Виплати пенсій під загрозою через борги ПФУ і дефіцит бюджету — комітет Ради

У Пенсійного фонду України можуть виникнути проблеми з виплатами пенсій до кінця року через дефіцит бюджету відомства і заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, економіка, Пенсійний фонд, виплатами пенсій

Зеленський: До кінця року відчуємо поліпшення

«Бюджет Фонду залишається дефіцитним. У 2021 році видатки державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду складатимуть 203,8 мільярда гривень», — цитує комітет Ради з питань соціальною політики і захисту ветеранів голову комітету Галину Третьякову.

Зокрема, станом на 1 вересня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску до Фонду складає 20,5 млрд гривень. Крім того, за повідомленнями Державної казначейської служби, через збереження негативних тенденцій з нарощування заборгованості Пенсійного фонду України перед єдиним казначейським рахунком за одержані позики, у Казначейства будуть відсутні законодавчі підстави надавати Фонду позики наприкінці бюджетного періоду.

«У зв’язку із цим у Фонду можуть виникнути ризики, пов’язані із виплатою пенсій«, — йдеться в повідомленні комітету.

Третьякова додала, що держава досі не має контролю за діяльністю, управлінням та стратегією розвитку Пенсійного фонду.

Заступник голови НБУ: Можливість отримати два транші від МВФ до кінця року втрачена

Тим часом Міністерство соціальної політики оприлюднило інформаційний календар підвищень пенсій, які відбудуться наступного року. Згідно з ним, підвищення буде відбуватися у 5 етапів для різних категорій. Крім того, міністерка соціальної політики Марина Лазебна заявила в ефірі Українського радіо, що у квітні буде автоматичний перерахунок пенсій для пенсіонерів, які працюють, а у липні буде виконуватися програма президента про підвищення пенсій двох категоріям пенсіонерам.

Що відомо

  • 1,2 мільйона жителів окупованого Донбасу вже шість місяців не можуть отримати пенсії, повернутися до родини та доглядати рідних.
  • Із вересня мінімальну зарплату підвищили до 5 тисяч гривень, що стало підставою для збільшення мінімальної пенсії для людей старше 65 років.
  • Кабмін встановив порядок виплати щомісячної соцдопомоги на догляд самотнім пенсіонерам, яким виповнилося 80 років та які потребують постійного стороннього догляд. Її розмір становитиме 685 гривень.

Кабмин обнародовал таблицу, кому добавят, а кому урежут в бюджете-2021. Слуги народа???!!!

 

Кожен українець віддасть 16 тисяч на держборг: сюрпризи бюджету-2021

Українці наступного року мають віддати по 16 тисяч гривень своїх податків на обслуговування й погашення боргів, близько 5,4 тисячі на дефіцит Пенсійного фонду і понад 7 тисяч – на оборону та безпеку.

Детальніше про те, що чекає українців від нового бюджету – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

погашення боргів, бюджет, податки, Кабмін, новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

На що витрачають наші гроші

Бюджет країни – загальні гроші всіх платників податків. Він насамперед поповнюється пересічними українцями, які платять за товари і послуги (а, отже, за ПДВ), прибутковий податок, сплачують акцизи і збори, вартість яких закладена в кінцевих цінах.

Усі державні програми, субсидії, пенсії – усе це оплачується із загальної скарбниці країни, яка поповнюється нашими податками. І чим більше українців приховують свої доходи, тим більше доводиться платити іншим. Наприклад, через зарплати в конвертах дефіцит Пенсійного фонду в 2021-му досягне 203,8 млрд грн. Унаслідок крім єдиного соцвнеску із зарплати, левова частка якого надходить до Пенсійного фонду, кожен українець своїми податками віддає ще близько 5,4 тис. грн на компенсацію «дірки».

Бідність торкнеться майже половини українців

Так. якщо витрати на зазначені сфери розділити на загальну кількість українців за даними електронного перепису (37,29 млн), виявиться, що кожен громадянин, включно з новонародженими, віддає своїми податками близько 4,1 тис. грн на медицину в рік, 4,6 тис. грн на освіту і всього 201,5 грн у рік на культуру.

