Хто володіє Кримом – той володіє Чорним морем. А хто володіє Чорним морем – той приречений стати лідером всього Чорноморського регіону. Про це ще на початку ХХ століття писав один з визначних ідеологів українського націоналізму Юрій Липа.

новости, новини, Україна, Украина, влада, власть, політика, политика, Толстая политика, thickpolicy.media, Росія, Білорусь, ворожий кордон, Кримом
Водночас Липа переконував: на шляху до лідерства українці мусять якомога сильніше прив’язати до себе білоруські землі, бо «державна спільнота з Білоруссю – це питання життя для України». На думку націоналіста, Білорусь мала стати «шоломом України», що берегтиме її від північної експансії.

Крим московити вже відібрали. Наступною може бути Білорусь: прем’єр-міністр Московії Дмитро Медведєв уже створив робочу групу з інтеграції РФ і Білорусі (https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/28/7202548/index.amp).

І це насправді «питання життя для України»: московська Білорусь означає додаткові 1084 км кордону з ворогом, повний кремлівський контроль північного заходу, півночі, північного сходу, сходу й південного сходу України. Додайте сюди ще фактично захоплене московитами Азовське море, підконтрольне Москві Придністров’я та промосковські настрої деяких наших сусідів на Заході. Виходить, що «інтеграція» Білорусі в РФ фактично означає взяття України в кільце.

Добре, якщо білоруський народ захистить свою незалежність. А якщо ні? У будь-якому випадку мусимо бути готові до найгіршого розвитку подій вже сьогодні. Мусимо негайно укріплювати кордон по всьому периметру України, передусім – на півночі. Мусимо залучати до цього наших партнерів із Заходу та країни Балтії, які також можуть стати наступними жертвами московитів. Разом з ними можемо створити щось на кшталт «центру оборони суверенітету Республіки Білорусь» – спільно підживлювати антимосковський спротив усередині цієї держави.

Не можна допустити повторення трагічних подій 2014 року, коли кордон фактично був оголеним, а ворога зупиняли добровольці. Маємо вже сьогодні враховувати цей наш гіркий досвід і поки є час, подбати про те, аби чергова імовірна агресія Кремля знову не застала українців зненацька.

Олег ТЯГНИБОК