, медицину та освіту, то виявиться, що на погашення боргів ми все одно витрачаємо більше.

Що отримаємо

У новому бюджеті передбачено підвищення зарплат і пенсій. Мінімалку підвищать до 6000 грн у січні і до 6500 грн у липні. Слідом виростуть і витрати на заробітні плати бюджетників. Наприклад, витрати на освіту підвищать на 28%, і велика частина цієї суми піде саме на фонд оплати праці.

На 30% зростуть оклади в єдиній тарифній сітці з 1 січня 2021 року до 2 670 гривень, а з 1 липня 2021 року до 2 893 гривень.

Мінімальну пенсію поступово підвищать з 1769 до 2100 грн.

Мінімальні пенсії:

  • з 1 січня – 1769 грн;
  • з 1 липня – 1 854 грн;
  • з 1 грудня – 1 934 грн.

Максимальні пенсії:

  • з 1 січня – 17 690 грн;
  • з 1 липня – 18 540 грн;
  • з 1 грудня – 19 340 грн.

Усі пенсіонери, які старші ніж 75 років, зможуть отримувати додатково 400 грн. З 2020 року таке ж правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців триватимуть і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.

Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься як мінімум на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.

За що розкритикували бюджет

Після публікації проєкту держбюджету його розкритикували як представники опозиційних партій, так й економісти. Зокрема, обурення викликало різке збільшення витрат на Офіс президента і на силовий блок:

  • Офіс президента – + 39% (+350 млн грн, загалом 1,269 млрд грн);
  • Держуправління справами – + 33% (надбавка понад 200 млн грн, загалом 1 млрд грн. Це гроші на медицину для топчиновників);
  • ДБР – + 40%;
  • СБУ – + 23%;
  • Офіс генпрокурора – + 20% (+1,94 млрд грн, загалом 9,51 млрд грн).

Друга претензія – це збільшення витрат, яке відбувається на тлі планового дефіциту бюджету в 270 млрд грн. Для порівняння, у бюджеті-2020 він спочатку був трохи менше ніж 100 млрд грн (у березні дефіцит збільшили на 200 млрд через пандемію коронавірусу й викликаної ним кризи в економіці).

«Гігантський дефіцит бюджету – 270 млрд грн. Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним у нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переймаюсь, що в умовах високої корупції і за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені. Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. Традиційно, державні гарантії в Україні перетворюються в майбутні витрати бюджету», – написав щодо цього у Facebook фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Утім є і протилежна думка. Економіст Олексій Кущ у коментарі OBOZREVATEL нагадав, що бюджет України хронічно не виконується щодо видатків: держава завжди планує витрати величезних сум на держпрограми, але на практиці до виконання цих програм справа не доходить.

«Виконуються тільки захищені статті бюджету, програми на кшталт «Великого будівництва» (де можна «погрітися біля багаття») або погашення боргів по кредитах (де не потрібно вносити зміни до бюджету). А ось якщо йдеться про багатошарові завдання, наприклад, довгострокову програму стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу, то і програми, і витрати щодо них залишаються на папері. Мінфін інституційно не здатний їх виконувати. наприклад, на реформу державного управління щороку закладається 2 млрд грн, але кожен раз виходить нуль. І таких програм величезна кількість. Та візьміть хоча б цей рік. Наприкінці дефіцит повинен бути 300 млрд грн, тоді як за підсумками 8 місяців він становить усього 26 млрд грн. Так що я б не дуже переймався через ці 270 млрд грн», – вважає Кущ.

Чому потрібно платити податки

Зібрані з українців податки дозволяють підвищувати пенсії, зарплати бюджетників, будувати дороги, обороняти країну й розвивати інфраструктуру. У ситуації, коли частина платників податків залишається в тіні, уникнути дефіциту бюджету неможливо.

В Україні за найскромнішими підрахунками в тіні знаходиться 846 млрд грн (дані НБУ з посиланням на дослідження EY). Це четверта частина всієї економіки. Ексміністр соцполітики Андрій Рева вважає, що реальний рівень тіні – 40%.

Якби рівень тіні різко скоротити, зарплати вчителів, медиків можна було б різко підвищити, з’явилися б кошти на гарантовані державою дешеві кредити, будівництво доріг, стимулювання створення високооплачуваних робочих місць, гідні пенсії. Але цього всього немає, однак є один із найвищих в Європі рівнів тіні.

