Антикорупційний суд ухвалив почати кримінальне провадження проти Кличка

Вищий антикорупційний суд України зобов’язав Національне антикорупційне бюро розпочати кримінальне провадження щодо мера Києва Віталія Кличка за зверненням депутатів Київради.

Про це йдеться у відповідній ухвалі на сайті суду.

 

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Антикорупційний суд, Віталія Кличка, кримінальне провадження

Областей більше не буде: у “Слузі народу” готують масштабну реформу в Україні

 

«Зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за депутатським зверненням», — йдеться в ухвалі.

Депутати Київради 18 вересня 2019 року подали до НАБУ звернення про можливе вчинення головою Київської міської державної адміністрації та його підлеглими кримінальних правопорушень під час реконструкції Шулявського мосту.

«У депутатському зверненні за вх. № Ко-11235 викладені відомості, які можуть свідчити про те, що голова КМДА, використовуючи своє службове становище, разом зі своїми підлеглими — службовими особами КМДА, її структурних підрозділів та службовими особами комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» протягом тривалого часу вчиняють дії, спрямовані на використання бюджетних коштів міста Києва у завищених розмірах, отримувачем яких є ТОВ «Північно-Український будівельний альянс», яке внаслідок фіктивного проведення тендерних процедур було залучено до виконання будівельних робіт з реконструкції транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вулиці Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районах міста Києва», — зазначено в судовій ухвалі.

У документі також ідеться, що Кличку закидають конфлікт інтересів і сприяння незаконному збагаченню приватних осіб за рахунок столичних бюджетних коштів.

«У зверненні зазначено, що, використовуючи своє службове становище, голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, який зобов’язаний був вжити заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів, не лише не виконав передбачених чинним антикорупційним законодавством вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів, а й безпосередньо та через своїх підлеглих вчинив дії, спрямовані на сприяння незаконному збагаченню приватних осіб за рахунок коштів бюджету міста Києва в особливо великих розмірах, а саме, — незаконно сприяв реалізації майнових прав юридичних осіб, пов`язаних з його колишнім політичним соратником, бенефіціаром ТОВ «Укрбуд Інвест» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», — зазначається в документі.

  • Нагадаємо, 27 лютого 2017 року обвалилася частина аварійного мосту поблизу станції метро «Шулявська».
  • Мер Києва Віталій Кличко заявив, що у столиці понад 75 мостів потребують ремонту, з них 3 — в аварійному стані.
  • Національне антикорупційне бюро України також розслідує справу стосовно можливих розкрадань під час будівництва «скляного» велосипедно-пішохідного мосту в Києві.

Зрада чи перемога? Реформи в Україні – порівнюємо з Польщею та Грузією

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання на швидкий запуск антикорупційного суду, а 14 червня направив до Вищої ради правосуддя законопроект про утворення Вищого антикорупційного суду. Таким чином Україна зможе поставити ще одну «галочку» у списку реформ. Але що далі?

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ПОРОШЕНКО, АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД, РЕФОРМКоли мова йде про реформи в Україні, експерти ставлять до прикладу інші країни, найчастіше Польщу та Грузію, де процес перетворень зазвичай відбувався за схожим сценарієм. Є, правда, уточнення – аби порівняння було достовірним, враховувати варто не ситуацію станом на сьогодні, а шлях реформ і час, який потрібен на те, щоб вони дали результати. Польща та Грузія кардинальні перетворення розпочали значно раніше.

Саме такою логікою керувався журналіст Георгій Тихий, коли виклав в одну лінію усі зміни, які запровадили керівництва трьох країн. Старт кардинальних змін в Україні він позначив 2014-м роком, в Польщі – 1989-м, коли в країні прийшов до влади перший некомуністичний уряд, в Грузії – 2004-м, коли Революція Троянд змінила Едуарда Шеварднадзе на Міхеїла Саакашвілі.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaГеоргій Тихий

Реформатори втрачають підтримку

За перші чотири роки реформ в Україні, як і в Польщі, провели децентралізацію влади, запровадили ринкові ціни на комунальні послуги, провели часткову люстрацію, показують графіки Георгія. У Грузії ці процеси відбувались динамічніше: патрульна поліція була створена у перший рік реформ, швидко провели приватизацію та пенсійну реформу. На четвертий рік у Грузії та Україні взялись за медичну реформу. Однак Україна обігнала і Польщу, і Грузію у створенні антикорупційних органів, запровадженні найдетальніших у світі електронних декларацій для держслужбовців й депутатів, а також запуску онлайн-майданчика для державних закупівель.

