17 квітня 1894-го народився перший секретар ЦК КПРС Радянського Союзу (1953–1964) Микита Хрущов.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, СРСР, Микита Хрущов

Запам’ятався тим, що запровадив у СРСР масове вирощування кукурудзи, чим заледве не знищив сільське господарство країни. Заявив віце-президенту США Річарду Ніксону: «Я вам покажу Кузькину мать!«, а під час виступу на засіданні Асамблеї ООН почав бити черевиком по трибуні. 1961-го пообіцяв, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму».

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media

Пропонуємо цікаві факти про Хрущова.

Дружина їздила трамваєм

Був одружений тричі, мав 5 дітей. Про зятя Хрущова Олексія Аджубея, редактора газети «Известия», склали приказку: «Не имей сто друзей, а женись, как Аджубей». Перша дружина Надія Горська померла, друга Єфросинія Писарєва теж — від тифу 1920-го. Третя, Ніна Кухарчук — українка, своячка письменника Михайла Шолохова. Прожили разом майже 50 років. 1965-го під час оформлення пенсійних справ і прописки у новій квартирі виявилося, що їхній шлюб незареєстрований. Микита Сергійович називав дружину за прізвищем. Знала англійську, їздила з чоловіком у закордонні поїздки. Працювала на електрозаводі, де керувала відділом агітації та пропаганди. Їздила на роботу трамваєм. Там ніхто й не здогадувався, що вона — дружина лідера держави. Саме завдяки їй Хрущов ходив в українських вишитих сорочках і навіть вживав українські слова. Ніна Петрівна пережила чоловіка на 13 років.

Любив лаятися

«Хрущов так лихословив, що не тільки вуха в’янули, а і чавунні тумби червоніли», — йшлося у секретній доповіді заступника голови Ради міністрів СРСР Дмитра Полянського 1964-го. Її не дозволили виголосити, залишилась в архіві, де її знайшли історики. Хрущов регулярно принижував коллег і підлеглих, ображав навіть жінок.«Бездельник, лентяй, вонь, грязная муха, мокрая курица, дерьмо, г…о, ж..а» — це тільки ті слова, які Полянський наважився записати, інші ж жоден папір, за його словами, не витримав би», — розповідала мовознавець Лариса Масенко.

Одружив космонавтів заради експерименту

Після польоту в космос першої жінки-космонавта Валентини Терешкової її нагороджують Орденом Леніна і Зіркою Героя Радянського Союзу, дають квартиру. Через півроку вона виходить заміж за космонавта 34-річного Андріяна Ніколаєва. Це ідея Хрущова та учених-медиків. Хочуть дослідити вплив космосу на репродуктивну систему людини. Молодята цього бояться. Експеримент із потомством собак-космонавтів закінчився трагічно: щенята народилися сліпі й усі загинули. За рік у зіркової пари народжується здорова донька.

Потурбувався про Крим

Восени 1953-го Микита Хрущов відвідав Крим. Його зустріли натовпи переселенців, які приїхали з Росії, Волги, північно-кримських областей. Вони благали генсека вирішити проблему із продовольством.

«Картина була безрадісна, — писав у своїх спогадах тодішній редактор газети «Комсомольська правда» Олексій Аджубей. — Висохла земля, зруйнований війною та сталінсько-беріївськими опричниками край, пусті селища і татарські аули. Все це вимагало якихось негайних рішень. Хрущов одразу ж наполіг на поїздці до Києва. І вже ввечері на прийомі у Маріїнському палаці в столиці України він ще і ще повертався до кримських проблем і неприємних вражень, які його переслідували, «умовляв українців допомогти відродженню земель».

«Якщо ви подивитеся на карту, то Крим «пристебнутий» до України, і коли там стали займатися економікою, і найголовніше, будувати той канал, який зараз, на жаль, закопали, то Держплан сказав, що краще, якщо будуватимуть під однією юридичною особою. І передали Україні (19 лютого 1954-го Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР), як передавали багато регіонів«, — зазначав син Микити Хрущова Сергій Хрущов.

«Це було рішення структурне і правильне. Крим почав відроджуватися, почали садили багато винограду«, — зазначив Сергій Хрущов.

Дивіться на YouTube

 

Розвінчав культ особи Сталіна

У ніч на 25 лютого 1956-го Микита Хрущов на XX з’їзді КПРС виступив із доповіддю «Про подолання культу особи і його наслідків». У промові вперше публічно почав говорити про сталінські репресії та порушення «соціалістичної законності» у роки правління Йосифа Сталіна.

Перший секретар звинуватив Йосифа Сталіна у бездарному керівництві у роки Другої Світової війни та створив у публічному просторі образ диктатора. Знаменита доповідь Микити Хрущова була відправлена по усьому Союзу з метою інформування населення.

