Знову провокація у Азовському морі: корабель РФ зблизився з українським буксиром (відео)

Під час виходу українського морського буксиру “Корець” в Азовське море військові виявили надводні кораблі Росії. Прес-служба Операції Об’єднаних сил повідомила, що український буксир виходив в море для відпрацювання завдань з бойової підготовки.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Азовське море, кораблі Росії, провокація

Під час виходу з пункту базування на дистанції близько 10 морських миль військові виявили корабель ФСБ РФ “Краснодарець”.

Під час рейсу корабель ФСБ зблизився із буксиром на півтори милі, ліг на паралельні курси і продовжив слідування курсом “Корця”.

Наблизившись до нашого буксира по лівому борту на відстань близько трьох морських миль, російський корабель дав повний хід і швидко збільшив відстань, після чого взяв “Корець” на супровід. Водночас другий корабель йшов по правому борту, а третій тримався на великій відстані десь попереду,– пояснили в ООС.

Читайте також: “Всі зливають”: Як в армії випаровується пальне і продають наліво боєкомплекти

У штабі також зазначили, що вихід у море та виконання заходів бойової підготовки буксиром “Корець” прикривалися дивізіоном артилерії, на бойовому чергуванні перебували вертольоти армійської авіації та літаки винищувальної та штурмової авіації.

Як РФ проявляє агресію в Азовському морі?

25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки прикордонний корабель Росії протаранив буксир українських військових. Росія захопила 2 українських кораблі та взяла в полон 24 українських моряків. Їх згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО. Усі українські моряки заявили слідству в РФ, що є військовополоненими.

Вже майже рік Росія блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямують до українських портів. Час затримки кораблів може сягати понад тиждень. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.

Після будівництва мосту Керченський підхідний канал почав різко міліти

Керченський підхідний канал стрімко міліє, цей процес різко активізувався після початку незаконного будівництва Росією Керченського мосту, що може становити загрозу для судоплавства каналу.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Азовське море, судноплавство, екологія, Керченський підхідний канал

Про це свідчать дані про фактичні глибини акваторії порту Керч, що надходять з капітанії, повідомляє Керч.ФМ.

Судячи з опублікованих відомостей, Керченський підхідний канал восени 2015 року дозволяв проводити в Торговельний порт судна з осадкою до восьми метрів, а в січні 2019 року прохідна осадка суден зменшилася до 4.9 метрів.

У вище зазначеному проміжку часу капітаном порту кілька разів коригувалися прохідні осади судів, причому тільки в бік зменшення. На думку фахівця, який пропрацював в портах Керчі майже два десятки років, замулювання каналу — природний процес.

«У «нульових» роках очищення каналу була дуже рідкісним і дорогим заходом. Ситуація компенсувалася повільним мулом. Після початку будівництва Кримського моста в кінці 2015 року замулювання стрімко зросла. Портовики кажуть, що це через зміни гідродинаміки в Керченській протоці. Потік води з Азовського моря виносить пісок і мул, який не може повністю пройти повз опор мосту. Створюється ефект «гребінки». Потік води прагне обійти міст і мул заноситься в акваторію Керченської бухти, яка починає активно міліти», — сказав він.

Експерт пояснив, що якщо регулярно чистити канал, то судноплавство можна врятувати. Однак даний ефект також спостерігається в самій Керченській протоці. За останні роки там відразу кілька суден сіли на мілину на фарватері з Кавказької сторони в тих місцях, де раніше вони вільно проходили.

Як повідомялося, автомобільну частину Керченського мосту до окупованого Криму офіційно відкрили 15 травня. Відкриття мосту через Керченську протоку засудили США, Євросоюз та Велика Британія.

ПАРЄ у резолюції по Азову не згадала «військовополонених», але послалася на конвенцію про них

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про загострення в Азовському морі та Керченській протоці.

Про це повідомляєся зі Страсбурга.

создавать проблемы ,Совет Европы ,новости ,Украина ,Толстая Политика, Азовське море, резолюція, моряки, Ради Європи

За ухвалення документа проголосувало 103 депутати, проти – 3, 16 утрималися.

Водночас під час дискусії депутати вирішили не згадувати в документі термін «військовополонені», на якому наполягала українська сторона.