Скільки кожен українець віддає своїх податків:

  • медицина – 4 188 грн (або 156,2 млрд з усього бюджету);
  • освіта – 4 660 грн (або 173,8 млрд грн);
  • культура – 201,5 грн (або 7,5 млрд грн);
  • на безпеку та оборону – 7 163 грн (або 267,1 млрд);
  • НАБУ – 28,5 грн (або 1 млрд);
  • Офіс президента – 28,55 (1,2 млрд грн);
  • Апарат Верховної Ради – 36,2 грн (1,35 млрд);
  • Кабінет міністрів – 65,7 грн (2,45 млрд);
  • ПФУ – 5 465 грн (203,8 млрд).

Найбільша стаття витрат – на погашення та обслуговування державного боргу – 599,8 млрд. Або 16 084 грн з кожного українця, включно з немовлятами. Зазначимо, це вже не перший рік, коли найбільше коштів доводиться витрачати саме на борги.

Якщо зібрати всі річні витрати на оборону і безпеку, медицину та освіту, то виявиться, що на погашення боргів ми все одно витрачаємо більше.

Що отримаємо

У новому бюджеті передбачено підвищення зарплат і пенсій. Мінімалку підвищать до 6000 грн у січні і до 6500 грн у липні. Слідом виростуть і витрати на заробітні плати бюджетників. Наприклад, витрати на освіту підвищать на 28%, і велика частина цієї суми піде саме на фонд оплати праці.

На 30% зростуть оклади в єдиній тарифній сітці з 1 січня 2021 року до 2 670 гривень, а з 1 липня 2021 року до 2 893 гривень.

Мінімальну пенсію поступово підвищать з 1769 до 2100 грн.

Мінімальні пенсії:

  • з 1 січня – 1769 грн;
  • з 1 липня – 1 854 грн;
  • з 1 грудня – 1 934 грн.

Максимальні пенсії:

  • з 1 січня – 17 690 грн;
  • з 1 липня – 18 540 грн;
  • з 1 грудня – 19 340 грн.

Усі пенсіонери, які старші ніж 75 років, зможуть отримувати додатково 400 грн. З 2020 року таке ж правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців триватимуть і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.

Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься як мінімум на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.

За що розкритикували бюджет

Після публікації проєкту держбюджету його розкритикували як представники опозиційних партій, так й економісти. Зокрема, обурення викликало різке збільшення витрат на Офіс президента і на силовий блок:

  • Офіс президента – + 39% (+350 млн грн, загалом 1,269 млрд грн);
  • Держуправління справами – + 33% (надбавка понад 200 млн грн, загалом 1 млрд грн. Це гроші на медицину для топчиновників);
  • ДБР – + 40%;
  • СБУ – + 23%;
  • Офіс генпрокурора – + 20% (+1,94 млрд грн, загалом 9,51 млрд грн).

Друга претензія – це збільшення витрат, яке відбувається на тлі планового дефіциту бюджету в 270 млрд грн. Для порівняння, у бюджеті-2020 він спочатку був трохи менше ніж 100 млрд грн (у березні дефіцит збільшили на 200 млрд через пандемію коронавірусу й викликаної ним кризи в економіці).

«Гігантський дефіцит бюджету – 270 млрд грн. Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним у нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переймаюсь, що в умовах високої корупції і за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені. Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. Традиційно, державні гарантії в Україні перетворюються в майбутні витрати бюджету», – написав щодо цього у Facebook фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Утім є і протилежна думка. Економіст Олексій Кущ у коментарі OBOZREVATEL нагадав, що бюджет України хронічно не виконується щодо видатків: держава завжди планує витрати величезних сум на держпрограми, але на практиці до виконання цих програм справа не доходить.

«Виконуються тільки захищені статті бюджету, програми на кшталт «Великого будівництва» (де можна «погрітися біля багаття») або погашення боргів по кредитах (де не потрібно вносити зміни до бюджету). А ось якщо йдеться про багатошарові завдання, наприклад, довгострокову програму стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу, то і програми, і витрати щодо них залишаються на папері. Мінфін інституційно не здатний їх виконувати. наприклад, на реформу державного управління щороку закладається 2 млрд грн, але кожен раз виходить нуль. І таких програм величезна кількість. Та візьміть хоча б цей рік. Наприкінці дефіцит повинен бути 300 млрд грн, тоді як за підсумками 8 місяців він становить усього 26 млрд грн. Так що я б не дуже переймався через ці 270 млрд грн», – вважає Кущ.

