Росія і Білорусь почали масштабні спільні військові навчання

Росія спільно з Білоруссю почала військові навчання «Щит Союзу-2019», де задіяні 230 танків, 240 артилерійських систем, 190 систем залпового вогню і до 70 військових літаків і бойових вертольотів.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Білорусь, військові навчання, Щит Союзу-2019

Главный враг живет за океаном, или Как в СССР учили ненавидеть Америку

Навчання «Щит Союзу-2019» стартували на полігоні Муліно Нижньогородської області 13 вересня 2019 року, повідомляє InformNapalm. На них нібито відпрацьовують «антитерористичну операцію».

«У Нижньогородську область уже стягнули 12 000 військовослужбовців і близько 1000 одиниць озброєння та техніки. Серед них 230 танків, 240 артилерійських систем, 360 броньованих машин, 190 систем залпового вогню, до 70 військових літаків та бойових гелікоптерів.

Переважна частина особового складу, озброєння та техніки від Російської Федерації. Від союзника — Республіки Білорусь — до Росії прибули 4000 військовослужбовців, понад 100 танків та бронемашин, 50 реактивних систем залпового вогню та іншого озброєння. Міністерство оборони РБ повідомляло, що в навчаннях братимуть участь військовослужбовці 120-ї і 19-ї гвардійських окремих механізованих бригад Північно-західного оперативного командування.

За інформацією волонтерів InformNapalm, навчання триватимуть із 13 по 19 вересня 2019 року. Планується провести два етапи «антитерористичної операції»: планування, пошук, блокування та знищення незаконних збройних формувань і диверсійно-розвідувальних груп противника; відпрацювання питань управління військами в ході оборонних дій зі стабілізації ситуації.

Лукашенко розглядає проект щодо інтеграції з Росією

Президенту Білорусі Олександру Лукашенкові передали проект програми дій щодо інтеграції країни з Російською Федерацією.

Про це у вівторок, 3 вересня, заявила прес-секретар прем’єр-міністра Олександра Ісаєва, повідомляє РБК.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Росія, Лукашенко, інтеграції країниЧитайте також: Білорусь наглухо закрила кордон з Україною через потік зброї — Лукашенко

Вона уточнила, що з березня цього року обговорюється питання про інтеграцію в рамках Союзної держави. Олександр Лукашенко на початку серпня доручив уряду Білорусі прискорити узгодження цього питання з Москвою.

На сьогодні відомо, що урядовий проект щодо інтеграції вже переданий для схвалення президентові Лукашенку. Проект створений на основі Договору про створення Союзної держави, який Мінськ і Москва підписали в 1999 році.

Нагадаємо, ще в грудні 2018 року стало відомо, що прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав розпорядження про створення робочої групи щодо інтеграції Росії та Білорусі.

СРСР — 2? Як об’єднуються Росія і Білорусь

Раніше Лукашенко називав умови союзу Білорусі з Росією. Головним принципом він назвав рівні умови для всіх громадян і «постулат суверенітету».

У квітні агентство Bloomberg з посиланням на джерела в Кремлі повідомляло, що Союзну державу може очолити Путін.

Союзну державу Росії і Білорусі розглядається президентом РФ Володимиром Путіним як механізм «обкатки» подальших інтеграційних моделей.

Білорусь наглухо закрила кордон з Україною через потік зброї — Лукашенко

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ був змушений закрити кордон з Україною через потік зброї, що хлинув із цієї країни.

Про це заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко у Мінську на міжнародній антитерористичній конференції високого рівня.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Лукашенко, потік зброї, кордон

«Для безпосередніх звернень»: На Байкалі встановили бюст Путіна (відео)

«Ми змушені були зі своїми братами, близькими людьми — з Україною —  повністю закрити кордон наглухо, ще більше ніж із Північноатлантичним блоком, який для нас завжди, з давніх часів, нібито здавався ворогом номер один», — зазначив Лукашенко.

За його словами, білоруська сторона була змушена радикально посилити прикордонний контроль з Україною через потік зброї з цієї країни.

«Хлинув потік зброї. Ну, а там, де зброя у руках у звичайних людей і особливо… націоналістично налаштованих — чекай тероризму», — сказав президент.

Небезпечне сусідство: через запуск АЕС в Білорусі Литва посилено скуповує йод

Наприкінці 2019-го Білорусь збирається запустити нову атомну електростанцію. І це в час, коли світ поступово переходить на альтернативну енергетику. Перспектива не надто тішить сусідню Литву.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Литва, атомну електростанцію

Там єдину атомну електростанцію закрили ще у 2019 році. Зараз же литовський уряд посилено скуповує йодовані ліки, передає AP.