Без жорсткого контролю з боку влади, перевірок і великих штрафів навести лад не вдасться, впевнені  експерти. З одного боку, держава повинна створити можливість і стимул платити чесно: максимально спростити адміністрування, боротися з корупцією та створювати рівні можливості для бізнесу, а з іншого – зробити так, щоб не платити податки стало дорожче, ніж платити, пояснює аналітик Єгор Комов.

Кабмин обнародовал таблицу, кому добавят, а кому урежут в бюджете-2021. Слуги народа???!!!

Каждый раз, когда видите, что кто-то заклеивает половину страны бордами, что кто-то обещает простые решения уже завтра, что кто-то печется о простом маленьком украинце — знайте, после прихода к власти именно вы будете отрабатывать им эти расходы.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, бюджет, Зеленский, Кабмин, прихода к власти

Именно из ваших увеличенных налогов им увеличат зарплаты, именно ваше коммунальное имущество передадут им за бесценок, именно вашим будущим вы платите за свою наивность. И моим заодно. Не делайте так, не ведитесь.

Согласно проекту бюджета на 2021 год, Кабмин Зеленского намерен существенно увеличить расходы на содержание президента, силовых структур (кроме армии), Офиса генпрокурора, аппарата Верховной Рады и других ведомств. При этом значительно будет урезан объем субсидий.

Предварительная редакция документа предполагает увеличение затрат на

— Деятельность президента и Офиса президента (+358 млн грн, было — 909,1 млн грн/будет — 1266,8 млн грн)

— Аппарат Верховной Рады (+244 млн грн, было — 2038,4 млн грн/будет — 2282,7 млн грн)

— Хозяйственно-финансовый департамент Кабинета министров (+190 млн грн, было — 2231,1 млн грн/будет — 2421,2 млн грн)

— Государственное управление делами (+725 млн грн, было — 2075,9 млн грн/будет — 2801,4 млн грн)

— ГБР (+1068 млн грн, было — 1416,5 млн грн/будет — 2484,1 млн грн)

— Офис генпрокурора (+1942 млн грн, было — 7554,8 млн грн/будет — 9497,2 млн грн)

— МВД (+3779 млн грн, было — 82036,7 млн грн/будет 85815,6 млн грн)

— СБУ (+2774 млн грн, было — 11971,8, будет — 14746,3 млн грн)

— Управление госохраны (+68 млн грн, было — 1582,7/будет — 1651,2 млн гр

Предполагается сокращение финансирования следующих сфер и ведомств:

— Министерство обороны (-123 млн грн, было — 116217,3 млн грн/ стало — 116094,5 млн грн)

— Министерство по вопросам ветеранов (-3 млн грн, было — 376,9 млн грн/стало — 373,7 млн грн)

— Министерство инфраструктуры (-94 млн грн, было — 456,1 млн грн/стало — 362 млн грн)

— Министерство энергетики (-442 млн грн, было — 5397,7 млн грн/стало — 4955,3 млн грн)

— Госслужба по безопасности на транспорте (-9 млн грн, было — 137,6 млн грн/стало — 128,6 млн грн)

— Выплата субсидий (-2722 млн грн, было — 39329,5 млн грн, стало — 36607,7 млн грн)

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Уряд виплачуватиме жителям Донбасу до 300 тис. грн компенсацій за зруйноване внаслідок бойових дій житло

Кабмін затвердив порядок виплат компенсацій постраждалим жителям Донбасу, чиї житлові будинки були зруйновані внаслідок російської збройної агресії.

Про це повідомив Урядовий портал.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Кабмін, компенсація за житло, жителям Донбасу

Фокін пропонує дати особливий статус всьому Донбасу, а не тільки ОРДЛО

Згідно з повідомленням, Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для виплати грошової компенсації постраждалим, чиї житлові будинки було зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За словами віцепрем’єра-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, У держбюджеті України на 2020 рік на ці цілі передбачено 20 млн грн, а Мінреінтеграції визначено як головного розпорядника цих коштів.

«Розмір компенсації постраждалим визначатиметься за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень», — зазначили у пресслужбі.

Так, бюджетні кошти розподілятимуться серед постраждалих на підставі інформації про житло, яку збиратимуть регіональні органи соціального захисту населення та органи місцевого самоврядування.

У пресслужбі також зауважили, що грошова компенсація надаватиметься постраждалим, які є власниками житла на підконтрольній Україні території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року.

При цьому зазначається, що рішення про надання грошової компенсації та їх розмір ухвалюватимуть спеціальні комісії.

У пресслужбі додали, що уряд доручив Донецькій та Луганській обладміністраціям протягом місяця сформувати та організувати роботу комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житло яких було зруйновано.