Чому потрібно платити податки

Зібрані з українців податки дозволяють підвищувати пенсії, зарплати бюджетників, будувати дороги, обороняти країну й розвивати інфраструктуру. У ситуації, коли частина платників податків залишається в тіні, уникнути дефіциту бюджету неможливо.

В Україні за найскромнішими підрахунками в тіні знаходиться 846 млрд грн (дані НБУ з посиланням на дослідження EY). Це четверта частина всієї економіки. Ексміністр соцполітики Андрій Рева вважає, що реальний рівень тіні – 40%.

Якби рівень тіні різко скоротити, зарплати вчителів, медиків можна було б різко підвищити, з’явилися б кошти на гарантовані державою дешеві кредити, будівництво доріг, стимулювання створення високооплачуваних робочих місць, гідні пенсії. Але цього всього немає, однак є один із найвищих в Європі рівнів тіні.

Без жорсткого контролю з боку влади, перевірок і великих штрафів навести лад не вдасться, впевнені  експерти. З одного боку, держава повинна створити можливість і стимул платити чесно: максимально спростити адміністрування, боротися з корупцією та створювати рівні можливості для бізнесу, а з іншого – зробити так, щоб не платити податки стало дорожче, ніж платити, пояснює аналітик Єгор Комов.

Кабмин обнародовал таблицу, кому добавят, а кому урежут в бюджете-2021. Слуги народа???!!!

Каждый раз, когда видите, что кто-то заклеивает половину страны бордами, что кто-то обещает простые решения уже завтра, что кто-то печется о простом маленьком украинце — знайте, после прихода к власти именно вы будете отрабатывать им эти расходы.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, бюджет, Зеленский, Кабмин, прихода к власти

Именно из ваших увеличенных налогов им увеличат зарплаты, именно ваше коммунальное имущество передадут им за бесценок, именно вашим будущим вы платите за свою наивность. И моим заодно. Не делайте так, не ведитесь.

Согласно проекту бюджета на 2021 год, Кабмин Зеленского намерен существенно увеличить расходы на содержание президента, силовых структур (кроме армии), Офиса генпрокурора, аппарата Верховной Рады и других ведомств. При этом значительно будет урезан объем субсидий.

Предварительная редакция документа предполагает увеличение затрат на

— Деятельность президента и Офиса президента (+358 млн грн, было — 909,1 млн грн/будет — 1266,8 млн грн)

— Аппарат Верховной Рады (+244 млн грн, было — 2038,4 млн грн/будет — 2282,7 млн грн)

— Хозяйственно-финансовый департамент Кабинета министров (+190 млн грн, было — 2231,1 млн грн/будет — 2421,2 млн грн)

— Государственное управление делами (+725 млн грн, было — 2075,9 млн грн/будет — 2801,4 млн грн)

— ГБР (+1068 млн грн, было — 1416,5 млн грн/будет — 2484,1 млн грн)

— Офис генпрокурора (+1942 млн грн, было — 7554,8 млн грн/будет — 9497,2 млн грн)

— МВД (+3779 млн грн, было — 82036,7 млн грн/будет 85815,6 млн грн)

— СБУ (+2774 млн грн, было — 11971,8, будет — 14746,3 млн грн)

— Управление госохраны (+68 млн грн, было — 1582,7/будет — 1651,2 млн гр

Предполагается сокращение финансирования следующих сфер и ведомств:

— Министерство обороны (-123 млн грн, было — 116217,3 млн грн/ стало — 116094,5 млн грн)

— Министерство по вопросам ветеранов (-3 млн грн, было — 376,9 млн грн/стало — 373,7 млн грн)

— Министерство инфраструктуры (-94 млн грн, было — 456,1 млн грн/стало — 362 млн грн)

— Министерство энергетики (-442 млн грн, было — 5397,7 млн грн/стало — 4955,3 млн грн)

— Госслужба по безопасности на транспорте (-9 млн грн, было — 137,6 млн грн/стало — 128,6 млн грн)

— Выплата субсидий (-2722 млн грн, было — 39329,5 млн грн, стало — 36607,7 млн грн)

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

19 депутатів-мільйонерів зі «Слуги народу» орендують житло за бюджетні кошти – КВУ

19 народних депутатів-мільйонерів зі «Слуги народу» орендують житло за бюджетні кошти, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Рада, депутатів-мільйонерів, орендують житло, бюджет

Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати

Читайте також: Зеленський не придатний до президентства. Ані за особистими якостями, ані за професійними, — Арестович

«Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати. Із них, відповідно до даних декларацій, 25 депутатів є мільйонерами. Тобто, вони мають у власності грошових активів (розділ 12 декларацій) на суму понад один мільйон гривень. Мова йде про готівкові кошти, а також кошти, які є на рахунках в банківських установах», – пояснили в громадській організації.