До теми: Радіації немає: Путін вперше прокоментував ядерний вибух на випробуваннях

Так, уряд Литви вирішив закупити понад 4 мільйони таблеток йоду, вартість яких оцінюється в 900 тисяч євро. Ці ліки безкоштовно роздаватимуть громадянам країни в разі радіоактивного витоку в Білорусі.

Таблетки допомагають зменшити накопичення радіації в щитоподібній залозі, їх доставлять у Литву через місяць.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Корисна інформація: скільки йоду слід вживати людям

Слід зауважити: Литва тривалий час виступала проти будівництва АЕС в Білорусі й заборонила закупівлю енергії у країни. Річ у тім, що Островецька АЕС розташована всього за 50 кілометрів від литовської столиці Вільнюса. У країні детально стежать за кожним кроком Білорусі при зведенні цього об’єкта. Так, у квітні 2018 року Литва навіть викликала білоруського посла й вручила йому ноту Литва вимагає від Білорусі пояснень у зв’язку із ймовірною пожежею на АЕС через пожежу на Островецькій АЕС.

Світ змирився з Кримом, на черзі Білорусь, – Niezależna

Більшість країн Західної Європи, схоже, змирилися з анексією Криму, і тепер Росія може довести до кінця операцію під кодовою назвою «Белоруссия».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Путін, ЄС, Білорусь, змирилися з анексією Криму

На сьогодні Росія здатна «у білих рукавичках» анексувати повністю залежну від неї у фінансовому плані Білорусь, пише польський оглядач Конрад Висоцький у статті для сайту Niezależna. Експерт заявляє:

Західна Європа більше не має наміру ізолювати Росію через Крим, тому Кремль може зайнятися завершеннням чергової операції під кодовою назвою «Белоруссия».

Читайте також: Путіну не можна поступатися ні в чому, – Britské Listy

«Події останніх днів, здається, підтверджують гірку правду про те, що більшість країн Західної Європи змирилися з анексією Криму і не будуть у зв’язку з цим і надалі ізолювати імперію Володимира Путіна на міжнародній арені. Не відчуваючи політичного спротиву, Кремль доводить до кінця широкомасштабну операцію під кодовою назвою «Белоруссия». Її мета полягає в тому, щоб стерти цю країну з карти Європи», – пише Висоцький.

Звісно, справа стосується повернення Росії права голосу в ПАРЄ, якого її позбавили у 2014 році після нелегальної окупації Криму. Це сталося, не дивлячись на те, що Росія регулярно відкидає заклики відмовитися від окупації, ба більше, вона «озброює напівострів і сіє там політичний терор», підкреслює автор. За іронією долі головна ідея цієї установи – захист прав людини, додає він.

Росія прекрасно усвідомлює: якщо Захід по-своєму прийняв окупацію півострова, який офіційно належить Україні, то Москва не має очікувати жодної рішучої реакції центрів європейської влади – Берліна, Брюселя та Парижа – у разі ревізії кордонів на «старому континенті». Цей варіант Кремль уже випробував у Грузії, де упродовж кількох років армія Російської Федерації послідовно пересувала прикордонні стовпці всередину країни, стверджує він.

Однак станом на сьогодні ситуація набагато простіша і не вимагає партизанських дій під місяцем, тому що справа стосується Білорусі. Будь-яка дія Росії стосовно цієї країни визначається положеннями договору про Союзну державу, який регулює співробітництво країн практично у всіх галузях. До того ж, Білорусь повністю залежна від Росії у фінансовому плані, і цей процес буде лише посилюватися. Отже, ми маємо готовий рецепт анексії у білих рукавичках, без єдиного пострілу і збройного втручання,
– звертає увагу польський журналіст.

Автор зауважує: не всі усвідомлюють те, що анексія Білорусі відкриє Володимиру Путіну можливість залишитися при владі ще довше. Нинішній президентський термін лідера Російської Федерації закінчується у 2024 році, й офіційно він не може бути переобраний. Але якби на карті Європи з’явилось новоутворення, очевидно, що очолив би його Путін. У такому разі лічильник президентського терміну обнулився б, пояснює він.

Одночасно президентський палац у Мінську має звільнити Олександр Лукашенко. Швидше за все Батька зі своєю політичною верхівкою перейде на менш примітні посади. Можливо, мінський палац буде перейменований у другу офіційну резиденцію Путіна, куди б він запрошував менш бажаних гостей,
– міркує Висоцький.