Кабмін визначився, як працюватимуть школи в умовах пандемії

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про те, як буде організована робота шкіл з 1 вересня з огляду на епідемію коронавірусу.

Джерело: інтерв’ю очільника уряду виданню Радіо Свобода

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Кабмін, пандемія, робота шкіл

Читайте також: Загрожує «катастрофою поколінь»: генсек ООН заявив, що через карантин близько 1 млрд учнів не змогли отримати належну освіту

Деталі: За словами Шмигаля, уряд вже провів всі необхідні заходи та наради, на яких були визначені особливості навчального процесу у школах. Прем’єр запевнив, що 1 вересня діти підуть до шкіл.

Пряма мова: «Навчальний рік почнеться в Україні 1 вересня. Нормальний навчальний рік. Це важливо. Тому що люди переживають. Є якісь спекуляції, маніпуляції, що всі будуть вчитися вдома, що соціалізація дітей не відбудеться. Є маса прохань: пустіть хоч в перший клас хоч на один день дітей, щоб діти побачили, що це таке. Ні. В нас навчальний рік починається 1 вересня. Ми вже провели всі необхідні заходи, наради. Ми запустили процеси в областях. Голови ОДА контролюють».

Додатково: При цьому у тих регіонах, де будуть «червоні» обмеження,  у школах вводитимуть стандартний карантин на 2 тижні (діти вчитимуться вдома дистанційно). В уряді розраховують, що після такого двотижневого карантину діти знову підуть до школи.

ВООЗ оголосила ситуацію з коронавірусом катастрофічною

Кабмін до кінця літа закрив в’їзд до Криму і виїзд з нього

Кабінет міністрів прийняв рішення про тимчасове припинення до кінця серпня роботи КПВВ на адмінкордоні з окупованим Кримом.

Джерело: міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у Telegram за підсумками позачергового засідання уряду в суботу.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Кабмін, Кримом, КПВВ

Зеленський доручив Шмигалю мобілізувати уряд, щоб уникнути другої хвилі коронавірусу

Дослівно: «Уряд прийняв рішення про тимчасове припинення роботи контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї.

Це обумовлено дорученням президента України Кабінету міністрів України переглянути режим роботи контрольно-пропускних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Рішення спрямовано на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Деталі: Із 8 години 9 серпня до 8 години 30 серпня припиниться робота контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та виїзду з неї, крім пропуску громадян України та членів їх сімей:

— місце проживання яких зареєстровано в Автономній Республіці Крим або місті Севастополі, а також їх транспортних засобів, вантажів та іншого майна – на в’їзд;

— місце проживання яких зареєстровано за межами Автономної Республіки Крим або міста Севастополя, а також їх транспортних засобів, вантажів та іншого майна – на виїзд; які дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу «Дій вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з моменту перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та виїзду з неї;

— осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань, представників дипломатичних установ та гуманітарних місій, що виїжджають з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Немчінов зазначив, що виїзд з території Криму і Севастополя інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

В’їзд на територію Криму і Севастополя, а також виїзд з неї громадян України за наявності підстав гуманітарного характеру здійснюється за рішенням голови Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Що передувало: У суботу зранку президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів переглянути режим роботи контрольно-пропускних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Україна зняла заборону на експорт медичних масок, — торгпред

Кабінет Міністрів знімає заборону на експорт засобів індивідуального захисту, чинну у зв’язку з коронавірусом.

Про це повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Кабмін, медичні маски, заборону на експорт

МВС попередило про відповідальність для мерів міст з «червоної» зони, які відмовилися посилювати карантин

«Це тиха, але важлива новина. Мінекономіки і МОЗ дійшли згоди, що на сьогодні можна відійти від заборони до моніторингу експорту. Уряд підтримав це рішення. Відтак 1 серпня термін дії заборони сплив і не був продовжений», — написав він.

«Від початку карантину для мене було вкрай важливим, щоб заборон не було взагалі, а якщо їх не можна було уникнути — то вони були найменшими. Тому я дико радію, що Україна їх ввела так мало (ЗІЗ і гречка), заборони були обґрунтовані, і ми нарешті відмовилися від цієї практики», — додав Качка.

Нагадаємо, що з початку карантину в Україні був заборонений експорт товарів протиепідемічного вжитку. Це водонепроникні лабораторні костюми, рукавчики з полімерних матеріалів, рукавички медичні нестерильні нетальковані нітрилові, рукавички неопудрені з нітрилу, халати ізоляційні медичні одноразові, маски медичні (хірургічні), захисні окуляри, захисні щитки, респіратори класу захисту не нижче FFP2.