У середу представники української делегації та низки інших держав внесли поправку до резолюції про визнання за українськими моряками статусу військовополонених. Пропонувалося внести до тексту фразу про те, що медична, консульська та юридична допомога має надаватися їм «як для військовополонених, як передбачено відповідними нормами міжнародного права».

Напередодні представники України провели низку зустрічей з посадовцями ПАРЄ, в тому числі з доповідачем по Азову, німецьким депутатом Андреасом Ніком, намагаючись переконати його у потребі юридичного визнання статусу військовополонених, але він відмовився.

«Згадка формулювання «військовополонений» не допомогла би деескалації», — пояснив Нік свою позицію під час обговорення документа у пленарній залі.

Водночас було знайдене компромісне формулювання, яке задовольнило українську сторону. До резолюції додали згадку, що захоплені росіянами українські моряки підпадають під дію «міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції». Як відомо, саме комплекс Женевських конвенцій, ухвалених 1949 року, регулюють статус військовополонених та правила поводження з ними.

У Парламентській асамблеї Ради Європи під час дебатів щодо резолюції про агресію Росії в Азовському морі лише дві країни зайняли активну антиукраїнську позицію.

Делегат зі Словаччини Любош Блаха і Олександр Шешель з Сербії висловили відкриту підтримку РФ, написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат, член української делегації у ПАРЄ Борислав Береза.

«Вони дозволили собі виголосити абсолютно проросійські виступи, в яких присутні всі штампи російської пропаганди. Це і фашистський режим, і провокація, і ухвалення рішення без Росії — це суд Лінча», — пояснив Береза.

Він зазначив, що заява Шешеля про те, що «Путін найлегітимніший президент Європи», а «Крим повернувся у рідне лоно Росії» викликали шквал осуду серед інших делегатів.

«Резолюцію ухвалено! 106 за, 16 утрималося. Проти тільки 3 міньонів. Українські військовополонені наблизилися на один крок до звільнення!» — підсумував Борислав Береза.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи у четвер проводить дебати зі схваленням резолюції про наслідки морської агресії Росії проти України.

Раніше Бюро ПАРЄ пом’якшило формулювання і відмовилося від згадок про «зрив мирного процесу» у назві майбутнього рішення асамблеї — документ має назву «Зростання напруження навколо Азову та Керченської протоки і загрози для європейської безпеки».

Конфлікт у Керченській протоці: Росія зробила зухвалу заяву щодо України

Президент РФ Володимир Путін погодився на пропозицію канцлера Німеччини Ангели Меркель про допуск німецьких і французьких фахівців в Азовське море. Водночас, Росія не бачить можливості для участі України у будь-яких форматах по Керченській протоці.

Про це заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров на прес-конференції після переговорів з главою МЗС Німеччини Хайко Маасом, передає ТАСС.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Путін, німецьких і французьких фахівців, Азовське море«Уже більше місяця назад канцлер Меркель просила президента Путіна дозволити німецьким фахівцям приїхати в район Керченської протоки і подивитися, як здійснюється прохід через цю акваторію, враховуючи, що необхідно дотримуватися норм безпеки… І президент Путін зразу погодився», – сказав він.

За словами дипломата, пізніше Меркель також попросила, щоб німецькі фахівці приїхали разом з французькими, і на це президент Росії нібито теж погодився.

Глава МЗС РФ додав, що Маас передав йому пропозицію, згідно з якою ця поїздка має бути узгоджена з Україною. Росія їх вивчить.

Проте, Лавров заявив, що Кремль не бачить можливості для участі України у будь-яких форматах по Керченській протоці.

Ми сказали чесно, якщо наші колеги зацікавлені в тому, що обіцяв президент Путін канцлеру Меркель, це можна зробити сьогодні, завтра, в будь-який час. Якщо ідея полягає в необхідності оформити все це в якусь політичну процедуру, в якій буде і українська сторона приймати якісь рішення, то ми ризикуємо опинитися в тій же ситуації, в якій опинився «Нормандський формат» з «формулою Штайнмайера,
– підсумував Лавров.

Нагадаємо, раніше член комітету Ради федерації РФ з оборони та безпеки Франц Клінцевич заявив, що Росія знову буде будь-якими способами зупиняти усі судна, які на її думку незаконно проходитимуть Керченською протокою. За його словами, РФ буде затримувати «порушників» кордону «в прямому ефірі» незалежно від національності.

Що сталося в Керченській протоці?

