Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що польська влада буде відстоювати правду і історичну пам’ять.
новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Росыя, Польща, Матеуш Моравецький

Польський Сейм прийняв резолюцію про те, що СРСР винен у початку Другої світової війни, як і Німеччина

Моравецкій — один з польських керівників, політиків, громадських діячів, журналістів, які відреагували на резонансні заяви президента Росії Володимира Путіна.

Російський президент, як відомо, знову спробував перекласти на Польщу відповідальність за розв’язання Другої Світової війни — тієї самої війни, яку почали спільно Адольф Гітлер і Йосип Сталін.  Тієї самої війни, у якій Кремль досі не хоче визнати сталінський режим співучасником гітлерівського — принаймні, у питанні про знищення Польщі.  Тієї самої Польщі, яку після її окупації голова радянського уряду В’ячеслав Молотов назвав «потворним дитям Версальського договору». Погодьтеся, це не те ж саме, що «возз’єднання українського і білоруського народів».

Прем’єр-міністр Польщі впевнений, що без історичної правди немає майбутнього.  І в цьому він має рацію, Держави, які не розуміють, навіщо вони взагалі існують, рано чи пізно зникають з політичних карт і стають територіями інших країн.  Це усвідомлюють Моравецкій і інші польські політики.  І це чудово розуміє Путін.  А в Україні це багато хто не розуміє — і в політичному істеблішменті, і в суспільстві.  Інакше ми не знаходилися б в тій ситуації, в якій опинилися сьогодні.

Інакше не чули б постійних розмов про те, що не потрібно «нав’язувати» своїм співвітчизникам їхню власну мову, що у кожного регіону можуть бути свої герої, що немає нічого страшного в тому, що в одній частині країни поважають тих, хто боровся за те, щоб Українська держава виникла, а в іншій — тих, хто служив її ворогам і робив все можливе, щоб її ніколи не було.

Давайте не будемо жити ілюзіями.  Регіони, які будуть залишатися в контексті радянської, пострадянської — а це означає російської історичної пам’яті — рано чи пізно стануть частиною Російської держави.  Більш того — і це прекрасно демонструють результати президентських і парламентських виборів минулого року — ці регіони і іншим не дадуть розвиватися як частинам суверенної держави.  На країну-інваліда державу перетворює аж ніяк не тільки чужа окупація.  На країну-інваліда державу перетворює чужа політична, історична, культурна традиція — у чому б вона не виражалася.

Для російської влади історична пам’ять — така сама зброя, як танки і газ.  Ось чому для Кремля є такими важливими свої і проросійські телеканали, ось чому є таким важливим контроль над освітою і свідомістю молодих людей.  Ось чому ще нічого не вирішено з точки зору самого існування України.

Тому що люди, що говорять «какая разница» — це і є її найголовніші вороги і найголовніші союзники Путіна.