«Ласкаво просимо в українське болото» — преса США про Трампа і Зеленського

В США не вщухають пристрасті навколо можливого тиску Дональда Трампа на Володимира Зеленського.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, тиск, Зеленський, Трамп и Зеленский будут говорить про «Burisma» и «Philip Morris»Читайте також: Трамп и Зеленский будут говорить про «Burisma» и «Philip Morris»

Скандал став головною темою в американській пресі, яка розмірковує про можливість початку імпічменту господаря Білого дому, хоча й визнає, що така перспектива наразі є малоймовірною.

Деякі газети також прогнозують непрості часи для України, яка на тлі цієї історії ризикує опинитися без підтримки США.

Минулого тижня одразу кілька провідних американських видань повідомили з посиланням на власні джерела, що американський президент під час телефонної розмови минулого літа закликав свого українського колегу почати розслідування проти колишнього віцепрезидента Джо Байдена або його сина Хантера.

Про це начебто йшлося у скарзі, яку подав представник однієї з американських спецслужб, після чого розмова двох президентів стала предметом розслідування.

Саме Байден може стати конкурентом Трампа від Демократичної партії на президентських виборах 2020 року.

Наслідки для Трампа

Чи загрожує Дональду Трампу імпічмент? Цим питанням переймається New York Times, яка наголошує, що президент визнав, що згадував Джо Байдена та тему корупції під час розмови з Зеленським.

Газета пише з посиланням на деяких представників Демократичної партії у Конгресі, що нових обвинувачень на адресу президента може вистачити для початку процедури імпічменту.

«Вони зазначають, що, згідно з обвинуваченнями, Трамп міг використовувати свою владу для отримання політичного зиску від іншої країни, і що його адміністрація знов намагається завадити Конгресу з’ясувати, що сталося», — описує ситуацію New York Times.

Газета наголошує, що перспективи ініціативи поки що незрозумілі, адже спікер Палати представників Ненсі Пелосі та інші провідні Демократи поки що обережні у своїх прогнозах.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

На думку Wall Street Journal, без серйозних доказів порушення закону з боку Трампа справа навряд чи матиме значні наслідки для американського президента.

Видання наголошує у редакційній статті, що скандал викрив найбільший недолік Трампа, яким є «політичний нарцисизм». Але у цій історії не можна заплющувати очі на «подвійні стандарти» опонентів американського президента, вважають автори.

Питання газета ставить і самому Байдену, який запевняв, що його вимога звільнити українського генпрокурора Віктора Шокіна не була пов’язана з розслідуванням діяльності нафтової компанії, з якою працював його син.

«Може, це і правда, але чи не виглядає це як такий саме конфлікт інтересів, в якому Демократи постійно звинувачують Трампа навіть із меншою кількістю доказів?» — запитує видання.

Особливе занепокоєння у видання викликала вимога опонентів Трампа оприлюднити текст розмови з Зеленським. На думку Wall Street Journal, це може стати небезпечним прецедентом.

«Чи справді ми хочемо, щоб особисті розмови президента зі світовими лідерами розкривалися для всіх?» — запитує газета.

«Уявіть собі, якби це сталося із дзвінками, які робив Джон Кеннеді під час Карибської кризи або Річард Ніксон під час арабо-ізраїльської війни у 1973 року».

Втім, інші провідна газета USA Today наполягає у редакційній статті, що американські громадяни мають право дізнатися зміст розмови, якщо президент зловживає владою.

Але за словами видання, через систему стримувань та противаг, яка є центральним елементом американської демократії, поки що «немає швидкого або визначеного процесу, який би допоміг суспільству дізнатися про зміст розмови».

Дипломатична катастрофа?

«Американці, ласкаво просимо в українське болото», — такий висновок із кризи робить відома оглядачка Енн Епплбаум у статті для Washington Post.

За її словами, західні лідери традиційно вимагають від Києва ефективної боротьби з корупцією та виконання законів. Але Трамп, імовірно, пішов геть іншим шляхом, сподіваючись, що Україна повернеться до своєї «старої звички» політизувати систему правосуддя та тим самим допоможе американського президенту знешкодити опонента, зазначає Епплбаум.

«Тепер це історія про американську корупцію — або, можливо, про українізацію американської політики», — каже публіцистка.

Але що робити самій Україні? На думку експертів, опитаних Washington Post, адміністрації Зеленського у цій ситуації не позаздриш — країна опинилася у «пастці».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Якщо Київ виконає вимогу Трампа та почне розслідувати діяльність Хантера Байдена в Україні, то стикнеться з обвинуваченнями з боку демократів — мовляв, це втручання в американські вибори. Якщо ж відмовиться, то розгніває американського президента, який раніше вже заморожував надання Києву військової допомоги.

«Це дипломатична катастрофа для наших стосунків з США, — цитує газета українську експертку Альону Гетьманчук. — Я не знаю, яким може бути вихід з цієї історії».