Перші докорінні зміни в Польщі та Грузії проходили разом з падінням економік, інфляцією, конфліктами між політиками та масовими протестами.

Лідер поляків Лех Валенса на прізвисько «прискорювач із сокирою» вимагав стрімких змін та буквально протискував їх силоміць, мов авторитарний лідер. Але за п’ять років президентства підтримку народу він втратив.

Грузинська команда реформаторів розгубила симпатію протягом двох каденцій Міхеїла Саакашвілі – із президента-реформатора він перетворився на опального політика-популіста, наголошують фахівці.

Реформи завжди супроводжуються високим градусом емоцій, не обходиться без невдач та прорахунків. Через це їх називають непопулярними. Зміни завжди болючі для суспільства і вбивчі для політиків, каже Тихий.

«Бачимо надзвичайну емоційність і в Грузії, і в Польщі. Так само, як і в Україні. Ми досі не дійшли до земельного ринку, а в Грузії, власне, коли це голосувалося – ті ж самі страшилки: «усе розкрадуть», «усе куплять», «олігархи все вкрадуть». Процес реформ – він дуже складний, болісний, неоднозначний, в ньому можливі «відкати», в ньому є перепони, в ньому є політичні впливи. Це неминуче», – розповідає Тихий.

Тиск на Україну грає на користь реформам

Емоційність процесу та політичне протистояння – спільна риса реформ у всіх трьох країнах. Однак, на відміну від Польщі та Грузії, в Україні досі немає змін єдиного «двигуна». З української влади реформи буквально витискають.

Економіст Олег Устенко пояснює, що це може звучати парадоксально, але залежність України від міжнародних кредиторів грає країні на користь.

«Тиск, який здійснюють на Україну, двосторонній. З однієї сторони – знизу – громадянське суспільство, зверху – міжнародні партнери. В період, коли країни вступали в Європейський союз, фактично з місцевих політичних еліт витискали необхідні реформи. Там теж був колосальний спротив. Там теж був колосальний рівень корупції», – каже Устенко.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaОлег Устенко

​Формула «сьогодні реформи, а завтра гроші», зазначає Устенко, виявилася найкращою «морквинкою» для правлячої еліти.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса додає: західні фінансисти вже вивчили українських політиків і знають, як правильно прописувати умови кредитування, щоб Київ впроваджував реформи.

«Вони прекрасно розуміють, з ким мають справу. Вони – достатньо розумні хлопці. Вони все бачили, вони все знають. Вони все про вас знають. У них – фінансова розвідка. Вони бачили це в багатьох країнах світу. Це – теж не унікальна історія», – розповідає Фурса.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.mediaСергій Фурса

Коли буде результат від реформ?

Результат успішних реформ – це зростання ВВП, низький рівень корупції, покращення безпеки. Однак вирахувати, коли дадуть плоди започатковані в країні зміни, наприклад, децентралізація чи податкова реформа, або коли почнуть карати за неправду в електронних деклараціях – неможливо.

«Звичайно, що пройде деякий час, поки усе це запрацює. Поки е-декларування приведе до покарань, антикорупційна інфраструктура до безпосередніх вироків корупціонерам. Фактично НАБУ румунське створене було в 2002 чи 2003 році. А вироки пішли у 2013 році. Десять років пройшло до ефективності цієї інституції», – зазначає журналіст Георгій Тихий.

Він прогнозує, що «українське суспільство битву за зміни виграє». Однак розслаблятися не радить.

Але експерти успішність українських реформ оцінюють стримано. У Польщі ефект від впроваджених змін відчули ближче до вступу в Євросоюз в 2008 році. Тоді як у Грузії найголовнішу мету реформ – скорочення бідності населення – у повній мірі не відчули і досі, на 14-й рік від початку реформ.

Закон про антикорупційний суд набрав чинності

14 червня набрав чинності закон «Про Вищий антикорупційний суд». 7 червня Рада ухвалила документ у другому читанні. 11 червня президент України Петро Порошенко підписав законодавчий акт.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, антикорупційний суд, набрав чинності

13 червня документ опублікувало видання Верховної Ради «Голос України». Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, закон набирає чинності з наступного дня після його опублікування.

У документі зазначено, що Вищий антикорупційний суд в Україні повинні створити протягом 12 місяців.

Голова постійного представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман повідомив, що фахівці Міжнародного валютного фонду проведуть аналіз ухваленого закону щодо його відповідності досягнутим домовленостям.

У Центрі протидії корупції і Transparency International закликали виправити в законі норму про апеляцію за провадженнями Національного антикорупційного бюро. Згідно з цією нормою, апеляції у справах НАБУ, які вже надійшли в суди, розглядатимуть у судах загальної юрисдикції, а не в антикорупційному суді.