25 листопада у Керченській протоці російський прикордонний корабель протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.

Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО. Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.

Полторак: Росія фактично хоче провести анексію Азовського моря

В ефірі телеканалу 112 Україна міністр зазначив, що другою метою РФ була спроба примусити Україну відмовитися від проходу через Керченську протоку в Азовське море.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Полторак, Росія, відмовитися, Азовське море, Керченську протокуЧитайте також: Бойовики обстріляли вантажівку ЗСУ: постраждали 10 військових

«Фактично провести анексію й Азовського моря. Звичайно на такий крок ми ніколи у житті не погодимося. Жодного клаптика своєї території ми не віддамо», — сказав він.

Росія  хотіла спровокувати українські кораблі у Керченській протоці відкрити вогонь у відповідь, щоб почати відкриту агресію проти України.

«Одне з завдань, яке Росія ставила перед собою, коли організовувала провокацію у Керченській протоці, спровокувати нас на відповідь, щоб ми почали стріляти і використати цю можливість, щоб почати відкриту агресію проти України», — розказав Полторак.

«І друга мета, це примусити нас відмовитися від проходу через Керченську протоку в Азовське море і так фактично провести анексію й Азовського моря. Звичайно на такий крок ми ніколи у житті не погодимося. Жодного клаптика своєї території ми не віддамо», — додав він.

Нагадаємо, 25 листопада у районі Керченської протоки російські силовики незаконно захопили два українських катери Бердянськ і Нікополь, а також рейдовий буксир Яни Капу, що слідували у порт Маріуполя.

На борту українських суден перебували 24 військовослужбовців ВМС ЗС України.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, Росія атакувала і захопила українські військові кораблі у міжнародних водах Чорного моря.

Українські кораблі в Керченській протоці: Полторак зробив емоційну заяву

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що Україна планувала та планує не один прохід через Керченську протоку. За його словами, якщо Україна не проходитиме Керченською протокою, то це означатиме, що вона відмовляється від своєї території. Водночас він зауважив, що Росія здійснила у цьому районі провокацію, аби завадити планам офіційного Києва посилити тут своє угруповання.

Таку заяву він зробив у ефірі одного з українських телеканалів, передає УНІАН.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, Азовське море, Полторак, прохід через Керченську протоку«Перехід перший і другий не відрізнявся ніяк з організації та підготовки, з порядку проходу, щодо планування його було здійснено планово», – переконує він.

На думку міністра оборони, Російська Федерація подивилася на те, що в планах України є подальші проходи через Керченську протоку та є бажання посилити українське угрупування в Азовському морі, тому вони якраз і використали другу спробу для того, щоб здійснити провокацію з кораблями.

Будуть і наступні проходи українських кораблів через Керченську протоку. Буде і 20, і 30, і 100, і це буде завжди, тому що Азовське море — це частина України, а Маріуполь і Бердянськ – це наші порти, це частина України, це частина нашої економіки. І ми точно не відмовимося від нашого права вільного проходу через Керченську протоку з дотриманням всіх міжнародних норм і права,
– підкреслив очільник Міноборони.

Водночас посадовець зауважив, якщо Україна не пройде Керченською протокою, то це означатиме, що вона відмовляється від своєї території.

«Ні в кого немає сумніву, що частина Азовського моря є українською територію та Україна має право на проходження частиною його», – підсумував міністр.

Нагадаємо, раніше секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україна планує ще один прохід військових кораблів через Керченську протоку. Такий прохід може відбутись вже невдовзі за участю представників ОБСЄ та міжнародних організацій. За його словами, для України це принципово. Інакше Росія фактично виконає своє завдання по захопленню Азовського моря, пред’явить світу самовизначені нові морські кордони в Чорному морі, де-факто легалізувавши окупацію Криму.

Через що виникла ескалація конфлікту в Азово-Чорноморському регіоні?

25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.

Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.

Військовий корабель НАТО в Азовському морі: Росію попередили про наслідки відкритого нападу

У прямому ефірі російського ТБ Росію попередили про наслідки, якщо Кремль віддасть наказ відкрити вогонь по кораблю ВМС Великобританії HMS Echo, який може супроводжувати українські катери при переході через Керченську протоку.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, НАТО, Азовське море, Росію попередилиФрагмент відео з заявою колишнього представника місії України при НАТО Петра Гаращука в прямому ефірі російського ТБ був опублікований напередодні передає Dialog.ua.