Серед депутатів зі «Слуги народу», які орендують житло за бюджетні кошти:

  • Олександр Трухін – задекларував 21,7 млн грн;
  • Артем Кунаєв – 9,9 млн грн;
  • Степан Чернявський – 9,6 млн грн;
  • Павло Якименко – 9,4 млн грн;
  • Олександр Салійчук – 8,6 млн грн;
  • Євген Петруняк – 7 млн грн;
  • Олексій Ковальов – 6,9 млн грн;
  • Федір Веніславський – 6,8 млн грн;
  • Богдан Торохтій – 6,4 млн грн;
  • Андрій Костін – 4, 8 млн грн;
  • Олександр Аліксійчук – 4,3 млн грн;
  • Геннадій Касай – 4,1 млн грн;
  • Олександр Горобець – 2,9 млн грн;
  • Ганна Лічман – 2,6 млн грн;
  • Артем Чорноморов – 2,5 млн грн;
  • Максим Зуєв – 2 млн грн;
  • Едуард Прощук – 1,9 млн грн;
  • Дмитро Нальотов – 1,6 млн грн;
  • Олена Копанчук – 1,2 млн грн.

У п’ятірку найбагатших депутатів, які орендують житло за бюджетні кошти, потрапили Анатолій Урбанський із групи «За майбутнє» (19,7 млн грн) та Олег Мейдич із «Батьківщини» (9,8 млн грн).

Правительство РФ пустило «под нож» расходы на образование и высокие технологии

Правительство России, похоже, определилось с приоритетами расходования бюджетных средств в новой реальности экстремально низких цен на нефть и газ. При резком увеличении расходов на социальную поддержку населения (+21% за январь-апрель) и дополнительном финансировании силовиков (+5,1%) и госаппарата (+24%), «под нож» пошли бюджетные ассигнования на образование и развитие высокотехнологичных отраслей промышленности, сообщает Финанз ру

 

 

Национальный проект «Цифровая экономика» стоимостью 2,4 триллиона рублей, требующий, чтобы к 2024 году каждое второе предприятие в России было инновационным, стал аутсайдером по финансированию из федерального бюджета, сообщил «Интерфаксу» источник, знакомый с оперативной статистикой.

За январь-апрель на проект выделено лишь 5,8% от заложенной на год суммы — 6,1 млрд рублей.

Более чем вдвое отстает от плана финансирование нацпроекта «Образование», цель которого — войти в топ-10 стран по качеству ВУЗов и объему научных исследований. На конец апреля его бюджет исполнен на 16,6%, или 25,8 млрд рублей (против 33% при равномерном выделении средств).

Также в тройке антилидеров — нацпроект «Безопасные и качественные автомобильные дороги». Он, согласно плану, должен финансироваться преимущественно из бюджетов регионов, которым, по прогнозу S&P, грозит рекордный с 20 лет дефицит из-за падения сборов НДФЛ вместе с реальными располагаемыми доходами россиян.

За январь-апрель проект профинансирован на 8%, или 8,7 млрд рублей, отмечает источник «Интерфакса».

В апреле нефтегазовые доходы федерального бюджета обвалились на 40%, до 434 млрд рублей, поступления НДС — на 20%, налога на прибыль — почти вдвое, таможенных сборов — 39%.

Вслед за «нацпроектами» Минфин режет финансирования целого ряда госпрограмм.Так, на конец апреля бюджет программы «Развитие электронной и радиоэлектронной промышленности» исполнен лишь на 5,3% — выделено 550 млн рублей из заложенных на год 10,3 млрд.

На столько же профинансирована госпрограмма «Комплексное развитие сельских территорий». Еще меньше — 4,3% от годового плана — досталось госпрограмме «Развитие фармацевтической и медицинской промышленности».