Втім, знаменними є слова Лукашенка з приводу Дня незалежності Білорусі: «Ми можемо попросити, щоб вони нас захищали, – ядерна парасолька, гіперзвукова зброя та інше. Ви хочете до складу Росії, щоб вона нас захищала? Ні. І я не хочу». Але вже незабаром Лукашенкові не потрібно буде турбуватися про такі дилеми. Всіма питаннями займеться центр у Кремлі. Президенту Білорусі тільки й залишиться що наспівувати слова гімну Союзної держави, затвердженого в грудні 2018 року:

Всегда беречь мы братство будем. И никогда не предадим. Заветы предков не забудем. Союз наш нерушим,
– підсумовує Конрад Висоцький.

Зеленський відмовився від запрошення Лукашенка приїхати до Мінська, де будуть Путін і Кадиров

Президент Володимир Зеленський відмовився від запрошення свого білоруського колеги Олександра Лукашенка приїхати на відкриття II Європейських ігор.

Про це заявила речник очільника української держави Юлія Мендель, передає xsport.ua.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Путін, Кадиров, Зеленський, відмовився від запрошенняЧитайте також: Юлія Тимошенко подала до ДБР заяву про спробу незаконного привласнення української ГТС

“Найближчими днями не планується візитів до Мінська”, – сказала Мендель.

Як відомо, ІІ Європейські ігри відбудуться в Мінську 21 червня і триватимуть вони до 30 червня. В іграх візьмуть участь понад 3 тис. спортсменів з 50 країн світу, які змагатимуться у 15 видах спорту.

Прапороносцем збірної України стане український стрілець, олімпійський чемпіон Сіднея-2000 Микола Мільчев.

Очікується, що на церемонію відкриття II Європейських ігор приїдуть президент РФ Володимир Путін і глава Чечні Рамзан Кадиров. Також був запрошений російський прем’єр Дмитро Медведєв.

Читайте також: План Укрзалізниці відновити сполучення з ОРДЛО: опубліковано стратегію

У тисняві в переході станції мінського метро  30 травня 1999 року загинуло 54 людини, 250 — отримали травми. Більшості загиблих було від 14 до 20 років

У тисняві в переході станції мінського метро  30 травня 1999 року загинуло 54 людини, 250 — отримали травми. Більшості загиблих було від 14 до 20 років.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, трагедія, тиснява, мінського метро

В Мінську святкували Трійцю. Відбувалися масові гуляння на святі пива.

30 травня 1999 року радіо «Мир» відзначало своє дворіччя святом з концертом і розіграшем призів. Десять порожніх пачок від сигарет безкоштовно міняли на півлітра пива. Популярна тоді російська група «Манго-Манго» зіграла дві пісні перед багатотисячним натовпом. О 20:25 почався сильний дощ.

Почалася сильна гроза з великим градом. Близько 2 тис. молодих людей рушили в підземний перехід, щоб сховатися від негоди. У тисняві почали задихатися. Першими впали 42 дівчини і 2 співробітники міліції, які намагалися врятувати людей.

Двері метро під час тисняви ​​були закриті. Люди просили їх впустити, але працівники метрополітену вирішили, що люди будуть стрибати через турнікети і падати на рейки. І вони задихалися на сходинках.

Всі реагували по-різному: втрата контролю, шок, не могли нічого говорити, кого-то трясло.

Це була не натовп. Це було стадо.  З цієї трагедії слід зробити простий висновок: не піддаватися натовпі. Але, напевно, в житті так це не працює.

Багато отримали травми грудної клітки, переломи кінцівок, струс мозку. Свято тривало ще майже годину.

Трагедія на станції «Неміга» стала однією з найприкріших в історії Білорусі за кілька десятиліть. Керівництво республіки створили штаб з розслідування обставин трагедії. Проголосили дводенна жалобу в пам’ять за загиблими.

За версією влади, причиною події став трагічний збіг обставин. Родичам загиблих виплатили компенсацію.

На місці загибелі встановили пам’ятник. Меморіал у вигляді 40 троянд і 13 тюльпанів з бронзи — за кількістю загиблих жінок і чоловіків, розкидані по метафоричним сходами з написом «53 рубці на серці Білорусi. 30 травня 1999 року». Всередині поставили маленьку каплицю.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Після трагедії завели кримінальну справу за статтею «халатність». Підозрюваними були начальник громадської безпеки ГУВС Мінміськвиконкому Віктор Русак і начальник відділу масових заходів Михайло Кондратін. Але в 2002 році голова суду Центрального району Петро Кірковскій перекваліфікував обвинувачення на статтю, яка не передбачає відповідальність за загибель людей, і припинив справу у зв’язку із закінченням терміну давності. Родичі загиблих отримали компенсацію.