Виступ Хрущова став поворотним пунктом для подальшої «відлиги». Своєю промовою він підірвав одну із основ кругової поруки, що насаджувалася не лише в партійній сфері, а й і у всіх інших. Провівши паралель між Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною, Хрущов, певним чином, здійснив фурор, показавши зміну курсу своєї політики , яка не була схожою на сталінську.

Повоєнне радянське суспільство на правах переможця вимагало якісних змін, які б могли компенсувати втрати, завдані війною. Ваажаючись наддержавою, Радянський Союз був змушений впливати у заданні ритму на політичній арені. Відповідно до вимог часу необхідно було показати міжнародній спільноті, що Союз готовий до таких перетворень.

Втім, найбільший резонанс нове політичне віяння мало в культурному житті. Саме Ілля Еренбург, знаний письменник і публіцист, назвав ці процеси «відлигою», що перейшло у загальний слововжиток. Саме «відлига» відкрила дорогу кагорті шістдесятників, які згодом стали й дисидентами.

Пив із секретної чарки

Микиту Сергійовича часто звинувачували в пияцтві. І тільки деякі з його оточення знали, що Хрущов майже не пив. Його особистий фотограф і друг Петро Крімерман розповідав, що на банкетах або при гостях Микита Сергійович для виду наливав собі горілки. Але у чарки, вельми місткої на перший погляд, було подвійне дно, котре піднімалося майже доверху. Це був подарунок Хрущову з Німеччини. Всім здавалося, що Микита Сергійович перекидає повну чарку, а насправді він випивав всього пару крапель. Зять Хрущова Олексій Аджубей стверджує, що, проголошуючи численні тости, Микита Сергійович найчастіше пив не коньяк, а чай із коньячної пляшки.

Не любив охорони

Микита Сергійович не любив навколо себе великого скупчення охорони, що ускладнювало гарантування його безпеки. Втім, великих терактів проти Хрущова не було. 1961-го у Києві під час наради працівників сільського господарства до нього кинулася буфетниця з ножем. А на вокзалі у Відні з натовпу в його сторону жбурнули пакет. Вважаючи, що це вибуховий пристрій, співробітник охорони накрив пакет своїм тілом. «Бомба» виявилася листом одного румуна, який просив Хрущова про допомогу.

Звільнили за 6 «К»

Після усунення з посади 1964-го у народі жартували, що Хрущова звільнили за шість «К»: розвінчання культу Сталіна, комунізм, кукурудзу, погіршення стосунків з Китаєм, Кубинську кризу і «Кузькину мать». Він сподівався, що після 46 років членства в партії отримає хоча б якусь чиновницьку роботу. Звик працювати по 14-16 год. на добу, а тут виявився нікому непотрібним.

Але йому тільки призначили 500 карбованців пенсії — при середній у країні 100. Виділили квартиру в Москві, у старому будинку без сміттєпроводу. А ще дачу в селі Петрово-Дальнє неподалік радянської столиці. Дача Хрущову подобалася: просторий одноповерховий дерев’яний будинок на околиці соснового лісу. Яблуневий сад, клумби, кущі бузку й жасмину.

До новоявленого пенсіонера приставили охорону. Хотів відмовитися — не дозволили.

«Одразу не зрозумієш, чи мене охороняють від світу, чи світ від мене«, — махнув рукою.

Дуже депресував, плакав. Думав про самогубство. Здавалося на риболовлі, що навіть риби сміються з нього.

Мемуари видали за кордоном

1966-го діти вирішили відволікти батька й почали просити написати мемуари. Він довго відмовлявся, врешті-решт таки зважився. Перш за все, хотів розповісти про Йосипа Сталіна, його помилки і злочини. Боявся, що наступники починають відбілювати постать диктатора. Невдовзі про цю затію дізналися в Кремлі. Викликали на бесіду — вимагали припинити роботу, а що вже написано, здати до ЦК.

«Не можу зрозуміти, що ви від мене хочете, — завівся Хрущов. — Мемуари пише величезна кількість людей. Мемуари не є історією, а поглядом кожної людини на прожите нею життя. Ваша охорона й так стежить за кожним моїм кроком, тюремники якісь. Втикали всю дачу прослухачами. Сортир — і той не забули. Витрачаєте народні гроші на те, щоб пер..я підслуховувати. Ви можете у мене відібрати все — пенсію, дачу, квартиру. Все це в ваших силах, і я не здивуюся, якщо ви це зробите. Нічого, я собі прожиток знайду. Піду слюсарювати. А ні, так із торбинкою піду по людях. Мені подадуть».

З тим і відпустили. Диктував мемуари по 3–5 годин щодня прямо на дачі, плюнув на те, що підслуховують. Його син Сергій зумів передати записи за кордон, першу частину спогадів там надрукували англійською мовою 1971-го — за кілька місяців до смерті Хрущова. Повне зібрання російською — це 4 томи — побачило світ 1999-го.