5 років від дня першої смерті на Донбасі українського активіста. 5 років від того дня, коли стало зрозуміло, що Росія серйозно налаштована окупувати Україну і готова заради цього проливати кров ще вчора братнього народу.

новости, новини, Україна, Украина,Толстая Политика, Товста політика, влада, власть, політика, политика, thickpolicy.media, thickpolicy media, thick polic, Донбасі, перша кров,Чернявський

13 березня 2014 рік. На головній площі Донецька зібралися мітингувальники з російськими прапорами. Навпроти — геть інший мітинг. Де співали гімн України, українські пісні, а в руках тримали жовто-блакитний прапор. Люди стояли за Єдність України, з плакатами “Украина Единая! Нет войне!”.

Ще до початку мітингу, організатори акції за єдність України сформували з добровольців охорону. Одним з перших до неї вступив місцевий активіст партії “Свобода” Дмитро Чернявський.

І він же став першою жертвою російської агресії на Донбасі.

Його вбили у самому центрі Донецька, коли проросійські активісти напали на мітинг за єдність України. Людей закидали камінням та димовими шашками.

Те вбивство проукраїнського активіста стало межею і точкою неповернення, коли росіяни на Донбасі перейшли до активних дій і перестали ховатися за спинами місцевих мітингувальників, які хоча й були налаштовані проти Революції Гідності та нової постмайданівської влади, але таки залишалися українцями.

Ті відділення й проголошення так званих «народних республік» зроблені руками росіян. Почали вони з того, що завозили в регіон своїх «тітушок», а закінчили заходом військових формуваннь. Вже 5 років постачають в регіон зброю та боєприпаси, перетворивши місцевих сепаратистів на гарматне м’ясо, а сам регіон – на болючу язву на тілі мирної України.

Натепер Кремль фінансує самопроголошені «ДНР» та «ЛНР» з однією-єдиною метою – зробити Україні боляче, завадити нашому розвитку, адже ми змушені нині чималі ресурси витрачати на війну, замість того, щоб вкладати їх у розбудову власної країни. А ще у цій війні ми втратили 13 тисяч найкращих співгромадян, які поклавши життям за Україну тепер не побудують будинків, не посадять дерев та не роститимуть синів. І першою жертвою російсько-української війни на Донбасі став у Донецьку Дмитро Чернявський.

Він став першою жертвою, але міг стати єдиною, і так званої «ДНР» взагалі не було б. Як не стало у Харкові «ХНР», коли вінницькі спецпризначенці там протягом години всіх «тітушок» в захопленій облраді «зачистили», і Харків залишився українським. От абсолютно так само 5 років тому могло бути і в Донецьку. Так би і сталося, якби місцевий олігарх Рінат Ахметов не надував щоки й не переконував Київ, що він усе контролює й мирно усе з сепаратистами «парєшає». Але «прарєшался» тоді «гудок» Ахмєтов – і Україна втратила Донецьк. Це було 5 років тому…

УМ спільно з IDEALIST.media відтворила хронологію того вечора у відео.

Дмитро Чернявський став п’ятим Героєм Небесної Сотні з Донбасу, який загинув під час Революції гідності.

Звання Героя Дмитру присвоїли у 2015 році — посмертно.

Донецька міліція на наступний день затримала чотирьох організаторів масової бійки після мітингу. Про це 14 березня 2014 року особисто повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. “Ці затримання — лише початок», — заявив він тоді.

Однак нападники так і залишилися непокараними. Вони сховалися від українського правосуддя у лавах так званих “збройних сил” сепаратистів.