Путін відкликає з Мінська посла: дав Лукашенку рік «подумати над інтеграцією»

Посла Росії в Білорусі Михайла Бабича відкликають з посади в Мінську, який не пропрацював в Білорусі і року. Про це повідомляє російське видання “Коммерсантъ” з посиланням на кілька високопоставлених джерел.

 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaЧитайте також: Лукашенко предложили пост премьера «Союзного государства» с РФ

“Це обговорюється з минулого тижня”, – сказав один зі співрозмовників видання.

Найближчим часом очікується відповідний указ президента РФ Володимира Путіна.

Бабич був призначений головою дипмісії в Мінську 24 серпня 2018 року. На цю роботу він перейшов з позиції повноважного представника президента РФ в Приволзькому федеральному окрузі. Відставка Бабича, кажуть джерела, стала результатом неодноразових прохань президента Білорусі Олександра Лукашенка, які той адресував особисто Путіну.

Читайте також: Порошенко звільнив дипломата, у якого брат — російський генерал

Остання бесіда, зазначає співрозмовник, відбулася в Пекіні, де Лукашенко запевнив російського колегу в тому, що готовий почати давно обговорювану інтеграцію, але знову попросив відкликати посла Бабича.

“Путін погодився, дав Лукашенку рік, пообіцявши не втручатися у внутрішню білоруську повістку”, – стверджує джерело “Ъ”.

«Коммерсант» зазначає, що Бабич в цілому обрав невластиву для російських дипломатів лінію поведінки.

Видання зазначає, що Бабич не є кар’єрним дипломатом, вважався політичним призначенцем. Період його роботи в Мінську збігся з активізацією лінії Москви на глибшу інтеграцію з сусідньою країною. Бабич багато і регулярно їздив по Білорусі, відвідував місцеві підприємства, спілкувався з бізнесом і зустрічався з опозицією. Така активніст явно не подобався владі країни перебування.

Крім того, Бабич запам’ятався цілою серією скандальних заяв і жорсткого пікіруванням з білоруським МЗС.

Співрозмовники видання сказали, що відклик Бабича не слід вважати санкцією, і не виключають, що незабаром йому буде запропонована інша робота.

Українська спроба

У 2016 році, після того, як з посади посла РФ в Україні звільнили Михайла Зурабова, російська сторона запропонувала на цю посаду Михайла Бабича.

Москва запросила у Києва попередню згоду (агреман) на призначення нового посла Росії в Україні.

Проте через загострені стосунки між країнами, спричинені анексією Криму та конфліктом на Донбасі, Київ цей агреман так і не дав.

Міністерство закордонних справ України заявило, що призначення нового посла Росії в Україні знято з порядку денного, та до звільнення окупованих територій, розглядатися не буде.

Таким чином вже три роки в Україні немає російського посла, так само, як в Росії з 2015 року немає українського.

І попри постійні дискусії, дипломатичні стосунки між двома країнами не розірвані. Українська влада постійно наголошує, що ці контакти важливі в контексті переговорів про звільнення заручників та захисту інтересів українців, які перебувають в Росії.

Раніше повідомлялося, що через негласний конфлікт з президентом Росії Володимиром Путіним Лукашенко довелося достроково залишити саміт в Китаї.

Читайте також: МЗС України закликає не визнавати російські паспорти, видані жителям ОРДЛО

Лукашенко заявив про готовність бути посередником у конфлікті на Донбасі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ готовий посилити свою роль у врегулюванні конфлікту в Україні, якщо будуть досягнуті відповідні домовленості між лідерами Росії та України.

Про це він сказав в інтерв’ю турецькому інформаційному агентству «Анадолу», передає БелТА.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Білорусь, Лукашенко, врегулюванні конфліктуЧитайте також : П’ять історій про п’ять років війни

За його словами, білоруська сторона робить все можливе, щоб зробити свій внесок для досягнення миру на Донбасі.

Він додав, що обговорив це зі спецпредставником ОБСЄ в тристоронньої контактній групі Мартіном Сайдік.