У Венеціанській комісії сказали, що не мають стосунку до цієї норми.

Читайте: Нардеп о «тайной» правке в законе об Антикоррупционном суде: пахнет уголовным делом

Єврокомісар: ЄС вивчатиме закон про Антикорупційний суд, бо «диявол» — у деталях

Верховна Рада нарешті ухвалила у другому читанні проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№7440), внесений президентом Петром Порошенком, але остаточна версія закону ще вивчається.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Антикорупційний суд, остаточна версія закону, Йоганнес Ган, ЄС

Про це заявив єврокомісар з європейської політики сусідства та переговорів про розширення Йоганнес Ган у понеділок у Відні.

«Маємо добру новину, що український парламент остаточно ухвалив законопроект про створення Вищого антикорупційного суду. Звичайно, далі ключовою є імплементація. А також ми повинні побачити деталі цього закону. Адже було багато поправок, а „диявол“ завжди в деталях. Особливо, якщо йдеться про Україну…», — заявив єврокомісар.

Відтак, він зауважив, що треба вивчити реальний зміст закону.

«Загалом ми вітаємо факт, що нині, після багатьох невдалих спроб, закон про антикорупційний суд було ухвалено», — наголосив Ган.

Він також заявив, що ЄС зосереджений на тому, щоб Україна отримала більше закордонних інвестицій для забезпечення свого економічного зростання, що вимагає інтенсифікації боротьби з корупцією.

Як повідомляв Укрінформ, 11 червня Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про вищий антикорупційний суд», який 7 червня ухвалила Верховна Рада.

Закон визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Положення закону погоджені з МВФ і Венеціанською комісією та надають право голосу міжнародним експертам у доборі антикорупційних суддів.

Президент переконаний, що Вищий антикорупційний суд вдасться створити цього року.

Спочатку називаєш антикорупційний суд «приватним судом Порошенка» та «фейком» а потім голосуєш «ЗА»

Лідер фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко проголосувала «за» президентський законопроект №7440 про створення Вищого антикорупційного суду в Україні.

Відповідний законопроект підтримали 315 народних депутатів.

Під час голосування у сесійній залі був присутній президент України Петро Порошенко, який назвав рішення Ради «перемогою» та подарунком до четвертої річниці його президентства.

Водночас за декілька хвилин до голосування в Раді щодо Антикорупційного суду в Україні, Тимошенко назвала відповідний законопроект фейком і наголосила, що її фракція за нього голосувати не буде.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, ВР, АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД, Юлія Тимошенко

Читайте: Рада ухвалила законопроект про антикорупційний суд

Довідка: У грудні 2017 року президент України Петро Порошенко вніс проект закону №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» до парламенту.

1 березня 2018 року Рада схвалила його у першому читанні.

21 травня Комітет із питань правової політики та правосуддя погодив текст законопроекту до другого читання, зокрема, він підтримав поправки щодо встановлення мінімальної кількості суддів — 35 осіб для початку роботи суду.

Окрім того, комітетом було узгоджено положення щодо того, що підсудність ВАС має збігатися з підсудністю НАБУ.

Із тексту законопроекту, ухваленого 1 березня, було вилучено всі згадки про перевірки суддів ВАС на поліграфі.

Рада розпочала розгляд поправок до законопроекту №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» 23 травня.

Окрім того, депутатам треба було розглянути близько півсотні поправок до норм законопроекту, які були погоджені з Міжнародним валютним фондом (МВФ), зокрема щодо процедури подолання вето громадської ради міжнародних експертів на кандидатури в антикорупційні судді.

Ухвалення закону є однією з вимог МВФ для надання Україні чергового траншу.

Посол США: Якщо Київ не врахує вимог МВФ – не отримає транш

Прийняття не узгодженого з Міжнародним валютним фондом (МВФ) закону Про Вищий антикорупційний суд призведе до зриву мільярдів доларів міжнародної допомоги. Крім того, економіка України дестабілізується.

Про це заявила посол США в Україні Марі Йованович.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Марі Йованович, США, антикорупційний суд, МВФ, транш

За її словами, продовження української програми МВФ необхідно для отримання подальшої, необхідної Україні, допомоги.

«Це сигнал світу, включаючи фінансові ринки, на які буде виходити Україна. Але ще важливіше: український народ вимагає Антикорупційного суду, щоб викорінити корупцію, яка душить економічне зростання, знищує робочі місця, шкодить національній безпеці і консервує бідність», — підкреслила вона.