Поскольку в результате распространения эпидемии коронавируса и падения цен на нефть доходы федерального бюджета заметно снизились, а расходы, наоборот, значительно возросли в связи с необходимостью реализации мер поддержки населения и бизнеса, в ближайшие месяцы федеральный бюджет будет глубоко дефицитным, предупреждает главный аналитик ФК «Уралсиб» Алексей Девятов.

По его оценке, в этом году доходы федерального бюджета могут снизиться до 14,4 трлн рублей с 20,2 трлн рублей в 2019 году, при этом с учетом всех мер поддержки суммарный объем расходов в текущем году может составить 22,4 трлн рублей, а дефицит бюджета — 8 трлн рублей.

Читайте

Россиян продолжают обворовывать во время кризиса

 

Нефтегазовые доходы бюджета РФ рухнули на 40%

Федеральный бюджет России в апреле пережил шоковое сокращение поступлений всех ключевых налогов. Суммы, перечисленной Федеральной налоговой и Федеральной таможенной службой, не хватило, чтобы оплатить даже половину всех расходов, которые провел Минфин, следует из оперативных данных, опубликованным ведомством в пятницу, сообщает Финанз ру.

 

 

За месяц бюджет собрал 434,56 млрд рублей налогов на добычу и экспорт углеводородов — на 23% меньше, чем в марте, на 29% меньше, чем в январе-феврале, и на 40% меньше, чем в апреле прошлого года.

Сказались как падение нефти ниже 20 долларов за баррель Urals, так и катастрофа на газовом рынке Европы, где цены падали ниже российских, а объемы поставок «Газпрома» не дотягивают до прошлогодних больше 20%.

Поступления в бюджет от ФНС упали на 30% в годовом выражении, до 797 млрд рублей, а от ФТС — на 39%, до 303 млрд рублей.

НДС удалось собрать на 20%, или 62 млрд рублей меньше, а налога на прибыль казна недосчиталась почти двукратно — 119,8 млрд рублей против 209,7 млрд.

Увеличить сборы правительству удалось в двух секторах экономики — на рынке бензина и алкоголя. Поступления акцизов выросли на 5,7%, или 4 млрд рублей, до 73,6 млрд.

В сумме ФТС и ФНС перечислили в федеральную казну 1,1 триллиона рублей, при том что потратил Минфин 2,27 триллиона.

Относительно марта расходы бюджета взлетели на 30% за счет дополнительных ассигнований на социальную политику (727 млрд рублей), здравоохранение (100 млрд рублей) и оборону (233 млрд рублей).

При «дыре», размер которой приблизился к 1,2 триллиона рублей, Минфин потратил всего 77,8 млрд рублей из Фонда благосостояния, где три года копил излишки нефтяных доходов.

Чтобы покрыть кассовый разрыв, Минфин использовал все средства от сделки с акциями Сбербанка. 
Напомним, что хотя правительство выступало покупателем, именно оно получило 1,1 триллиона рублей в счета бюджета в результате операции. Деньги, перечисленные центробанку, вернулись в казну в виде его прибыли и были учтены как «доходы», что позволило Минфину не показывать дефицит отчетности (формально бюджет в профиците на 9,5 млрд рублей).

В общей сложности дефицит ресурсов в бюджетной системе РФ в этом году может составиь 8,3% ВВП, или 9 триллиона рублей, оценивают эксперты «Центра развития» Высшей школы экономики.

Эта сумма учитывает, как дефицит федерального бюджета (4,8 трлн рублей), так и выпадающие доходы Пенсионного фонда (1 трлн рублей), фонда ОМС (360 млрд рублей), а также помощь на 900 млрд рублей дотационным регионам, доходы которых неизбежно рухнут вместе с прибылью бизнеса и доходами людей.

Проблема сохранится и в 2021 году, считает старший научный сотрудник Центра развития ВШЭ Андрей Чернявский. Фактически правительство встанет перед выбором — либо сокращать расходы на сумму до 4,4 триллиона рублей (при нефти по 27), либо менять бюджетное правило с возможностью более широкого использования ресурсов ФНБ, отмечает эксперт.

Читайте

Фондовые рынки РФ после незначительного роста, снова потерпели крушение

 

Доходы бюджета от экспорта нефти рухнули до минимума с 1990х

Российский федеральный бюджет находится на пороге беспрецедентного в 21-м веке коллапса доходов от продажи нефти за рубеж, сообщает Финанз ру.