За словами газети, Зеленський мусить діяти обережно, адже будь-який необережний крок може коштувати Україні підтримки як демократів, так і республіканців.

Тим часом про готовність дати свідчення перед Конгресом заявив український журналіст Сергій Лещенко. У власній статті для Washington Post він зазначив, що може розказати про те, що відбувалося в «сірій зоні українсько-американських відносин в останні шість місяців».

Лещенко звинуватив адвоката Трампа Рудольфа Джуліані у спробах втягнути Зеленського у конфлікт між двома американськими партіями та «реабілітувати» ув’язненого Пола Манафорта, колишнього керівника передвиборчого штабу Трампа, який активно працював з Партією регіонів в Україні.

Три роки тому саме Лещенко оприлюднив «чорну бухгалтерію» партії, яка зокрема містила дані про значні виплати Манафорту. Джуліані називав цей крок втручанням в американські вибори-2016 на боці Демократів.

«Повторюючи цю брехню, Джуліані не тільки вводить в оману американських громадян. Він не тільки втручається в українську політику та обмовляє депутатів та посадовців з Офісу президента. Він також намагається втягнути нового українського президента в американські вибори, що є абсолютно неприпустимим», — наголошує Лещенко.

Личный адвокат Трампа отменил встречу с Зеленским в Киеве

Личный адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джулиани не посетит Киев для встречи с избранным президентом Украины Владимиром Зеленским. Также он объяснил причину отмены, запланированного ранее визита.

адвокат ,Дональда Трампа ,Киев ,новости ,Украина ,Толстая Политика

«Меня убедили слова двух очень надежных людей сегодня вечером, что избранный президент Украины Владимир Зеленский окружен людьми, которые являются врагами президента Трампа, и людьми, которые – по крайней мере, в одном случае — явно коррумпированы и вовлечены в эту схему (вмешательство в выборы президента США в 2016 году – дор.ред.)», — прокомментировал свой отказ Джулиани, сообщает Fox News.

По его словам, он «попадет в среду людей, которые являются врагами президента, а в некоторых случаях врагами Соединенных Штатов». Также бывший мер Нью-Йорка подчеркнул, что его решение не имеют никакого отношения к предстоящим в 2020 году президентским выборам в США.

 

 

До того Джулиани афишировал намерение посетить Украину для встречи с Зеленским, чтобы убедить наши власти начать расследование, связанное с интересами президента США Дональда Трампа относительно вмешательства РФ в президентские выборы в 2016 году. Также он планировал получить новую информацию о работе сына бывшего вице-президента и главного конкурента Трампа в нынешней президентской гонке Джо Байдена, в совете директоров украинской газовой компании Burisma Holdings.

Читайте также: Китай не готов к новой торговой войне с США и выйдет из неё проигравшим

Решение США отправить летальное оружие в Украину сигнализирует о более жесткой позиции в отношении России – Ино СМИ

Решение президента Дональда Трампа предоставить противотанковые ракеты Javelin Украине отражает широкую оценку его советников по национальной безопасности. Поставка оружия необходима для того, чтобы поднять стоимость расходов России в конфликте и предоставить Западу свежие рычаги в будущих переговорах, сообщает издание WSJ.

Кем на самом деле была начата война в Украине

ракеты Javelin ,Дональда Трампа ,национальной безопасности ,новости ,Украина ,Толстая Политика

Но это решение заслуживает внимания также и для тех, кто пытается угадать, куда Белый дом может направить свою политику в следующем году в отношении Кремля. В то время, когда Трамп говорил об улучшении отношений с Путиным, он согласился со своими помощниками, которые рассматривают Москву как ревизионистскую державу, готовую воспрепятствовать мировому порядку после окончания холодной войны, и которую нужно удержать.

Российские официальные лица поспешили осудить этот шаг, который, по словам заместителя министра иностранных дел Сергея Рябкова, обострит боевые действия, побудив Украину предпринять «новые акты кровопролития» в сепаратистских районах Восточной Украины.

Президент Украины Петр Порошенко приветствовал это решение и заявил о том, что данное оружие будет использоваться исключительно в оборонительных целях. «Такой шаг вместе с санкциями против России является достойным ответом на продолжающуюся оккупацию украинской территории и невыполнение Москвой своих обязательств», — сказал Порошенко в интервью агентству «Интерфакс».

Вопрос о том, предоставлять ли летальное вооружение Украине, долго обсуждался после аннексии Россией в 2014 году Крыма, поддержки сепаратистов на востоке Украины и размещения там российских вооруженных сил. Идея отправки противотанковых ракет Javelin была рекомендована Конгрессу летом 2014 года Уэсли Кларком, бывшим командующим НАТО, и Филипом Карбером, бывшим представителем Пентагона.