Крім того, Йованович акцентувала увагу на те, що Рада міжнародних експертів повинена відігравати центральну роль в процесі призначення суддів Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, 4 червня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що піде з поста глави уряду в разі, якщо в країні не буде створено незалежний Антикорупційний суд.

У свою чергу, президент України Петро Порошенко сподівається, що процес створення Антикорупційного суду в Україні почнеться в липні.

Антикорупційний суд розглядатиме справи, якщо предмет злочину або заподіяної шкоди щонайменше в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня — це 881 тис. грн). Деякі зі статей стосуються порушень, пов\’язаних з наркотиками або зброєю, а от щодо електронного декларування — жодної.

Юрисдикція суду поширюється на всю територію України. Законопроектом передбачено, що Антикорупційний суд буде судом першої та апеляційної інстанції. Судді обиратимуться за конкурсом.

Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд висунув чотири вимоги до України для отримання наступного траншу. Так, Київ повинен створити антикорупційний суд і врегулювати питання з цінами на газ. Також вимогами були вже прийняті пенсійна реформа і закон про приватизацію.

Гройсман: Якщо антикорупційний суд не буде утворено, я подам у відставку

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив на брифінгу 4 червня, що подасть у відставку, якщо депутати парламенту не зможуть ухвалити закон про антикорупційний суд.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, ВР, антикорупційний суд, відставка, Кабмин, Володимир Гройсман

Неухвалення у Верховній Раді закону про антикорупційний суд призведе до дестабілізації ситуації в Україні, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Без ухвалення цього важливого рішення буде підірвано довіру як усередині суспільства до влади та інституцій влади, так і міжнародний авторитет буде значно зіпсовано», – заявив Гройсман.

Він додав, що має намір сьогодні працювати з керівниками парламентських фракцій щодо закону про антикорупційний суд.

«Ми сьогодні стоїмо перед вибором: або подальший розвиток і розв’язання багатьох питань… або, якщо рішення не буде ухвалено, знову таки дестабілізація… Я як прем’єр-міністр України прийняв для себе рішення: якщо цей суд, справедливий, незалежний, не буде утворено, я складу з себе повноваження прем’єр-міністра України і подам у відставку», – заявив Гройсман.

22 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко подав до парламенту законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд». 11 січня 2018 року голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден надіслав лист в Адміністрацію Президента, у якому розкритикував законопроект Порошенка. Світовий банк також висловив невдоволення документом, заявивши, що він не відповідає вимогам СБ для надання Україні приблизно $800 млн на підтримку головних реформ.

В АП заявили, що вважають законопроект відповідним рекомендаціям Венеціанської комісії.

1 березня парламент підтримав законопроект про антикорупційний суд у першому читанні. Згідно з документом, Вищий антикорупційний суд в Україні мають створити протягом 12 місяців після набуття законом чинності.

21 травня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що вдалося погодити 13 із 14 поправок, поданих Венеціанською комісією до законопроекту про антикорупційний суд до другого читання. Непогодженою залишається позиція про повноваження Громадської ради міжнародних експертів – права вето під час призначення суддів.

23 травня депутати почали розгляд законопроекту у другому читанні.

Національний банк України очікує, що Верховна Рада ухвалить закон про антикорупційний суд у червні, заявив голова НБУ Яків Смолій. «Ми очікуємо, що після ухвалення закону про антикорупційний суд почнеться процес приїзду місії МВФ і перегляду програми співпраці з Україною», – сказав він.

МВФ і Венеційка не пішли на поступки Порошенку і Ко у питанні Антикорупційного суду

Вечірня сесія переговорів спікера Верховної Ради Андрія Парубія з Міжнародним валютним фондом і Венеційською комісією щодо законопроекту про Антикорупційний суд не принесла результатів.

Про це «Українській правді» повідомили джерела одразу в кількох фракціях парламенту.

thickpolicy.media, Украина, власть, политика, Україна, новости, новини, толстая политика, ВР, МВФ, Антикорупційний суд

За словами співрозмовників, ключове питання, яке вимагало узгодження з міжнародними партнерами, щодо права вето для Ради міжнародних експертів вирішене не було.

Зокрема, як повідомили УП одразу кілька членів комітету з питань правової політики, який мав би зібратись для затвердження домовленостей з міжнародними партнерами, вони не отримували жодних повідомлень про збори комітету чи буди-які рішення за підсумками переговорів з МВФ.

21 травня комітет Верховної Ради з питань правової політики затвердив законопроект про створення Антикорупційного суду для передачі його до розгляду у другому читанні.

В той же час комітет не визначився щодо двох положень законопроекту, у тому числі щодо ключового з них — права вето міжнародних експертів щодо кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Раніше повідомлялося, що переговори спікера Верховної Ради Андрія Парубія з представниками Венеціанської комісії та авторами законопроекту про Антикорупційний суд пройшли конструктивно і в найближчі дні закон обговорять з представниками МВФ.