 

 

С 1 мая экспортная пошлина на нефть будет снижена в 7,6 раза, сообщил в среду Минфин. С 52 долларов за тонну Urals размер пошлины опустится до 6,8 доллара — минимума за все время ее действия в 2000-х годах.

Снижение пошлины, обеспечивающей около трети, сырьевых доходов федеральной казны, связано с резким падением цен на Urals, объясняет Минфин. За период с 15 марта по 14 апреля российский экспортный сорт уходил за рубеж в среднем по 19 долларов за баррель, или 138,7 доллара за тонну.

При этом для ряда месторождений Восточной Сибири, каспийских месторождений, а также Приразломного месторождения пошлина установлена на нулевом уровне. Для тяжелых, вязких сортов нефти пошлина снизится в 5,2 раза и составит 1 доллар за тонну.

Помимо сырой нефти снижение пошлин коснется всех категорий углеводородов. Для светлых нефтепродуктов и масел размер пошлины упадет почти в 8 раз, с 15,6 до 2 доллара за тонну; для темных — в 7,7 раза, с 52 до 6,8 доллара.

Пошлина на экспорт товарного бензина понизится с 15,6 до 2 долларов, прямогонного — с 28,6 до 3,7 доллара. Пошлина на кокс упадет с 3,3 доллара до 40 центов за тонну, а для СПГ и чистых фракций СУГ останется нулевой.

Девальвация рубля на 25% с начала года пока не компенсирует бюджету все выпадающие сырьеые доходы: рублевая цена нефти (отражающая соотношение курса и нефтяных котировок), держится около 2000 рублей за баррель, несмотря на сделку ОПЕК+.

«Это означает, что базовая сырьевая выручка бюджета будет на 25% ниже, чем заложено, что очень болезненно, но терпимо, с учетом накопленных резервов», — отмечает главный экономист Nordea по России Татьяна Евдокимова.

Нефть и газ обеспечивают 40% доходов казны, но, к сожалению, ситуация усугубляется тем, что сборы несырьевых налогов также упадут вместе с экономикой, добавляет она.

Сделка ОПЕК+ пока бессильная поднять нефтяные котировки: баррель Urals в Европе на вторник, 14 апреля, стоил 16,8 доллара. При этом вынужденное сокращение добычи подливает масла в огонь бюджета: физические объемы экспорта нефти и нефтепродуктов с мая могут обвалиться на 17%, предупреждают аналитики Сбербанк CIB.

Пока Минфин оценивает объем выпадающих нефтегазовых доходов в 3-4 триллиона рублей, однако не исключено, что из-за кризиса потери превзойдут ожидания властей, говорит экономист Райффайзенбанка Станислав Мурашов.

Неопределенность относительно перспектив бюджета, по всей видимости, является причиной, по которой власти пока отказываются использовать ФНБ для поддержки экономики, продолжает он: деньги фонда, где накоплено 150 млрд долларов, могут понадобится на случай ухудшения бюджетного кризиса.

Читаем

Как уничтожается кормушка путинского режима

Уряд повністю саботує впровадження закону про мову, – Княжицький

Кабмін не передбачив у бюджеті на 2020 рік коштів для створення Інституту Уповноваженого ззахисту державної мови. Заснування такого органу та діяльність Уповноваженого прописана у законі про функціонування державної мови. Фактично, Кабмін саботує впровадження закону про мову своєю бездіяльністю.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Кабмін, уповноважений, бюджет, закону про мову

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики парламенту вже звертався з цим питанням до бюджетного комітету і уряду. Втім, там проігнорували зауваження. Про це в коментарі журналістам 24 каналу розповів член цього парламентського комітету, нардеп від «Європейської Солідарності» Микола Княжицький.

До речі: «З мовного питання почався Донбас»: Зеленський озвучив своє ставлення до закону про мову

Ані коштів на Уповноваженого, ані коштів на підтримку для української мови, ані коштів на освітні центри по всій Україні, – всього цього в бюджеті немає. Це якраз ті «пряники», про які так багато говорив Зеленський. Це – про необхідність розвитку української мови. В бюджеті усього цього ми не побачили,
– наголосив він.

Княжицький каже, що депутати не побачили великої кількості інших важливих питань.

«Є обмеження фінансування на освіту, зокрема, – на школи, де вчиться менше учнів. Це означає фактичне закриття високогірних шкіл та ліквідацію цілих етнорегіонів України. Є багато таких речей, які для декого здаються дрібницею, а насправді є неувагою до людей», – додав нардеп.