Гаращук заявив росіянам, що конфлікт в Керченській протоці може стати глобальною геополітичною точкою напруги, при цьому в разі повторного відкриття вогню по групі катерів в складі військового корабля НАТО конфлікт може вийти на рівень військового протистояння Москви з членом Блоку, в розпорядженні якого є ядерна зброя. Росіян попередили про тяжкі наслідки, які можуть очікувати їх.

 

Напомним, ранее Коваленко назвал способ победить РФ во время прохода украинских кораблей в Керченском проливе.

Читайте також: Спікер Ради Федерації РФ назвала створення української церкви злочином

Російський ракетний фрегат рухається в Азовське море

Російський ракетний фрегат з гелікоптером на борту рухається з окупованого Криму в напрямку Азовського моря.

Про це 21 грудня повідомляє Reuters.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Азовське море, ракетний фрегатЧитайте: Поступок Монтян на российском ТВ возмутил Украину: видео потрясло соцсети

Російський ракетний фрегат, рухається в напрямку Азовського моря приблизно за 1,5 морських миль (2,4 км) від узбережжя окупованої Росією Феодосії.

За словами свідка, на борту було видно вертоліт.

В Головному оперативному управлінні генерального штабу Збройних сил України знають і моніторять усю інформацію щодо руху російського ракетного фрегата в бік Азовського моря. Про це повідомив начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.

«Все, що є у відкритому просторі, інформація, вона опрацьовується і моніториться. Ви ж не зазначили, що вона в територіальних водах України, а все, що зовні відбувається, в тому числі в країні-противнику, це в компетенції розвідників і вони цим займаються», — сказав Сеник.

Після уточнення, що Фрегат був помічений на відстані в 1,5 морських миль від кримського узбережжя в районі міста Феодосії, Сеник повідомив, що наразі це питання не входить до компетенції Головного управління.

«Дане питання поки що не входить до компетенції Головного управління. Інформація, Так! Була. Те, що є у відкритих джерелах. Ми її бачимо», — повідомив Сеник.

Крім того у Міноборони додали, що дане питання у компетенції МЗС, оскількі саме Міністрество закордонних справ має давати реакцію України на ці події.

Читайте: Гюрзи пройдуть. Що змінилося на Азовському морі

Джерело: УНН

У Міноборони розповіли про створення морської бази на Азовському морі

Пріоритетним завданням Міністерства оборони у 2019 році буде створення морської бази та штабу ВМС України на Азовському морі.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, міноборони, Азовське море, морської бази Читайте також: Россия разворошила осиное гнездо: стало известно, кто прикроет Украину в Керченском проливе

Про це міністр оборони Степан Полторак розповів у четвер на прес-конференції в Одесі.

Він пояснив, що командування Воєнно-морських сил має надати розрахунки щодо створення такої морської бази.

«Нам треба посилити свою присутність в Азовському морі, ми маємо реагувати на ті загрози, які існують в Азовському морі й в жодному разі не погодимося з черговою спробою РФ захопити нові території, все Азовське море», — наголосив Полторак.

Тому, за словами міністра, пріоритетом на 2019 рік буде створення морської бази в Азовському морі та штабу Військово-морських сил.

Читайте також: Путін: Українські військові кораблі не можуть «шастати туди-сюди» в Керченській протоці

Навігацію українських суден в Азовському морі ускладнюють військові кораблі РФ без якірних вогнів

Навігацію українських суден в Азовському морі ускладнюють військові кораблі РФ без якірних вогнів, а екіпажі українських кораблів, що базуються на Азовському морі, стикаються з новими проблемами, розповіли командири військового корабля управління «Донбас» та буксира «Корець», які нині базуються в Маріуполі.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Азовське море, навігацію

Командири розповіли як 23-25 вересня цього року вони пройшли маршрутом з Одеси в Маріуполь — тим самим, який мали здолати катери «Нікополь», «Бердянськ» та буксир «Яни Капу», захоплені РФ, пише ВВС-Україна.

Командир буксиру «Корець» Олександр Григоревський знає найдрібніші деталі маршруту українських військових суден з Одеси до Маріуполя. Він його пройшов від початку до кінця.

