«Нафтогаз» готовий розглянути те, щоб «Газпром» сплатив борг за рішенням Стокгольмського арбітражу газом, написав у Facebook виконавчий директор української компанії Юрій Вітренко.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Нафтогаз, Газпром, Стокгольмського арбітражу

У 2009 році тиск в українській газовій трубі вже був на нулі — тоді Росія на кілька днів припинила транзит газу територією України. Після цього були підписані газові угоди, термін дії яких витікає наприкінці 2019 року

Читайте також: Путін вигадав для росіян нову національну ідею

«На сьогоднішній день за остаточним та обов’язковим для виконання рішенням Стокгольмського арбітражу… Газпром має сплатити Нафтогазу приблизно 3 мільярди доларів США. Нас влаштовують грошові кошти, але якщо Газпром хоче сплатити цей борг через поставки газу, ми готові розглянути таку пропозицію», — повідомив він.

У дописі пан Вітренко подає деякі деталі відповіді на пропозиції, що надішли до Києва тиждень тому. Представник «Нафтогазу» не виключив, що бартер може увійти до мирової угоди. Проте сторони мають «обговорювати продовження транзиту за європейськими правилами у тристоронньому форматі за участі Єврокомісії».

Так само незмінною залишається і позиція «Нафтогазу» щодо російських вимог «обнулити» судові претензії до «Газпрому»:

«Врегулювання попередніх та нових спорів між «Нафтогазом» та «Газпромом», відкликання нашої скарги в антимонопольний орган Євросоюзу на порушення з боку «Газпрому» законодавства Євросоюзу про захист конкуренції, а також врегулювання ситуації зі штрафом, який Антимонопольний комітет України наклав на «Газпром» за зловживання домінуючим становищем, не має бути передумовою для продовження транзиту».

Проте заяви, що лунали впродовж останнього часу з обох сторін, дають дедалі більше підстав думати, що транзит російського газу територією України може припинитися. Принаймні тимчасово.

«Сапоги всмятку»

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Президент Путін коментував транзит російського газу через Україну у Бразилії

Володимир Путін присвятив газовій суперечці з Україною значну частину свого брифінгу після зустрічі БРІКС у Бразилії.

Якщо у вересні умови росіян щодо нового контракту на транзит газу територією України стосувалися переважно того, щоб Київ відмовився від судових та штрафних претензій до «Газпрому», то у жовтні до цього додалися і пропозиції-вимоги відновити прямий імпорт російського газу.

А в листопаді від російського президента ще й пролунали заяви про те, що газ, який Україна отримує з Європи, насправді також є російським. При цьому Володимир Путін знову запропонував купувати російський газ напряму.

«Готові працювати з Україною і по транзиту нашого газу до Європи, і за поставками газу до самої України. При цьому за цінами нижчими, за якими Україна отримує російський газ, але буцімто за реверсом з Європи, — заявив президент Росії у Бразилії. — Я хочу, щоб усім було зрозуміло: газ не може на пів труби текти в один бік, а в інші пів труби — в інший. Це нісенітниця, «сапоги всмятку».

Але при цьому, каже президент Путін, у Росії знають, як це відбувається технологічно.

«Як побудована труба? Вона іде транзитом, а від неї відгалуження на всю територію України. Там зараховують, а потім перераховують, що начебто це із Європи надійшло. Ми це чудово розуміємо, ми просто не галасуємо (в російському оригіналі — «не шумим», — Ред.) з цього приводу, щоб не загострювати ситуацію», — заявив Володимир Путін, додавши, що у разі, як Україна знову купуватиме російський газ, знижки можуть скласти від 20% до 25%.

Водночас він визнав, що «ризик припинення транзиту існує».

«Шумєть» не треба

На заяви президента Путіна так само президентської відповіді з українського боку не пролунало. Але відповів керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«Шумєть» дійсно не треба. Газ Україна наразі фізично імпортує з території трьох країн ЄС, використовуючи діючі газопроводи. Вони існують. Окрім «Нафтогазу», їх використовує ще багато інших європейських компаній», — написав Андрій Коболєв у Facebook.

У цьому ж дописі він пояснює, що не весь газ у Європі, звідки Україна імпортує, походить із Росії, — частка «Газпрому» там нині є меншою за третину.

Керівник «Нафтогазу» також нагадав, що ініціатором розгляду газових суперечок у міжнародних судах була не українська сторона:

«Нафтогаз не подавав нових позовів проти «Газпрому». Ми захищаємось в арбітражі та судах проти позовів, поданих проти нас !Газпромом».

