27 вересня 2019 року Офіс президента повідомив, що Олександр Данилюк написав заяву про звільнення з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy, ОП, Олександр Данилюк

Президент Зеленський призначив Данилюка секретарем РНБО 28 травня 2019-го — на восьмий день після інавгурації.

Заяву Данилюк написав на ім’я президента Володимира Зеленського перед початком робочого візиту глави держави до США.

«Відставка – моя ініціатива. Це було свідоме рішення, яке ґрунтується на тому, що відбувається і як зараз формується політика.

Мені просто не цікаві підкилимні ігри, якими займаються деякі персонажі. Я запропонував президентові кілька варіантів, щоб виправити ситуацію, але до єдиної позиції ми не дійшли. Хоча стосунки у нас залишилися конструктивними. Не відкидаю, що буду йому допомагати, консультувати. Усе-таки я підтримував його від самого початку кампанії, тому бажаю йому успіху», — пояснював тоді Данилюк.

З повідомлень ЗМІ причинами звільнення було те, що тодішній керівник ОП, колишній адвокат олігарха Ігоря Коломойського Андрій Богдан намагався впливати на рішення РНБО і бажання Коломойського збільшити свій вплив та отримати компенсацію за націоналізацію «ПриватБанку» (у грудні 2016 року банк став державним, тоді Данилюк був міністром фінансів в уряді Гройсмана. — Gazeta.ua).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп «СН» Галушко: Выхожу из «Слуги народа» – все округа в Киевской области проданы. ВИДЕО

«Данилюк знає мене дуже добре і знає, що я завжди ставився до нього дуже добре. Я не згоден із його позицією, що він пішов через «ПриватБанк». Думаю, це було некоректно», — сказав Зеленський під час прес-марафону у жовтні. Президент заявив, що Данилюк хотів бути прем’єр-міністром.

Данилюк пропрацював у РНБО 4 місяці. До цього працював у штабі Зеленського під час виборчої кампанії. Організовував перший закордонний візит Зеленського у статусі кандидата — зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick policy

Зустріч Зеленського з Макроном. Париж, 12 квітня 2019 року.

Зараз Данилюк є головою наглядової ради Національного дипозитарія України. Він є одним із засновників Центру вільної економіки імені Бендукідзе.

Данилюк був для Зеленського незручним кадром

«Відставка Данилюка, а пізніше Рябошапки означала, що від команди Зеленського почали відходити найбільш досвідчені, незручні. А коли відходять такі кадри, то на їхнє місце приходять ті, хто забезпечує більш комфортну роботу, «теплу ванну» — замість тебе думають, тебе не нервують», — каже у коментарі Gazeta.ua політолог Олексій Кошель.

«До старту кампанії Зеленського Данилюк не входив до категорії політиків-важковаговиків. Не мав достатнього впливу. Але попри це він, як і Рябошапка, виявився у команді найбільш досвідченим. Вони претендували не просто на портфелі в уряді, а на ключові посади в управлінні державою. Як посада секретаря РНБО. В умовах війни вона є однією із ключових.

Відбувається змагання за владні повноваження. Зараз Єрмак лише юридично є керівником канцелярії президента. А фактично він віце-президент, впливовіший за Шмигаля. Єрмак, як не дивно, представляє державу на міжнародних переговорах.

Українська традиція завжди показує — керівник Офісу, секретаріату чи адміністрації президента завжди більше, ніж керівник канцелярії. Зараз це фігура номер два.

Єрмак створює для Зеленського комфортне середовище, яке пізніше перетворюється на великі рожеві окуляри. Коли йде відрив від реальності.

Елементарний приклад — поїздки президента в області. Для чого використовувати авіатранспорт, щоб потрапити з Києва до Чернігова? Автомобілем можна доїхати швидше.

Або використання президентом державної дачі. Очевидно, це було не тільки рішення Зеленського, його обговорили у найближчому оточенні. Президента переконали — нічого страшного, це нормальна практика. В результаті Зеленський зазнає один за одним іміджевих ударів. Він не бідна людина, може собі дозволити житло. Тим більше під час виборів він обіцяв, що на дачі будуть жити діти («Нехай у цих резиденціях живуть діти які-небудь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно», — казав Зеленський у квітні. — Gazeta.ua).

Далі президенту будуть створювати умови, щоб не псувати настрій поганими новинами. За будь-яку ціну задовольнити потреби, забаганки.

Вже зараз бачимо прояви цього. Ухвалюється рішення про бюджетне фінансування реконструкції стадіону у Кривому Розі (місто, в якому народився Зеленський. — Gazeta.ua). Виділяють 150 млн грн. Найближчому оточенню комфортно показати: Володимире Олександровичу, питання вирішене, все зробимо. Але з іншого боку за ці самі гроші можна було вирішити питання проведення виборів в умовах пандемії, щоб закупити необхідні мільйони масок, дезінфекторів для членів виборчих комісій», — каже Олексій Кошель.

21 квітня 2019 року українці обрали Володимира Зеленського президентом. У другому турі виборів за нього проголосували 73,22% виборців. За Петра Порошенка — 24,45%. Що Зеленський обіцяв на виборах, можна прочитати ТУТ.