В феврале 2015 года Эш Картер, Министр обороны в администрации президента Барака Обамы, заявил, что он «склонен» предоставить Украине оборонительное оружие, хотя и не определил, что именно.

Однако президент Обама в конечном итоге решил не предоставлять летальное оружие Украине, считая, что данная помощь не изменит исход боевых действий, а только спровоцирует Россию на усиление своего военного участия в конфликте. Также против этого были некоторые важные союзники, в том числе канцлер Германии Ангела Меркель.

Решение Трампа оставалось неясным до тех пор, пока Конгресс не сообщил о том, что противотанковые ракеты будут направлены в Украину для «усиления оборонительных возможностей». Это решение, о принятии которого сообщили в пятницу, было рекомендовано государственным департаментом и должностными лицами Пентагона в начале этого года, и уже составлены планы обучения украинских военнослужащих в использовании данного вооружения.

Решение было принято после более раннего шага, который также поразил Москву. В ноябре Государственный департамент объявил, что он одобрил продажу ракет Javelin в Грузию, еще одну бывшую Советскую республику, чья территория частично оккупирована российскими сепаратистами и российскими войсками.

Филипп Бридлав, командующий войсками НАТО с 2013 по 2016 год, сказал, что поддерживает решение предоставить Украине ракеты Javelin. Однако, по его словам, это надо было сделать несколько лет назад, чтобы показать усилия США в противодействии вмешательству Москвы и поддержать Украину в момент активной фазы конфликта.

«Это правильное решение», — сказал он в интервью. «Это будет эффективно, но, возможно, это было бы более эффективно, если бы мы сделали это намного раньше».

Генерал Бридлав и другие эксперты, которые поддерживают это решение, утверждают, что предоставление противотанкового оружия может решительно изменить баланс сил в конфликте. Скорее всего, их утверждение состоит в том, что предоставление данного оружия может помешать россиянам ужесточить военные действия в Украине, потому что это увеличит их затраты, как финансовые. так и в живой силе.

«Противотанковые ракеты Javelin удержат россиян от активных действий, потому что это несет больший риск потерь живой силы и бронетехники, а Путин чувствителен к потерям», — сказал Александр Вершбоу, заместитель генерального секретаря НАТО  с 2012 по 2016 год.

WSJ, перевод группы ИС

«Итак, первая цифра дня — 253 миллиардов долларов»: Злий Одесит про Трампа, Путіна, Сі Цзіньпіна і «ніж в спину»

«Намедни состоялась встреча президента США Дональда Трампа и председателя КНР Си Цзиньпин, которая если не ознаменовала новую эпоху двухсторонних отношений между странами, то, как минимум поставила целый ряд рекордов», — пише у своєму блозі Злий Одесит, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

встреча президента ,Дональда Трампа ,новости ,Украина ,Begemot

«Итак, первая цифра дня – 253 миллиардов долларов. Это почти четверть ВВП, к примеру, Российской Федерации и почти в пять раз больше чем товарооборот РФ и КНР. И именно на эту сумму вчера между США и Китаем было заключено соглашений, что стало настоящим рекордом за всю историю встреч руководителей двух стран.

Но главное, это соглашение о долгосрочных поставках американского СПГ в Китай. Поставками займется экспортный гигант Cheniere Energy, а ответственность принимающей стороны ляжет не на какую-то конторку, которой от роду пару лет и находящуюся на грани банкротства, как в случае с покупателем акций “Роснефти”, а на госкорпорацию КНР China National Petroleum Corp.

Кроме того, китайская госкомпания China Petrochemical Corp (Sinopec), госфонд China Investment Corp. (CIC) и госбанк Bank of China заключили соглашение с Alasca Gasline Development Corp о поставках СПГ на сумму 43 млрд долларов.

Как много можно, оказывается, обсудить за четыре секунды

То есть, все соглашения заключаются на государственном уровне, а не в частном порядке. Причём, объемы заставляют задуматься, а может рентабельнее будет “Силу Сибири” не достраивать, а распилить и сдать на лом?

И это только аспекты, касающиеся экономического кластера, а что до политического, то Трамп и Си Цзиньпинь договорились о сотрудничестве в решении болезненного вопроса с КНДР (пока не известно, что под этим подразумевается), координации действий в ООН, а так же на Ближнем востоке и Афганистане.

Таким образом, Трамп отправлялся в Китай решать широкий спектр вопросов, а не сделать фото с рукопожатием и, чтобы все телеканалы рассказывали о том, как он “подержался за ручку”. Ну, вы понимаете, кого я сейчас имею ввиду, правда?

При этом, данная встреча принесла реальную пользу как в экономическом, так и в геополитическом плане, но и породила один очень важный вопрос: а каково место России в мироустройстве крепнущей дружбы двух сверхдержав? Хотя, уверен, ответ и на этот вопрос вы тоже знаете».