«Установка від командування була така: рухатися в порт Маріуполя. Якщо з боку Росії будуть якісь перешкоди, відмови, погрози застосувати зброю, розвернутися на зворотний курс і, не ризикуючи особовим складом та кораблями, повертатися назад. Думаю, у наших хлопців 25 листопада установка була аналогічна», — розповідає військовий.

За його словами, ближче двох миль до 12-мильної зони навколо Криму вони ніде не наближалися до кримського узбережжя.

«Наше завдання було перейти з пункту в пункт, нікого не провокуючи й не створюючи складних ситуацій», — каже він.

Олександр Григоревський пригадує, що перший розвідувальний корабель росіян вони зустріли поруч із мисом Тарханкут. Невдовзі поруч із ними опинилися ще два російські судна. З-поміж них був і сторожовий корабель «Дон», що за два місяці по тому буде таранити український буксир.

Звідти й аж до самої якірної стоянки в Маріуполі українців супроводжували військові й прикордонні судна РФ. Російські судна можна було розгледіти тоді з українського берега.

Крім морських військових суден, росіяни задіяли й авіацію. Їхні літаки понад п’ять разів пролітали над «Донбасом».

«Від мачти один пролетів на висоті 50-70 метрів, тобто дуже низько. Коли я перебував на командному пункті, бачив обличчя людей», — розповідає Ярослав Шевченко, заступник командира цього судна.

Йому запам’яталося те, що росіяни кілька разів запитували інформацію про кількість особового складу на борту його корабля. Припускає, що їх непокоїло те, що судно є великим за розміром і могло б вмістити досить велику кількість військових.

«Російські кораблі небезпечно маневрували поруч із нашими. Тобто вони дуже близько підходили», — каже Ярослав Шевченко.

Командир «Корця» наголошує на тому, що тоді, у вересні, вони не планували застосовувати зброю.

«Про всяк випадок вона була приведена в готовність, але на місця стрілків я особовий склад не відправляв, щоб, якщо в когось здадуть нерви чи буде нештатна ситуація, не спровокувати неадекватні дії», — розповідає Олександр Григоревський.

На підході до Керченської протоки українські військові кораблі вийшли на зв’язок із диспетчерською службою «Керч трафік контроль».

«Ми підходили до зони розподілення руху біля Керченської протоки, рухалися вздовж неї зі швидкістю два вузли. У той час, як ми перетнули 12-мильну зону, з нами зв’язався російський береговий прикордонний пост «Берег-22″, запитав, хто ми, з якими намірами йдемо. Ми сказали, що є військовим кораблем, буксируємо інше судно й плануємо прохід до Азовського моря, в порт Маріуполь. Вони заперечень не мали. Ми не просили дозволу, просто їм про це повідомили — вони погодилися», — відтворює події вересневого проходу через протоку командир «Корця».

Російські патрульні катери супроводжували «Донбас» і «Корець» через протоку. Фактично українські кораблі були оточені зусібіч. Під самим Керченським мостом ці катери вишикувалися в лінію.

Під час проходу у вересні українські моряки взяли на борт свого буксира російського цивільного лоцмана. Коли українські судна підійшли до протоки, почули, що прохід без лоцмана заборонений.

Як саме це відбувалося, описує Олександр Григоревський:

«Ми наполягали, що є військовим екскортом і можемо пройти без лоцмана. Росіяни повідомили, що готові надати лоцмана безкоштовно. Ми запросили дозволу в командування ВМС України, воно нам дозволило. Лоцман поводився професійно, жодних питань, крім тих, що стосувалися проходу, не ставив».

Однак з Керченського мосту в бік українських військових лунала лайка, зазначає Ярослав Шевченко:

«Ми чули нецензурні вислови в наш бік із Керченського мосту, коли вони нас «вітали», так би мовити. Ми не відповідали на них», — розповідає заступник командира «Донбасу».

Нині екіпажі, що базуються на Азовському морі, стикаються з новими для себе проблемами. За їхніми словами, навігацію у цих водах утруднює те, що там часто в нічний час російські військові кораблі, перебуваючи на якорі, не несуть якірних вогнів.

«Приміром, «Дон», який ми зустріли, стояв там, де глибина 80-90 метрів, але він ніс два червоні вогні, як судно, що стоїть на мілині. Вони себе не виказують, ховаються у темряві. Через це судна, які проходять повз, не можуть ідентифікувати , хто саме це стоїть. Поводяться, мов даїшники в кущах», — каже Олександр Григоревський.