Згодом виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко порахував і вартість запропонованої президентом Путіним чергової газової знижки:

«Якщо порахувати, то ця «знижка», про яку говорить Путін, навіть якщо просто економічно вважати, окупиться через 28 років, якщо порівнювати тільки з 3 млрд доларів, які «Газпром» нам уже винен. Не говорячи про нові позови», — заявив пан Вітренко під час «Свободи слова» на ICTV.

Загалом у «Нафтогазі» оцінюють вартість судових претензій до «Газпрому» у близько 15 млрд доларів. Ще близько 7 млрд доларів становить штраф, який на «Газпром» наклав АМКУ.

Україна «не замерзне»

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Ще за попереднього складу Єврокомісії у 2014 було підписано тимчасові українсько-російські газові угоди — «зимовий пакет». Від листопада 2015 Україна не купує газ у «Газпрому»

Через кілька днів після бразильських заяв російського президента «Газпром» повідомив, що відправив «Нафтогазу» свої пропозиції щодо нового транзитного контракту: сторонам укласти угоду лише на рік, а «Нафтогазу» — відмовитися від судових претензій до «Газпрому».

На ці пропозиції, надіслані факсом, «Нафтогаз» пообіцяв відповісти «конструктивно».

Проте міністр енергетики Олексій Оржель, який очолює українську делегацію на газових переговорах з Росією за посередництва ЄС, одразу ж заявив про неприйнятність пропозиції «Газпрому».

«Пропозиція, яка отримана (від «Газпрому»), є неприйнятною для України, зважаючи на те, що треба відмовитися від арбітражів і підписати договір лише на один рік. Це є відверто неприйнятним», — заявив міністр.

І, хоч після цього урядовець і висловив сподівання на «конструктивний діалог» з Росією, але й варіанту, коли домовитися не вдасться і транзит газу буде припинено, також не виключив.

Втім, за словами міністра, навіть в цьому разі українські споживачі не замерзнуть: «У нас рекордні запаси як газу у газосховищах, так і газу на складах. Це означає головне: Україна цієї зими навіть без транзиту не замерзне».

Кому це вигідно?

Олексій Оржель запропонував подумати, кому може бути вигідне припинення транзиту: «Це надзвичайний стан на ринку. Це екстремальне зростання цін. А чий газ у газосховищах у Європі? Хто більше від цього виграє? Виграє найбільше «Газпром», саме через те, що через зупинку транзиту буде зростання цін».

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic

Нині через українську газову трубу до Європи іде майже половина російського газу. До завершення контракту «Газпром» намагається максимально використати цей маршрут

Фактичне підтвердження цим словам надав директор компанії «Оператор ГТС України» Сергій Макогон. За його даними, останнім часом «Газпром» транспортує через Україну максимальні обсяги газу.

«Останніми тижнями «Газпром» збільшив транзит через Україну практично до максимуму — 294 млн куб. м, — написав керівник ОГТСУ у Facebook. — Можна зробити висновок, що «Газпром» докладає максимум зусиль для того, щоб максимально скоротити необхідність відбору свого газу з європейських ПСГ за рахунок збільшення поставок через Україну з метою його реалізації пізніше за вищими цінами».

Із цього, вважає Сергій Макогон, можна зробити і ще один висновок: «Газпром» не планує продовжувати транзит через Україну після 1 січня 2020 року.

Що далі?

«Це тільки початок», — попереджає Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ, яка брала участь у попередніх газових переговорах із Росією.

В інтерв’ю BIHUS info вона заявила, що тепер, коли плани російської сторони і їх можливі наслідки стають дедалі очевиднішими, Київ має систематично «комунікувати» свою позицію і робити це на найвищому рівні «в один голос».

«Має бути вирішено, хто це комунікує, на якому рівні. Бо тільки початок. Чим ближче до 1 січня, тим вищим буде градус. Погода ставатиме холоднішою, а градус пропаганди і комунікацій з російського боку — буде зростати. Бо криза ж! Всі замерзнуть! Хоча … не замерзнуть. Тому що російського газу в європейських сховищах — більш, ніж достатньо. І вони його продаватимуть дорожче, ніж зараз. То ми маємо про це комунікувати?»

Віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефрович, який курує україно-російські газові переговори у Брюсселі, які поки що були безрезультатними, сподівається, що президенти України та Росії обговорять газове питання серед інших під час зустрічі у «нормандському форматі».