Ситуацією з Уповноваженим із захисту державної мови він вважає саботажем. На думку Княжицького, Кабмін цілеспрямовано саботує впровадження закону про мову.

«Ми звернулися до бюджетного комітету і уряду. Втім, коштів на функціонування Інституту Уповноваженого, який має бути вже створений, а його нема досі, залишився без фінансування. Ми запропонували Міністерству культури до своїх програм додати програму підтримки української мови, але цього теж не зробили», – підсумував він.

Для чого Україні Уповноважений із захисту мови?

 Появу цієї посади передбачає прийнятий у травні закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Уповноважений має захищати українську мову, усувати обмеження у її використанні та відстоювати права українців на отримання інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України державною мовою. Йому ж можна буде скаржитись на всі можливі порушення мовних прав.

 

У 2020 році на безпеку і оборону витратять більше ніж у 2019 – Гончарук

У бюджеті країни на 2020 рік планують збільшити видатки на безпеку і оборону країни до 245,8 млрд гривень, 136 мільярдів безпосередньо отримає Міністерство оборони. 

Джерело: брифінг прем’єр-міністра Олексія Гончарука та міністра фінансів Оксани Маркарової.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Кабмін, бюджет, видатки, безпеку і оборону

Дослівно Гончарук: «У публічній площині обговорюється «зрада», що ми плануємо скоротити витрати на оборону, скоротити якісь соціальні пільги. Це неправда. У наступному році видатки на оборону будуть навіть збільшені».

Деталі: Маркарова пояснила, що у бюджеті на наступний рік планують закласти на безпеку і оборону — 245,8 млрд гривень – 5,4% від ВВП.

Міністр додала, що 136 мільярдів (3% ВВП) підуть безпосередньо Міністерству оборони. Маркарова уточнила, що це позиція президента, яку почув уряд.

Відзначимо, що у бюджет-2019 року на національну безпеку і оборону виділили 209,5 млрд грн.

Нагадаємо:

15 вересня Кабмін подав на розгляд Верховної Ради проект закону про державний бюджет на 2020 рік. На нинішній 2019-й рік на національну безпеку і оборону виділили 209,5 млрд грн.

За словами директора Центру досліджень армії Валентина Бадрака, Міноборони замість необхідних 220 млрд грн отримає 102 млрд.

  • Доходи державного бюджету на 2020 рік передбачені у сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду — 962,7 млрд грн. Видатки — у сумі 1170 млрд грн. Середній курс долара закладений на рівні 28,2 грн. Мінімальна зарплата у проекті державного бюджету-2020 закладена на рівні 4723 гривні.
  • За словами Гончарука, документ повинен бути доопрацьований до 2 листопада.

Новосад: В проекті бюджету немає грошей на підвищення зарплат освітянам

На виконання постанови попереднього уряду про підвищення зарплат педагогам на 20-70% потрібно додаткових 45 млрд гривень. У проекті бюджету-2020 цих грошей немає.

Про це в інтерв’ю “Українській правді. Життя” розповіла міністерка освіти і науки Ганна Новосад.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, бюджет, зарплат педагогам, підвищення, НовосадЧитайте також: Нове МОЗ на третину урізало витрати на людей з рідкісними захворюваннями

“Ми зараз з Мінфіном, з прем’єром думаємо, як знайти ці кошти і де”, – розповіла Новосад. – Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн”, – розповіла вона.

За словами Новосад, для нашої економіки це “гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати” і віддати педагогам.

“Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють. Працюємо з Мінфіном, з прем’єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трішки інший інструмент, як це зробити”, – зазначила вона.

Новосад обіцяє, що рішення буде до другого читання бюджету.

“Складність у тому, що зараз нам потрібно пояснювати, чому постанова не врахована в проекті бюджету. Якби в постанові сказали, з яких джерел можна взяти ці десятки мільярдів гривень, було б легше. Сподіваюся, ці кошти знайдуть”, – додала міністерка.

Нагадаємо, в попередньому уряді Володимира Гройсмана запропонували нову систему оплати праці педагогів. Передбачається, що з 2020 року розмір вчительських зарплат зросте від 20 до 70%.

Читайте також: «Є досвід у КВН й Камеді клаб»: Кличко призначив своїм радником Бахматова