Україна втратила від газового контракту з Росією 2009 року щонайменше 32 мільярди доларів, що становить 61 тисячу гривень на кожну українську родину. Крім того, такі угоди з Кремлем стали однією з передумов подальшої окупації.

Таку заяву зробив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв під час брифінгу у Києві.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Тимошенко, газового контракту, Газпром, НафтогазПрем’єр-міністр України Юлія Тимошенко та її російський колега Володимир Путін 19 січня 2009 року — на підписанні газового контракту.

«Україна фактично стала залежною від політичних знижок. Ми всі пам’ятаємо політичні перемовини. І контракт на придбання газу був одним з елементів або головних інструментів, яким Російська Федерація активно та відносно успішно тиснула на Україну«, – зауважив він.

Як підкреслив керівник «Нафтогазу», газовий контракт з Росією від 2009 року коштував Україні безповоротних втрат у 32 мільярди доларів.

«Ця цифра складається з переплат і штрафів. А у перерахунку на кожну українську родину вона становить приблизно 61 тисячу гривень«, – додав Коболєв.

За його словами, збитки могли бути ще більшими, проте завдяки перемозі у Стокгольмському арбітражі «вдалося врятувати 94,7 мільярдів доларів, або 177 тисяч гривень на сім’ю».

Завищена базова ціна контракту у 450 доларів за 1 тисячу кубічних метрів за ринкової на той момент ціни в Німеччині у 360 доларів зробила Україну заручницею політичної знижки від Росії. У підсумку це призвело до Харківських угод 2010 року щодо продовження оренди бази Чорноморського флоту та знижки грудня 2013 року в обмін на відмову від євроінтеграції,
– наголосив Коболєв і додав, що ці знижки стали передумовою подальшої окупації.

Також він заявив, що аналогічно Росія використовувала газ для політичного тиску у взаєминах із Білоруссю, Грузією, Вірменією та Молдовою.

Нагадаємо, 28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж зобов’язав російського монополіста «Газпром» доплатити НАК «Нафтогаз України» 4,63 мільярда доларів за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту. Враховуючи борги «Натфогазу», російський монополіст має сплатити 2,56 мільярда доларів українській компанії.

7 червня «Газпром» оскаржив арбітражне рішення, а 13 червня Апеляційний суд округу Свеа задовольнив це клопотання і схвалив наказ про призупинення виконання рішення Стокгольмського арбітражу.

Проте вже 18 червня «Нафтогаз» подав апеляцію до суду Швеції, який видав наказ про призупинення процедури виконання рішення арбітражу за клопотанням «Газпрому».

Що відомо про газові угоди 2009 року між Україною та Росією?

Наприкінці 2008 року виникла чергова російсько-українська газова війна. Зокрема, після повернення на посаду прем’єра у 2007 році Юлія Тимошенко прагнула прибрати з газового ринку України «РосУкрЕнерго» (компанія з перепродажу природного газу на території України, а також Східної та Центральної Європи), яка з 2004-го по 2009 рік була посередником щодо постачання газу в Україну та Європу. 2 жовтня 2008 року прем’єр-міністри РФ та України Володимир Путін і Юлія Тимошенко відповідно підписали Меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між країнами. Також він детально визначав умови майбутніх контрактів з постачання газу в Україну на найближчі роки.

У грудні 2008 року ситуація у газовій сфері знову загострилася. Річ у тім, що Москва почала ультимативно вимагати погашення боргу, який мала компанія «РосУкрЕнерго» перед російською стороною – 2,4 мільярда доларів за поставлений газ у 2008 році (зокрема, «РосУкрЕнерго» не заплатила за 11 мільярдів кубометрів газу, які було закачано у сховища України).

У підсумку під загрозою непідписання опинився договір про постачання газу в Україну на 2009 рік – свої вимоги щодо ціни на газ висували, як Україна, так і Росія. А з 9:00 1 січня 2009 «Газпром» у повному обсязі припинив постачання газу в Україну. Водночас з 1 по 18 січня відбулося істотне скорочення постачання газу до країн Центральної та Східної Європи, в Україні підприємства теплокомуненерго працювали на межі можливостей і через холоди постала загроза колапсу всієї української системи ЖКГ.

18 січня 2009 року в результаті п’ятигодинних переговорів прем’єр-міністри Путін і Тимошенко домовились про відновлення транспортування газу в Україну та країни ЄС. Відповідно до нових газових контрактів, базова ціна на російський природний газ для України склала 450 доларів США за 1 тисячу кубічних метрів, було закріплено монополію Росії («Газпрому») на постачання газу в Україну, а також передбачено штрафи для української сторони в разі недобору російського газу щодо обсягу, зазначеного в контракті.

Що таке Харківські угоди?

Це угода між Києвом і Москвою щодо питання перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Документ підписали 21 квітня 2010 року у Харкові тодішні президент України Віктор Янукович і російській лідер Дмитро Медведєв. Згідно з цими домовленостями, термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі було подовжено з 2017-го до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років, якщо будь-яка сторона не висловить заперечення. Крім того, було встановлено орендну плату за перебування флоту – зокрема, щорічні платежі у 100 мільйонів доларів, починаючи з 2017 року. Як зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. Харківська угода викликала вельми неоднозначну реакцію в українському суспільстві. До прикладу, більшість аналітиків розцінили її як таку, що суперечить Конституції України.