22 грудня 2017 року президентський проект закону про Вищий антикорупційний суд зареєстрували у Верховній Раді. Також у парламенті зареєстрували 4 альтернативні законопроекти від депутатів.

Низка міжнародних партнерів України виступили з жорсткими вимогами до Києва через президентський законопроект.

1 березня 2018 року народні депутати підтримали в першому читанні внесений президентом Петром Порошенком законопроект про Антикорупційний суд.

Порошенко заявив, що не допустить зволікання з голосуванням за законопроект у другому читанні.

Порошенко заявляє про готовність внести до Ради законопроект про антикорупційний суд до кінця року

Президент України Петро Порошенко заявляє про готовність внести законопроект про антикорупційний суд, підготовлений експертами, до Верховної Ради до кінця цього року.

Порошенко заявляє, антикорупційний суд, ВР, законопроект, Україна, новини

«Я як президент продемонстрував політичну волю, ми це вносимо, і для мене ключова позиція ваша щодо врахування висновків Венеціанської комісії. Причому не допускаю ніяких політичних тисків ні від кого, і об’єктивне законодавство має бути якнайшвидше проголосоване у Верховній Раді», – сказав президент.

Порошенко зазначив, що законопроект про антикорупційний суд має врахувати важливі позиції, зокрема щодо іноземних експертів, гарантії безпеки для суддів, прозорість та незалежність добору кандидатів в судді.

Президент також додав, що створення антикорупційного суду має бути завершено у 2018 році.

Експерти презентували президенту Україну Петру Порошенку проект закону про Антикорупційний суд, який буде направлено до Верховної Ради. У нараді взяли участь засновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе, науковець і експерт ОБСЄ Анатолій Заєць, директор Фонду інновацій та розвитку Роман Яковлєв, суддя ВССУ Валентин Сердюк і заступник глави АПУ Олексій Філатов.

21 грудня Верховна Рада відкликала депутатський законопроект №6011 про створення антикорупційного суду.

Петро Порошенко неодноразово заявляв про готовність внести до кінця цього року до Верховної Ради проект закону про антикорупційний суд.

«Transparency International Україна» наголошує, що основою для президентського законопроекту повинні стати напрацювання групи експертів, що були викладені у законопроекті №6011 «Про антикорупційні суди» із врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

Створення антикорупційних судів в Україні передбачає закон про судоустрій і статус суддів, схвалений у 2016 році. На початку лютого законопроект №6011 про антикорупційні суди зареєстрували у Верховній Раді. Він, серед іншого, передбачає, що суддів обиратиме окрема конкурсна комісія з міжнародними експертами у складі. Цей документ критикували, зокрема у Вищій раді правосуддя вважають, що законопроект у цій редакції суперечить Конституції України.

«Підвищимо авторитет України» — Порошенко внесе закон про Антикорупційний суд

Президент Петро Порошенко внесе до парламенту законопроект про Антикорупційний суд вже наступного тижня.

Про це він заявив у Верховному суді.

Антикорупційний суд, ВР, законопрект, Порошенко, Україна, новини

«На черзі — законопроект «Про Антикорупційний суд». Велика частина громадськості, зокрема юридичної, не підтримає його. Я просив Верховну Раду створити робочу групу, щоб я міг врахувати рекомендації фракцій, щоб уникнути дискусій і вийти на компроміс. На жаль, поки що це не було зроблено.

Сподіваюся, Верховна Рада наступного тижня розблокує ситуацію з Антикорупційним судом, відкликавши зареєстровані законопроекти, які є не конституційними і визнані Венеціанською комісією такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства», — сказав Порошенко.

«На наступному тижні я внесу зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради, якщо розблокують і дадуть можливість його зареєструвати», — заявив глава держави.

Також Порошенко заявив: «Антикорупційний суд, після підтримки Верховною Радою, завершить формування антикорупційної інфраструктури і дасть можливість розглядати корупційні справи, які розслідуються НАБУ, підтримуються Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Але буде мати спеціалізацію виключно антикорупційну».

«Це важливо для побудови справедливого суспільства і для підвищення авторитету України у світі. Для підвищення довіри між нами і нашими партнерами», — сказав президент.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політолог розповів про проект Вакарчука

Раніше президент Петро Порошенко заявляв, що Антикорупційну палату можна створити у Верховному суді. Чекати на створення самого Антикорупційного суду немає часу.

Читайте: Более 60% украинцев не интересуются политикой — опрос