Заборона на експорт цих товарів була введена 12 березня на місяць і щоразу продовжувалася.

Кабмін: ​перепис населення відбудеться не цього року і, можливо, не наступного

Кабінет Міністрів не планує проводити перепис населення цього року. Про це повідомив міністр Олег Немчінов, передають «Українські Новини«.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Кабмин, перепис населення

Читайте також: Вчені: Населення України зменшиться в 2,5 рази

«Я думаю, що це питання не буде актуальним найближчим часом з двох причин. По-перше, перепис — це контактна процедура… Поки ми не подолаємо коронавірусну інфекцію, я думаю, в принципі не можна ставити питання про такий процес. Ще один момент — це вартість… Це не цей рік точно і, можливо, не наступний», — сказав він.

При цьому Немчінов зазначив, що Державна служба статистики готова до проведення перепису.

Елла Лібанова: “Неможливо керувати країною, якщо ти не знаєш, хто в ній живе”
Як повідомлялося, в лютому 2020 року Кабмін повідомив, що має намір визначитися з моделлю проведення перепису населення у 2020 році до червня.

Нагадаємо, перший і поки що останній перепис у незалежній Україні відбувся у 2001 році. Тоді чисельність населення країни становила 48,457 млн осіб. До цього українців «переписували» ще в складі СРСР, в 1989 році. Тоді в Українській РСР проживало 51,7 млн осіб.

Всеукраїнський перепис населення планували на 2011 рік. Згодом його перенесли спочатку на 2012, потім на 2013-й, потім на 2014-й, після чого на 2016-й рік. У грудні 2015-го року уряд уп’яте переніс перепис населення — на 2020 рік.

У 2019 році в Кабміні придумали алгоритм для електронного перепису населення, за основу для якого візьмуть дані мобільних операторів. Перепис населення в окупованому Криму і Донбасі в уряді планували провести за допомогою супутників.

Директор Інституту демографії Елла Лібанова розкритикувала цю ідею. Вона вважає, що електронний перепис може не визнати міжнародна спільнота.

Кабмін продовжив адаптивний карантин до 31 серпня

Кабінет Міністрів на засіданні 22 липня змінив норми карантину та продовжив його до 31 серпня. Голова МОЗ Максим Степанов повідомив, що нова постанова, залежно від епідситуації в регіоні чи адміністративно-територіальних одиницях, встановлює червоний, помаранчевий, жовтий і зелений рівні небезпеки поширення ковіду-19.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Кабмин, карантину

«Закриватимемо точково»: міністр економіки Петрашко заявив, що в разі другої хвилі COVID-19 жорсткої зупинки бізнесу не буде

«Рівень буде визначатися автоматизованим програмним забезпеченням на основі визначених алгоритмів. Буде моніторинг на рівні області показників, які використовуються наразі: завантаженість ліжок — не більш ніж 50%; середня кількість тестувань — не менш ніж 24 на 100 000 населення; коефіцієнт виявлення випадків інфікування — не більш ніж 11%; показник динаміки зростання випадків — не більш ніж 10%», — пояснив Степанов.

Він додав, що в області, яка стабільно перебуває в зеленій зоні, будуть такі обмеження: у громадських будівлях — маска або респіратор; проведення масових заходів — не більше від однієї людини на 5 кв. метрів; кінотеатри, театри — заповненість на 50%; перевезення пасажирів тільки на сидячих місцях.

«Регіони, які постійно в зеленій зоні, не потребують втручання та посилення протиепідемічних заходів національного рівня. Якщо індикатори змінюються 5 днів поспіль, то відразу регіон чи його адмінтериторіальна одиниця буде в жовтому чи помаранчевому рівні», — додав Степанов.

Нагадаємо, раніше Степанов зазначив, що нові норми карантину, які встановлені в Україні, гармонізуються з європейськими, також змінюються підходи до показників захворюваності. Так, рахуватимуть не за кількістю хворих, а за динамікою захворюваності, як це робиться в країнах Європейського Союзу.

Адаптивний карантин уведено в Україні з 22 травня.

У липні президент України Володимир Зеленський виступив проти продовження карантину більш ніж на місяць. «Усі вже втомилися від цього карантину. Потрібні чіткі рамки, як ми його продовжимо, щоб у людей були можливості для життя в безпеці, щоб міг функціонувати бізнес, щоб економіка не стояла на паузі. Тому спочатку продовжуємо на місяць, але не більше».