«Може бути, і не слід було з мого боку, але бачачи, як уповільнено йде цей процес, нікудишній процес, як не виконуються Мінські домовленості, які були досягнуті, я відверто висловився: якщо домовляться два президента — Росії та України, Путін і Порошенко — і будуть бачити посилення ролі Білорусі там (бо ми рідні, ми три сестри: Росія, Білорусь і Україна), то ми готові виконати цю роль», — заявив Лукашенко.

При цьому білоруський президент додав, що не буде нав’язуватися.

«Адже ми знаємо, як тільки я починаю щось говорити про Україну, про мене починають ноги витирати то в Росії, то в Україні», — поскаржився Лукашенко.

Він підкреслив, якщо Україна і РФ домовляться і виділять для Білорусі якусь роль у мирному процесі на Донбасі — то білоруси постараються її виконати.

За його словами, військовий конфлікт в Україні до сих пір створює небезпечний вплив на Білорусь.

Читайте також: 5 років тому в Україні почалася війна

«Дуже багато людей, які пересуваються через кордон зі зброєю, деякі білоруси поїхали і повоювали там, понюхали крові — це теж дуже небезпечна тенденція», — сказав Лукашенко.

При цьому він підкреслив, що через близьке сусідство, білоруський народ волею-неволею «залучений в цей конфлікт».

Президент Білорусі підкреслив, що «війна йде буквально за парканом», тому він робить все можливе для світу, зокрема, щоб забезпечити роботу Тристоронньої контактної групи в Мінську.

Читайте також: У госпіталі помер важко поранений під Маріуполем парамедик-доброволець Микола Волков

Нагадаємо:

  • Минулого року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що заради миру Білорусь готова включитися в конфлікт між Україною і Росією.
  • 14 грудня 2018 року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його пропозиції по контролю на російсько-українському кордоні і проведенню виборів на Донбасі не знайшли підтримки, зокрема, у президента України Петра Порошенка.
  • Згодом він пояснив, що Білорусь може взяти на себе відповідальність за забезпечення миру на сході України і супроводжувати «вибори» на Донбасі, якщо буде впевнений, що світові гравці не планують зробити Україну ареною для протистояння Росії.

Російських журналістів не пустили на виборчу дільницю у Мінську

На закордонну дільницю для виборів президента України в Мінську не були допущені представники російських ЗМІ. Вони могли лише знімати за парканом посольства – таке рішення виборчої комісії. Кореспонденти російських агенцій ТАСС, «РИА-Новости», телеканалів «РЕН-ТВ» та «НТВ» знімали лише на вулиці, в тому числі опитували громадян України.

Натомість дільницю вільно могли відвідувати представники білоруських, українських та міжнародних ЗМІ.

Читайте також: Посол США в Україні прийшла на виборчу дільницю в Києві​

На території Білорусі зареєстровано 12 тисяч українських виборців, їх віднесено до двох дільниць: у посольстві України в Мінську та в Генеральному консульстві у Бресті.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, вибори, Білорусь, російських ЗМІВиборча дільниця в посольстві України в Мінську

Зазвичай у виборах беруть участь близько 10% українських громадян, які постійно проживають у Білорусі. Цього разу очікується вища явка, сказав Радіо Свобода посол України у Мінську Ігор Кизим.

Голова виборчої комісії, яка діє у Мінську при посольстві України, Оксана Врублевська розповіла Радіо Свобода, що станом на 12 годину у виборах взяв участь 241 виборець.

Читайте також: Біля ЦВК збираються групи молодиків- нібито для охорони порядку

В Україні 31 березня відбувається перший тур чергових виборів президента країни. Голосування закінчиться о 20:00. У бюлетень для голосування внесено прізвища 39 кандидатів.

На дільниці працюють спостерігачі від кандидатів та Всесвітнього конгресу українців. Зауважень станом на 12 годину дня не було.

 новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Громадянин України голосує на виборах у посольстві, Мінськ, 31 березня 2019 року

Декілька осіб не змогли проголосувати через те, що не мали закордонних паспортів, тільки внутрішні. Члени комісії роз’яснили їм законодавство та порадили підготуватися до наступних виборів, отримавши нові документи.

Посол України у Мінську Ігор Кизим розповів Радіо Свобода, що у списках виборців у Білорусі є люди, котрі походять з Донбасу та Криму, які стоять на консульському обліку.

Кореспондент зустрів на дільниці у Мінську громадян, що походили з Криму та Донецька, переїхали до Білорусі ще до подій 2014 року, а також родину з Горлівки, яка два роки тому залишила свій дім у зв’язку з воєнними діями.

Читайте також: Біля ЦВК збираються групи молодиків- нібито для охорони порядку